Чому Бессарабія потребує більшої уваги?

Середа, 22 вересня 2021, 13:30

Нещодавно Україна приймала високопоставлених представників з понад 40 країн світу на першому саміті Кримської платформи

Українська влада створила цю платформу, щоб повернути питання окупованого Росією Криму на міжнародний порядок денний. Але поки Київ працює над цим, інший регіон України залишається вразливим до підступів Москви. Бессарабія.

Бессарабія – це багатонаціональний регіон в Одеській області, етнічно різноманітний та географічно ізольований від решти України. Вона є переважно російськомовною територією, з великим рівнем впливу кремлівських ЗМІ та русофільськими настроями населення. Усе це робить її дуже схожою із Кримом, який саме через це і став легкою здобиччю Кремля. 

А неподалік Бессарабії знаходиться Придністров’я – сепаратистьска територія Молдови, підконтрольна Кремлю. Там зосереджена значна частина російських військ, які потенційно можуть повторити роль  "маленьких зелених чоловічків ", які захопили Крим для Володимира Путіна сім років тому.

Територіально Бессарабія обмежена двома великими ріками – Дністром на півночі та Дунаєм на півдні, який і відділяє Україну від країни ЄС – Румунії. 

Це просто неймовірний регіон з великою кількістю прекрасних сільськогосподарських угідь та узбережжям Чорного моря. З унікальними туристичними  маршрутами, такими як Вилкове в гирлі Дунаю. Недооцінений український аналог Венеції, де мешканці пересуваються в основному на човнах по каналах, які утворюють химерні вулички міста.

Цей мальовничий регіон може стати проблемою для національної безпеки. І щоб цього не сталося, Україна повинна взяти до уваги досвід 2014 року. Приділити Бессарабії належну увагу та виділити ресурси для усунення вразливих точок. Інакше вони можуть бути використані Кремлем для подальшого підриву суверенітету та територіальної цілісності України. 

Читайте також: "Столиця Бессарабії", або Чому хоч раз у житті треба побувати в Ізмаїлі

Географічна віддаленість як фактор ризику

Географічна віддаленість Бессарабії від України створює загрози, схожі на ті, що були у Криму. 

Ще до до захоплення півострову Росією потрапити на нього було доволі складно. Стан доріг був жахливим, нічний переїзд поїздом з Києва – незручним і тривалим, а переліт – дорогим. 

Ця відірваність Криму від материкової України сприяла скороченню соціальних контактів та обмежувала участь півострова у формуванні національної ідентичності, яке в той час відбувалось в інших регіонах України. 

Із 1991 року Кремль працював над розширенням і використанням цього неформального розриву, терпляче закладаючи основи для остаточного військового захоплення півострова навесні 2014 року.

Як і Крим, Бессарабія також має вкрай слабкі логістичні зв'язки з рештою України. 

Є лише один міст, який з’єднує її з іншою частиною Одеської області через Дністер. Інше сполучення – автомобільним шляхом через територію Молдови в гирлі Дністра, що лише у декількох десятках кілометрів від окупованого Росією Придністров'я. 

Повноцінного прямого сполучення з Румунією не існувало аж до 2020 року. Добратись до Румунії можна було автомобільним шляхом через територію Молдови, що займало понад 3 години. І лише минулого року запустили пором Орлівка-Ісакча, який є перспективним початком більш інтенсивної інтеграції регіону, хоча така поїздка все ще займає близько двох годин. А сполучення Бессарабії з Києвом – це взагалі 17-годинна поїздка залізницею. 

Читайте також: Ленін, Сталін, бринза. Як у бессарабському степу відродили знищене село

Етнічне різноманіття як фактор ризику

Якщо до 2014 року в Криму переважало етнічне російське населення з українською та кримськотатарською меншинами, то сьогоднішня Бессарабія є більш строкатою сумішшю різних етнічних груп. При цьому в регіоні немає етнічної української більшості. 

Офіційно українці становлять близько 40% населення Бессарабії. Етнічні росіяни – 20%, болгари – 20%, молдаванами – 13%. Часто ці спільноти складають більшість у самобутніх в культурному плані селах, розкиданих по регіону.

Одним із чинників, що об’єднує різні громади Бессарабії, є історичний зв’язок з імперськими російськими завоюваннями кінця 18 – початку 19 століття. 

Російська мова залишається мовою спілкування у повсякденному житті регіону. Нерідко на домашніх телеекранах і в кафе транслюються заборонені російські телеканали, причому сигнали часто надходять не лише з Придністров'я, а й з Румунії та Молдови. Водночас україномовним ЗМІ не вистачає ні інфраструктури, ні аудиторії. 

Читайте  також: Овідій, Пушкін і вбивці Христа. Легенди і факти Білгород-Дністровської фортеці

Що необхідно робити?

Зазначені ризики свідчать про необхідність уваги до регіону Бессарабії. Міжнародна спільнота наполегливо докладає зусиль для підтримки громад на сході України. 

Численні зацікавлені групи працюють над вирішенням проблем, пов'язаних з російською окупацією Криму та східних теренів України. Аналогічні ініціативи необхідні і щодо Бессарабії.

Необхідно провести комплексне дослідження суспільно-політичних настроїв у регіоні, щоб виявити потенційні слабкі місця, якими може скористатися Кремль. 

Необхідно працювати над розширенням зв'язків між регіоном і рештою України. Зокрема, через інвестиції в модернізацію інфраструктури, розвиток туризму та залучення українців до подорожей Бессарабією

На жаль, поточні інвестиційні проєкти, передбачені в рамках програми  "Велике будівництво", включають спорудження лише кількох шкіл, стадіонів і плавального басейну.

Але нещодавній візит президента України Володимира Зеленського на крихітний, але стратегічно важливий острів Зміїний біля узбережжя Бессарабії, став позитивним сигналом. Сигналом того,  що українська влада визнає необхідність приділяти більше уваги безпеці регіону в цілому. 

Поблизу острова відбувалися військові навчання, покликані відбити спроби захоплення з боку Кремля. Оскільки неоголошена війна між Росією і Україною триває вже восьмий рік, складно виключити можливість такого нападу. 

Хоча попередні спроби розпалити проросійський сепаратизм у 2015 році у Бессарабії провалилися, це не є приводом для заспокоєння. Враховуючи намагання Путіна продовжувати дестабілізацію України зсередини, Бессарабія є потенційною мішенню. 

Тому міжнародна спільнота має розглядати цей регіон як пріоритет у питаннях безпеки. І запропонувати Україні більш активну допомогу, щоб Бессарабія не стала новим фронтом у безперервній гібридній агресії з боку Росії.

Майкл Дракмен

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Генерал поліції, який зливав справу Гандзюк, йде з посади

Як одним законом можна знищити доступну іпотеку в країні?

Що не так із працевлаштуванням іноземців в Україні?

Чорний піар, клонування та кнопкодавство: як змінюється політична культура в Україні

Отримувати благодійну допомогу – не соромно: як медзакладам системно займатися фандрейзингом

Як необґрунтована критика рішень ВАКСу вбиває довіру до Антикорсуду та судової системи загалом