Степан Гавриш пропонує компроміс в обмін на голоси за імплементацію
Середа, 13 вересня 2000, 13:30
Віце-спікер Степан Гавриш, ставленик Олександра Волкова, поділився своїми роздумами щодо перспектив імплементації з російською "Независимой газетой".
Гавриш, наприклад, вважає, що, оскільки набрати необхідне число голосів на підтримку змін до Конституції буде дуже не просто, необхідно шукати компромісні рішення.
"Ми підійшли до рубікону, який зобов'язує нас вносити зміни в Конституцію, з одного боку, дуже дбайливо відноситись до парламентаризму як локомотиву демократії, а з іншою - озираючись на дуже жорстку позицію виборців під час референдуму. У першому читанні за них проголосував 251 депутат з 275, що входять до більшості. Це свідчить про те, що внесення змін - дуже складний процес, що погано прогнозується на даний момент. Головна проблема тут - набрати 300 голосів", - розповідає віце-спікер.
"Говорити з упевненістю, що навіть кожний з депутатів парламентської більшості підтримає скасування депутатської недоторканості та скорочення числа парламентарів, я б не став. Але переконаний, що якщо ми будемо рухатися шляхом компромісів, тобто професіонально оцінимо пропозиції українських виборців по змінах до Конституції, то зможемо залучити до більшості тих, хто хотів би не зупиняти прогрес", - додав він.
Проблема полягає в тому, що Гавриш фактично пропонує "творче переосмислити волю народу", що з формальної точки зору протизаконно. Про це УП розповів відомий правознавець Мусіяка.
А ось що пропонує Гавриш. "На мій погляд, для досягнення компромісу досить юридично відшліфувати формулювання, проголосовані на референдумі, і гармонізувати їх з текстом Конституції. Як юрист я впевнений, що ми маємо на це право. Адже згідно з Конституцією саме Верховна Рада визначає, який саме текст направляти на референдум після відповідного рішення Конституційного Суду. Цього не було зроблено, і тепер ми повинні доопрацьовувати формулювання в самому парламенті, виходячи з вимог гармонійності системи влади", - доводить Гавриш.
З досьє НГ: Степан Богданович Гавриш народився у 1952 р. в селі Олешив Івано-Франківської області. Закінчив Харківський юридичний інститут. Надалі працював в цьому ж учбовому закладі. На момент виборів до Верховної Ради (1998 р.) - професор кафедри карного права Національної юридичної академії (м. Харків). Обраний депутатом по мажоритарному округу, що охоплює декілька сільських районів Харківської області. Був координатором депутатської групи "Відродження регіонів". З 4 лютого 2000 р. - заст. голови Верховної Ради. Доктор юридичних наук.
Який компроміс пропонує Гавриш? "Безумовно, треба зберегти певну депутатську недоторканість як інструмент захисту парламентаря від адміністративного пригнічення. Разом із змінами, що вносяться в Конституцію, треба одночасно прийняти і ряд законів, якими ми могли б скоректувати вплив цих змін на правове поле. Має бути політична угода між парламентом і президентом, щоб ці закони одночасно і підписувалися", - говорить він.
При цьому Гавриш заявив, що оскільки, згідно з рішенням Конституційного Суду, парламент повинен внести зміни на 6-й сесії без конкретної вказівки термінів, парламент може зробити це і після 1 січня.
З досьє FLB: Нікому не відомий викладач Юридичної академії з Харкова у перший ж рік депутатства очолив найвпливовішу фракцію "Відродження регіонів", а ще через рік зайняв крісло віце-спікера, обійшовши лідера Народного Руху Юрія Костенко - політика досвідченого і рейтингового. Причина одна - Олександр Волков. Гавриш повністю підконтрольний Волкову. І в перервах засідань Волков по-батьківські наставляє Гавриша.
Віце-спікер також вважає, що українське питання у Раді Європи може бути розглянуте тільки після внесення змін в Конституцію. "Без них говорити що-небудь про перспективи розвитку країни - все одно, що гадати на кавовій гущі. Ніякого стратегічного рішення про імплементацію підсумків референдуму зараз немає. Крім того, що вона повинна відбутися на основі волі народу", - з пафосом повідомив свою думку Гавриш.
Він заявив, що "побоювання іноземних експертів, членів ПАРЕ, відносно того, що це буде зроблене неконституційним шляхом, більше пов'язані із заявами радикальної опозиції на чолі з Сергієм Головатим, членом Венеціанської комісії і правового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи". Відомий попередній висновок спостерігачів Ради Європи, вважає Гавриш, говорить лише "про негативні тенденції, пов'язані з імплементацією підсумків референдуму". "Є застереження, але вони є лише чинником ризику, про який ми самі знаємо. Ми будемо вести діалог з Венеціанської комісією. Я особисто хотів би зустрітися з представниками юридичної еліти Європи і подискутувати про перспективи демократії в Україні з використанням такого важеля, як референдуми".
