Повлияют ли дебаты Зеленского и Порошенко на результаты второго тура президентских выборов

Сергей Шаповалов
фото: пресс-служба президента
79774 просмотра
Понедельник, 8 апреля 2019, 06:00

Зараз не відомо, наскільки драматичними можуть бути негайні та довгострокові наслідки перемоги Зеленського чи Порошенка у другому турі.

Наразі команди фаворитів прагнуть перетворити дебати на змагання емоцій та негативних образів суперника. Бо так легше виграти чи принаймні не програти.

В такому разі у програші виявляться усі виборці, які підуть голосувати 21 квітня. Адже за відсутності розуміння цінностей кандидатів, випробуваних у двобої аргументів та контраргументів, головним мотивом вибору буде дуже ненадійний та суб'єктивний критерій "меншого зла".

На сьогодні в українському суспільстві існує великий запит на дебати між претендентами на посаду президента України.

Згідно з опитуванням Фонду "Демократичні ініціативи" та КМІС, проведеним 20-26 березня, майже 74% громадян вважають дебати необхідними чи бажаними.

Значущість цього питання ще збільшилася з обговорюванням цієї теми у ЗМІ та публічними заявами Зеленського та Порошенка щодо готовності до публічних дебатів.

 
Громадяни, які хочуть бачити дебати
всі ілюстрації: андрій калістратенко, уп

У своєму аналізі ми спиралися на низку припущень.

По-перше, ми припускаємо, що зафіксовані у березневому опитуванні суспільні настрої прихильників Зеленського, Порошенка, Тимошенко, Бойка, Гриценка, Смешка, Ляшка та Вілкула в цілому відповідають поглядам виборців, які проголосували за цих самих кандидатів 31 березня.

По-друге, для визначення частки виборців аутсайдерів, які можуть відгукнутися на аргументи фаворитів, ми множимо кількість реальних виборців кандидата N на відсоток прихильників цього кандидата, який обрав певну опцію під час нашого березневого опитування.

Звісно, точність такого прогнозу не можна порівняти з точністю "Національного екзит-полу".

Також ми аналізуємо раціональні мотиви голосування за підсумками дебатів – емоційне сприйняття кандидатів громадянами чи вплив інших обставин наперед прорахувати неможливо.

Отже, спираючись на дані опитування, результати першого туру та запропоновану схему аналізу, ми спробуємо показати, чому і які саме дебати є важливими для виборців Зеленського і Порошенка та решти українців, які мають намір голосувати попри програш своїх кандидатів.

Фінал на "Олімпійському": які шанси фаворитів зіграти на полі суперника

Зеленський та Порошенко змагатимуться за значну кількість виборців кандидатів, які не пройшли до другого туру. Тож здатність переконати цих громадян може мати критичне значення для результатів другого туру.

Обом кандидатам необхідно консолідувати й власні електорати, оскільки близько третини їхніх виборців напередодні голосування припускали, що можуть змінити свої вподобання.

Тобто близько третини громадян, які в першому турі голосували за Зеленського чи Порошенка, не обов'язково підтримають їх же у другому турі.

Loading...

Перетікання голосів можливе навіть між цими двома кандидатами.

Зокрема, якщо Зеленський чітко окреслить своє бачення вирішення безпекових та зовнішньополітичних проблем, він може отримати голоси виборців Порошенка, для яких ці проблеми важливі, але яких не влаштовують особисті якості нинішнього президента чи його політика в інших сферах.

Навпаки, Порошенко може отримати голоси частини тих, хто у першому турі підтримав Зеленського, якщо Зеленський під час дебатів не окреслить чіткого бачення, як вирішити ключові проблеми держави.

Для виборців Порошенка публічні дебати мають дещо більше значення. Таке ж ставлення, згідно з опитуванням, поділяють і прихильники інших кандидатів.

Виборці Зеленського ж виявили дещо менший інтерес до дебатів, тим не менш майже 40% його прихильників вважають дебати обов'язковими та ще третина – бажаними.

 
Прихильники Зеленського, які хочуть бачити дебати

Тому відмова від участі створює для Зеленського ризики втратити підтримку частини своїх виборці. З іншого боку, серед електорату Зеленського дещо більша частка тих, на чиє рішення не вплинула б його участь у дебатах чи аргументи, висловлені в ході дебатів.

Деякою мірою це корелює з тим, що головним мотивом виборців Зеленського є його особисті якості, а не ідеї. Виборці Порошенка скоріше схильні робити вибір на основі його попередньої діяльності.

Однак для близько третини виборців обох кандидатів все ж важливі їхні програми та пропозиції.

