У XXI будемо жити в озоновій дірці, споживати харчові пігулки і ходити на своїх двох
Середа, 24 жовтня 2001, 18:34
Загальною означальною ознакою всіх віщунів є те, що всі їхні оприлюднені прогнози не збуваються. Збуваються ж виключно ті, про які ніхто не здогадувався. Але двоногі істоти з якоюсь маніакально-параноїдальною жадобою намагаються дізнатися, що чекає їх у майбутньому, і їдуть у музей Нострадамуса, намагаючись дізнатися які теракти француз "приготував" їх країні.
А вчені мужі, підливаючи масла у вогонь, продукують все більше і більше, і чим далы, тим жахливіші прогнози про те, що чекає людство в майбутньому. Вашій увазі пропонується черговий - про те, які проблеми нас чекають в XXI столітті.
Важливе місце в системі глобальних проблем посідає глобальний екологічний дизбаланс - наростаюче забруднення повітряного, водного, грунтового природного середовища, помножене на радіаційний, тепловий, шумовий і нітратний впливи цивілізації. У розвинених країнах ще якось намагаються боротися з цим злом, але світ країн, що розвиваються, йде крок за кроком за ХХ століттям, навіть не думаючи про наслідки.
У цьому неважко пересвідчитися на прикладі нашої рідної країни. У результаті зони екологічної біди розповзуться по карті земної кулі, як плями на промокальному папері. Ми легковажно чекаємо, коли новий Чорнобиль - не обов'язково радіаційний - знову протре нам очі і перетворить на пустелю тисячі квадратних кілометрів, принесе мільйони жертв і десятки мільйонів генетичних мутантів.
Потім йдуть глобальні дисбаланси - паливно-енергетичний, матеріально-сировинний, продовольчий, транспортний, торговий. І кожний приховує повну драматизму сторінку майбутньої історії. У ХХI столітті раніше або пізніше доведеться попрощатися по черзі з дешевими газом, нафтою, вугіллям і перейти або на ядерне паливо (що вельми проблематично), або до якісно іншого образу життя.
Як би не склалася енергетична доля людства, ясно, що подвоювати споживання енергії кожні декілька років, як у другій половині ХХ століття, - цей номер в ХХI столітті не пройде. Природа не потерпить в масштабах планети надмірного нахабства всього лише одного з різновидів фауни. Людині за декілька десятиріч доведеться перебудовуватися набагато радикальніше, ніж за декілька тисяч минулих років.
Те ж саме з видобутком сировини і виробництвом матеріалів. Знищення лісів і земельні роботи на тисячах квадратних кілометрів - ці сумнівні задоволення ХХ століття просто фізично неможливо перенести в ХХI. Отже, не минути переходу у світ штучних матеріалів із заздалегідь заданими властивостями.
У продовольчому балансі навряд чи можна розраховувати на другу "зелену революцію", завдяки якій вдалося підняти врожайність сільськогосподарських культур у декілька разів і позбавити мільярди людей від голоду. У ХХI столітті людина змушена буде сісти на найсуворішу дієту. Кожна зайва споживана калорія буде вважатися злочином і спробою залізти у чужий гаманець.
Зате автоматично вирішиться проблема масового переїдання і надмірної ваги. На місце кулінарії прийде фармакологія - будемо харчуватися різного роду поживними пігулками.
Не уникнути транспортного дисбалансу. У ХХ столітті автокатастрофи щорічно приносили чверть мільйона убитих і майже 1 мільйон травмованих. Люди до цього звикли. Якби такі втрати принесла війна, ми б жахнулися її жорстокості. А дорожній травматизм - нічого особливого.
Але ось на особисті автомашини пересідають народи слаборозвинутих країн, і експерти чекають вже у першій чверті ХХI століття щорічно у середньому приблизно 1 мільйон загиблих і до 10 мільйонів поранених на автошляхах. Чи примириться людство з втратою якихсь там мільйонів, як ми сьогодні, або спробує вирішити цю проблему - одне з найінтригуючих запитань ХХI століття.
Що стосується глобального торгового балансу, то він наказав довго жити. Країни, які розвиваються, заборгували розвиненим (головним чином, США) таку швидко зростаючу купу трильйонів доларів, що їм не розплатитися і за тисячу років. Якби вони, звичайно, надумалися розплачуватися. Торгівля перетворилася у найчистішу політику.
