Що з планом Зеленського? Як саботують "першу українську доктрину" президента

Ввечері 21 листопада 2025-го після оприлюднення деталей "мирного плану" США президент Володимир Зеленський звернувся до українців. Він просив "зібратися", "прийти в себе", "припинити срач і політичні ігрища".

"Зараз єдність потрібна нам як ніколи, аби в нашому домі був достойний мир", – наголосив президент.

Мало хто пам'ятає, але торік гарант також закликав українців до єдності. 19 листопада 2024-го, в тисячний день повномасштабної війни, Зеленський представляв у Верховній Раді План внутрішньої стійкості України.

Під оплески народних депутатів, урядовців, силовиків, антикорупціонерів і керманичів судової системи президент виголошував десять пунктів Плану: єдність, фронт, зброя, гроші, енергетика, безпека, громади, людський капітал, культурний суверенітет, політика героїв.

Це далеко не перша ініціатива Зеленського, запакована в обгортку Формули чи Плану. Проте якщо Формулу миру і План перемоги він час від часу згадував у публічних виступах, то План внутрішньої стійкості, ніби "забив, забув" одразу після презентації в парламенті.

"Українська правда" нагадує, що передбачають "основи внутрішньої стійкості" від Зеленського. І аналізує, які завдання влада виконала за рік, а які саботує.

Єдність

Що обіцяв президент: завершити скринінг відповідності українського законодавства до європейського і відкрити перший кластер перемовин про вступ до Європейського Союзу на початку 2025 року.

Що відбулося:

• Україна разом із Єврокомісією завершили скринінг законодавства 30 вересня. Але в Євросоюзі не поспішають відкривати перший кластер перемовин про інтеграцію держави.

Де ми зараз і що робити далі – розповідає голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе (фракція "Європейська Солідарність"):

Ми не відкрили жодного переговорного кластеру через штучне вето уряду Орбана (прем'єр-міністр Угорщини – УП).

Але зручно ховатися за угорським урядовим вето і прикриватися позитивною оцінкою Єврокомісії в звіті про розширення. Якщо глибше аналізувати, як Україна рухалася по виконанню зобов'язань у 2025-му, то ми суттєво сповільнили швидкість.

Згорнули конкурси на призначення в Офіс генерального прокурора (ОГП). Це було зроблено майже одночасно з атакою на антикорупційні органи. Не виконали низку критично важливих речей для відкриття першого кластеру "Основи". Уряд намагається дурити українське суспільство, розповідаючи, наскільки Україна успішна в реформах.

Що стосується євроатлантичної інтеграції, ситуація ще складніша. На жаль, керівництво США готове обговорювати дозвіл на вето Росії у прагненні України стати членом євроатлантичної спільноти. Але це точно поділяють не всі члени Альянсу.

Я вважаю, що цей зовнішній чинник має нас не демотивувати, а навпаки – змусити надавати додаткові аргументи, чому в інтересах НАТО гарантувати членство України. Наші Сили оборони дають частину унікальних і особливих аргументів. Але реалізація політичних завдань в Україні загальмувалася. І це працює в мінус щодо посилення позиції наших адвокатів усередині НАТО.

Очевидно, будь-які речі, які стосуються половинчастої реакції на корупційний скандал в Україні, теж не додають партнерам ані довіри, ані певності, що з Україною можна мати справу.

Ми дуже цінуємо те, що союзники шукають інструменти й механізми, як фінансово і військово продовжувати підтримувати Україну в наступні роки.

Водночас логічно, що нечисте і неефективне використання коштів підриває спроможність європейських партнерів із більшою готовністю і успішністю затверджувати рішення на підтримку України.

Що з цим усім робити? Мені видається, що якраз розслідування корупції в енергетиці мало би дати владі можливість максимально вичистити ці Авгієві стайні.

Читайте також: Рішення НАТО про Україну і оборонні витрати: повний текст із поясненнями

Війна

Що обіцяв президент: стабілізувати обстановку на полі бою, створити інститут військового омбудсмана, запровадити нову систему військових контрактів для молоді з "мотиваційною складовою", виробити тридцять тисяч далекобійних дронів, три тисячі крилатих ракет і ракет-дронів упродовж 2025-го.

Що відбулося:

• 30 грудня 2024-го президент призначив Ольгу Решетилову уповноваженою з питань захисту прав військових та членів їх сімей. Але повноцінний функціонал для роботи вона отримала лише в жовтні 2025-го. Після того, як Рада ухвалила закон про правовий статус і основні завдання військового омбудсмана, а Зеленський підписав указ про створення Офісу під цю інституцію і призначив його керівницею Решетилову. Щоправда, наразі її Офіс існує лише на папері.