Водночас виборці Зеленського виявили і найменший рівень обізнаності щодо пропозицій їхнього кандидата у різних сферах управління.

Для Зеленського участь у дебатах є очевидним ризиком.

З одного боку, відмова від участі суперечить переконанню значної кількості його прихильників (38%), що їхній кандидат має взяти участь у дебатах.

З іншого, в ситуації, коли значна кількість виборців Зеленського має нечітке уявлення про його ідеї, але продовжує його підтримувати, дебати кристалізують його бачення проблем та пропозиції їхнього вирішення.

Це створює ризики, що пропозиції Зеленського з тих чи інших питань можуть суперечити уявленням деякої частини виборців про ці ж проблеми.

Тому опція утриматися від дебатів теж може виглядати вигідною – аби уникнути цієї суперечності та зберегти підтримку тих виборців, які можуть і не знати пропозицій їхнього кандидата з того чи іншого питання.

Для Порошенка дебати можуть стати можливістю консолідувати власний електорат, який демонструє більшу обізнаність з пропозиціями кандидата.

Перешкодою для розширення електорату Порошенка є його значний антирейтинг – станом на початок-середину березня майже половина громадян заявляли, що не проголосують за нього в жодному разі.

Наше попереднє дослідження показало, що без урахування фактору дебатів виборці різних кандидатів у парі Зеленський-Порошенко здебільшого або віддадуть перевагу Зеленському, або проігнорують вибори.

Іншим чинником, що перешкоджатиме розширенню електорату Порошенка, є вподобання громадян щодо тематичного спрямування імовірних дебатів.

Зовнішньополітичні орієнтації, питання вступу до ЄС та НАТО, на яких акцентує у своїй кампанії Порошенко, виявилися одними з найменш цікавих тем.

Зеленський же зможе розширити свій електорат, заявивши чітку позицію з соціально-економічних питань, протидії корупції та відновлення миру на Донбасі, які стали найцікавішими для громадян темами дебатів.

При цьому можливість Порошенка розширити свою підтримку за допомогою цих тем знову ж таки частково обмежена його антирейтингом.

Значна кількість виборців Зеленського підтримують його навіть без знання його пропозицій. Тому існує ризик втратити частину їхньої підтримки, коли ці виборці дізнаються від кандидата його конкретні пропозиції.

Проте вихолощення дебатів елементами шоу може неприємно здивувати близько третини виборців Зеленського, для яких важливі ідеї кандидата.

Беззмістовні дебати можуть демотивувати таких громадян та призвести до відтоку голосів і зменшення явки. Однак це не гарантує здобуття цих голосів Порошенком.

Хто візьме спадщину Партії регіонів?

57% виборців Бойка і 54% виборців Вілкула вважають, що дебати між кандидатами є обов'язковими. Ще 31% прихильників Бойка і 37% виборців Вілкула вважають дебати бажаними.

Напевно, це найскладніша група виборців для обох фаворитів з точки зору донесення своїх поглядів через дебати.

Для 57% виборців Бойка та 66% виборців Вілкула найважливішим питанням дебатів пошук шляхів припинення війни на Донбасі та відновлення стосунків з Росією.

 
Прихильники Бойка, які хочуть бачити дебати

Проте напередодні першого туру лише 11% виборців Бойка та 20% виборців Вілкула не знали, що саме їхні кандидати пропонують з цих питань.

Тобто дебатування у другому турі навколо тем перспектив миру на Донбасі та стосунків з Росією може привернути увагу лише незначної частки виборців Бойка і Вілкула.

За нашими підрахунками, виходячи з даних першого туру, вдалі тези та аргументи на тему припинення війни на Донбасі можуть додати одному з кандидатів не більше 1% або близько 200 тисяч голосів виборців Бойка та Вілкула.

Більш привабливою з точки зору боротьби за цих виборців може бути дебатування тем реформи судів, правоохоронних органів та боротьби з корупцією.

50% виборців Бойка і 49% виборців Вілкула вважають тему подолання корупції важливою.

Проте опитування показало, що Бойко і Вілкул не робили на цьому наголос у своїх кампаніях: станом на кінець березня лише 22% виборців Бойка і 32% виборців Вілкула точно знали про їхні наміри щодо реформування судів та правоохоронної системи.

Про антикорупційну політику своїх кандидатів були добре поінформовані лише 36% прихильників Бойка і 34% прихильників Вілкула.

Тому дебатування теми судової реформи та антикорупційної політики дає можливість схилити на свій бік від третини до половини громадян, які голосували за Бойка чи Вілкула, а це вже додаткових 5% або не менше 1 млн. голосів.

