АКЦІЯ "УКРАЇНА - БЕЗ КУЧМИ"
П'ятниця, 12 січня 2001, 21:05
Знайшлася людина, яка віддала особистий наказ знести наметове містечко в Харкові. Їм виявився начальник міського управління МВС Костянтин Маслій, який ще до рішення суду розцінив акцію "Україна без Кучми" як "хуліганство".
Коли вникаєш у логіку аргументів міліції, стає трохи страшно і дивно. Отже, міський голова Харкова Пилипчук обіцяв напередодні ліквідації наметового містечка, що воно "до рішення суду зноситися не буде" (суд мав засідати в п'ятницю). У п'ятницю Маслія запитали, чому міліція не дочекалася його рішення. Аргументи того викликають "замилування" - Маслій відзначив, що кількість наметів протягом дня збільшилося з однієї до трьох, а до п'ятниці могло збільшитися ще. Тому питання: чи не виходить із цих слів, що в півторамільйонному місті Харкові функції суду на себе перебрала міліція?
Маслій також заявив, як передає з Харкова Інтерфакс-Україна, що в нічних подіях не брали участь бійці "Беркута", а були задіяні співробітники патрульно-постової служби, Дзержинського райвідділу міліції, а також муніципальної міліції. І було їх не 50, а 25 чоловік. І, головне, вони були беззбройними.
Сумні події стали набувати форми комедії, коли Масній спростовував інформацію про те, що державний прапор був зірваний із намету і розтоптаний. Бути такого не могло, тому що міліція "із тремтінням відноситься до державного прапора України". І довів головний харківський міліціонер це демонстрацією відібраного в учасників акції прапора. Втім, як заявили учасники прес-конференції, прапор із площі Свободи мав інші колірні відтінки.
Однак щире бажання харківської міліції - це ще півлиха. Існує як мінімум дві версії причин, що змусили знищити наметове містечко.
Отже, наметове містечко "Україна без Кучми" у Харкові було ліквідоване… для забезпечення безпеки самих учасників пікету, адже учасникам акції могло загрожувати побиття з боку інших громадян. Таке припущення висловив в інтерв’ю УНІАН висловив керівник ЦГЗ МВС у Харківській області Ігор Заржицький. Більш того, "міліція діяла у відповідності із законом", наголосив він.
Дуже прикольно – рівно о півночі проведена спецоперація "мордой в асфальт" для попередження страшних злочинів проти антикучмівських пікетників. Напевно, набити пики опозиціонерам прийшли б усі 50 тисяч харків’ян, яких зігнали на мітинг два дні тому.
Також керівник ЦГЗ вирішив виправити фразеологію постраждалих антикучмістів - міліція "не розгромила наметове містечко, а прибрали незаконно розкинуті намети" відповідно до законодавства. Чому в результаті "прибирання" троє унсовців опинилися в міліції, навіщо для цього було залучати півсотні "беркутів" і чому принаймні двоє осіб було травмовано – це, напевно, специфіка роботи вітчизняних силовиків.
Пан Заржицький крім пояснень також пояснив дії міліції тим, що учасники акції "Україна без Кучми" у Харкові не мали дозволу держадміністрації на її проведення. Найцікавіше в цій історії захисту опозиції те, що міський голова Харкова Пилипчук обіцяв напередодні ліквідації наметового містечка, що воно "до рiшення суду знесене не буде". Суд мав засідати у п’ятницю. Тому запитання: чи не виходить із цих слів, що у півторамільйонному місті Харкові функції суду на себе перебрала міліція?
Щодо самого суду, то у п’ятницю він не ухвалив жодного рішення. Засідання перенесено на понеділок. І принаймні до цього дня міський голова обіцяв не зачіпати антикучмівські намети.
А організатори акції "Україна – без Кучми" у Харкові будуть домагатися порушення кримінальної справи щодо осіб, що "віддавали команду або брали участь" у бойні на площі Свободи. Про це в інтерв'ю Інтерфакс-Україна повідомив народний депутат соціаліст Володимир Мухін.
Підсумком нападу стало те, що два учасники акції одержали легкі тілесні ушкодження. Три члени партії УНА-УНСО були затримані і вивезені в невідомому напрямку - пізніше виявилося, що вони знаходилися у відділенні міліції. Як повідомляла УП, півсотні бійців, одягнених у міліцейську форму, у ніч із четверга на п'ятницю розгромили наметове містечко в Харкові, де напередодні вдень почалася акція "Україна - без Кучми".
