Законопроєкт про фейки: може, давайте почнемо з державних медіа?

557 переглядів
Вівторок, 04 лютого 2020, 15:20
Діма ГадомськийDima Gadomsky
адвокат, Axon Partners

В холакратии (ай, не важно) есть методологии принятия решений командой, а в ней – тест на "валидность" возражений. Один из тестов звучит так: "Можно ли принять решение, попробовать, а если что-то пойдет не так, откатить решение назад?".

Итак, о чем я:

  1. Закон очень плох, очень-очень плох, потому что грубо ограничивает свободу слова.
  2. Но есть и позитив: если такой закон будет действовать только в отношении медийности государственных органов, то закон может быть не так плох.

Сейчас объясню.

Что произошло

В середине января Минкульт на своем сайте пригласил обсудить проект закона "Об обеспечении национальной инфобезопасности и права на доступ к достоверной информации". 

Предложения Минкульта жесткие и радикальные. 

Они предлагают создать государственного уполномоченного, который, безошибочно отделив фейки от сатиры и оценочного суждения, будет писать жалобы админам сайтов, провайдерам и прочим ни в чем не повинным субъектам с требованием убрать неугодный контент. 

В случае отказа уполномоченный будет обращаться в суд и взыскивать штрафы.

Борьба с дезинформацией будет касаться всех: журналистов, профессиональных журналистов (да, Минкульт говорит, что это разные люди), блогеров и всех остальных, кто что-то сообщает. 

Это же ограничение свободы слова

Нет, не совсем.

Статья 34 Конституции не только устанавливает свободу слова, но также и дает право парламенту ограничить ее, правда, лишь в нескольких случаях: 

  • в интересах государственной безопасности, территориальной целостности или общественного порядка с целью предотвращения преступлений или беспорядков.
  • для охраны здоровья населения.
  • для защиты репутации или прав других людей.
  • для предотвращения разглашения информации, полученной конфиденциально, или
  • для поддержания авторитета и беспристрастности правосудия.

Обычно в законопроектах есть преамбула, из которой понятна цель закона. В этом законе цель размазана по нескольким статьям, а также между строк. 

Чтобы не грузить вас строками из талантливого нормотворчества, перескажу своими словами: распространение дезинформации искривляет реальность, а значит, граждане будут принимать важные для страны решения на основании неправдивых и перекрученных данных. И все это составляет угрозу национальной безопасности.

Теоретически (очень сильно теоретически), цель здравая и правильная, потому что многие граждане, принимая важные решения, думают рекламными лозунгами, а не головой. И такие неправильные решения угрожают национальной безопасности. Например, выборы.

Но, несмотря на цель закона, дальше по тексту идет речь о прекращении распространения в принципе любой информации, которая по мнению уполномоченного окажется дезинформацией. И тут трудно спорить, потому что заранее и правда не ясно, какой именно фейк может уничтожить нашу страну. 

Потому я и предлагаю подойти к вопросу итерационно: ввести его на  ближайшие 5 лет только для государственных органов и посмотреть, что будет. 

Читайте также:

Опубликован текст законопроекта "слуг народа" о медиа

Новые правила новой эпохи. Законопроект "О медиа": чего не стоит бояться ни журналистам, ни пользователям Facebook

Минкульт представил сравнительную таблицу законопроекта о дезинформации

Тюрьма, миллионные штрафы и "знак качества". Как власть хочет контролировать СМИ

Безопасность журналистов: власть давит или защищает?

Закон о несвободе слова

А при чем тут государственные органы?

Я подписан в социальных сетях на все украинские правоохранительные органы и стараюсь не пропускать ни одного пресс-релиза. Так вот, они манипулируют информацией еще больше, чем самые ужасные тролли.

Давайте почитаем вместе. Открываю сайт НАБУ в разделе "Заявления и расследования", читаю новость от 31 января (я писал этот текст утром 31 января):

"Забудовника та ексголовного архітектора Києва підозрюють у завданні 9,3 млн грн збитків

30 січня 2020 року детективи Національного бюро спільно з СБУ за процесуального керівництва САП повідомили про підозру колишньому головному архітектору міста Києва та генеральному директору компанії-забудовниці у завданні понад 9,3 млн грн збитків територіальній громаді столиці. Дії підозрюваних кваліфіковані за ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України ("Зловживання владою або службовим становищем").

Як встановило слідство, у 2002 році Київська міська рада передала земельні ділянки у центрі столиці в оренду ТОВ.  Підприємство мало збудувати житловий будинок з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи № 130...".

Loading...

Обратите внимание на то, что НАБУ не указывает имена подозреваемых. Потому что как минимум (а) это информация может быть тайной следствия, то есть ее разглашение может  помешать следствию в сборе доказательств и (б) нельзя публично обвинять человека до того момента, пока его вину не установит суд.

НАБУ не всегда было таким внимательным к публичным обвинениям. В 2018 году НАБУ на своем сайте опубликовало информацию о ходе расследования дела Мартыненко. А в конце 2019 Верховный суд сказал, что публикация информации о ходе расследования является нарушением прав господина Мартыненко (презумпция невиновности, все дела). 