 
Прихильники Вілкула, які хочуть бачити дебати

Це не означає, що вони перестануть підтримувати своїх лідерів, однак можуть проголосувати за того кандидата, чиї погляди виявляться більш подібними на їхні власні.

Проте найбільш важливою для цих виборців є тема дебатів щодо економічної та соціальної політики. Прихильники Бойка і Вілкула хотіли б, щоб на посаді президента їхні обранці відповідали за справедливі тарифи, зарплати і пенсії, а також стабільність валюти.

У цих питаннях вони поступалися лише виборцям Тимошенко та Ляшка.

Як і в питанні корупції, виборці Бойка чи Вілкула не програють, коли голосують за більш прийнятну соціальну політику. Навпаки вони цим збільшать шанси на реалізацію такої політики у співпраці президента та парламенту.

Тому тут резерв додаткових голосів для переможця дебатів сягає 1,5 млн.

Прихильники "освіченого авторитаризму"  – виборці Ігоря Смешка й Анатолія Гриценка

Більшість таких виборців (53 і 52% відповідно) вважають дебати обов'язковими або (33% і 34%) бажаними.

У пошуках українського "лагідного Піночета" з "новим і праведним декретом" нині перебувають 2,44 млн. українців, які проголосували за умовних "силовиків" Гриценка та Смешка.

Ця група виборців найбільш зрозуміла для команд фаворитів другого туру: Зеленський та Порошенко усвідомлюють, що не мають можливості пройти кваліфікаційні вимоги, які самі для себе встановили Гриценко і Смешко.

До того ж, Смешко більшою, а Гриценко меншою мірою заздалегідь відрадили своїх прихильників голосувати за фіналістів. Бо для них обох – це загроза втрати прихильників і шансів на парламентських виборах, як це вже трапилося з Гриценком у 2014 році.

Проте у Зеленського і Порошенка може з'явитися спокуса зіграти на душевних струнах цих виборців, щоб підштовхнути їх проголосувати "проти більшого зла". І дебати – гарна нагода спробувати зобразити себе меншим злом, а суперника – загрозою національній безпеці.

Отже, для 70% виборців Гриценка головна відповідальність майбутнього президента  – це державна незалежність і безпека, водночас 38% прихильників Смешка вважають, що президент має карати корупціонерів.

 
Прихильники Гриценка, які хочуть бачити дебати

Для третини виборців Гриценка і Смешка важливо, хто буде міністром оборони, вищим командуванням Збройних сил.

Зважаючи на те, що останнім часом теми корупції та армії тісно пов'язані, відповідні вдалі аргументи на дебатах можна орієнтовно оцінити в 750-800 тис. додаткових голосів у другому турі.

Але так само, як і у випадку з пропонуванням економічних аргументів для залучення виборців Бойка і Вілкула, фаворитам доведеться думати, яким чином інтегрувати у свою риторику антикорупційні та безпекові меседжі Гриценка і Смешка та переконати їхніх виборців у здатності проводити подібну політику.

49% виборців Гриценка можуть схилитися на бік фаворита, який пообіцяє дотримуватися мирного плану Гриценка для Донбасу.

Ще для 49% важлива тема економічного зростання.

36% прихильників Гриценка зважатимуть на погляди фаворитів стосовно шляхів повернення Криму.

Звісно, можна зробити й по-іншому: переконати цих виборців, що суперник зробить усе навпаки і всупереч ідеям і пропозиціям Гриценка.

Ціна такого дебатування може сягати 600 тис. голосів.

Якщо врахувати, що 40% виборців Смешка чутливі до теми справедливого рівня пенсій, то, агітуючи проти продовження пенсійної реформи, можна схилити на свій бік до 440 тис. додаткових голосів.

Вдале дебатування безпекових і соціально-економічних питань може підштовхнути до позитивного голосування додатково 0,6-1 млн. громадян, які голосували в першому турі.

Такі широкі рамки нашої оцінки пояснюються особливістю виборців Смешка: для 78% таких громадян, як для 78% прихильників Зеленського, важливі особисті якості лідера.

 
Прихильники Смешка, які хочуть бачити дебати

Тож якщо Порошенко чи Зеленський не продемонструють поваги до певного набору "спецслужбівських" чеснот, більшість виборців Смешка може взагалі проігнорувати дебати.

У пошуках нової утопії чи втраченого раю – виборці Юлії Тимошенко та Олега Ляшка

Дебати обов'язкові для 61% виборців Тимошенко і лише для 48% виборців Ляшка.

Заклик Володимира Зеленського до Юлії Тимошенко стати арбітром у дебатах з Порошенком може бути показником того, що команда Зе! хоче поборотися за їхню прихильність.