Хотілось би побачити…
Гавриш, наприклад, вважає, що, оскільки набрати необхідне число голосів на підтримку змін до Конституції буде дуже не просто, необхідно шукати компромісні рішення.
"Ми підійшли до рубікону, який зобов'язує нас вносити зміни в Конституцію, з одного боку, дуже дбайливо відноситись до парламентаризму як локомотиву демократії, а з іншою - озираючись на дуже жорстку позицію виборців під час референдуму. У першому читанні за них проголосував 251 депутат з 275, що входять до більшості. Це свідчить про те, що внесення змін - дуже складний процес, що погано прогнозується на даний момент. Головна проблема тут - набрати 300 голосів", - розповідає віце-спікер.
"Говорити з упевненістю, що навіть кожний з депутатів парламентської більшості підтримає скасування депутатської недоторканості та скорочення числа парламентарів, я б не став. Але переконаний, що якщо ми будемо рухатися шляхом компромісів, тобто професіонально оцінимо пропозиції українських виборців по змінах до Конституції, то зможемо залучити до більшості тих, хто хотів би не зупиняти прогрес", - додав він.
Проблема полягає в тому, що Гавриш фактично пропонує "творче переосмислити волю народу", що з формальної точки зору протизаконно. Про це УП розповів відомий правознавець Мусіяка.
А ось що пропонує Гавриш. "На мій погляд, для досягнення компромісу досить юридично відшліфувати формулювання, проголосовані на референдумі, і гармонізувати їх з текстом Конституції. Як юрист я впевнений, що ми маємо на це право. Адже згідно з Конституцією саме Верховна Рада визначає, який саме текст направляти на референдум після відповідного рішення Конституційного Суду. Цього не було зроблено, і тепер ми повинні доопрацьовувати формулювання в самому парламенті, виходячи з вимог гармонійності системи влади", - доводить Гавриш.
З досьє НГ: Степан Богданович Гавриш народився у 1952 р. в селі Олешив Івано-Франківської області. Закінчив Харківський юридичний інститут. Надалі працював в цьому ж учбовому закладі. На момент виборів до Верховної Ради (1998 р.) - професор кафедри карного права Національної юридичної академії (м. Харків). Обраний депутатом по мажоритарному округу, що охоплює декілька сільських районів Харківської області. Був координатором депутатської групи "Відродження регіонів". З 4 лютого 2000 р. - заст. голови Верховної Ради. Доктор юридичних наук.
Який компроміс пропонує Гавриш? "Безумовно, треба зберегти певну депутатську недоторканість як інструмент захисту парламентаря від адміністративного пригнічення. Разом із змінами, що вносяться в Конституцію, треба одночасно прийняти і ряд законів, якими ми могли б скоректувати вплив цих змін на правове поле. Має бути політична угода між парламентом і президентом, щоб ці закони одночасно і підписувалися", - говорить він.
При цьому Гавриш заявив, що оскільки, згідно з рішенням Конституційного Суду, парламент повинен внести зміни на 6-й сесії без конкретної вказівки термінів, парламент може зробити це і після 1 січня.
З досьє FLB: Нікому не відомий викладач Юридичної академії з Харкова у перший ж рік депутатства очолив найвпливовішу фракцію "Відродження регіонів", а ще через рік зайняв крісло віце-спікера, обійшовши лідера Народного Руху Юрія Костенко - політика досвідченого і рейтингового. Причина одна - Олександр Волков. Гавриш повністю підконтрольний Волкову. І в перервах засідань Волков по-батьківські наставляє Гавриша.
Віце-спікер також вважає, що українське питання у Раді Європи може бути розглянуте тільки після внесення змін в Конституцію. "Без них говорити що-небудь про перспективи розвитку країни - все одно, що гадати на кавовій гущі. Ніякого стратегічного рішення про імплементацію підсумків референдуму зараз немає. Крім того, що вона повинна відбутися на основі волі народу", - з пафосом повідомив свою думку Гавриш.
Він заявив, що "побоювання іноземних експертів, членів ПАРЕ, відносно того, що це буде зроблене неконституційним шляхом, більше пов'язані із заявами радикальної опозиції на чолі з Сергієм Головатим, членом Венеціанської комісії і правового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи". Відомий попередній висновок спостерігачів Ради Європи, вважає Гавриш, говорить лише "про негативні тенденції, пов'язані з імплементацією підсумків референдуму". "Є застереження, але вони є лише чинником ризику, про який ми самі знаємо. Ми будемо вести діалог з Венеціанської комісією. Я особисто хотів би зустрітися з представниками юридичної еліти Європи і подискутувати про перспективи демократії в Україні з використанням такого важеля, як референдуми".
Хотілось би побачити…
