Ні людних храмів, ні побачень: як проходить карантин у монастирях, в'язниці та армії

Ольга Кириленко
колаж: Андрій Калістратенко
15677 переглядів
П'ятниця, 20 березня 2020, 16:40

Запровадження тритижневого карантину в Україні призвело до закриття шкіл, скасування презентацій і чемпіонатів, переведення людей на дистанційну роботу, а згодом – до зупинки метрополітену, черг на маршрутки, штрафів за порушення умов карантину. Але не скрізь. 

Для декого обмеження в пересуванні, спілкуванні із зовнішнім світом і мамою, дружиною чи сином є буденністю. Буденністю у місцях несвободи або місцях з обмеженою свободою. Підйом за розкладом, побачення за дозволом, вихід до вбиральні у супроводі. І до них також прийшов карантин, і навіть раніше за інших.

"Позиція, війна та карантин – речі, які не можна реалізувати". Військові й волонтер на сході та у Львівському гарнізоні

У зоні операції Об'єднаних сил скасували масові заходи та постійно моніторять стан військових, каже керівник пресштабу ООС Павло Ковальчук. 

"Наприклад, коли заходили на нараду, то стояв там лікар з термометром – міряв, є температура чи нема. На КПВВ також солдатам видають термометри, щоб перевіряти – є підвищена температура чи нема, щоб у разі виявлення, військовослужбовця ізолювати та обстежити далі", – каже Ковальчук.

Військових на КПВВ і блокпостах забезпечили масками, на поставку антисептиків поки чекають. На випадок загострення епідситуації виділили транспорт для хворих, визначили шляхи евакуації та, власне, як ця евакуація має відбуватися. За потреби готові навіть використовувати авіацію. У польових шпиталях сформували інфекційні відділення.

Ковальчук пояснює, що військові на передовій відносно ізольовані, адже вони не контактують із місцевим населенням. Міряти їм температуру щодня немає сенсу.  

"Там просто моніторять, опитують військовослужбовців. Якщо є скарги на стан здоров'я, їх одразу обстежують. Наразі серед особового складу Об'єднаних сил випадків щодо коронавірусу не зареєстровано", – каже керівник пресштабу ООС.

Утім, жодного тесту на наявність COVID-19 поки що і не робили, адже їх в зоні ООС ще немає. 19 березня фонд "Повернись живим" закупив і відправив на схід перші 50 експрес-тестів.

"Позиція, війна та карантин – це речі, які не можна викласти в одному реченні та реалізувати. Що таке позиція? Це взвод бійців, який тримає певну ділянку. Вони і так ізольовані. Єдині, хто до них приїжджає, – це люди, які займаються забезпеченням підрозділів. Це тилові служби, які підвозять продукти харчування та боєприпаси. З позиції вони нікуди не ходять і нікуди не їздять", – пояснює співробітник фонду "Повернись живим" Андрій Римарук, який нині перебуває на сході.

За його словами, 17 березня усім бойовим підрозділам прийшов наказ, згідно з яким заборонили відрядження та відпустки із зони ООС, не проводять масові шикування. Медичні служби максимально залучені до перевірки скарг військових. 

"На превеликий жаль, у Збройних силах спостерігається нестача одноразових рукавичок та масок для людей, які несуть чергування у бригаді або постійно подорожують по підрозділах. Служба тилового забезпечення має бути в рукавицях, у масках, щоб бути захищеними. Не заразити їх і самому нічого не підчепити. 

Наш фонд "Повернись живим" зараз намагається забезпечити військових хоча б мінімальною кількістю рукавичок, марлевих пов'язок та експрес-тестами на коронавірус. Бо військові – це ті люди, які захищають Україну, і вони зараз потребують нашої допомоги", – пояснює представник фонду.

"У нас поки нічого не змінилося, усе дізнаємося з новин", – розповідає УП військовий Денис, який служить у Луганській області. Вказівок на кшталт частішого миття рук не було. Паніки серед військових навколо немає.

"Є переживання, як доїхати додому. Декому з нас – 600 кілометрів", – каже Денис, пояснюючи, що скоро їх мають змінити на позиції. 

"У нас беруть бинт, змочують його в якомусь асептичному розчині й перев'язують ним двері в кабінети, на поверхах. Це мінімально, по-військовому, бо в армії немає зараз грошей, щоб забезпечити антисептиками

На КПП температуру не міряють, таких засобів немає. Якщо людина відчуває, що їй погано, то йде в медпункт, там штатні медики вимірюють температуру звичайним термометром", – розповідає УП ще один військовий, який служить в одній з частин Львівського гарнізону. 