Сама присутність Тимошенко на телеекрані гарантує увагу багатьох її прихильників.

 
 Прихильники Тимошенко, які хочуть бачити дебати

Але, щоб здобути популярність серед 2,5 млн. виборців Тимошенко, цього замало, навіть якщо ти – опонент кандидата, якого Юлія Володимирівна звинуватила у фальсифікації результатів виборів.

З прихильниками Олега Ляшка ще важче: він не приховує свого роздратування Зеленським, який перевершив його грою на публіку, та Коломойським, який обділив його увагою свого телеканалу.

 
Прихильники Ляшка, які хочуть бачити дебати

З появою Зеленського Ляшко теж потрапляє до числа "старичків у політиці, у яких не складається з рейтингами". Тож Ляшко очікувано робитиме все, щоб Зеленському не вдалося привабити решту його виборців.

Тож єдиний шанс Порошенка і Зеленського – спробувати зіграти на патріотичних чи патерналістських почуттях невеликої кількості виборців Тимошенко і Ляшка.

Зокрема, для 46% виборців Тимошенко і Ляшка дуже важливо почути на дебатах позицію фаворитів з питань пенсійної та медичної реформ  – саме ці теми активно просувалися в кампаніях лідерів "Батьківщини" і Радикальної партії.

Між 40% та 30% коливається важливість тем миру на Донбасі та боротьби з корупцією

Тобто дебатування цих взаємопов'язаних питань миру, соціальних реформ та подолання корупції гіпотетично могло б схилити до голосування за Порошенка чи Зеленського принаймні 1 млн. громадян.

Висновки

Дебати не гарантують вирішальної переваги для жодного з фіналістів другого туру.

Проте це гарний шанс змусити виборців задуматися над тим, яка альтернатива є більш неприйнятною.

Зеленський спробує апелювати до виборців Тимошенко, продаючи свою перемогу як відплату Порошенку за поразку лідерки "Батьківщини" у першому турі.

З іншого боку, у Порошенка є можливість показати виборцям Гриценка, Смешка, навіть Вілкула і Бойка, що недосвідчений президент у питаннях безпеки та економіки – це загроза для крихкої стабільності в Україні.

Якщо дебати зірвати, скасувати чи перетворити на шоу, від цього виграє переважно Зеленський, а характер голосування буде протестним.

Однак відсутність дебатів може поставити під загрозу явку виборців, які пов'язують своє голосування не з абстрактними змінами на краще, а з вирішенням конкретних проблем країни.

Це зробить підсумки виборів ще більш непередбачуваними, а легітимність нового президента слабкою.

Проте справжні дебати можуть стати і справжнім інструментом мобілізації явки на вибори.

За нашими мінімальними оцінками обидва фаворити могли б позмагатися принаймні за прихильність 3,2-3,4 млн. українців, які у першому турі голосували за інших кандидатів.

Це може статися, якщо до порядку денного дебатів будуть включені такі позиції:

  • Як досягти миру на Донбасі (важливо для виборців усіх аутсайдерів)
  • Як досягти зростання економіки, якими будуть пенсійна, тарифна та медична реформа (важливо для виборців усіх аутсайдерів, але соціальна складова є надважливою для виборців Тимошенко та Ляшка)
  • Як подолати корупцію (дещо менш важлива тема для виборців Бойка та Вілкула)
  • Як зміцнювати армію і якою буде безпекова і зовнішня політика (для виборців Гриценка і Смешка)

Щоправда, не варто очікувати, що хтось може взяти більшість цих голосів: ідеологічні установки Тимошенко і Ляшка, з одного боку, не сумісні з поглядами Бойка та Вілкула.

Саме число громадян, які можуть віддати свій голос з урахуванням результатів дебатів, свідчить, що особа переможця в другому турі не така очевидна, як може здаватися за підсумками першого.

Тому дебати у другому турі – це не данина традиціям і не формальний ритуал у нинішніх українських умовах, а чинник формування порядку денного для нового президента.

Якщо кандидати належним чином підготуються, дебати можуть стати поворотною точкою не лише для виборів, а й для змісту політики, яку доведеться втілювати переможцю.

Дебати також допоможуть громадянам та експертам уявити порядок денний, формат та склад майбутньої коаліції та опозиції у парламенті.

Сергій Шаповалов, аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва



powered by lun.ua
Формула Майдана
Старая власть и друзья Кремля: чем опастны для Украине результаты польских выборов
Подкаст "Кляті питання": "Теперь, когда кто-то говорит "пресс-конференция Зеленского", все напрягаются"
Зе-марафон глазами Запада: что услышали от Зеленского о Трампе, Европе и России
Все публикации