Великий вибух конституційного судочинства. Рік потому

Середа, 27 жовтня 2021, 09:30

Минув рік відтоді, як Конституційний Суд України (КСУ) одним своїм рішенням перекреслив більшість здобутків системи електронного декларування та роботи НАЗК.

Чи вдалося виправити ситуацію? Що змінилося відтоді? Над чим ще треба працювати? Спробуємо розібратися.

Флешбек з 2020-го

Минулого літа депутати від політичної партії "Опозиційна платформа – За життя" спродукували конституційне подання, що ставило під питання обов’язок держслужбовців подавати декларації та низку інших питань, що стосувалися роботи антикорупційних органів. 

Це подання  підписали 47 народних обранців і досить скоро КСУ почав його  розглядати.  

А вже 27 жовтня КСУ скасував кримінальну відповідальність за завідомо недостовірне декларування або умисне неподання декларації (до 2 років в’язниці). 

Суддям знадобився лише приблизно тиждень, щоб "всебічно дослідити" науково-експертні позиції та пояснення від низки інституцій та експертів. І це при тому, що деякі позиції, надіслані до КСУ, були вкрай об’ємні, зважаючи на складність справи.

Навіть більше – своє рішення судді КСУ прийняли з перевищенням повноважень, маніпулятивними твердженнями та аргументами, які не відповідали дійсності, а ще – вийшли за межі подання задля блокування роботи НАЗК.

Читайте також: 

Вбити боротьбу з корупцією. Як Конституційний Суд повертає бандитські 90-ті

Недоторканні. Розбираємо біографії та рішення суддів Конституційного Суду

Як судді Конституційного суду брешуть про своє рішення щодо вбивства декларування

Також суд визнав неконституційними повноваження НАЗК з контролю та перевірки декларацій, відкритого цілодобового доступу до реєстру декларацій, проведення моніторингу способу життя. 

Фактично були скасовані права уповноважених осіб НАЗК та завдання уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції. 

Таке рішення призвело до реального відкату антикорупційної реформи в Україні, причому не лише в частині декларування статків, адже воно вплинуло і на розслідування НАБУ та вироки ВАКС за статтею про недостовірне декларування. 

Такі дії КСУ викликали обурення не тільки в українських експертів, а й прокотилися відлунням закордоном: Венеційська комісія неодноразово просила врегулювати ситуацію якомога швидше, з такими ж закликами до української влади зверталася Transparency International (TI) та міжнародні експерти.

Як пропонували долати наслідки "вибуху"?

Тож уже наступного дня після моменту Х, коли рішення КСУ було опубліковане, усі в Україні заговорили про кризу конституційного правосуддя. І поки справи по статті 366-1 щодо недостовірного декларування закривалися в Антикорсуді (першою "полетіла" справа Бриля, потім — Труханова), громадськість та експерти шукали шляхи врегулювання ситуації.

Зокрема юристи ТІ Україна після аналізу рішення КСУ рекомендували вирішувати питання щодо діяльності КСУ та окремо щодо відновлення знищеної великої частини антикорупційної реформи. А виконавчий директор нашої організації Андрій Боровик зі свого боку запропонував парламенту відкласти в сторону свої політичні забаганки і сконцентруватися на головному – Конституційному Суді України. 

ТІ Україна закликала депутатів змінити закон про Конституційний Суд України та прописати прозору та підзвітну конкурсну процедуру. І, звісно, якнайшвидше повернути НАЗК повноваження, які заблокував КСУ. 

За кілька днів понад 50 громадських організацій закликали суддів конституційного суду піти у відставку. Однак цей заклик так і не був почутий, і шлях виходу з кризи склався геть інакше – набагато непередбачуваніше та з низкою потенційних глухих кутів.

Читайте також:

КС підкрався непомітно. (Не)конституційні бої Зеленського

Гамбіт недоторканих. Як кулуарні домовленості перетворили Конституційний Суд на епіцентр кризи

Конституційний Цугцванг

Перші кроки

Спочатку Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики підтримав законопроєкт Разумкова, який містив лише одну статтю, що передбачала б відновлення пунктів закону, що їх скасував КСУ. 