НАБУ теперь не пишет имена, хотя постойте. История произошла в 2002 году, а в то время главным архитектором был (открываю Википедию) – Сергей Бабушкин. Дальше с помощью гугла можно установить и других участников уголовного процесса. А пока суд не вынес приговор, все фигуранты кристально чисты перед законом. 

Но НАБУ это просто BBC среди органов власти. Возьмем самую свежую новость с сайта Киберполиции:

"Кіберполіція припинила діяльність масштабної групи, яка займалася організацією діяльності платформ для онлайн-казино

Злочинна група надавала своїм клієнтам послуги зі створення та підтримки онлайн-казино "під ключ". Для технічної розробки ресурсів у штаті цієї організації було більш ніж пів сотні IT-спеціалістів. Щомісячно прибуток від такої діяльності становив близько 50 тисяч доларів США. Встановлено усіх учасників групи. Діяльність їх ресурсів заблоковано. Вирішується питання щодо оголошення підозри усім членам злочинного угрупування...

...Учасники злочинної групи створили громадське об'єднання, нібито для розвитку онлайн-ігор в Україні. Натомість, вони надавали послуги зі створення, технічної підтримки та обслуговування клієнтів онлайн казино.  Серед можливостей, які надавала дана організація була також і розробка ігрових платформ, які використовувалися для азартних ігор.

Так, замовник сплачуючи 15 тисяч доларів США отримував у власність онлайн-казино із його постійною підтримкою. Крім того, зловмисники за додаткові 100 тисяч доларів, налаштовували інструменти інтернет-маркетингу для просування ресурсу в мережі та залучення нових користувачів.

Справу кваліфіковано за ст. 200 (Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення), ст. 203-2 (Зайняття гральним бізнесом),ст. 209 (Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) КК України. Учасникам групи загрожує до 12 років ув'язнення".

Киберполиция пока только провела обыск, еще даже подозрения не вручены, но пресс-служба уже позволяет себе назвать ни в чем не обвиненных людей "зловмисниками", "злочинною групою". А что это за компания, можно легко установить, погуглив новости.

О масштабной пресс-конференции генерального прокурора по поводу раскрытия убийц Павла Шеремета я писать не буду, потому что там все еще очевидней. 

Правоохранительные органы используют свои медиаканалы для давления на участников уголовного процесса.

Я думаю, что правоохранительные органы действительно должны использовать медиаресурсы, если того требует следствие. Но они не могут манипулировать информацией, у них и так масса силовых методов воздействия на участников процесса (обыск, задержание, допрос, угрозы). 

Вывод

Предложенный Минкультом законопроект должен отлично справиться с дезинформацией и манипуляциями, которые допускают правоохранительные органы. Адвокат сможет обратиться к уполномоченному, а тот к НАБУ или "Киберам" с просьбой убрать пресс-релиз, если по нему можно идентифицировать человека, но решения суда нет. В случае нарушения уполномоченный пойдет в суд и взыщет с НАБУ или "Киберов" штраф. 

За пять лет появится судебная практика, и если борьба будет эффективной, то можно расширить действие закона на другие государственные органы, депутатов и чиновников.

Итерация за итерацией, мы построим чудесную судебную практику, подправим текст закона и поборем фейк ньюз. Такой вот лин-стартап в законотворчестве. 

Дима Гадомский, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Децентралізаційні зміни до Конституції: необхідність чи забаганка?
Чи варто вносити зміни в Конституцію в частині реформи децентралізації і чи є на це суспільний запит
Новий виклик для "зеленої" енергії: хто заплатить за обмеження?
Енергетиків змушують відключати вітрові та сонячні станції через проблеми в енергосистемі та імпорт електроенергії. Екологічно чистих кіловат в країні стане менше, а "зелені" підприємства починають зазнавати збитків.
Подолати прецедент Авакова
З огляду на прецедент Авакова виникає суттєва потреба зменшити вплив посади міністра МВС взагалі, і передусім на поліцію. І разом з цим вирішити питання щодо тривалості перебування особи на посаді міністра.
"Жахливо" низька інфляція. Чого чекати від НБУ та споживчих цін
Низька інфляція не становить ризиків для економічного зростання в Україні. Вона сприятиме зниженню відсоткових ставок і пожвавленню кредитування.
Гібридний Шарій. Як розпізнати проросійського блогера
Цільова аудиторія гібридної війни – це українці, які сумніваються. Їм Росія озвучує їхні ж сумніви, думки, страхи та підкріплює їхню правоту. При цьому меседжі мають іти від того, кому довіряє диванна сотня. Тому створюють авторитетних блогерів. Як можна розпізнати проросійського блогера – читайте у колонці.
Недитячі ігри навколо законопроєкту про лікування підлітків
Бездіяльне очікування, "совкова" відмова визнавати юну людину повноцінною особистістю є тим злом, яке ми повинні подолати, аби мати право називатися сучасним суспільством.
План повернення Донбасу: чия політична гра?
Що варто робити, щоб забезпечити реальне повернення тимчасово окупованих територій у реальну адміністративну і юридичну систему координат держави України.
Польський розклад: як президентські вибори можуть вплинути на відносини з Києвом
Перемога опозиціонерки може спростити історичний діалог Києва та Варшави. Проте посилення політичного протистояння у Польщі може бути небезпечним для України.