Что показывает fb-активность апреля: Гройсман безразличен, волнуют деньги

Вторник, 10 мая 2016, 15:24

Петро Порошенко нарешті досягнув того, чого не зміг добитися Віктор Янукович – українці відклали усі поточні політичні проблеми і поринули у відпочинок, паралельно дискутуючи хіба що про святкові дати: Великдень, 9 травня та інші щорічні інформаційні приводи.

Попередній президент марно намагався досягти того ж ефекту на початку Євромайдану, сподіваючись, що зможе "зайняти" українців підготовкою до Нового року.

А зараз найбільше може бути задоволений Володимир Гройсман: його роботою поки що майже ніхто не цікавиться. Сплеск уваги відбувається тільки тоді, коли заходить мова про наші гаманці.

Але це не означає, що люди забули про Надію Савченко або проблеми з Генеральною прокуратурою. Наш моніторинг показує, що вітчизняний інформаційний простір готовий у будь-який момент знову вибухнути однією з цих тем.

Усі ці дані було отримано в рамках проекту "Медіа-розвідка": він дозволяє вимірювати вплив новин на активну частину українського суспільства. Основа нашої методики – вимірювання спеціального кількісного показника, Інтерактивного потенціалу, що показує, наскільки сильно люди вражені певною новиною і поспішають її поширити. Зацікавлені можуть порівняти результати з моніторингом березня і лютого.

Байдужість у мережі

Упродовж усього квітня українці досить мало цікавилися новинами. Траплялися проміжки по 2-5 днів, коли не було жодної новини, яка б набрала більше 1000 поширень. І такий результат – просто шалена відмінність порівняно з березнем, коли кожна дрібниця набувала в медіа масштабу катастрофи.

Усього було три потужних сплески медіа-активності учасників соцмереж.

3-6 квітня вся країна обсмоктувала подробиці офшорного скандалу, і перш за все – податкові маневри Петра Порошенка. 11-14 квітня відбулася кульмінація прем'єріади, а 26 квітня – епік фейл Державної служби зайнятості щодо скасування Савіку Шустеру дозволу на роботу в Україні.

Утім, в офшорному скандалі дійсно схвилювало українців тільки перше повідомлення про схеми за участі президента. Воно отримало один із максимальних цього місяця показників ІП=1,294. Поширюючи цей меседж, люди наперебій захищали або обвинувачували президента, і висловилися з цього приводу достатньо ґрунтовно.

Тому всі подальші коментарі – виправдання президентських юристів та його власні пояснення про сліпий траст – поширювалися з меншим ентузіазмом, та й сумарна кількість охопленої аудиторії була набагато менша.

Як результат, більша частина суспільства (окрім найактивніших громадян) не заглиблювалася у проблему – а лише запам'ятала, що "в гаранта щось там не чисто з податками". У чому, втім, не побачила нічого дивного й жодної спонуки до радикальних дій.

 
Короткотривалі "серіали" квітня не могли надовго втримати уваги суспільства
тут і далі - інфографіка автора (натисніть для збільшення)

Іще швидше відшуміли всі обговорення щодо заборони Савіку Шустеру на роботу в Україні. Одне з трьох повідомлень від 26 квітня мало солідний ІП=0,93. Проте через день скандал було вичерпано – і люди не зробили з нього жодних тривалих висновків.

Саакашвілі зблиснув і згас

Епопея з численними відмовами Володимира Гройсмана від посади прем'єр-міністра, звісно, забавляла учасників соцмереж, але обговорювали її набагато менш активно, ніж офшорний скандал.

А новини про призначення Гройсмана та про знущання Верховної Ради над його програмою діяльності взагалі мало кого зацікавили.

При цьому найвищий інтерактивний потенціал у темі формування нового Кабміну мала не його позиція – а ультиматум Міхеїла Саакашвілі до президента Порошенка.

Як бачимо, у грузинського політика наразі найбільше можливостей "розхитати" політичну ситуацію. І якби він напередодні голосування за кабмін продовжив боротьбу і домовився з частиною депутатів більшості про відмову від голосування – ми би могли зараз жити зовсім в іншій політичній ситуації...

Однак точка біфуркації вже минула, прем'єр-міністр отримав імунітет на рік, і його особа наразі мало кого цікавить.

Жодна новина з цього приводу з 15 травня не мала достатньої кількості поширень.

Генпрокуратуру не пробачили

Набагато стабільнішою була увага до новин про проблеми, які давно залишаються невирішеними. Це – опір Генеральної прокуратури спробам її реформувати та екстрадиція Надії Савченко. Аналогічну увагу упродовж місяця отримували також повідомлення про економічну політику уряду.

Ці новини були розділені досить довгими проміжками часу, але зберігали приблизно однаковий рівень зацікавлення.

 
Теми, до яких українська аудиторія не скоро збайдужіє

Щодо української бранки, яка чекає на повернення на Батьківщину, минулого місяця було тільки два значущих повідомлення: коли російські лікарі 11 квітня попередили її про можливість раптової смерті, та коли 27 квітня їй видали пакет документів на екстрадицію.

Обидва повідомлення, хоча й були розділені 16 днями, мали приблизно однаковий ІП близько 0,8. І це були не найемоційніші повідомлення.

Робимо висновок, що Надія Савченко залишається інформаційною зброєю в стані бойової готовності. І за бажання, якщо українців наступного разу знову треба буде комусь від чогось "відволікти", достатньо буде домовитися з адвокатами Надії про потужний потік емоційних новин – і вітчизняні Facebook-юзери знову забудуть про все інше, як це уже було на початку квітня.

Попри інформаційну байдужість, активні громадяни продовжують бурхливо реагувати і на тему боротьби за владу у Генпрокуратурі.

ІП заяви Юрія Севрука про те, що прокурорів не варто обирати на відкритому конкурсі, був більший за одиницю. Інші повідомлення з цієї теми також мали високі показники. Таким чином, у разі загострення ситуації суспільство буде готове продовжити протести, які почалися минулого місяця.

 
Короткотривалі скандали не могли змусити українців забути про реальні проблеми

Нарешті, значну увагу мали будь-які урядові ініціативи, що впивали на вміст кишень українців.

Це стосувалося навіть заяв на зразок підвищення тарифів на газ: новина про це мала ІП=1,02 – при тому, що на той час іще жодного конкретного рішення не було ухвалено.

Також громадян схвилювало призначення керівником "Укрзалізниці" Войцеха Бальчуна.

Отже, у Володимира Гройсмана та його кабміну зараз є всі можливості сподобатися українцям – якщо регулярно звітувати про поступ в економічних реформах і обдумано використовувати відновлене економічне зростання для обережного, але помітного підвищення соціальних стандартів.

Артем Захарченко, спеціально для УП



powered by lun.ua

Месяц к новой климатической пошлине: чего Украине ожидать от ЕС?

Атлантическая хартия 2.0: что получит Украина от усиления сотрудничества США и Британии

Укроборонпром: реформа или смерть

Ловушка для Путина: какие последствия будет иметь встреча президентов США и РФ

Очередной Ждун вместо учебников. Возможно ли обеспечить школьников учебниками до 1 сентября?

Тандем бизнеса и финансов в коммерческой организации: люди с разных планет или одной крови?