Законопроект про вибори від Зеленського: як до влади можуть повернутися люди з оточення Януковича

3838 переглядів
Четвер, 23 травня 2019, 09:00
Тетяна ХуторTetiana Khutor
голова аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей", експерт в антикорупційному та конституційному законодавстві

Президент Володимир Зеленський подав свої перші законопроекти, один з яких має на меті змінити виборчу систему. Для їхнього розгляду Верховна Рада навіть зібрала позачергове засідання.

Порівняльна таблиця до законопроекту налічує 353 сторінки. Швидкий аналіз показав низку очевидних та прихованих ризиків – елітарна корупція через закриті списки та надання можливості балотуватися втікачам режиму Януковича.

Відразу про очевидне.

1. Скасування мажоритарки та одночасне відродження закритих списків

Чи є мажоритарка абсолютним злом?

Будемо відверті, сама по собі мажоритарна система виборів у світі такою не вважається. Адже Україна – не єдина країна, яка використовує цю систему. США, Великобританія, Німеччина, Франція, Польща, Чехія, Грузія, Литва також активно та успішно її застосовують.

Місця для мажоритарників в українському парламенті зберігаються з 1991 року, не враховуючи перерву на вибори 2004 та 2007 років.

Що хорошого в мажоритарці?

Найбільшою перевагою мажоритарної системи виборів перед пропорційною є близькість до людей. Адже обираючись, хто як не депутат-мажоритарник повинен добре знати про реалії на місці у своєму окрузі та реагувати на проблеми, які там виникають.

Що поганого?

Якщо коротко, в Україні ця система викривлена за рахунок практики її застосування.

По-перше, підкуп виборців. Якщо в США кандидату перед виборами приносять гроші самі виборці, фінансуючи його кампанію, то в Україні, навпаки – кандидати приносять гроші виборцям через "гречку", ремонт шкіл та доріг.

Таким чином, вплинути на результат на місці набагато легше, ніж на рішення виборців усієї країни. З цим пов'язана і практика "обрізки округів" для гарантованої перемоги.

По-друге, "продаж свого голосу". Для того аби виборці готові були знову віддати свої голоси кандидату, йому слід боротися за виділення субвенцій з державного бюджету на округ.

Отримати субвенції можна за потрібні голосування, наприклад, за законопроект про держаний бюджет. Не хочеш платити "політичний хабар" – твій округ нічого не отримає. Це ставить в заручники розвиток регіонів.

Loading...

Що може бути гірше?

Пропорційна система за закритими списками.

По-перше, громадяни жодним чином не впливають на кандидатів, маючи можливість обрати тільки партію.

Партії показують лише найвідоміші обличчя, а увесь список виборець зобов'язаний шукати на сайті ЦВК. Наприклад, новий очільник Адміністрації президента, Андрій Богдан, був 74-им у списку БПП на виборах 2014-го року.

По-друге, вартість входу в парламент значно зростає, адже, приміром, за часів Януковича вона складала до 5 мільйонів доларів за місце. Політична корупція за цієї системи стає елітарною, адже гречкою відкупитися вже не вдасться.

Кому це вигідно?

Дослідження Європейського парламенту чітко вказують, що законодавчі зміни до виборчого процесу в Україні відбувалися близько 40 разів і щоразу напередодні виборів правлячою політичною силою.

Скасування мажоритарки зараз вигідне політичним силам, які не мають або ще не мають сильних кандидатів на місцях. Тому не дивно, що її підтримують "Слуга народу", "Батьківщина", "Самопоміч", "Громадянська позиція" та інші молоді партії.

А тепер про неочевидне.

2. Можливість пройти в парламент втікачам режиму Януковича

Зараз статтею 76 Конституції України заборонено балотуватися особам, які не проживали на території України протягом останніх 5 років.

Натомість проект закону пропонує "Проживанням на території в межах державного кордону України вважати проживання особи на території України, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік – 180 днів. Не є порушенням вимоги про проживання на території в межах державного кордону України виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування".

Трактування цих двох речень свідчить про те, що обмеження у 180 днів стосується лише приватних цілей. Натомість "службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування" строками не обмежене. Зрозуміло, що де-юре оформлення відпустки або лікування проблеми не становить.

Навмисне це було прописано в законопроекті чи ні, але в законі не має бути місця для подвійного трактування. Особливо, якщо наслідки будуть у вигляді повернення до влади осіб з оточення Януковича, яким довелося покинути країну після Революції Гідності.

Тетяна Хутор, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Реклама:
Голосування за Раду громадського контролю при ДБР: вибори після виборів
Чому голосування за Раду громадського контролю при ДБР може стати кроком назад і передвісником нового формату "виборів".
Не тільки для Заходу: як праймеріз можуть відкрити нові можливості для України
"Слузі народу" варто розглядати праймеріз не як інструмент для вирішення одноразової задачі, а як пілотний проєкт, який у подальшому зможе ефективно використовувати держава.
Паспорт та ідентифікаційний код з 14 років: як отримати та що це змінює в житті підлітка
Дотепер процес оформлення паспорта та номера картки платників податків (ідентифікаційного коду) залишався архаїчним. Підліткам та їхнім батькам потрібно було проходити бюрократичний квест і абсурдно витрачати час.
Детальна генеральна забудова, або Два кола пекла
Що робити, аби інтереси власників ділянок та нерухомості були враховані в містобудівній документації.
Монополія на лікування COVID-19 в Україні, або "мовчання ягнят"
Поки ВООЗ оголошує світові солідаризовані клінічні дослідження щодо лікування COVID-19 та закликає до повного розкриття отриманих даних, в Укрпатент надходять заявки на видачу патентів на лікування COVID-19.
Споживчий сектор і роздрібна торгівля: як підготуватися до нових реалій після COVID-19
П’ять ключових напрямків, на яких потрібно зосередити свої зусилля, щоб відновити діяльність після карантину.
Програма-2020: навіщо Україна змінює підходи до інтеграції в Альянс
26 травня президент України затвердив Річну національну програму (РНП) під егідою Комісії Україна – НАТО на 2020 рік.