5 вещей, которые я хотел бы изменить в Киеве

1828 просмотров
Вторник, 05 мая 2020, 08:00
Алексей ГончаренкоОлексій Гончаренко
народный депутат Украины, член депутатской фракции партии "Европейская солидарность"

Київ – місто, яке за роки моєї роботи тут встигло стати мені рідним. Тому його проблеми я почав сприймати як особистий виклик. 

Складається враження, що статус столиці приносить шкоду Києву як місту. 

Так, Київ – це більше, ніж місто. Це столиця, це мегаполіс, це центр всього в Україні. Проте у боротьбі за контроль над його ресурсами, можливостями, владою губиться саме місто, в якому живуть люди. 

Як наслідок, накопичилось багато проблем, які не лише не вирішуються роками, але й набирають загрозливих масштабів. Я виділив 5 основних речей, на які варто звернути увагу в Києві для того, щоб місто стало комфортнішим для життя і отримало нове дихання. 

Затори

Це, напевно, найбільший головний біль. Проблема існувала давно, проте в останні роки ситуація лише погіршилася. 

У 2019 році Київ став 12 містом у світі за завантаженістю і 3-ім в Європі після Москви та Стамбулу. Підрахували, що кияни проводять в заторах майже 10 діб щороку. 

Окрім того, це різко негативно впливає на здоров'я жителів міста через загазованість. Уже зараз стає очевидним, що якщо нічого докорінно не змінювати, через кілька років місто просто паралізує. 

У чому причина? По-перше, Київ просто перевантажений. Місто не розраховане на таку кількість автомобілів. Зрозуміло, що значна частина людей обирає авто не як розкіш, а як засіб пересування через відсутність адекватної альтернативи громадського транспорту. 

По-друге, додається специфічно київський підхід до ремонтів. Неузгоджені поточні ремонти доріг та комунікацій можуть слідувати один за одним, паралізуючи вулиці на довгий час. 

По-третє, існує значна диспропорція між робочими місцями на Правому березі і житловими районами на Лівому. Через це в час пік проїзд через міст забирає години.

По-четверте, транзитний транспорт. Вантажівки становлять значну частину трафіку міста.

 

Як боротися із заторами? Потрібен комплексний підхід, який буде ставити в пріоритет не автомобілі, а громадський транспорт та пішоходів. 

По-перше, необхідно принаймні розпочати робити моніторинг ситуації на дорогах. Виявляється, у Києві досі цього не роблять. Відповідно міська влада не має необхідних даних, і всі рішення, які приймали чиновники досі, – це пальцем у небо. Результат відповідний. 

По-друге, існує поширений міф, що місто врятує будівництво нових доріг, розв'язок, смуг. На жаль, це не так. Щойно з'являються додаткові дороги, на них виїжджають автомобілі. Уже зараз в Києві така кількість машин, яка з запасом покриє будь-який новий шлях. В результаті затори з'являться знову. 

Основне завдання полягає в тому, щоб збільшити швидкість пересування по місту. Якщо ми простимулюємо більше людей користуватися громадським транспортом, автомобілісти також почуватимуться на дорозі вільніше. Відповідно, виграють всі. 

По-третє, хоч це не популярно і неприємно, потрібно обмежувати паркування в центрі міста і збільшувати кількість евакуаторів, які будуть боротися з порушниками. Паркування – це по суті тимчасова оренда міської землі. Вона не може бути безкоштовною, бо так чи інакше впливає на платників податків та створює безліч проблем для міста.  

Громадський транспорт

Ключовим елементом нового Києва має стати нова, зручна система громадського транспорту. Ставку варто зробити на електротранспорт: трамваї, тролейбуси, метро, міську електричку. 

Однак забезпечити потреби лише електротранспортом не вдасться, тому важливо оновити також автобусний парк. Великі автобуси – одне з найдешевших і найефективніших рішень для міста. 

Наразі транспортна система Києва орієнтована фактично на підвіз до метро. Ті райони, які не мають метрополітену, потерпають від застарілих маршрутів, маршруток і уже згаданих заторів. Особливо болісна ця проблема для жителів Троєщини. Метро в цей район обіцяють побудувати від часу виникнення самого району. Пора змінити цю ситуацію, інакше – колапс.

 

Приватний сектор наразі покриває дефіцит громадського транспорту в Києві. Проте варто радикально змінити стандарти якості послуг, які вони надають, а в перспективі взагалі заборонити маршрутки. Перебудовувати відносини з приватними транспортними операторами варто від повного надання послуг до операційного менеджменту. 

Ще одним перспективним транспортом для Києва є пороми. Не логічно не використовувати потенціал Дніпра для річкових перевезень. Це точно стане привабливою атракцією для туристів та візиткою міста. 

Забудова

Забудова – це ключова складова міського планування, яка має максимально враховувати інтереси міста, громади і бізнесу. Наразі, здається, що про інтереси міста і його жителів забули повністю.

