"Наче мінне поле": як Україна хоче регулювати ЗМІ і чому знову проблема в політиці

Четвер, 16 липня 2020, 05:30
Колаж: Андрій Калістратенко

ЗеКоманда за час перебування у владі експериментує не лише зі способами спілкування з журналістами, запрошуючи на фудкорт. За майже рік роботи парламенту були як мінімум дві спроби ввести нові правила гри для ЗМІ. 

Спершу Міністерство культури, молоді та спорту на чолі з Володимиром Бородянським презентувало законопроєкт "Про протидію дезінформації", який спричинив чималий резонанс. 

Документ пропонував жорстко карати медіа за поширення фейків: за дезінформацію ЗМІ могло отримати штраф до 9,5 млн грн, а тим, хто цю дезінформацію розповсюджував, загрожувала навіть тюрма на 7 років. 

Проєкт закону канув в політичну Лету разом з відставкою уряду Гончарука в березні 2020 року, але українським журналістам зарано розслаблятись.

Паралельно група народних депутатів на чолі з майбутнім міністром культури, а на той час депутатом Олександром Ткаченком розробила законопроєкт "Про медіа", який за благими намірами модернізації та захисту ринку ЗМІ встановлював не менш жорсткі правила і штрафи, аніж документ Бородянського.

На початку липня члени комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики зареєстрували доопрацьований документ.

"Українська правда" проаналізувала законопроєкт, а також взяла участь в обговоренні документа разом з міжнародними експертами, які висловили свої зауваження.

Законопроєкт про медіа: від чернетки до доопрацювання

Наприкінці 2019 року Олександр Ткаченко, який на той час очолював комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, презентував та згодом подав до Ради закон про медіа. 

У ньому передбачалось, що ЗМІ не можуть належати чи фінансуватись громадянами або юрособами Росії, поширювати матеріали, які містять пропаганду органів держави-агресора або недостовірні матеріали про війну і дії агресора в Криму та на Донбасі.

Ткаченко запевняв, що на документ чекають поправки, які внесуть між першим і другим читанням. Але згодом заявив про намір змінити проєкт і повернути його в Раду на повторне перше читання. 

1 липня комітет з питань гумполітики вже під керівництвом його наступника Микити Потураєва рекомендував Раді прийняти за основу доопрацьований законопроєкт № 2693-д.

Наступного дня документ зареєстрували у ВР. Про те, що змінилось у тексті та як планується стежити за роботою онлайн-медіа, – нижче.  

Володимиром Бородянським
Законопроєкт Бородянського пропонував жорстко карати медіа за поширення фейків

Як регулюватимуть онлайн-медіа

Окрема увага в законопроєкті приділяється роботі онлайн-ЗМІ. З нововведень – передбачається реєстрація онлайн-медіа. Вона добровільна і не є умовою для початку діяльності інтернет-ЗМІ.

"Навіть відмова в реєстрації, якщо вона стосується якихось формальних підстав, не зупиняє діяльності онлайн-медіа", – акцентувала медіаюристка Віта Володовська під час онлайн-обговорення проєкту.

За реєстрацію з онлайн-медіа стягуватимуть збір у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на кінець грудня 2020 року він становитиме 2270 гривень.

Переваги реєстрації онлайн-медіа:

  • лише зареєстровані ЗМІ можуть отримувати державну підтримку, а також укладати договори про висвітлення діяльності держорганів та органів місцевого самоврядування;

  • для працівника зареєстрованого онлайн-медіа буде полегшено підтвердження статусу журналіста – документу, який видає ЗМІ або Спілка журналістів;

  • державним органам заборонено відмовляти в акредитації журналістам зареєстрованого медіа.

"Такі журналісти фактично мають гарантоване право на акредитацію. Але це не означає, що інші журналісти не отримають такого права", – наголосила Володовська.

  • можливість участі у механізмі спільного з державою регулювання ЗМІ. Для цього має бути створений громадський орган, до якого  будуть залучені медійники. Вони зможуть брати участь у розробці вимог до контенту в ЗМІ, а також стежити за недопущенням цензури і свободою слова.

"Це включає в себе не лише участь у розробці правил та кодексів для медіа, а й створює додаткові гарантії захисту при розгляді справ щодо можливих порушень медійного законодавства. Зокрема такі суб’єкти мають право звертатись до органу спільного регулювання для проведення експертизи щодо контенту чи інших питань, пов’язаних з порушеннями", – пояснила експертка.

"Для того, щоб створити додаткові гарантії від надмірно широкого тлумачення цих положень (щодо незаконного контенту – УП), орган спільного регулювання розробить детальні критерії, які чітко пояснять, що означає те чи інше обмеження", – додала Володовська.