За словами очевидців, озброєні гумовими кийками люди близько 23.55 оточили подвійним ланцюгом три намети, установлені вдень 11 січня. Потім вони виштовхнули за межі ланцюга декількох учасників акції і знесли намети разом із державним прапором України і прапором обласної організації Соцпартії України. Після цього, схопивши трьох пікетників у формі і з нарукавними пов'язками УНА-УНСО, потягнули їх убік до парку, що знаходиться поряд із площею Свободи.
Як розповів кореспонденту УНIАН народний депутат соціаліст Володимир Мухін, за свiдченням учасникiв акцiї, була застосована груба сила. За його словами, одна з машин з написом "Беркут" намагалася наїхати на голову обкому СПУ Андрiя Білогрищенка. Помiчник народного депутата Олександр Головаш з серйозною травмою доставлений у лiкарню.
Повідомлення в міліцію про розбійний напад зробили троє помічників народних депутатів, що знаходилися в антикучмівському пікеті, передає Інтерфакс-Україна.
Зараз соціалісти збираються дочекатися рішення Дзержинського районного суду міста щодо законності проведення акції "Україна – без Кучми" у Харкові.
А тим часом у п’ятницю в Житомирі з’явилися три намети під гаслом "Україна без Кучми".
У Рівному спроба установити наметове містечко закінчилася невдачею. Як передає УНИАН із посиланням на лідера місцевої організації СПУ Леонтія Самчука, завадили установити намети на Театральній площі Рівного співробітники МВС.
Обласний комітет "Україна без Кучми" створений у п'ятницю в Дніпропетровську. За словами його керівника Леопольда Табурянского, кандидата в президенти в 1991 році, у найближчих планах комітету - втановлення наметового містечка. Однак уже зараз облуправління МВС попередило про відповідальність за проведення несанкціонованих заходів.
За словами координатора акції "Україна без Кучми" Юрія Луценка, у четвер "початі репресії проти регіональних учасників акції "Україна без Кучми". Так, в Івано-Франківську загін міліції перешкодив організації наметового містечка, вилучив намети і затримав одного з керівників акції Зіновія Бойчука з партії "Собор".
Також, за словами Луценка, у четвер, 11 січня, за автомобілем, у якому він знаходився, було встановлено "демонстративне зовнішнє спостереження". Невідомі в двох автомобілях, реєстраційний номер одного з яких 060-96 КА, більше години "переслідували нашу машину Києвом", сказав він.
Читайте про хід акції тут
Коли вникаєш у логіку аргументів міліції, стає трохи страшно і дивно. Отже, міський голова Харкова Пилипчук обіцяв напередодні ліквідації наметового містечка, що воно "до рішення суду зноситися не буде" (суд мав засідати в п'ятницю). У п'ятницю Маслія запитали, чому міліція не дочекалася його рішення. Аргументи того викликають "замилування" - Маслій відзначив, що кількість наметів протягом дня збільшилося з однієї до трьох, а до п'ятниці могло збільшитися ще. Тому питання: чи не виходить із цих слів, що в півторамільйонному місті Харкові функції суду на себе перебрала міліція?
Маслій також заявив, як передає з Харкова Інтерфакс-Україна, що в нічних подіях не брали участь бійці "Беркута", а були задіяні співробітники патрульно-постової служби, Дзержинського райвідділу міліції, а також муніципальної міліції. І було їх не 50, а 25 чоловік. І, головне, вони були беззбройними.
Сумні події стали набувати форми комедії, коли Масній спростовував інформацію про те, що державний прапор був зірваний із намету і розтоптаний. Бути такого не могло, тому що міліція "із тремтінням відноситься до державного прапора України". І довів головний харківський міліціонер це демонстрацією відібраного в учасників акції прапора. Втім, як заявили учасники прес-конференції, прапор із площі Свободи мав інші колірні відтінки.
Однак щире бажання харківської міліції - це ще півлиха. Існує як мінімум дві версії причин, що змусили знищити наметове містечко.
Отже, наметове містечко "Україна без Кучми" у Харкові було ліквідоване… для забезпечення безпеки самих учасників пікету, адже учасникам акції могло загрожувати побиття з боку інших громадян. Таке припущення висловив в інтерв’ю УНІАН висловив керівник ЦГЗ МВС у Харківській області Ігор Заржицький. Більш того, "міліція діяла у відповідності із законом", наголосив він.
Дуже прикольно – рівно о півночі проведена спецоперація "мордой в асфальт" для попередження страшних злочинів проти антикучмівських пікетників. Напевно, набити пики опозиціонерам прийшли б усі 50 тисяч харків’ян, яких зігнали на мітинг два дні тому.