Жахлива хаотична забудова загрожує місту не лише спотворенням зовнішнього вигляду. Нові багатоповерхівки з'являються швидко, а от відповідна інфраструктура, як школи, садочки, стоянки – ні. 

Окрім того, будівництво часто супроводжується конфліктами з громадою, порушенням норм та незаконними оборудками. Великий капітал, пов'язаний з будівельними компаніями, впливає на прийняття рішень в місті. Йдеться про так званих "смотрящих". 

Проблема полягає в тому, що в Києві де-факто немає Генплану. До того, що нині чинний, було внесено тисячі поправок в "ручному режимі". Новий проєкт київського Генплану Кличко презентував в кінці минулого року. 

Проте незалежно від того, що в ньому написано, головне питання: чи буде це реалізовано на практиці? Чи новий Генплан, як і старий, залишиться на папері, а стратегію розвитку міста замінять тисячі правок, які враховують чиїсь інтереси? Замість хаосу має прийти порядок.

 

Києву потрібен не лише Генплан, а й нова філософія розвитку міста. Місто має бути комфортним для його жителів. Це відправна точка будь-яких рішень. На моє переконання, кілька кроків, які наблизять місто до мети,  – це перехід від "мурашників" і мікрорайонів до квартальної забудови, заборона вносити зміни в Генплан і обмеження висоти будівель в історичному центрі. 

Квартальна забудова – це найкращий компроміс між інтересами згаданих сторін: міста, громади і бізнесу. Коротко кажучи, квартали створюють комфортніші умови, поділяючи приватну і загальну зони, і разом з тим дозволяють зменшити поверховість без значної втрати прибутку девелоперів. Наразі це критично для Києва. 

Заборона на зміни до Генплану убезпечить місто від появи "несподіваних" хмарочосів і закінчить епоху "договірняків". Якщо вже змінювати підхід до стратегії міста, то потрібно робити це комплексно і міняти повністю увесь документ.

Туризм

Київ має потенціал стати центром туризму у Східній Європі, який досі не використовує сповна. У міста є значуща історична спадщина і розвинена сфера послуг. Не вистачає лише трохи стратегічності в діях влади, амбіцій і життя. 

У моєму розумінні туристична привабливість міста безпосередньо пов'язана з комфортністю для своїх жителів. Тому що в такі міста, де людям добре, хочеться повертатись знову. 

Не потрібно створювати помпезні "потьомкінські" села чи кітчеві скульптури, які покликані вражати. Варто ставити на створення сучасних громадських просторів у місті, які полюбляться як киянам, так і гостям столиці. У цьому полягає стратегічність.

 

Хрещатику необхідно стати пішохідною зоною. Парки навколо Арки дружби народів перетворити на сучасні громадські простори. Набережні Дніпра мають повернутися у "власність" киян, стати центрами культурного життя. 

Потрібно також працювати над образом нового Києва та його промоцією в Україні та світі через якісно нові комунікації, айдентику. Підтримувати фестивалі, мистецькі та культурні заходи грантами з міського бюджету. Варто боротися за проведення якомога більшої кількості міжнародних заходів, спортивних змагань. Про новий Київ мають дізнатися усі. 

Новий адміністративно-офісний центр

Центр Києва перевантажений. Там сконцентроване ділове життя, там знаходиться і урядовий квартал. Безперечно, у світі великі міста уже стикалися з такою проблемою. 

Одним із ефективних рішень стала побудова нових адміністративно-ділових кварталів в районах подалі від традиційного центру. Прикладами слугують Кенері-Ворф у Лондоні та Дефанс у Парижі. В Києві таким районом може стати Троєщина. Поясню, чому це хороше рішення для Києва.

Побудова нового адміністративно-офісного центру на Троєщині вигідна одразу з декількох сторін: це привабливий інвестиційний проєкт, який розвантажить історичний центр і дозволить вдихнути нове життя у район, який заведено вважати депресивним.

 

Зрозуміло, що перенесення ділового життя неможливе і без відповідної транспортної інфраструктури. Тому питання побудови метрополітену на Троєщину буде нарешті вирішено. Район почне розвиватись комплексно. Окрім того, вдасться принаймні частково перерозподілити робочі місця і транспортний потік між двома берегами Києва. 

Символічним жестом стало б перенесення адміністративних будівель міської влади в новий центр. Натомість Хрещатик та інші історичні вулиці потрібно повністю віддати киянам та гостям столиці. 

Київ має стати прикладом змін, які потім пройдуть по всій країні. Це зміна насамперед парадигми в управлінні містом. Коли пріоритетом є людина і її комфорт. Нам потрібно місто, в якому зручно та приємно працювати, їздити, гуляти, розважатись, жити. Місто, в яке хочеться повертатись знову. Місто, в якому хочеться залишитися назавжди. 

Час змінювати Київ настав. Давайте робити це разом!

Олексій Гончаренко, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)