18 березня у його частину прийшла вказівка скасувати ранкові та вечірні шикування, а навчання організувати у групах по 10 людей (зазвичай у групі від 25 людей). 

"Серед військових ходять розмови, що, найімовірніше, буде ситуація на кшталт європейських держав. Наприклад, як в Італії, де за правопорядком слідкує і поліція, й армія. Ми думаємо, що нас теж залучатимуть, якщо все ускладниться", – ділиться військовий із Львівського гарнізону.

Loading...

"Приміщення для ізоляції рано чи пізно закінчаться". В'язниці та СІЗО

У Мін'юсті не приховують: занести коронавірус на територію в'язниці чи СІЗО означає наразити систему на велику небезпеку.

"У нас обмежений ресурс, нам не вистачить приміщень для ізоляції, рано чи пізно вони просто закінчаться. Бо сама установа обмежена територією. Ми розуміємо, що нам тут легше попередити проникнення хвороби в установу, ніж потім боротися з нею", – пояснює новопризначена заступниця міністра юстиції Олена Висоцька.

Зараз для тюрем і СІЗО суттєво обмежили пропускний режим:

  • ув'язнених і взятих під варту нині не перевозять між установами. До судових засідань вони долучаються через відеозв'язок; 
  • заборонені побачення з родичами, ЗМІ та представниками громадських організацій. Адвокати та правозахисники можуть відвідувати підзахисних після перевірки температури. Втім Мін'юст працює над можливістю відеопобачень у комп'ютерних класах;
  • працівники в'язниць і СІЗО щоденно проходять температурний скринінг. Людей з підвищеною температурою не допускають до роботи та шукають їм заміну. Цього тижня таких було 13. 

Люди, яких беруть під варту, проходять 14-денний карантин, додає заступниця міністра.

Кожного українського арештанта й ув'язненого щодня оглядають, міряють йому температуру безконтактним термометром, каже Висоцька. Їх мають усі заклади, і це не покупка на хвилі пандемії, а запаси медчастин.

"У разі підвищеної температури ми вже підготували додаткові приміщення, у які можна ізолювати людину для подальшої діагностики. Ізоляція – це перший етап. 

Потім повідомлення в лабораторні центри і в разі підтвердження коронавірусу або важкого стану – це госпіталізація в заклад охорони здоров'я. Тут процедура нічим не відрізняється, ми забезпечуватимемо надання допомоги, як і всім іншим людям", – пояснює Висоцька.

"Якщо ж люди будуть госпіталізовані в разі зараження коронавірусом, ми готові забезпечити охорону в лікарнях", – розповідає начальник Головного слідчого управління Нацполіції, заступник голови НПУ Максим Цуцкірідзе.

Питання гігієни частково залежить від самих ув'язнених, адже вони самостійно прибирають свої камери. 

Їм видали наявні хімзасоби для прибирання та планують купувати ще. На прогулянку дозволяють виходити лише зі своїми сусідами по камері.

Керівництву тюрем і СІЗО дозволили витратити гроші зі спецфондів на профілактику поширення коронавірусу.

Варіант тимчасового звільнення ув'язнених для зниження ризику поширення коронавірусу, як це зробив Іран, у Мін'юсті не розглядають.

Тим часом слідчі дії проводять у штатному режимі, розповідає УП начальник Головного слідчого управління Нацполіції Максим Цуцкірідзе. Працівники, як і раніше, виїжджають на розбійні напади, виявлені трупи тощо. 

"Трішки мінімізуємо там, де немає необхідності фізичного контакту, а все інше проводимо. Немає ж обмежень", – каже Цуцкірідзе.

Слідчі, за його словами, мають засоби захисту. Втім, якщо слідчі заходи можна відкласти, то їх переносять до завершення карантину.

У справі Павла Шеремета вони продовжуютьсяя. Підозрюваних викликають на допит, але сторони – як слідство, так і захист – можуть клопотати про перенесення. 

"По цьому провадженню ми задовольнили кілька клопотань", – каже Цуцкірідзе.

"Слідчі дії не обмежуються тільки допитами, це також НСРД, експертизи. Слідчі проводять дії відповідно до тих планів, які були раніше", – пояснює він.

Тарас Безпалий, адвокат іншої підозрюваної у вбивстві журналіста, Юлії Кузьменко, каже, що допити у зв'язку з карантином фактично не проводять: "Ніхто не хоче ризикувати".

"Заплановані слідчі дії відкладаються до моменту закінчення карантину", – додає адвокат

"Що стосується можливості адвокатів зустрічатися з підзахисними – тут карантин жодним чином не впливає. 19 березня я був у Кузьменко в ІТТ, усе нормально. Єдине прохання з боку ІТТ – захисники мають приходити в масках. Жодних перепон щодо спілкування, погодження правової позиції, перепон у потраплянні – наразі немає",  – каже Безпалий.