Та це рішення не врятувало б ситуацію, а лише маскувало проблеми, адже було правовим нігілізмом та відірваним від рішення КСУ варіантом.

Різні депутати, і навіть президент пропонували різні рішення, але всі вони не могли виправити всю шкоду, нанесену рішенням КСУ від 27 жовтня.

Одним з головних винуватців кризи визнали голову КСУ Олександра Тупицького. 

Вже наприкінці року президент своїм указом на два місяці відсторонив Тупицького від посади, а у березні 2021-го Зеленський взагалі вирішив скасувати призначення Тупицького та Касмініна на посади суддів КСУ. 

Законність такого кроку Зеленського викликала запитання в багатьох, і ці сумніви підтвердилися, коли влітку 2021 року Верховний Суд скасував цей указ і поновив звільнених суддів КСУ на посадах. 

Відтоді Тупицький потрапив не в один скандал після розслідувань журналістів, йому також вручали декілька підозр: щодо несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи, завідомо неправдивих показань, підкупу свідка. Однак це не завадило голові КСУ втриматися на посаді.

Також уже в грудні 2020 року в Раді взялися відновлювати повноваження НАЗК і зареєстрували відповідні законопроєкти. Їх підтримав антикоркомітет, а згодом і самі депутати

Тож з 30 грудня року Агентство отримало свої повноваження назад, що підтримало ТІ Україна. 

А вже в березні 2021 року почала перевірки декларацій зокрема суддів та суддів КСУ, навіть незважаючи на те, що ВРП та КСУ відмовились погоджувати відповідні порядки. ТІ Україна підтримала відповідні дії НАЗК.

З відповідальністю щодо неналежного декларування ситуація складалася важче. 

Спершу депутати шукали "компроміс", і вирішили не карати позбавленням волі за брехню в деклараціях, навіть велику. Однак обурення громадськості та вето президента "отверезило" народних обранців – і в червні 2021-ого депутати таки підтримали пропозиції Зеленського щодо посилення відповідальності. Однак вона вже не розповсюджуватиметься на декларації, подані за 2020 рік. 

ТІ Україна запропонувала рекомендації НАЗК та НАБУ щодо того, як діяти у такій ситуації. 

Що на горизонті?

Хоч минув рік, відлуння того вибуху може зачепити нас досі. Бо, хоч ситуація ніби заспокоїлася, "трусонути" може в будь-який момент.

Передусім варто нагадати, що КСУ у своєму рішенні розглянув лише частину подання народних депутатів. Так, зазначені в поданні питання конституційності процедури цивільної конфіскації та відповідальності за незаконне збагачення все ще чекають на розгляд КСУ.

Крім цього, досі немає визначеності щодо процедури відбору суддів Конституційного Суду. 

Так, просто зараз відбувається відбір суддів за квотою президента – і це попри те, що, як я вже зазначав раніше, Верховний Суд визнав незаконним звільнення Зеленським суддів Тупицького та Касмініна. 

При цьому так само не переглянута процедура призначення нових суддів КСУ, що може "допомогти" потенційно недоброчесним суддям зайняти цю надважливу для країни посаду.

Ми сподіваємось на адекватні та правильні з правової точки зору рішення, які дозволять країні забути про "жах 27 жовтня від КСУ" і продовжити будувати незалежну та дієву антикорупційну інфраструктуру. Однак без вирішення питань, зазначених вище, зробити це буде вкрай складно.

Олександр Калітенко

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

"Життя стає прісним, як куряче філе". Чому при схудненні не варто відмовлятись від солодкого?

Які загадки і таємниці ще зберігає древній Поділ?

Кому вигідне спрощення правил торгівлі між Україною та ЄС

Символічний капітал як конкурентна перевага для бізнесу

Перше кохання та ВІЛ-статус. Як живуть ВІЛ-позитивні дівчата-підлітки в Україні

Проти США розпочато інформаційну атаку. Її мета – змусити США відмовитись від підтримки України