Також керівник ЦГЗ вирішив виправити фразеологію постраждалих антикучмістів - міліція "не розгромила наметове містечко, а прибрали незаконно розкинуті намети" відповідно до законодавства. Чому в результаті "прибирання" троє унсовців опинилися в міліції, навіщо для цього було залучати півсотні "беркутів" і чому принаймні двоє осіб було травмовано – це, напевно, специфіка роботи вітчизняних силовиків.
Пан Заржицький крім пояснень також пояснив дії міліції тим, що учасники акції "Україна без Кучми" у Харкові не мали дозволу держадміністрації на її проведення. Найцікавіше в цій історії захисту опозиції те, що міський голова Харкова Пилипчук обіцяв напередодні ліквідації наметового містечка, що воно "до рiшення суду знесене не буде". Суд мав засідати у п’ятницю. Тому запитання: чи не виходить із цих слів, що у півторамільйонному місті Харкові функції суду на себе перебрала міліція?
Щодо самого суду, то у п’ятницю він не ухвалив жодного рішення. Засідання перенесено на понеділок. І принаймні до цього дня міський голова обіцяв не зачіпати антикучмівські намети.
А організатори акції "Україна – без Кучми" у Харкові будуть домагатися порушення кримінальної справи щодо осіб, що "віддавали команду або брали участь" у бойні на площі Свободи. Про це в інтерв'ю Інтерфакс-Україна повідомив народний депутат соціаліст Володимир Мухін.
Підсумком нападу стало те, що два учасники акції одержали легкі тілесні ушкодження. Три члени партії УНА-УНСО були затримані і вивезені в невідомому напрямку - пізніше виявилося, що вони знаходилися у відділенні міліції. Як повідомляла УП, півсотні бійців, одягнених у міліцейську форму, у ніч із четверга на п'ятницю розгромили наметове містечко в Харкові, де напередодні вдень почалася акція "Україна - без Кучми".
За словами очевидців, озброєні гумовими кийками люди близько 23.55 оточили подвійним ланцюгом три намети, установлені вдень 11 січня. Потім вони виштовхнули за межі ланцюга декількох учасників акції і знесли намети разом із державним прапором України і прапором обласної організації Соцпартії України. Після цього, схопивши трьох пікетників у формі і з нарукавними пов'язками УНА-УНСО, потягнули їх убік до парку, що знаходиться поряд із площею Свободи.
Як розповів кореспонденту УНIАН народний депутат соціаліст Володимир Мухін, за свiдченням учасникiв акцiї, була застосована груба сила. За його словами, одна з машин з написом "Беркут" намагалася наїхати на голову обкому СПУ Андрiя Білогрищенка. Помiчник народного депутата Олександр Головаш з серйозною травмою доставлений у лiкарню.
Повідомлення в міліцію про розбійний напад зробили троє помічників народних депутатів, що знаходилися в антикучмівському пікеті, передає Інтерфакс-Україна.
Зараз соціалісти збираються дочекатися рішення Дзержинського районного суду міста щодо законності проведення акції "Україна – без Кучми" у Харкові.
А тим часом у п’ятницю в Житомирі з’явилися три намети під гаслом "Україна без Кучми".
У Рівному спроба установити наметове містечко закінчилася невдачею. Як передає УНИАН із посиланням на лідера місцевої організації СПУ Леонтія Самчука, завадили установити намети на Театральній площі Рівного співробітники МВС.
Обласний комітет "Україна без Кучми" створений у п'ятницю в Дніпропетровську. За словами його керівника Леопольда Табурянского, кандидата в президенти в 1991 році, у найближчих планах комітету - втановлення наметового містечка. Однак уже зараз облуправління МВС попередило про відповідальність за проведення несанкціонованих заходів.
За словами координатора акції "Україна без Кучми" Юрія Луценка, у четвер "початі репресії проти регіональних учасників акції "Україна без Кучми". Так, в Івано-Франківську загін міліції перешкодив організації наметового містечка, вилучив намети і затримав одного з керівників акції Зіновія Бойчука з партії "Собор".
Також, за словами Луценка, у четвер, 11 січня, за автомобілем, у якому він знаходився, було встановлено "демонстративне зовнішнє спостереження". Невідомі в двох автомобілях, реєстраційний номер одного з яких 060-96 КА, більше години "переслідували нашу машину Києвом", сказав він.
Читайте про хід акції тут