Тепер тільки від натівських шейлоків залежить, чи продовжувати цю трагікомедію далі або оголосити антракт, що буде означати нечувані біди для мільярдів людей.
Словом, куди не кинь - проблеми, рецепту проти яких поки не існує.
А вчені мужі, підливаючи масла у вогонь, продукують все більше і більше, і чим далы, тим жахливіші прогнози про те, що чекає людство в майбутньому. Вашій увазі пропонується черговий - про те, які проблеми нас чекають в XXI столітті.
Важливе місце в системі глобальних проблем посідає глобальний екологічний дизбаланс - наростаюче забруднення повітряного, водного, грунтового природного середовища, помножене на радіаційний, тепловий, шумовий і нітратний впливи цивілізації. У розвинених країнах ще якось намагаються боротися з цим злом, але світ країн, що розвиваються, йде крок за кроком за ХХ століттям, навіть не думаючи про наслідки.
У цьому неважко пересвідчитися на прикладі нашої рідної країни. У результаті зони екологічної біди розповзуться по карті земної кулі, як плями на промокальному папері. Ми легковажно чекаємо, коли новий Чорнобиль - не обов'язково радіаційний - знову протре нам очі і перетворить на пустелю тисячі квадратних кілометрів, принесе мільйони жертв і десятки мільйонів генетичних мутантів.
Потім йдуть глобальні дисбаланси - паливно-енергетичний, матеріально-сировинний, продовольчий, транспортний, торговий. І кожний приховує повну драматизму сторінку майбутньої історії. У ХХI столітті раніше або пізніше доведеться попрощатися по черзі з дешевими газом, нафтою, вугіллям і перейти або на ядерне паливо (що вельми проблематично), або до якісно іншого образу життя.
Як би не склалася енергетична доля людства, ясно, що подвоювати споживання енергії кожні декілька років, як у другій половині ХХ століття, - цей номер в ХХI столітті не пройде. Природа не потерпить в масштабах планети надмірного нахабства всього лише одного з різновидів фауни. Людині за декілька десятиріч доведеться перебудовуватися набагато радикальніше, ніж за декілька тисяч минулих років.
Те ж саме з видобутком сировини і виробництвом матеріалів. Знищення лісів і земельні роботи на тисячах квадратних кілометрів - ці сумнівні задоволення ХХ століття просто фізично неможливо перенести в ХХI. Отже, не минути переходу у світ штучних матеріалів із заздалегідь заданими властивостями.
У продовольчому балансі навряд чи можна розраховувати на другу "зелену революцію", завдяки якій вдалося підняти врожайність сільськогосподарських культур у декілька разів і позбавити мільярди людей від голоду. У ХХI столітті людина змушена буде сісти на найсуворішу дієту. Кожна зайва споживана калорія буде вважатися злочином і спробою залізти у чужий гаманець.
Зате автоматично вирішиться проблема масового переїдання і надмірної ваги. На місце кулінарії прийде фармакологія - будемо харчуватися різного роду поживними пігулками.
Не уникнути транспортного дисбалансу. У ХХ столітті автокатастрофи щорічно приносили чверть мільйона убитих і майже 1 мільйон травмованих. Люди до цього звикли. Якби такі втрати принесла війна, ми б жахнулися її жорстокості. А дорожній травматизм - нічого особливого.
Але ось на особисті автомашини пересідають народи слаборозвинутих країн, і експерти чекають вже у першій чверті ХХI століття щорічно у середньому приблизно 1 мільйон загиблих і до 10 мільйонів поранених на автошляхах. Чи примириться людство з втратою якихсь там мільйонів, як ми сьогодні, або спробує вирішити цю проблему - одне з найінтригуючих запитань ХХI століття.
Що стосується глобального торгового балансу, то він наказав довго жити. Країни, які розвиваються, заборгували розвиненим (головним чином, США) таку швидко зростаючу купу трильйонів доларів, що їм не розплатитися і за тисячу років. Якби вони, звичайно, надумалися розплачуватися. Торгівля перетворилася у найчистішу політику.
Тепер тільки від натівських шейлоків залежить, чи продовжувати цю трагікомедію далі або оголосити антракт, що буде означати нечувані біди для мільярдів людей.
Словом, куди не кинь - проблеми, рецепту проти яких поки не існує.
