Про моральність прослушки

Громадський рух "За доброчесність в політиці" не хоче, щоб про нього забули. І тому раз на місяць методично збирає журналістів, щоб розказати, які мерзенні, загалом та зокрема, у нас політики.

Але якщо перша їх акція була "забойною" - все-таки "тейпгейт-2" запустила, то під час другої від нудьги дохли навіть мухи. Ані відважних викриттів тобі, ані сенсацій, - нічого, крім рекламного блоку телеканалу "Інтер", де одночасно рекламувався "рік соціал-демократії", "Нова генерація" з новими пилососами та ще щось невідоме, де рясно цитується Біблія та вислови народного мислителя. Та ще були розповіді Валерія Рубцова про гоніння, яких зазнав він та його рух після судного 9 січня.

Сьогодні вже ніхто не стане заперечувати, що в справі "плівок Понамарчука" фокус інтересів громадськості перемістився із змісту розмови Ющенка та Омельченко на те, хто ж стоїть за організацією прослуховування та обнародування записів. І відповідно, негативна моральна оцінка була дана саме факту підслуховування. Багато хто ще пам'ятає про те, що підглядати/підслухувати, а тим більше хизуватися цим - недобре. Однак, на думку етичного Рубцова, це якраз і свідчить про "низьку морально-політичну планку" нашого суспільства.

Якщо підслухують - це справа десята, навіть нормальна, і розбиратися в цьому повинні відповідні служби. А ось неспівпадіння публічних дій Ющенка та закулісних інтриг - це справжнє політичне шахрайство і обман. Ну так, а "судді" тут "хто"? Чомусь після ознайомлення з сайтом руху не склалося враження про те, що підтримується він суцільно моральними авторитетами. Та й навряд чи хтось може похизуватися, що ніколи в житті не брехав. До того ж, як ми вже писали, що тлумачення висловлювання і дій Ющенка - це справа рук самих пояснювачів,та й годі…

Однак, очевидно, щоб не зациклитися на моральних якостях тільки одного політика, лідери руху "За доброчесні вибори" скористалися новими технологіями і показали записаний з телебачення рекламний блок телеканалу "Інтер". Начебто особливої новини в тому, що "Нова генерація" і абстрактні соціал-демократи рекламують себе по ТВ, до того ж не тільки на "Інтері", немає. Так й за словами Рубцова, у нас є декілька суб'єктів виборчого процесу, позначених соціал-демократією і християнськими цінностями, тому прямої реклами тут немає.

Дісталося й Олександру Чубатенку, кандидату в народні депутати по одному з Київських округів від "Єдності" і діючому нардепу, осанна якому співалася в січневому випуску в одній з київських районних газет. Зате, дивним чином, борець за моральність не бачить, наприклад, PR, який робить блоку "За ЄдУ" президент (також до початку рекламної фази виборчої кампанії). Хоч, напевно, нечесності в цьому випадку не було - все робиться відкрито і прозоро, навіть на сайт президента вивішується.

Крім того, бажаючі могли ознайомитися з книжечкою того ж Рубцова "Етика політиків і службовців", один з розділів якої ("Про вияви неетичності в політичній боротьбі" - та ще тавтологія), по суті, може служити довідником піарщику-початківцю. Там можна дізнатися все про фальшиві передвиборчі обіцянки, партії і кандидати-клони та інші атрибути політичних кампаній.

Проте, судячи з усього, прес-конференція готувалася галопом, і проводили її "для галочки". Учорашні ролики "Інтера", відсутність фактажу і под. Так, ще один інформаційний привід згадати про рух, про його сайт, на якому, як і раніше, можна ознайомитися з 25 головними ошуканцями від української політики. Віктор Ющенко вже покинув першу позицію, на яку повернувся "бренд Лазаренка". Проте в самому хіт-параді "найнебезпечніших" присутні цілих 7 нашинців. Випадковість? Або дійсно там всі головні лиходії зібралися?

А може люди, які допомагають руху існувати, просто не люблять Ющенка. Чому тільки? І чому висловлюють вони це таким звивистим шляхом?