• Нову систему мільйонних контрактів для молоді представники військового керівництва запропонували в лютому 2025-го. Йдеться про програму "Контракт 18–24". Станом на середину квітня, за словами заступника керівника ОП з оборонних питань полковника Павла Паліси, приблизно п'ятсот добровольців долучились до війська за цим проєктом. Хоча в перший тиждень з моменту запуску нових контрактів у Міноборони звітували про понад десять тисяч заявок лише в застосунку "Резерв+".

• Наразі невідомо, скільки далекобійних дронів, крилатих ракет і ракет-дронів вдалося виробити в 2025-му. Президент уникає конкретних відповідей на запитання, чи вдається Україні досягти поставленої мети.

"Українська правда" звернулася до Міністерства оборони із запитом щодо результативності програми "Контракт 18–24". Ми також запитали в МОУ, чи зможе вітчизняний оборонно-промисловий комплекс до кінця року виконати завдання президента з виробництва далекобійних дронів, а також крилатих ракет і ракет-дронів. Але на момент публікації матеріалу відповідь не надійшла.

Де ми зараз і що робити далі – розповідає військовий 413-го полку Сил безпілотних систем "Рейд" та експерт з озброєнь Defense Express Іван Киричевський:

Найбільше роздратування у суспільства викликає заява президента про три тисячі ракет. Мабуть, ми опинилися в ситуації термінологічної плутанини, коли під ракетами могли матися на увазі не класичні "Нептун" і "Сапсан", а й ракети-дрони. Мова не тільки про "Фламінго", а і про вироби, які менше згадуються в медіа, але завдають збитків противнику, наприклад, "Барс" або "Паляниця".

І все ж таки, по ракетах "Нептун" ми вийшли на інтенсивні застосування – раз на вісім днів, раз на два тижні. Тобто стверджувати, що план не виконаний навіть на 10%, не дуже коректно. Але і сказати, що ми близькі до виробництва всіх трьох тисяч одиниць, теж нечесно, бо були об'єктивні фактори, які від нас не залежать, зокрема інтенсивність російських ударів. Загалом ми десь на половині шляху виконання цього плану.

По далекобійних дронах-камікадзе ситуація виглядає явно краще. Ми вийшли плюс-мінус на еквівалентну з росіянами кількість обсягів їх виробництва. Це видно по тому, що українські військові почали більше і частіше бити по території Росії.

В нас часто не враховується один момент: виробництво дронів-камікадзе має бути масовим, бо вони можуть збитися з курсу, впасти через технічні поломки або під дією ворожих РЕБ. Частину з них збиває російська ППО. На всьому євразійському континенті Росія на другому місці після Китаю по кількості протиповітряної оборони. І в більшості випадків ворожа ППО не справляється з нашими дронами-камікадзе. Тобто в нас уже є серйозні виробничі потужності. Маємо продовжувати їх нарощувати.

В деяких напрямках ми провисаємо порівняно з росіянами. Наприклад, ми досі не почали виробляти керовані авіабомби (КАБ), хоча маємо для цього можливості. Росіяни випереджають нас по рівню напрацювань щодо наземних дронів.

Що стосується фронту. Навіть під тиском внутрішніх проблем ми в стратегічному плані фронт тримаємо. Наприклад, падіння Покровська західні ЗМІ пророкували ще минулої осені, але бої за місто тривають досі.

Так, у нас вистачає проблем, зокрема із СЗЧ як із бойових частин, так із навчальних центрів, через що поповнення вчасно не надходить. Але в цілому нам вдається утримувати росіян.

Контракти "18–24" зіграли Україні на руку в політичному сенсі – це відповідь партнерам, які висловлювали претензії через те, що ми не мобілізуємо молодь. До того ж це форма добровільного залучення до війська на рекрутингових основах. Хоч кількість добровольців у віці 18–24 років менша, ніж очікувала влада, але цей проєкт закладає стратегічну базу для розвитку рекрутингу до війська.

Ще одне важливе питання – запровадження інституту військового омбудсмана. Я вважаю, окрім того, що треба дати реальні виконавчі механізми цьому офісу, необхідно доопрацювати забезпечення відповідальності військових за правопорушення. Наприклад, створити військову поліцію.

Читайте також: Корупція, гра в хованки і кумівство. Як мільйони "ухилянтів" уникають відповідальності в Україні

Економіка

Що обіцяв президент: продовжувати детінізувати українську економіку, знизити тиск на бізнес, підтримувати національного виробника, запровадити страхування воєнних ризиків і реалізовувати соціальні програми.

