Комуністи і олігархи повернули Україну в орбіту Росії
П'ятниця, 27 квітня 2001, 13:23
Ukraine's popular PM forced out: Communists and business combine to push ex-Soviet state back towards Moscow's orbit
Прем'єр-міністр України Віктор Ющенко був усунений від влади комуністичними депутатами за підтримки олігархів, близьких до президента, що повергло країну в кризу і стан невпевненості.
Відставка найпопулярнішого політика поклала кінець його спробам зупинити корупцію і встановити про-західну політику, укріпити владу дискредитованого президента Леоніда Кучми.
Це також грає на руку стратегії Росії щодо збору колишніх радянських республік у Московську орбіту і поляризації України на про-російський схід і націоналістичний захід. Відставка Ющенка відбулася через кілька місяців після того, як були оприлюднені касети, на яких чутно голос президента, який замовляє вбивство опозиційного журналіста. Як очікується, після відходу з поста Ющенко використує кризу і свою популярність щоб очолити опозицію президентові Кучмі.
"Я не кидаю політику, я йду, щоб повернутися", говорить він. Опозиційний лідер Юлія Тімошенко, яку Кучма звільнив з посади віце-прем'єра в січні, відразу ж запросила Ющенка очолити її кампанію проти президента.
Поляризація України стала очевидною в серці столиці учора.
Коли депутати збиралися в парламенті на голосування про недовіру прем'єру, тисячі прихильників Ющенка стояли за стінами, вимагаючи імпічменту Кучми.
За недовіру проголосували 263 проти 69.
Опоненти Ющенка звинувачують його в тому, що він привів країну до економічної розрухи, не дивлячись на те, що останній рік приніс Україні перші цифри економічного зростання за 10 років з моменту надбання незалежності.
"Демократія в Україні потерпіла серйозний удар", говорить він. "Політична еліта… показала власну нездатність прийняти легальну економіку і публічну політику".
Не дивлячись на те, що комуністи постійно виступали опонентами уряду Ющенка, висловлювання недовіри провалилося б, якби не підтримка центристських партій, контрольованих лідерами кланів, які, як відомо, домінують у корумпованому житті країни, і мовчазна згода Кучми, який призначив Ющенка прем'єром наприкінці 1999.
Це сталося після кількох місяців демонстрацій і спалахів насильства після того, як відкрилися таємні плівки, ніби зроблених в кабінеті Кучми, але, схоже, це не просто боротьба за владу, але боротьба за майбутній напрямок найбільшої країни східної Європи.
Один з прихильників Ющенка у парламенті Василь Червоній говорить, що вибір, з яким зіткнувся парламент, не просто - за або проти прем'єр-міністра, але "за Росію, або за Європу". "Хлопці з КДБ у Кремлі сплять і бачать, як їм зібрати свою імперію".
Відчувши загрозу своєму положенню, Кучма пішов на поступки промисловим олігархам, які бояться, що економічні реформи Ющенка поставлять під загрозу їх контроль над ключовими національними фондами.
Кучма дистанціювався в цій ситуації, відмовившись підтримати Ющенка перед голосуванням, а після цього поклав на нього відповідальність за небажання йти на компроміси.
На Ющенка чинили сильний тиск, щоб він віддав місця в уряді кільком прихильникам олігархів, але він відмовився вносити зміни, які могли призвести до нейтралізації його політики.
Якщо західні дипломати в Києві були дуже налякані вчорашніми подіями, Москва демонструвала мовчазне задоволення. Після тріумфу комуністів у сусідній Молдові, відставка Ющенка допомагає президенту Росії Путіну оточувати себе підтримуючими режимами.
У приватних бесідах російські дипломати навіть передбачають, що Україна може попросити про приєднання до російсько-білоруського союзу, навіть не дивлячись на те, що це здається мало привабливим, оскільки членство в такому союзі приведе до практично повної поляризації України.
Голова російського парламентського комітету з міжнародних справ Дмитро Рогозін підсумовував Московський погляд на кризу, заявивши, що Ющенка підтримували тільки "крайні націоналісти" і його уряд діяв під тиском Заходу.