Документ
Законопроєкт Ткаченка встановлював не менш жорсткі правила і штрафи, аніж документ Бородянського

Оскільки для онлайн-медіа реєстрація є добровільною, законотворці переконують, що незареєстровані ЗМІ не матимуть жодних проблем. А до реєстрації закликають лише "пряниками", не використовуючи "батога".

На онлайн-медіа не поширюються вимоги звітування про структуру власності, як це передбачено для телеканалів.

"Розкривати повну структуру власності онлайн-медіа не зобов’язані, як і повідомляти про зміни в структурі. Але в окремих випадках Нацрада має право звертатись за такою інформацією. Наприклад, коли йдеться про виявлення незаконного контенту або у випадку появи інформації про те, що структура власності онлайн-медіа є непрозорою", – розповіла медіаюристка.

В тексті законопроєкту право застосовувати санкції відносно онлайн-медіа надається Нацраді, яка і буде "правити бал" на медіаринку.   

За перше незначне порушення (наприклад, неточні дані під час реєстрації медіа) – припис. Якщо ж впродовж року відносно ЗМІ було винесено три приписи, тоді застосовується штраф у розмірі від однієї до п’яти мінімальних заробітних плат (від 4723 до 23 615 гривень).

За значні порушення, як-от порушення вимог щодо поширення контенту, передвиборної агітації чи реклами, штраф від 5 до 10 МЗП (від 23 615 до 47 230 гривень).

За грубі порушення, зокрема недотримання вимоги розділу закону щодо агресії РФ або непрозорість структури власності, Нацрада оштрафує від 10 до 15 МЗП (від 47 230 до 70 845 гривень).

Якщо онлайн-ЗМІ впродовж року вчинило три значні або два грубі порушення, тоді воно може бути заборонене на території України. Щоправда, відповідне рішення буде приймати не Нацрада, а суд.

Як відреагували українські медійники

Національна спілка журналістів України та окремі представники ЗМІ закликали парламент не підтримувати у другому читанні законопроєкт "Про медіа", бо він містить загрози для свободи слова.

В НСЖУ заявили, що оновлений текст у багатьох положеннях копіює попередню версію.

"Функцію регулятора пропонується покласти на Національну раду з питань телебачення і радіомовлення. Це політично заангажований орган, де половину складу призначають представники політичних партій Ради, а іншу половину – президент" – наголошують заявники.

Вони констатували, що в Нацраді немає жодного представника безпосередньо від медіа, журналістів чи захисника свободи слова. 

"Нацрада більш зорієнтована на санкції проти ЗМІ, ніж на захист їхніх інтересів і розвиток ринку. Вона часто була тим батогом, який усі попередні влади використовували для тиску на телебачення і радіомовлення. А тепер цей "батіг" хочуть поширити на всі без винятку медіа", – сказано в документі.

Спілка журналістів вимагає направити проєкт до Венеціанської комісії для аналізу на його відповідність європейським стандартам та зобов’язанням України перед Парламентською Асамблеєю Ради Європи.

"НСЖУ готова сприяти аналізу законопроєкту з боку визнаних міжнародних журналістських організацій. Ми готові направити його представнику ОБСЄ з питань свободи медіа, до міжнародної та європейської федерацій журналістів для врахування їхньої експертної позиції", – йдеться в заяві.

В свою чергу, Незалежна медійна рада закликала парламент ухвалити документ в першому читанні, хоча й з певними умовами.

"Проєкт потребує вдосконалення до другого читання. Норми щодо дотримання професійних стандартів журналістики повинні мати зобов’язуючий характер (особливо в новинному контенті)", – заявили в організації.

"Аспект співрегулювання необхідно виписати більш чітко, зокрема в частині співвідношення компетенцій Національної ради та органу співрегулювання", – додали в НМД.

Також підтримала ухвалення законопроєкту "Про медіа" у першому читанні Національна асоціація медіа.

Водночас вона закликає до другого читання доопрацювати низку норм документа. Зокрема позбавлення реєстрації телеканалів за рішенням Нацради з питань ТБ і радіомовлення. Згідно з чинним законодавством, це відбувається виключно в судовому порядку. 

"Це захищає їх (телеканали – УП) від тиску і можливих зловживань. Саме таку процедуру, на нашу думку, варто залишити і в новому законі про медіа", – йдеться в заяві.

Крім цього, асоціація вважає за потрібне чітко окреслити в новому законі повноваження Нацради щодо проведення перевірок. 