Що відбулося:

• В липні 2025-го РНБО на рік запровадила мораторій на перевірки бізнесу.

Руслан Кравченко одразу після призначення на посаду генпрокурора взявся проводити аудит проваджень щодо бізнесу. За його словами, станом на кінець липня 2025 року з 21 тисячі встановлених справ цієї групи закрили 7 тисяч.

• Міністерство економіки та Національний банк України ще торік презентували систему страхування воєнних ризиків, але цей механізм досі не впроваджений.
• Соціальні ініціативи, які Зеленський згадував під час презентації Плану, реалізуються в 2025-му.

Від початку року до вересня понад 4,6 тисячі українців скористалися програмою "єОселя". Загальна сума пільгових кредитів на житло – 8,4 мільярда гривень. За проєктом "5–7–9%" станом на листопад українські підприємці отримали майже 25 тисяч кредитів на понад 74 мільярди гривень. Більше як 14 мільйонів українців торік отримали "Вовину тисячу".

Де ми зараз і що робити далі – розповідає провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій:

Детінізація – головна тема нової програми підтримки України від МВФ на 2026–2029 роки. Впродовж 2025-го в цій сфері не зроблено нічого.

Я поки що не бачу кроків щодо зниження тиску на бізнес. Бюро економічної безпеки (БЕБ) і податкова запустили процеси трансформації своєї роботи, але на це треба час. БЕБ не має бути органом з функціями: приїхали, забрали документи, заморозили роботу бізнесу. Реформи правоохоронних органів так і не почалися.

Мораторій РНБО на перевірки бізнесу – це не дієвий механізм. Від цього більше виграє "тіньовий" бізнес, ніж "білий". До речі, представники чесного бізнесу говорили, що мораторій нічого їм не дає. Справа в тому, що цей механізм не налагоджує процес перевірок – не впроваджує систему електронних аудитів.

Нам треба впроваджувати ефективні рішення, зокрема ІТ-зміни. Ми називаємо себе цифровізованою державою, але в нас ІТ-системи податкової, митниці та БЕБ не скоординовані, а це необхідно для обміну даними, інтеграції процесів, координації.

Всі реформи потребують фінансування. На митницю потрібно купувати сканери, ваги, створити нові ІТ-системи. В податковій бракує працівників, бо мало хто готовий працювати за невисокі зарплати.

Тим часом у державі впроваджуються соціальні програми – "Національний кешбек", "єПідтримка". Я не вважаю "Національний кешбек" економічно важливою програмою для України. Виступаю проти "єПідтримки", за якою надають допомогу всім – це популізм.

За ці гроші можна було би зробити щось більш корисне. Наприклад, запровадити державну програму, яка би допомагала компенсувати кредити або врегулювати питання їх реструктуризації (без суттєвих негативних наслідків для банків) у разі руйнування бізнесу.

Наступне питання – страхування воєнних ризиків. Законодавчо в нас ніби як Експертно-кредитне агентство (ЕКА) може страхувати воєнні ризики підприємствам. Але ЕКА зараз страхують передусім експорт або незначні воєнні ризики, пов'язані з експортом, оскільки не вистачає капіталу. І це велика проблема, бо страхування міжнародних гравців не поширюється на українських виробників.

Читайте також: Наліво і направо. Влада підтримає українців грішми, яких немає

Енергетика

Що обіцяв президент: захистити енергетичну інфраструктуру, підвищити енергоефективність і раціональне споживання ресурсів, створити передумови, щоб Україна стала енергетичним хабом Європи.

Що відбулося:

• Операція "Мідас".

На тлі регулярних російських обстрілів енергетики і багатогодинних відключень світла детективи НАБУ і прокурори САП повідомили про викриття високорівневої злочинної схеми розкрадання коштів в енергетиці. Серед підозрюваних – високопосадовці та близьке оточення президента. Через офіс фігурантів корупційної схеми пройшло орієнтовно 100 мільйонів доларів.

Читайте також: Одна битва за іншою, або Зеленський між "Мідасом" і Трампом

Де ми зараз і що робити далі – розповідає екскерівник НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький:

На об'єктах "Укренерго" збудовано більше ніж 70 укриттів, які дозволяють захистити магістральну електромережу, тобто трансформатори підстанцій, від "шахедів".