Опитування громадської думки в Україні показують, що Ющенко є найпопулярнішим політиком в країні, який користується максимальним рівнем довіри. На його підтримку було зібрано 4 мільйони підписів.
Прем'єр-міністр України Віктор Ющенко був усунений від влади комуністичними депутатами за підтримки олігархів, близьких до президента, що повергло країну в кризу і стан невпевненості.
Відставка найпопулярнішого політика поклала кінець його спробам зупинити корупцію і встановити про-західну політику, укріпити владу дискредитованого президента Леоніда Кучми.
Це також грає на руку стратегії Росії щодо збору колишніх радянських республік у Московську орбіту і поляризації України на про-російський схід і націоналістичний захід. Відставка Ющенка відбулася через кілька місяців після того, як були оприлюднені касети, на яких чутно голос президента, який замовляє вбивство опозиційного журналіста. Як очікується, після відходу з поста Ющенко використує кризу і свою популярність щоб очолити опозицію президентові Кучмі.
"Я не кидаю політику, я йду, щоб повернутися", говорить він. Опозиційний лідер Юлія Тімошенко, яку Кучма звільнив з посади віце-прем'єра в січні, відразу ж запросила Ющенка очолити її кампанію проти президента.
Поляризація України стала очевидною в серці столиці учора.
Коли депутати збиралися в парламенті на голосування про недовіру прем'єру, тисячі прихильників Ющенка стояли за стінами, вимагаючи імпічменту Кучми.
За недовіру проголосували 263 проти 69.
Опоненти Ющенка звинувачують його в тому, що він привів країну до економічної розрухи, не дивлячись на те, що останній рік приніс Україні перші цифри економічного зростання за 10 років з моменту надбання незалежності.
"Демократія в Україні потерпіла серйозний удар", говорить він. "Політична еліта… показала власну нездатність прийняти легальну економіку і публічну політику".
Не дивлячись на те, що комуністи постійно виступали опонентами уряду Ющенка, висловлювання недовіри провалилося б, якби не підтримка центристських партій, контрольованих лідерами кланів, які, як відомо, домінують у корумпованому житті країни, і мовчазна згода Кучми, який призначив Ющенка прем'єром наприкінці 1999.
Це сталося після кількох місяців демонстрацій і спалахів насильства після того, як відкрилися таємні плівки, ніби зроблених в кабінеті Кучми, але, схоже, це не просто боротьба за владу, але боротьба за майбутній напрямок найбільшої країни східної Європи.
Один з прихильників Ющенка у парламенті Василь Червоній говорить, що вибір, з яким зіткнувся парламент, не просто - за або проти прем'єр-міністра, але "за Росію, або за Європу". "Хлопці з КДБ у Кремлі сплять і бачать, як їм зібрати свою імперію".
Відчувши загрозу своєму положенню, Кучма пішов на поступки промисловим олігархам, які бояться, що економічні реформи Ющенка поставлять під загрозу їх контроль над ключовими національними фондами.
Кучма дистанціювався в цій ситуації, відмовившись підтримати Ющенка перед голосуванням, а після цього поклав на нього відповідальність за небажання йти на компроміси.
На Ющенка чинили сильний тиск, щоб він віддав місця в уряді кільком прихильникам олігархів, але він відмовився вносити зміни, які могли призвести до нейтралізації його політики.
Якщо західні дипломати в Києві були дуже налякані вчорашніми подіями, Москва демонструвала мовчазне задоволення. Після тріумфу комуністів у сусідній Молдові, відставка Ющенка допомагає президенту Росії Путіну оточувати себе підтримуючими режимами.
У приватних бесідах російські дипломати навіть передбачають, що Україна може попросити про приєднання до російсько-білоруського союзу, навіть не дивлячись на те, що це здається мало привабливим, оскільки членство в такому союзі приведе до практично повної поляризації України.
Голова російського парламентського комітету з міжнародних справ Дмитро Рогозін підсумовував Московський погляд на кризу, заявивши, що Ющенка підтримували тільки "крайні націоналісти" і його уряд діяв під тиском Заходу.
Опитування громадської думки в Україні показують, що Ющенко є найпопулярнішим політиком в країні, який користується максимальним рівнем довіри. На його підтримку було зібрано 4 мільйони підписів.
