Бойкот УНИАН: Лицензия на убийство?

25 просмотров
Воскресенье, 17 февраля 2013, 22:21
Сергей Воропаев
ИА УНИАН

У суботу, 16 лютого, два поважних українських ЗМІ – "Дзеркало тижня" та "Українська правда" оголосили бойкотування сайту УНІАН.

Формальним приводом для цього стала поява на сайті агентства 11 лютого кількох новин, а точніше, трьох, що не відповідали дійсності, і які стосувалися діяльності опозиційних депутатів Сергія Власенка та Олександри Кужель.

Бойкотувальники заявляють, що не використовуватимуть новини УНІАН до виконання трьох вимог:

"1) поки керівництво агентства публічно не роз'яснить причини оприлюднення недостовірної інформації;

2) поки УНІАН не прибере з сайту фальшиві новини;

3) поки агентство не опублікує спростування новин, поява яких підірвала довіру до УНІАН" (цитується без орфографічних та стилістичних змін – авт.).

Втім, чи є бойкотування тим засобом, який убезпечить УНІАН, і не лише УНІАН, але й інші українські видання від появи неправдивих інформаційних повідомлень? Навряд чи. І тому є кілька причин.

По-перше, будь-яка відповідь має бути виваженою та адекватною. У рішенні колег, ми, на жаль, не побачили ані першого, ані другого.

Щоб рішення було виваженим не вистачає, мабуть, головного ланцюга, про що, до речі, чітко написано у процитованих вимогах, а саме, не вистачає розуміння причин появи недостовірної інформації на сайті УНІАН.

Конкретних причин цього прикрого випадку, на жаль, не знають і журналісти агентства.

Водночас, у своєму зверненні на ім’я головного власника УНІАН Ігоря Коломойського, президента НСЖУ Олега Наливайка та голови групи "1+1" Олександра Ткаченка колектив УНІАН запропонував абсолютно чіткий і зрозумілий алгоритм вирішення проблем, що накопичилися в агентстві за останній рік.

Серед них – відсторонення представників менеджменту, що були призначені в агентстві протягом останнього року, запровадження тимчасового управління, створення редакційної ради.

Це звернення поки залишається без відповіді, однак, з моменту його оприлюднення минуло лише кілька робочих днів, а запропоновані колективом агентства ініціативи, очевидно, потребують певного часу на вивчення.

Відповідь колег у вигляді бойкотування повідомлень сайту УНІАН також не можна назвати адекватною.

Навіть виходячи виключно з кількісних показників: за день на стрічці агентства, йдеться про закритий продукт, що розповсюджується лише за передплатою, виходить близько 200 інформаційних повідомлень. На сайті агентства – відкритий продукт – близько 100-120 повідомлень.

І з них за всі 20 років існування УНІАН вийшло 3, що не відповідали дійсності, в один день – 11 лютого цього року.

Звичайно, і одна ліжка дьогтю може зіпсувати повну діжку меду, але ж... про яку адекватність бойкотування можна говорити, коли ті самі інформаційні повідомлення, на знятті яких з сайту УНІАН цілком обґрунтовано наполягають колеги, продовжують спокійно перебувати на своїх місцях і у них.

Принаймні, на сайті "Української правди" зовсім нескладно відшукати ті самі повідомлення про Сергія Власенка, як і на сайті "Дзеркала тижня".

Бойкотування не вирішує і головної проблеми, а саме – створення запобіжників для того, щоб уникнути повторення появи неправдивих інформаційних повідомлень в майбутньому.

Такий захід міг би бути ефективним в ринкових умовах, однак в той час, коли значна частина українських ЗМІ є збитковими з тих чи інших причин, питання їх репутації так і залишатиметься, передусім, питанням колективу, а не власників чи керівників.

Разом з тим, якщо уявити собі, що головна мета появи неправдивих інформаційних повідомлень на сайті УНІАН полягала саме в дискредитації агентства, то заяви про бойкотування можуть бути використані для легалізації рішення про його закриття.

Втім, це вже трохи зі сфери фантазій, а в реальності маємо наступне: своїм рішенням про бойкотування УНІАН "Дзеркало тижня" та "Українська правда" фактично пропонують надати ліцензію на вбивство одного з найстаріших інформаційних агентств України.

Агентства, яке завдяки створеному тут колективу, змогло вистояти і не піддатися спробі запровадження цензури з метою остаточного "зачищення" інформаційного поля в 2002 році.

Агентства, завдяки колективу якого в тому самому 2002 році практично і з’явилася перша незалежна медіа-профспілка.

Агентства, в якому працює близько 100 тільки творчих працівників, більшість з яких мають значний досвід роботи і високий рівень професіоналізму.

Пропозиція ж "Української правди" щодо розповсюдження новин співробітниками УНІАН через соціальні мережі, на зразок Facebook, виглядає скоріш знущанням, аніж проявом цехової солідарності, бо ж колеги запропонували нам роздавати через соціальні мережі наші тексти, продаж яких іншим ЗМІ є одним з джерел доходів інформагентства.

"Напевно, ми настільки звикли жити в стані несвободи, що чиясь позиція активної боротьби з цією самою несвободою виглядає нонсенсом. Інакше чому раптом з такою готовністю піддаємо громадській обструкції позицію більшості журналістів УНІАН, не згодних з інформаційною політикою "пересаджених" в агентство дбайливими руками садівників з Адміністрації президента керівників?

Бойкотуємо і клеймимо, тим самим підіграваючи чиїсь грамотно розписаній партитурі, у фіналі якої – знищення значущого і поважаного гравця серед вітчизняних ЗМІ?" – написала одна з "постраждалих" від появи на сайті УНІАН неправдивих новин – депутат Олександра Кужель. А і справді, колеги, чому?

Сергій Воропаєв, ІА УНІАН, для УП



powered by lun.ua
Испытание Трампом: 10 советов Зеленскому ко встрече с президентом США
Как эффективно использовать первую личную встречу с главой Белого дома с точки зрения обеспечения национальных интересов Украины? Успех встречи станет успехом всей Украины. (укр.).
Кремль заклинило: Россия потеряла ориентир и теряет механизм управления собой
Вся эта многоэтажная конструкция правления, изъеденная ржавчиной, грохочет и ковыляет. Но непонятно куда, разваливаясь на куски, которые принимаются жить своей жизнью.
Почему такой шум из-за закупки лекарств через международные организации
Мы должны двигаться к тому, чтобы запустить собственного украинского профессионального закупщика, который будет эффективно и прозрачно закупать лекарства для страны. (укр.)
Как никогда не издать книгу
Саркастические ситуации, которые помогут вам лучше понять, как следует и не следует коммуницировать с партнерами (даже если вы издаете книгу самостоятельно). (укр.)
Штайнмайер – не доктор. Как Зеленский продолжает дипломатию имени Порошенко
Война Украины и России за Донбасс это не про обладание куском терриконов. Это история о контроле, интриги и в перспективе – кто кому всучит на финансирование эти изуродованные земли и искалеченные души. (укр.)
Десять шагов к ровным дорогам
В 2020 году правительство планирует увеличить почти на 40% финансирования на ремонт и строительство дорог. Но за счет этого мы не решим проблему плохих дорог в Украине. Нужна реформа отрасли. (укр.)
Отмена паевого участия: инфраструктурный коллапс маленьких городов
В пригороде Киева и других крупных городов Украины может остановиться строительство всех школ и садиков, которое сейчас идет. (укр.)