"Якщо хтось почне хворіти, у нас усе посиплеться". Київський геріатричний пансіонат

У Київському геріатричному пансіонаті на Бударіна,11 боротися з поширенням коронавірусу почали ще на початку місяця. 

2 березня видали наказ про інструктаж для працівників та підопічних щодо того, як можна захиститися від інфекції. 

5-го – про заходи профілактики. 

6-го – заборонили приходити до підопічних після 20.00 та з ознаками вірусних інфекцій: кашлем, нежитем, чханням. 

Почали щодня дезінфікувати місця загального користування та двічі на тиждень обробляти поверхні, до яких руками у кімнатах торкаються жителі закладу.

"У пансіонаті скрізь поклали килимки, змочені у спецрозчині, і на вході, і перед сходами на поверхи. Коли до нас приходили сторонні люди, вони мали ретельно протерти ноги, потім їх проводили до кімнати для миття рук та їхньої обробки. За наявності бахіл і масок вони могли відвідувати підопічних", – пояснює заступниця директора з основної діяльності Тетяна Ободнікова.

Працівники почали декілька разів на день робити вологе прибирання, протирати ручки, кнопки біля ліфтів, вимикачі. 

"Так як у нас люди всі старенькі – а вони йдуть і скрізь спираються, – всі стінки, де люди могли торкатися руками, обробляли. І в їдальні, і в кімнатах", – каже Тетяна. 

Такі заходи для пансіонату є критично необхідними, адже середній вік 198 підопічних – близько 80 років. Вони знаходяться у зоні найбільшого ризику під час захворювання на новий коронавірус, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Імовірність померти внаслідок COVID-19 для людей віком від 80 років – 14,8% (для порівняння: такий показник для людей від 10 до 39 років – лише 0,2%). 

"Не дай Бог, хтось у нас почне хворіти, ви самі розумієте, що це все посиплеться", – пояснює Тетяна.

Запобіжником хіба будуть окремі кімнати: "Вони не живуть по 5-6 людей, як це буває у лікарнях". 

Жителі пансіонату не дивляться телевізор у коридорі, він є майже в кожній кімнаті. Перед їдальнею під наглядом медсестри миють руки милом з дозаторами та користуються сушкою. "Підопічні – старенькі, можуть забути, не помити", – пояснює Тетяна.

З моменту оголошення карантину, 12 березня, підопічні більше не можуть залишати територію пансіонату. Родичам заборонено їх відвідувати. 

Люди, які заїжджають до закладу, проходять 14-денну обсервацію. Масові заходи заборонені. Жителям пансіонату та працівникам щодня міряють температуру.

"Раніше у нас відбувалися заходи, ми й артистів запрошували, маємо актовий зал. Зараз ми все скасували, не дозволяємо людям збиратися. Вони здебільшого знаходяться у своїх кімнатах. Можуть виходити на прогулянку на вулицю, але ми пояснюємо: чим менше людей збираються разом, тим краще для їхнього здоров'я", – розповідає Тетяна.

"Бережемося". Острозька обласна психіатрична лікарня

У психлікарні на Рівненщині запобіжні заходи почали вводити ще з 12 березня – бо мають на лікуванні літніх та ослаблених пацієнтів. Усього в закладі 400 недужих віком від 18 до 70 років. Опікуються ними 396 працівників.

В Острозькій психлікарні обмежили надходження хворих, госпіталізують лише з гострою патологією та температурою, що також може бути ознакою психічного розладу. 

Головний лікар Павло Маєвський розповідає, що під час карантину заборонили відвідування родичів, роздали медперсоналу маски та засоби для миття рук, замовили одноразові костюми на випадок екстреної ситуації.

"Коштів ніяких додаткових не дали. Усе робиться на ентузіазмі, – каже він. – Провели роботу, щоб родичі наших працівників вели себе відповідно. Тому що багато хто на заробітки їздить – наприклад, дружина працює медсестрою, а чоловік – на заробітках. Усіх цих людей ми моніторимо", – каже Маєвський. 

Із запровадженням карантину пацієнтам щодня міряють температуру. Персонал стежить за миттям рук і дезінфекцією. Що дві години протирають дверні ручки. Пацієнти можуть виходити на прогулянки.

Вони лежать у 9 окремо розташованих відділеннях. Ходити між ними – заборонено. У палатах нині від 1 до 5 осіб. 

Паніки серед пацієнтів точно немає, каже головний лікар, а невдоволення на обмеження відвідувань серед родичів – є.

