Викривай і будь покараним: як "розплачується" харківська суддя

Понеділок, 26 квітня 2021, 17:00

Зазвичай кримінальні справи щодо хабарництва починаються із заяви викривача: тобто того, кому пропонують хабар, або у кого його вимагають тощо. У НАБУ є чимало успішних прикладів такої співпраці. 

Так, вже тричі хабар намагалися всунути голові Фонду державного майна Дмитру Сенниченку, який тричі допоміг детективам затримати відповідних осіб. 

У ще свіжій справі про хабар у 100 тисяч доларів, де замішаний брат голови Окружного адмінсуду Юрій Зонтов, схему викрив той, з кого брали гроші. 

У розслідуванні про найбільший в історії хабар від ексміністра Миколи Злочевського також є викривач. 

Але є у таких справах і темний бік. На викривача можуть чекати погрози, перешкоди, бажання "викритих" помститися і зіпсувати йому життя. Про це якраз і хочемо розповісти на конкретному прикладі. 

У вересні 2020 року детективи Національного антикорупційного бюро спіймали "на гарячому" голову Харківського окружного адміністративного суду Ольгу Панченко на передачі хабара у 3 тисячі доларів одній із суддів цього ж суду Олені Заічко. 

Суть полягає в тому, що Панченко домовилася із представниками комерційної компанії, що за певну суму хабара на їхню користь суд ухвалить необхідне рішення. 

Справу мала розглядати саме суддя Заічко, на яку голова суду й почала тиснути, пропонуючи частину хабара. 

Проте Заічко вирішила звернутися до правоохоронців і стати викривачем. Тож з її допомогою голову суду Панченко і викрили в момент передачі хабара. Вже на наступний день їй оголосили підозру, а пізніше Вищий антикорупційний суд відсторонив її від керівництва Харківським окружним адмінсудом.

Наприкінці березня 2021 року справу передали до Антикорсуду, а вже 15 квітня завершили підготовче засідання і призначили до розгляду по суті. 

Читайте також: Як (не)працює закон про викривачів корупції

А що ж із викривачкою?  

У судді Олени Заічко, яка викрила свою керівницю Панченко, вже восени почалися проблеми. За повідомленням видання "Судовий репортер", на підготовчому засіданні в Антикорсуді прокурор САП розповіла про вплив на Заічко за місцем її роботи. 

Викривачка скаржиться на психологічний тиск, перешкоди, стеження, каже, що іншим співробітникам суду заборонено з нею спілкуватися, а до її відвідувачів застосовується особливий пропускний режим. Також їй тривалий час не хотіли затверджувати щорічну оцінку з формальних причини

Судді Заічко навіть надали державну охорону, а на роботу її привозять на спеціальному автомобілі.



А вже 2 квітня слідчі Державного бюро розслідувань прийшли з обшуком до її кабінету, вилучили комп’ютерну техніку. Заічко звернулася із заявою до Вищої ради правосуддя про втручання в її роботу. 

Із заяви випливає, що ДБР вирішило не витребовувати у неї речі і документи, не просити тимчасового доступу до них, а одразу прийти з обшуком і все вилучити, що, на думку судді, є демонстративним актом впливу та тиску.

Але найцікавіше, що кримінальна справа у ДБР, в рамках якої відбулися обшуки, відкрита за заявою тієї ж таки голови суду Ольги Панченко, яка вже сидить на лаві підсудних і в подальшому може потрапити до в’язниці на досить довгий термін (якщо вину доведуть).

Ще у листопаді ДБР відкрило провадження щодо Заічко нібито через неправдиве повідомлення про злочин стосовно голови суду Панченко. Сама Панченко визначена слідством як потерпіла.

Тож викривачка пов’язує кримінальне переслідування саме з тим, що вона викрила свою керівницю. За її словами, заява Панченко і дії ДБР є нічим іншим, як тиском на Заічко як викривача і її переслідуванням. 

Читайте також: Викривач корупції – не лише заявник: що не врахували законотворці

Викривач як явище в небезпеці

Аби бути повністю справедливими, треба сказати, що сама викривачка у цій справі, суддя Заічко, не є прикладом абсолютно незаплямованого і доброчесного образу судді. Чого лише варта історія про те, як Заічко дозволила забудувати 13 гектарів харківського Лісопарку. За словами місцевих активістів, забудовувало зелену зону оточення покійного міського голови Геннадія Кернеса. Приблизно в цей же час неповнолітні син та донька Заічко отримали квартиру на 102,5 кв.м. біля того ж Лісопарку від міської влади. 

Цікаво, що саме зараз, 14 квітня, Харківський окружний адмінсуд звернувся з позовом про визнання рішення про видачу квартири протиправним і просить скасувати його. Це питання почало турбувати суд тільки після історії з викриттям його керівниці, що виглядає як банальна спроба помститися.

Також є питання до майнової декларації судді. За 2020 рік вона задекларувала 2 млн грн доходів, а також передплату за рухоме майно у півмільйона гривень. А вже у березні 2021 року купила автомобіль Lexus RX 350 (LK) Sport+ за майже 2 млн грн. Враховуючи те, що суддя Заічко не декларувала жодних заощаджень на кінець 2020 року, джерело походження коштів на авто викликає запитання. 

Але, говорячи про Заічко як викривача, маємо перш за все звернути увагу саме на цей статус, а не питання до її майна чи рішень у минулому. Адже викривачем може стати будь-хто: суддя, підприємець чи простий громадянин тощо. І яким чином йому захистити себе, якщо на нього одразу починається сильний тиск. І у багатьох випадках звичайна людина просто не знає, яким чином вона може себе захистити. 

Дійсно, закон захищає викривачів, дає їм певні гарантії. Але, як бачимо, він не може запобігти тому, що до викривача увірвуться представники правоохоронних органів, на кшталт ДБР, заберуть майно, змусять боятися. 

***

Викривачі станом на зараз, зокрема завдяки НАБУ, стали потужним інструментом для виявлення корупції і, що найголовніше, притягнення до відповідальності тих, хто цією корупцією займається. Саме для того, щоб цей інструмент запрацював ще краще, було ухвалено низку змін до законодавства для захисту викривачів. 

Але приклад із суддею Заічко, як би ми не ставилися до неї персонально, показує, що викривач все одно не захищений від тиску, погроз, втручання у своє життя. І тут постає питання не поганого чи хорошого законодавства, а того, як органи влади його дотримуються. 

Захист викривачів — комплексне питання і багато чого залежить від тих, хто може, наприклад, чинити на них тиск, зокрема від правоохоронців. У прикладі із Заічко йдеться про ДБР.   

Вадим Валько, юрист Центру протидії корупції

Богдан Миколайчук, комунікаційний експерт Центру протидії корупції

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Соцмережі 2021: Великий брат став ще більшим

Бізнес після війни: як допомогти ветеранам стати підприємцями

Як успішно скласти ЗНО? Систематизація та інші важливі фактори підготовки

Білоруські автобуси під забороною. Чи є альтернатива?

Невидимі рани: чому психологічне насильство для дітей теж небезпечне

Чому недобросовісний бізнес блокує законопроєкт про екологічний контроль