Як слід реформувати СБУ

Вівторок, 29 вересня 2020, 16:00

Повноцінна реформа СБУ – крок на шляху до розбудови держави і набуття реальної суб’єктності України. Суверенної, незалежної, стабільної держави. Безпечного простору і надійного міжнародного партнера.

Натомість нинішня модель "спецслужби" позбавляє її незалежності та ефективності. Обумовлює залежність від президента, завантажує не властивою роботою і блокує можливість розвитку інституції та кадрів.

Своєю чергою законодавчі ініціативи не у повній мірі відповідають запиту держави. Підтвердження – повернення президентського законопроєкту в комітет на доопрацювання ще весною. 

Тому ми взяли на себе сміливість розібратися у цьому питанні і запропонувати своє бачення концепції реформи.

Функції Служби безпеки

Служба безпеки має бути ключовим органом у сфері внутрішньої безпеки держави. Зосереджуватися на внутрішній розвідці (контррозвідці), аналітиці, збереженні таємної інформації та попередженні небезпеки державній безпеці та національним інтересам.

Функцію розслідування злочинів слід прибрати. Бо це не властива функція для спецслужби. Зосередженість на оперативній роботі і забезпеченні державної таємниці саме по собі створює впливовий орган влади. А розслідування злочинів надає можливість зловживання.

Читайте також: Реформа СБУ: що пропонують змінити президентським законопроєктом

Псевдореформа СБУ: законопроєкт Зеленського цементує "совок" у спецслужбі

Реформа СБУ як індикатор для Зеленського на відстоювання національних інтересів

На відміну від інших правоохоронних органів, оперативна робота спецслужби за своєю природою має бути на рівні вищою. Передбачати значно довшу тривалість, складніші комбінації, широкі та розмиті сфери діяльності і роботу з куди більшим обсягом інформації.

Протидія корупції та боротьба з організованою злочинністю як окремі напрямки роботи Служби також мають залишитися у минулому – для уникнення дублювання функцій інших правоохоронних органів.

Повноваження Служби безпеки

Обсяг повноважень спецслужби повинен бути оптимальним. Адже недостатність повноважень – неефективна спецслужба і незахищена національна безпека. А завеликий обсяг – ризики порушення прав, корупції і зловживань. У зв’язку з цим варто:

  • прибрати повноваження формування відомостей державної таємниці;
  • прибрати сприяння Державній прикордонній службі у захисті державного кордону;
  • обмежити контррозвідувальне впровадження на найвищі посади держслужби;
  • конкретизувати форми попереджувальних заходів щодо порушення національних інтересів;
  • передати функцію військової контррозвідки за належністю;
  • визначити умови для можливості надання президентом доручень Службі;
  • мінімізувати фізичну участь відомства у захисті об’єктів критичної інфраструктури;
  • забезпечити дієвість рекомендацій з приводу порушення національних інтересів;
  • наділити повноваженнями по збору та роботі з широким обсягом електронної інформації та інформації, отриманої оперативним шляхом.

Керівництво Служби безпеки

Очевидно, що ефективність відомства залежить від керівництва: голови, заступників, керівників управлінь. Тому потрібно передбачити визначення кваліфікаційних вимог на рівні закону. 

Безумовно, це доброчесність, високі морально-ділові якості та інтелектуальні здібності, володіння державною мовою і проживання на території України протягом останніх 10 років. 

Достатній галузевий та керівний досвід, який би дав баланс між потребою оновлення керівництва відомства та забезпечив професіоналізм та компетентність. 

Наприклад, досвід роботи у сфері державної безпеки для голови та керівників управлінь – 5 років. А менеджерський – 5 і 3 роки відповідно. Доцільним, з точки зору забезпечення обрання зрілої особистості на посаду голови, є віковий ценз 35 років.

Відбір має здійснюватися за конкурсом для призначення більш кваліфікованих та незалежних осіб. А у випадку призначення голови – надання президенту можливості обрання між двома-трьома кандидатами з подальшим винесенням на розгляд Верховної Ради.

Голова має стати реальним керівником відомства. Тому призначення заступників та керівників має здійснюватися без погодження з президентом. А незалежність голови – забезпечуватися визначеним законом переліком підстав для звільнення та достатнім для успішного управління строком перебування на посаді – 4-6 років.

Служба 

У випадку організацій зі штатом у декілька тисяч/десятків тисяч осіб діє правило – кадри вирішують все. Особливо в державі з високим рівнем корупції та випадками зради національних інтересів з боку вищих посадових осіб держави.