"Не всі родичі поставилися з розумінням. Але ми пояснюємо, що це в інтересах ваших близьких, інших хворих. Ми ж не знаємо, з ким ви контактували, чим добиралися, як їхали", – додає головний лікар.

"У нас завжди карантин". Манявський Хресто-Воздвиженський і Василіянський на Ясній горі у Гошеві монастирі

На життя Манявського Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря на Івано-Франківщині карантин не вплинув. 

Десятеро жителів обителі щоранку продовжують вставати о 5:30, йдуть на ранкові молитви, о 9-й правлять Божественну літургію, о 13-й обідають, о 17:30 проводять вечірню з читанням акафісту. О 19-й вечеряють та знову повертаються до молитви. 

"Ми живемо, як зазвичай, монастирським життям. Можливо, більше уваги звернули на частіше миття рук. Наші двері відкриті в монастирі для всіх, хто має бажання до нас приїхати, з нами поспілкуватися, з нами побути на літургії", – каже благочинний монастиря отець Герасим.

Попри рекомендації синоду Православної церкви України, скасовувати богослужіння не будуть, як і обмежувати кількість присутніх до 10 людей. Втім якщо цієї неділі прийде багато прихожан, службу правитимуть на вулиці, у літній каплиці. 

У будні на них приходить 2-3 людини, у неділю – 100-300, розповідає отець Герасим. Усього в Маняві до 4 тисяч мешканців. 

"Варіант онлайн-богослужінь не розглядаємо, бо людина повинна бути у храмі. Якщо людина хвора, то є рекомендація, щоб вона утрималася, була вдома, щоб не бути носієм тих чи інших хвороб. У нас ведуться трансляції з монастиря, але те, щоб ми людей більше заохочували до цього, то ні", – ділиться отець Герасим.

Ікони протирають у храмі тричі: зранку, в обід і ввечері. Чи прикладатися до них, чи цілувати – кожен обирає сам.

"Ми не забороняємо цілувати і не заставляємо не цілувати", – каже отець Герасим.   

Ложку, якою під час причастя набирають вино з чаші та подають людям, після кожного не миють. 

У монастирі людей не відспівують, за цим йдуть до сільського священника в Маняві. З проханням провести хрещення за час карантину ніхто не звертався.

За 2 години машиною від Маняви стоїть Василіянський чоловічий монастир на Ясній горі у Гошеві. На території живе 12 людей, кожен в окремій кімнаті. 

"Ми дотримуємося правил гігієни, миття рук, дезінфекції", – каже настоятель монастиря отець Вінкентій Слободян. 

Жартує, що в них "завжди карантин". Нові люди до монастиря нині не прибувають, а ті, хто вже зарезервував місця, відмовляються від них, бо не ходять автобуси.

"Призначені для сповідання людей священники мають більше вільного часу, тому що людей фактично немає. І ми заохочуємо їх слухати по радіо, у нас є невеличке радіо, працюємо по селах", – розповідає отець Вінкентій.

У сповідальницях між священником та людиною на решітці натягують плівку та змащують її дезінфектором. Так роблять не лише в карантин, каже ігумен:

"Миємо частіше підлогу і протираємо, протираємо, протираємо частіше спиртом. Учора ввечері все протиралося горілкою".

Богослужіння на території монастиря не скасовують, але роблять їх коротшими. Наголошують, що нині на службі бути необов'язково.

"У неділю то є обов'язок бути на службі, але з цього обов'язку церква людей звільнила", – каже отець Вінкентій.

У робочі дні на них приходять близько 5 людей, у неділю – до 300.

"Люди дуже гарно вчора стояли, – згадує отець Вінкентій службу 17 березня, на шостий день карантину, – на відстані метр-два один від одного. У нас величезна територія. Хрести та ікони не цілували, я дуже був вражений організацією людей, дуже. Я їх за то всіх хвалив".

У монастирі людей загалом не відспівують. Хрещення на час карантину не здійснюють. Рекомендують почекати його завершення.

Отець Вінкентій пояснює, що по церковній лінії Української Греко-Католицької Церкви розпорядилися дотримуватися всіх порад держави та медичних працівників, без винятку. І їх таки дотримуються.

"Українська Греко-Католицька Церква слухається", – каже він.

Ольга Кириленко, для УП



powered by lun.ua
Віктор Трепак: Венедіктова була вкрай незадоволена моєю позицією у справі Стерненка
Нові жорсткі обмеження на карантині: дозволи та заборони
Ваша дитина гіперактивна чи у неї просто такий характер? Як це діагностувати та чи треба лікувати
За Стіною
Усі публікації