Лазаренко не мінятиме місце проживання

У вівторок "Столичные новости" і ідеологічно близький газеті сайт MIGnews. com. ua анонсували звістку, що зігріє душу не одному клерку в Генпрокуратурі. Видання підрахували, що моменту, коли "літак із Павлом Івановичем на борту приземлиться в Борисполі", залишилося чекати не так уже довго. І "навіть найкмітливіші адвокати навряд чи зможуть загальмувати справу".

За даними видань, "тепер усе залежить від того, як швидко з'явиться підпис американського президента під американсько-українським договором про юридичну допомогу". Згадану угоду, як повідомляє держдепартамент США, сенат схвалив 18 жовтня, а українська сторона ратифікувала документ у вересні 2000 року.

"Договір набере сили після того, як його ратифікує президент Клінтон і уряди обміняються ратифікаційними грамотами", - йдеться в повідомленні офіса міжнародних інформаційних програм держдепартаменту. Серед іншого в прес-релізі повідомляється, що США та Україна зможуть здійснювати "передачу осіб, які знаходяться під вартою, для дачі показань свідків або з іншою метою".

Проте, як виявилося, готувати наручник для Лазаренка ще дуже рано. Ані підпис Клінтона чи його наступника, ані обмін грамотами не позначаться на долі "українського каліфорнійця". "Договір передбачає тільки обмін інформацією, і не має ніякого відношення до екстрадиції", - пояснив в інтерв'ю УП основний ефект від угоди радник посольства США в Києві.

"США сподіваються, що Україна продовжить реформи правової системи убік подальшого утвердження верховенства права. Тільки після цього США можуть почати діалог щодо підписання договору про екстрадицію", - повідомив радник посольства.

Він нагадав, що в серпні в інтерв'ю радіо "Свобода" посол Пайфер чітко описав перешкоди, через які договір не підписано. Заважають цьому прогалини в законах і стан вітчизняних в‘язниць. Третя причина, через яку ні Лазаренко, ні іншого затриманого в Штатах українця не видають батьківщині - "стурбованість, що перед українськими законами не усі є рівними".