Дрейф України
Четвер, 24 травня 2001, 16:17
COMMENT & ANALYSIS: Ukraine drifts
Вибір президентом України нового прем'єра навряд чи переконає Захід у спрямованості нестабільної влади України. Анатолій Кінах в більшій мірі президентська людина. Він не повстане проти недемократичних методів Кучми. Його нинішня посада голови Українського союзу підприємців та промисловців свідчить, що він доведе, що не є ворогом олігархам, які тримають економіку України на короткому поводку.
Призначення центриста Кінаха має ухвалити парламент. Якщо депутати відхилять його, вони підтримають когось схожого. Олігархічні фракції в парламенті можуть продати свою підтримку за кілька місць в кабінеті, і цей крок тільки зміцнить їх владу. Дивно, але комуністи також можуть виявити готовність підтримати Кінаха. Це буде перший раз, коли вони підтримають новий уряд. Поки що не зрозуміло, що вони виграють в обмін.
Одним з наслідків може стати менш шанобливе ставлення до Міжнародного валютного фонду і його програми структурного регулювання. Популярний прозахідний прем'єр Віктор Ющенко, якого змістили минулого місяця, прагнув прискорити економічні реформи. Але МВФ відклав надання допомоги доти, поки реформи не стануть очевидними і не повернеться видимість політичної стабільності.
Не дивлячись на те, що заморожування траншей пошкодить урядові, Україна, можливо, стала менш залежною від багатосторонньої допомоги завдяки серйозному економічному зростанню минулого року. Серйозні надходження дозволили уряду сплатити його витрати.
Економіка - одна причина для оптимізму, навіть якщо темпи зростання сповільняться цього року. Але це також дозволяє олігархам відстоювати, що Україна потребує посилення промислового експорту, а не в ринкових реформ і хорошого управління.
США і ЄС мають великий інтерес у збереженні демократичної і процвітаючої України. Обидві сторони визнають її стратегічну важливість. Нестабільна Україна, доведена до бідності клановим капіталізмом, є реальною загрозою для безпеки Європи.
Тривала невпевненість навколо програми економічних реформ в Україні і авторитарні замашки президента підкреслюють дилему, перед якою стоїть Захід. Він має допомогти країні, не підтримуючи режим Кучми і його прихильників.
Макроекономічна допомога має надаватися за умов прогресу структурних реформ. Велику допомогу слід надавати на посилення незалежних ЗМІ і на збільшення ядерної безпеки. У кінцевому результаті, однак, від самих українців залежить, яким шляхом вони підуть.
Вибір президентом України нового прем'єра навряд чи переконає Захід у спрямованості нестабільної влади України. Анатолій Кінах в більшій мірі президентська людина. Він не повстане проти недемократичних методів Кучми. Його нинішня посада голови Українського союзу підприємців та промисловців свідчить, що він доведе, що не є ворогом олігархам, які тримають економіку України на короткому поводку.
Призначення центриста Кінаха має ухвалити парламент. Якщо депутати відхилять його, вони підтримають когось схожого. Олігархічні фракції в парламенті можуть продати свою підтримку за кілька місць в кабінеті, і цей крок тільки зміцнить їх владу. Дивно, але комуністи також можуть виявити готовність підтримати Кінаха. Це буде перший раз, коли вони підтримають новий уряд. Поки що не зрозуміло, що вони виграють в обмін.
Одним з наслідків може стати менш шанобливе ставлення до Міжнародного валютного фонду і його програми структурного регулювання. Популярний прозахідний прем'єр Віктор Ющенко, якого змістили минулого місяця, прагнув прискорити економічні реформи. Але МВФ відклав надання допомоги доти, поки реформи не стануть очевидними і не повернеться видимість політичної стабільності.
Не дивлячись на те, що заморожування траншей пошкодить урядові, Україна, можливо, стала менш залежною від багатосторонньої допомоги завдяки серйозному економічному зростанню минулого року. Серйозні надходження дозволили уряду сплатити його витрати.
Економіка - одна причина для оптимізму, навіть якщо темпи зростання сповільняться цього року. Але це також дозволяє олігархам відстоювати, що Україна потребує посилення промислового експорту, а не в ринкових реформ і хорошого управління.
США і ЄС мають великий інтерес у збереженні демократичної і процвітаючої України. Обидві сторони визнають її стратегічну важливість. Нестабільна Україна, доведена до бідності клановим капіталізмом, є реальною загрозою для безпеки Європи.
Тривала невпевненість навколо програми економічних реформ в Україні і авторитарні замашки президента підкреслюють дилему, перед якою стоїть Захід. Він має допомогти країні, не підтримуючи режим Кучми і його прихильників.
Макроекономічна допомога має надаватися за умов прогресу структурних реформ. Велику допомогу слід надавати на посилення незалежних ЗМІ і на збільшення ядерної безпеки. У кінцевому результаті, однак, від самих українців залежить, яким шляхом вони підуть.