"Перевірки були та залишаються одним із найдієвіших засобів тиску на підприємства, а відсутність жорсткої регламентації порядку їхнього проведення створює умови для зловживань та корупції. Саме тому до другого читання законопроєкту необхідно деталізувати перелік випадків, у яких перевірки можуть проводитись, періодичність і підстави проведення моніторингу, який може бути приводом для ініціювання перевірки", – наголосили в НАМ.

Потураєв
1 липня комітет з питань гумполітики вже під керівництвом Микити Потураєва рекомендував Раді прийняти за основу доопрацьований законопроєкт № 2693-д

Як коментують міжнародні партнери

Офіс Ради Європи в Україні та представництво ЄС в Україні закликали Верховну Раду розглянути документ у першому читанні під час поточної сесії.

"Законопроєкт "Про медіа" є важливим кроком для приведення українського медійного законодавства у відповідність з правилами ЄС. Ми приєднуємось до закликів інших дипломатичних представництв щодо прийняття цього законопроєкту в першому читанні протягом поточної сесії парламенту. Це дозволить продовжити подальше обговорення та доопрацювання із залученням усіх зацікавлених сторін", – повідомили в представництві ЄС.

Офіс РЄ зазначив, що Україна повинна імплементувати Директиву ЄС про аудіовізуальні медіапослуги згідно з Угодою про асоціацію і законопроєкт "Про медіа" є кроком до виконання цього зобов’язання.

"Варто лібералізувати регулювання онлайн-медіа та друкованої преси, а також надати додаткові гарантії від можливих зловживань при застосуванні санкцій (таких, зокрема, як блокування онлайн-медіа). У зв’язку з цим, законопроєкт також має забезпечувати незалежну і ефективну роботу Нацради", – наголосили в повідомленні.

В свою чергу, консультантка Ради Європи Кріштіна Розгоній закликала українських законотворців уточнити вимоги до тих, хто може бути обраний у Нацраду з питань телебачення і радіомовлення.

"Якщо ви говорите про критерій управлінського досвіду, то він повинен стосуватись медіа-сфери. Або якщо йде мова про вимоги щодо вищої освіти, вона повинна відповідати завданням, які стоять перед Нацрадою. Ці критерії повинні справді гарантувати те, що кращі з кращих будуть обрані для призначення у Нацраду", – сказала вона під час онлайн-обговорення документу 10 липня, в якому УП брала участь.

Розгоній рекомендувала Україні поки не впроваджувати регулювання інтернет-ЗМІ.

"Не лише Україна, а й інші країни вирішують, як регулювати, як не регулювати і як не занадто регулювати онлайн-медіа та онлайн-платформи", – сказала експертка.

Вона додала, що наразі в Європі лише у Німеччині та Франції є законодавство, що регулює медіа та платформи в мережі, зокрема, бореться з мовою ворожнечі.

Щоправда, зараз у ФРН закон, який діє з 1 січня 2018 року, переглядають, а у Франції Конституційний суд взагалі визнав документ неконституційним.

"Сфера регулювання онлайн-медіа та онлайн-платформ зараз вкрай небезпечна (тут Розгоній використала англійську ідіому minefield, буквальний переклад – мінне поле – УП), і я рекомендую та пропоную спробувати уникнути пасток, почекати і слідкувати за тим, які рішення та які найкращі практики виникнуть просто зараз. І бути дуже акуратними в регулюванні сфери медіа", – підсумувала вона.

Інший консультант Ради Європи Жан-Франсуа Фурнемон під час свого виступу зупинився на питанні незалежності Нацради від політичних впливів.

"Повинні бути обмеження щодо політичного впливу на кандидатів в члени Нацради. Такі речі зазвичай присутні в будь-яких медіазаконах в Європі і поки, на жаль, ми не бачимо цього в законопроєкті", – сказав експерт.

"Звичайно, є певний захист і ми вітаємо детальну процедуру призначення, але вона все ще залишається дуже політичною. 8 членів Нацради призначаються двома різними політичними органами і я рекомендую схвалити будь-які заходи по залученню недержавних організацій в процес призначення членів Нацради", – додав Фурнемон.

Крім того, він розкритикував статтю проєкту щодо того, як Нацрада має витрачати свій бюджет.

"Зазвичай такого не знайдеш в інших європейських медіазаконах. Я пропоную надати Нацраді право витрачати свої прибутки на те, що вона вважає за потрібне. Законотворці не повинні вирішувати, на що Нацрада витрачатиме гроші", – вважає експерт.

Олександр Іванческул, для УП



powered by lun.ua
Головне на Українській правді
Підпишіться на наші повідомлення!