Але трансформатори є не тільки на об'єктах "Укренерго", а ще й на об'єктах обленерго, "Укрзалізниці", на всіх електростанціях – атомних, гідро-, тепло-. Частину цих трансформаторів почали захищати наприкінці 2024 року – "Центренерго" і "Енергоатом" оголосили тендери на будівництво укриттів. І, наскільки я розумію, досі жоден трансформатор не має належного захисту.

Проблеми виникли через те, що в Міністерстві енергетики вирішили не будувати укриття в 2023 і 2024 роках. Як ухвалювалися ці рішення, ми чули на "плівках Міндіча", де радник Галущенка казав почекати з будівництвом укриттів на атомних станціях, бо пізніше можна буде відкат отримати не 10%, а 15%.

Із відкритих джерел відомо, що більше ніж сто укриттів починають будувати лише зараз. Цей процес очолив Олексій Кулеба в жовтні 2025-го. Але досі не всі контракти з підрядниками уклали. Відповідно ці сховища побудують через 8–12 місяців, тобто не цієї зими.

Одним із елементів захисту енергосистеми є розгортання об'єктів розподіленої генерації замість великих радянських електростанцій. "Гігават Зеленського" так і не реалізували. В 2024 році п'ятьом державним компаніям доручили його розгортання: "Укрнафта", "Нафтогаз", "Укрзалізниця", Оператор ГТС і Енергетична компанія України. Моя оцінка – за півтора року зроблено десь 150 МВт.

Це говорить про те, що державний сектор через бюрократичні процедури і корупцію не здатний ефективно і швидко розгорнути цей гігават. Це може зробити тільки приватний сектор. Але влада не допомагає, а скоріше заважає. Наприклад, у квітні 2025-го Міністерство енергетики без пояснення причин заморозило конкурс на побудову 400 МВт нової генерації, бо переможці не сподобалися Галущенку. Тож цієї зими 400 МВт у нас немає.

Оскільки ми не розгорнули об'єкти розподіленої генерації, Україна поки не стала енергетичним хабом – донором електроенергії для Європи. Адже Україна здебільшого сама імпортує електроенергію з Європи, а не експортує туди надлишки.

Щодо енергоефективності та раціонального споживання ресурсів. Оскільки електроенергії в країні не вистачає, то населення змушене користуватися бензиновими і дизельними генераторами. А це найбільш енергонеефективний спосіб виробництва. Можна сказати, що і ця мета Плану не досягнута.

Що з цим робити? Не писати нові "плани стійкості", а захищати енергетичну інфраструктуру. Умовно кажучи, сформулювали пріоритетний список із перших ста об'єктів – і швидко побігли їх захищати.

План внутрішньої стійкості – це лозунг. Якщо подивитися на п'ятий пункт "Енергетика", він ні про що. План передбачає дві невід'ємні речі: дедлайни і бюджет. Ну і набір дій. А ці два абзаци не передбачають нічого. Я думаю, що цей пункт, писали не енергетики, а піарспеціалісти.

Читайте також: Вас цікавить пітьма? Як Україна опинилася перед загрозою нових блекаутів

Людський капітал

Що обіцяв президент: запровадити інститут множинного громадянства, заповнити всі вакантні посади послів України до кінця 2024-го, створити Міністерство єдності українців.

Що відбулося:

• Закон про множинне громадянство Рада ухвалила в червні 2025-го.
• Перезапуск дипслужби триває, хоч і відстає від дедлайну. В листопаді 2024-го було 29 вакантних посад послів України за кордоном.

В Міністерстві закордонних справ (МЗС) у відповідь на запит УП повідомили, що станом на середину листопада 2025-го посади послів вакантні в 19 країнах світу. Але з початку року президент призначив 38 керівників українських дипустанов в різних країнах – від Європи до Латинської Америки, а також представників України при міжнародних організаціях.

• В грудні 2024-го Міністерство національної єдності створили для того, щоб прилаштувати тодішнього керівника "Нафтогазу" Олексія Чернишова (віднедавна відомий широкому загалу як "Че Гевара") на посаду віцепрем'єра.

Він мав би займатися поверненням українців на батьківщину, але, за іронією долі, сам відмовлявся повертатися з-за кордону, коли на горизонті з'явилася підозра в корупції та отриманні неправомірної вигоди. Згодом Чернишов таки повернувся, постав перед судом і вийшов із СІЗО під заставу.

Чернишов втратив крісло в уряді, коли тодішній прем'єр-міністр Денис Шмигаль подав у відставку всередині липня. На Банковій планували ліквідувати Міністерство єдності, але в ім'я символізму вирішили цього не робити. Тому перейменували Мінсоцполітики на Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності.