А говорити про високий рівень професіоналізму, незалежність та належну укомплектованість спеціалістами за різними напрямками в Службі не доводиться. Бо застаріла система підготовки кадрів, військовий характер служби, недостатні оплата праці та можливості розвитку. Тому потрібна політична воля для повноцінної трансформації відомства.

Рекрутувати у відомство доцільно не молодь, а осіб, які вже здобули профільну освіту. За необхідними для роботи Служби напрямками. Тривалість визначити на рівні реальної необхідності набуття навичок оперативної роботи – до 12 місяців залежно від напрямку.

Набір має здійснюватися на конкурсній основі шляхом оцінки розумових, когнітивних здібностей, психологічної відповідності, стану здоров’я та фізичної форми. З проміжним оцінюванням і можливістю відсіювання.   

Службу демілітаризувати для унеможливлення зловживань керівництвом. Забезпечити рівні можливості просування по службі. Особовий склад слід скоротити з огляду на ліквідацію частини функцій та сфер діяльності.

Оплата праці має відповідати складності та рівню відповідальності. Наприклад, у випадку голови Служби розумно говорити про еквівалент 5-7 тис доларів на місяць, у випадку керівника структурного підрозділу – 2-3 тис доларів.

Контроль

Основу контролю за діяльністю СБУ має здійснювати Верховна рада – профільний комітет. Без створення додаткових дорадчих органів. Щорічно і у випадку термінової необхідності, якою могла б бути зірвана операція "вагнерівців".

Дієвість парламентського контролю має забезпечуватися реальними важелями – ініціювання питання про звільнення керівництва Служби у разі неефективної роботи. І передбачати можливість дослідження таємної інформації, вимагати звітування керівництва СБУ, залучення експертів для надання пояснень, надання оцінки діяльності СБУ.

Перегляду потребує роль президента у діяльності відомства. Адже попри віднесення до звичної вертикалі президента, спецслужба – це орган виконавчої гілки влади. Але переведення Служби в підпорядкування Кабінету міністрів наразі є різким кроком державотворення. Тому доцільно обмежити контролюючі повноваження президента щодо діяльності відомства.

Менеджмент

Як полюбляє повідомляти нинішнє керівництво Служби, вони планують переорієнтуватися з реактивного на проактивний та ризико-орієнтований підходи. Загалом, це очевидна річ, яка мала бути запроваджена від початку створення спецслужби. Однак це лише нові слова буденної чиновницької риторики. Оскільки доцільність підходу визначається готовністю завершувати початий шлях.

Водночас закладення нормативних основ у законі для ефективного менеджменту є конче необхідним. Сила органу влади проявляється в динаміці. Координованій, націленій, з розподілом ресурсів, тайм-менеджментом тощо. Тому важливим є планування діяльності відомства.

Законом "Про національну безпеку" плануванню обгрунтовано присвячено цілий розділ. Стратегія національної безпеки, кібербезпеки, розвідувальна програма тощо є важливими інститутами, що організують діяльність органів безпеки та оборони. Тому планування діяльності безпекового відомства слід корелювати з ризиками безпеки та розвитку держави.

Важливим питанням в контексті глобалізму та євроатлантичного вектору України є співпраця з партнерами з країн НАТО та Європейського союзу. Тому потрібно орієнтуватися на співпрацю зі спецслужбами країн-партнерів для спільної протидії загрозам державної безпеки.

Увагу потребує також матеріально-технічний стан ресурсів СБУ. Техніка, транспорт, зброя тощо – необхідні інструменти діяльності спецслужби. Що вище їхня якість, ресурсність і можливості, то вище спроможності відомства. 

На жаль, розмір фінансування протягом останніх десяти років вказує на гостру потребу широкого, суттєвого оновлення матеріально-технічної бази. Безумовно, це витрати, однак витрати, які у поєднанні з орієнтацією керівництва держави на суб’єктність України та її розвиток принесуть суттєво більше користі.

***

Наведене не є чимось недосяжним, але є далеким для свідомості більшості народних обранців. Професійний, незалежний орган – це вихід для багатьох з них із зони комфорту, це втрата впливу президента, це можливість зміни порядків. 

Чого тільки коштувала "системі" діяльність неприборканого НАБУ. А тут дещо інше, щось нове для нашого "друга", яке може навіювати куди більший острах і ризики. Якщо діяти незалежно і професійно.

Віталій Цокур, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  








powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!