"Заєдинщики"

У центрі Сімферополя з'явився скромний об'єкт малої архітектурної форми. Синій намет з написом "Оберемо наше майбутнє", розбитий ліворуч від входу в універмаг "Центральний", немовби запрошував перехожих сховатися від нудного дощу, але вони чомусь до нього не поспішали.

У наметі розмістилися 3 молодих активісти місцевого відділення Аграрної партії України, які закликали громадян взяти участь в акції, організованій блоком "За єдину Україну". Тим, хто спокусився перспективою хоч ненадовго сховатися від дощу, пропонували яскравий буклет з 9-ма питаннями на внутрішньому його боці з серії "Як нам облаштувати батьківщину".

Як розказала УП головна аграрна активістка, яка не захотіла назвати свого імені, наметове пильнування з соціологічною метою почалося тільки сьогодні, але успіхи вже є. До 3 годин дня заповнили анкети більше 30 чоловік.

Найбільший інтерес до акції виявляють молоді люди. Основна частина перехожих відмовляється внести свій хрестик в передвиборчу скарбничку "За ЄдУ", оскільки, зі слів дівчини-активістки, вважає, що цим перерахованих в анкеті проблем не вирішиш. Це в основному, люди більш зрілого віку і пенсіонери, які кажуть: "Ми вже багато чого бачили, і нас не обдуриш".

Студенти в наметі охоче розказали про зміст своїх бесід з перехожими. Як з'ясувалося, абсолютна їх більшість взагалі нічого не знає про блок "За єдину Україну". А деякі навіть лякаються його назви і питають: "А що, така партія з'явилася, тому що вже Україну роз'єднують?".

Активісти, звичайно, проводять серед поспішаючого політично неписьменного населення роботу, і показують картинки з буклета. Людям пояснюють, що зображені на фотографії четверо незнайомих чоловіків, що схопили один одного за руки, сьогодні ночей не сплять, щоб дізнатися, про що переживає рядовий кримчанин, а як тільки дізнаються, відразу життя налагодиться. Відповісти на питання, чи вірить хто-небудь сам з мешканців сімферопольського намету в ефективність подібного роду акцій, головна соцопитуванка відповіла не відразу. Щирість у ній деякий час боролася з почуттям партійного обов'язку.

Перемогла толерантність: "Чесно кажучи, вірю 50 на 50". І аргументувала: "Якщо зайнялися цим опитуванням, то значить це комусь треба". Питання про те, чому партійні "соціологи" зацікавилися думкою людей перед самими виборами, а, наприклад, не рік тому, завів активістку в багатозначне мовчання.

"Свідомі" збиральники анкет - студенти, які таким чином сподіваються заробити. Їм пообіцяли заплатити, але скільки, ще не сказали. Проте трійка в наметі поки не турбується, тому що працює лише перший день. Їх вахта продовжиться до 25 грудня, і якщо обіцяні гроші все-таки знайдуть скромних партійних героїв, які погодилися мерзнути під дощем, на Новий рік буде за що купити їжу і випити "ЗаЄдУ".

А от регіональне відділення партії "Трудова Україна" вирішило обігріти своїм теплом декілька сімей літніх симферопільців - жителів Залізничного району столиці автономії.
У двори незаможних пенсіонерів казковою каретою в'їжджав грузовик, борти якого були прикрашені шматками полотна з назвою партії, і вивантажував там 1 тонну вугілля. Телевізійний репортаж місцевого телебачення про доленосну подію так і починався: "Ой, спасибі, ой, спасибі вам, ой, ой", - так представників партії "Трудова Україна" зустрічали в кожному будинку". Потім бабуся з щирими сльозами в голосі говорила: "Сьогодні добре натоплю. А то дід прийшов, у нього мокрі ноги, говорить "ноги померзли", а йому кажу "у мене також померзли".

Після авторського тексту про те, що пенсія у стариків - 80 грн., а тонна вугілля коштує 240 грн., що ветерану війни встановлене безкоштовне вугілля, але протягом 2-х років він цього не може добитися, у кадрі з'явилося пещене і явно не постраждале від заморозків обличчя місцевого представника "трудовиків" Володимира Тетерятникова. Він зі скромною гідністю закликав приєднатися до акції всі інші партії і взагалі всіх, "у кого є достаток і кому небайдуже існування таких людей - інвалідів, ветеранів війни". Інший його колега додав: "Можна сидіти в кабінеті і вирішувати задачі, а можна реально своєю працею показати виконання і рішення цих задач". Фраза прозвучала досить двозначно, тому що сьогодні в головному кримському кабінеті сидить саме "трудовик" - прем'єр-міністр Валерій Горбатов. І від роботи саме його уряду залежить, чи отримують ветерани і інваліди війни встановлене ним безкоштовне вугілля.

Сльозоточивий сюжет закінчився, як почався: "Перше, що зробили старики, отримавши вугілля, розтопили печі. Цієї ночі вони не будуть спати під трьома ковдрами". Судячи зі всього, не будуть спати передусім ті, хто вугілля не отримав. Пенсіонери, яких практично всіх можна віднести до малозабезпечених, складають більше 60% населення півострова. А щасливими володарями партійного тепла стали лише 15 немолодих сімей. Інші (які дивилися телевізор) хоч би з банальної заздрості навряд чи добрим словом згадають "добру" партію. Зате їм надана можливість чекати, коли "трудовики" у владі замість організації крапкових добродійних рейдів займуться своїми прямими обов'язками і будуть вчасно доставляти тепло в будинки всі нужденних.

Передвиборне вугілля - не перша душевна акція "трудовиків". Двома тижнями раніше вони видали 3 коробки з медичними препаратами на всі 15 діючих у Криму товариств в'язнів концтаборів. У коробках було по 20-30 пакетиків, у кожному з яких - упаковка аспірину, коробочка сухої ромашки і пляшка бальзаму "Вігор" вартістю 4 грн. 50 коп. Жертви нацизму також дякували "медбратам" зі сльозами на очах. Можливо, вони в цей момент згадували недолюдків-фашистів, які ніколи не вкладали у табірну пайку аспірин. Напевно, тому що у таборах не було виборів.