Та "пригоди" ексвіцепрем'єра в світі підозр від антикорупціонерів не завершилися. Він є одним із фігурантів операції "Мідас" і має підозру в незаконному збагаченні.

Де ми зараз і що робити далі – розповідає доктор економічних наук, експерт з міграційної політики Андрій Гайдуцький:

Практично усі програми підтримки зв'язків України з українцями за кордоном, які реалізуються через міністерства або інші центральні органи влади, неефективні. Бо політика – це дуже динамічна система. Сьогодні одні пріоритети – запровадили програму, завтра інші – скасували.

Найкращий механізм збереження зв'язку України з українцями за кордоном – через економічні програми, через ринкові стимули направляти зароблені за кордоном кошти в Україну. Досвід багатьох країн доводить, що саме через грошово-кредитні відносини формується міцна і тривала комунікація між владою та етносом, який перебуває за кордоном.

Одна з країн, яка на практиці показала успішність цього механізму – Ірландія. Всередині XIX століття громадяни масово виїжджали звідти через голод. Як результат, наприкінці XX століття в Північній Америці утворилась діаспора майже в 40 мільйонів осіб.

Уряд Ірландії в 1990-х почав працювати зі своїми вихідцями у США і Канаді, щоб залучити в країну іноземний бізнес і відкрити регіональні офіси американських компаній. Для цього ірландська влада суттєво зменшила корпоративний податок – до 10%, у той час як у середньому по ЄС він перевищував 20%.

Ще один варіант – робота з трудовими мігрантами. В цьому випадку програми залучення мігрантів будуються, виходячи з міграційного циклу людини – періоду, протягом якого людина вчиться, працює, формує заощадження за кордоном. Як правило, такий цикл триває від 3 до 15 років.

Тут найкращий досвід мають Філіппіни: держава робить усе, щоб громадяни щомісяця відправляли кошти на батьківщину з-за кордону – на депозит, оплату іпотеки, накопичувальний пенсійний рахунок, перекази своїй родині. Наприклад, коли у філіппінця в Канаді закінчується міграційний цикл, він каже: "Що мені робити в Канаді? Я їду додому, бо всі гроші вдома".

До речі, українців і філіппінців у Канаді приблизно однакова кількість – і тих, і тих десь по мільйону. Тільки в 2024 році українці здійснили переказів з Канади в Україну на 75 мільйонів доларів, а філіппінці на батьківщину – на 1,2 мільярда доларів. Відчутна різниця.

Чому українцю за кордоном має бути цікаво інвестувати гроші в Україну? По-перше, це його батьківщина. Досвід інших країн доводить, що "ефект патріотизму" працює. По-друге, дохід від заощаджень в українських банках значно вищий, ніж у країні проживання. В умовах, коли Україна є біднішою за рівнем зарплат від Польщі в три рази, а від Британії – в сім разів, я вважаю, що саме економічні стимули із залученням фінансово-банківського сектору є єдиним дієвим способом підтримувати зв'язок з українцями за кордоном.

Цим має займатися Міністерство економіки та Національний банк з одного боку – як органи влади, які зацікавлені в притоку валюти в країну, а з іншого – МЗС як супорт консульського рівня і координатор реалізації таких програм через посольства. Але, на мою думку, економічний блок уряду наразі взагалі не включений у роботу з українцями за кордоном.

* * *

"Всі десять пунктів внутрішнього Плану стійкості разом із додатками до кожного пункту фактично стануть першою Українською доктриною, яка має провести Україну від війни до миру", – наголошував Зеленський під час виступу в парламенті 19 листопада 2024-го.

Щоправда, "перша доктрина" не затверджена жодним офіційним документом – ні уряду, ні парламенту. Тож, ніхто не зобов'язаний виконувати завдання, закладені в неї. Це скоріше бутафорія.

Навіщо? Як зізнаються двоє співрозмовників УП, залучених до створення "основ внутрішньої стійкості", ще в зародку ця історія була "пустою" і "передбачала лише піар президента".

В часи, коли Україні намагаються нав'язати "мирний план" з-за океану, загострюється внутрішня політична криза через "Міндічгейт", епоха пустих обіцянок і політичного піару має закінчитися.

Цілком слушно зауважує голова комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе: "В нас то "Формула миру", то "План перемоги", то "План внутрішньої стійкості", то "потужності", то "незламності", то ще якоїсь байди. Не можна просто працювати, засукавши рукави? Ми в 2022 році вистояли саме через те, що почули одне одного і працювали в унісон, попри всі свої відмінності".

Ангеліна Страшкулич, УП