Антисемітизм по-українськи: чого має навчити історія консула в Гамбурзі

6466 переглядів
Вівторок, 15 травня 2018, 08:00
Віктор Міллер
політичний експерт

Если тебе 60 лет, и ты – украинский дипломат в Гамбурге, то нет лучшего подарка от друзей и коллег как торт с цифрой 60 и надписью Майн Кампф. Это история поздравления с днем рождения Василия Марущинца, консула Украины в Гамбурге.

Дотепно, скажете вы. Нет, в этом вся наша дипломатия, успехи которой как раз с каждым днём все больше мы ощущаем от наших западных соседей.

Как такое могло произойти, что под носом у генерального консула, Оксаны Тарасюк, кстати, потомственного дипломата (дочери Бориса Тарасюка, бывшего министра иностранных дел Украины) работал и работает человек с нацистскими и антисемитскими взглядами, которые он не просто не скрывает, а считает основой мироздания?

Если предположить, что генеральный консул была не в курсе этих увлечений, тогда встает вопрос о ее профпригодности. Если в курсе – тогда об ответственности.

Но вся пикантность ситуации заключается в том, что в Украине действует закон об осуждении коммунистического и национал-социалистического (нацистского) тоталитарных режимов и запрет пропаганды их символики.

Уголовный кодекс предусматривает ограничение свободы на срок до пяти лет или лишение свободы на тот же срок, с конфискацией имущества или без таковой за публичное использование указанной символики.

Еще совсем недавно все аплодировали высылке российских дипломатов из Европы и Америки, но если МИД Украины не примет решительных мер и кадровых решений, такая высылка может постичь наших представителей в посольствах Германии и Австрии. МИДу не нужно дожидаться, пока им на дверь укажут в дипломатических ведомствах стран аккредитации.

Во-первых, в Германии за пропаганду нацизма можно запросто угодить за решетку, поэтому дипломат, нарушивший законы страны пребывания, имеет все основания стать персоной нон-грата.

Во-вторых, отрицание Холокоста для Израиля – это такая же красная тряпка, как для нас отрицание Голодомора. И приведет к трениям с государством Израиль, а также, как следствие, охлаждению отношений с США. Письмо конгрессменов США – тому подтверждение.

Не надо забывать, что Израиль имеет влиятельные неформальные контакты по всему миру.

Украина не имеет права вести борьбу со всем миром. Это контрпродуктивно. Особенно в то время, когда страна ведет войну. Охлаждение отношений с союзниками будет только на руку нашим врагам.

Промедление может стоить Украине потери союзников, а Климкину – рабочего места.

Нужны ли эти нервы Климкину?

Нам с вами – точно нет.

Виктор Миллер, специально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
"Подвійні агенти" в новоствореному українському "ФБР"
Як обираються і перевіряються кандидати в ДБР, якщо серед найближчого оточення обраних посадовців виявляються сепаратисти з незадекларованим бізнесом?
Проекти транскордонної співпраці ЄС: чому вони неефективні в Україні
В Україні діють п'ять програм ЄС із транскордонної співпраці. А що на практиці? Прикордонні регіони втрачають значну частку можливостей, що відкривають програми ЄС.
США і Китай: від любові до ненависті
Пекін має намір посісти провідні позиції на світових ринках заради глобального домінування, тому торгова війна була питанням часу. (рос.)
Криза від Ердогана та Путіна: як вплине на гривню обвал ліри та рубля
Девальвація турецької та російської валют означатиме, що наш експорт там буде користуватись меншим попитом. Виходом із ситуації може стати або поступова девальвація гривні, або угода з МВФ.
За липень пенсію виплатили. А чого чекати до кінця року?
Липнева затримка виплати пенсій — це закономірний наслідок урядової "пенсійної реформи". Справжні зміни пенсійної системи ще попереду.
Нищівні санкції? Як зробити ефективними заходи проти РФ
Чи підкосять нові санкції економіку РФ настільки, щоб змусити Кремль скоригувати свою зовнішню політику? Чи навпаки - для ефективності санкцій Заходу варто скоригувати свої оцінки стану російської економіки?
Демарш ЦВК: чому комісія тримає в заручниках мільйон українців?
Демарш ЦВК – тест на зрілість як громадянського суспільства, так і політикуму. Або ми вже пройшли точку неповернення до авторитаризму, або країна знову буде в очікуванні нового Майдану.