"Жабомишодраківка": чому опозиція (не) може зірвати вибори
Середа, 13 березня 2002, 17:47
Сфальсифікують вибори або не сфальсифікують? Якщо так - то хто? "Партія влади" або опозиція? Українські соціологи або іноземні політтехнологи? Лише сліпий не помітив, що за останній тиждень тема фальсифікації виборів 31 березня набула нового, дещо несподіваного відтінку.
Якщо раніше про адмінресурс, наслідки його застосування та зрив виборів вголос розмірковувала опозиція, ЗМІ і деякі сторонні спостерігачі, то тепер виявляється, що найбільшу загрозу "прозорості і чесність" виборчого процесу становлять опозиціонери, Західні країни, що їх годують, та соціологи.
Спершу про це туманно і напівнатяками заявив Михайло Погребинський. Так, минулого тижня він розповів журналістам про складний сценарій, в рамках якого напередодні виборів деякі соціологи подадуть невиправдано завищені рейтинги деяких політичних сил, а потім, 31 березня ці політичні сили здійснять паралельний підрахунок голосів - природно, у відповідність з тими ж самими даними, після чого у них будуть всі підстави вимагати оголосити вибори сфальсифікованими. Але оскільки свої підозри Михайло Борисович оприлюднив напередодні 8 Березня, особливого галасу не вийшло.
Другий удар наніс відомий борець з компроматами і політтехнологами Богдан Бойко з НРУ (є), якому вдалося, на підставі власних "агентурних даних", розкрити страшну змову. Її мета - зрив виборів та дестабілізація країни - і все це за югославським сценарієм. Змовники - це, природньо, тріумвірат "Ющенка, Мороза, Тимошенко", який так сьогодні любить згадувати Наталія Вітренко, що остаточно повернулася на блакитні екрани.
Але якщо Погребинський приводив цих політиків виключно як гіпотетичний приклад, то Бойко назвав їх прямо. Аналогічним чином він прямо повідомив про те, що соціологічна підтримка цього проекту здійснюється центром Разумкова (Погребинский нікого прямо не звинувачував, але виразно висловлював сумніви щодо даних, що публікуються журналом "Політична думка").
Свою "відповідь Чемберлену" в середу озвучили політологи Володимир Полохало та Олександр Дергачев ("Політична думка"). Подібні заяви вони назвали "переведенням стрілок", оскільки про фальсифікації та зриви можуть говорити всі, а ось реальний вплив на підсумки виборів може здійснити лише діюча влада.
А тому вони запропонували власне бачення можливих сценаріїв фальсифікацій, які або будуть мати місце 31 березня, або використовуються вже сьогодні. Останнє, вважає Полохало, є особливо важливим, оскільки фальсифікації зазнає не стільки кінцевий результат виборчого процесу, скільки сама кампанія - спотворюються факти і події, з яких, власне, і складається її зміст.
Так, одна з технологій, на думку Олександра Дергачева, - це непропорційна увага (в тому числі і з боку ЗМІ), що приділяється тим або іншим політичним силам, але не відображає їх реальної підтримки в суспільстві. Напевно, тут і приклади наводити не варто, досить ввімкнути телевізор, а потім спитати в оточуючих, кого з нинішніх телеполітзірок вони поважають.
Сюди ж відносяться і політичні утворення-кілери, в задачу яких входить якнайшвидше знищення "неугодних", ніж власне потрапляння до парламенту. Крім того, політологи відзначають й послідовну "психологічну" підготовку народу до "правильних" результатів виборів. Підготовка ця почалася ще декілька років тому - під час доведення до ладу результатів президентських виборів в 1999 році, а потім результатів референдуму 2000 року.
Проте, народ, а правильніше буде сказати, суспільство, на думку Володимира Полохала, частково і саме допомагає владі - принаймні, ніхто особливо не напружується (крім "Дзеркала тижня"), щоб уточнити - скільки ж нас, виборців, насправді. Так, за оцінками політолога та інших експертів, істотну роль при підрахунку голосів зіграють "мертві душі" (яких зараз близько 750 тисяч, тобто близько 2% голосів виборців) і робітники-нелегали, що працюють за межами батьківщини (їх, за різними підрахунками, від 1,5 млн. до 4 млн. осіб). Але ж ще є і закриті території: військові об'єкти, лікарні, в'язниці, в кінці-кінців, великі підприємства, співробітники яких далеко не завжди палко бажають втратити роботу.
Проте, судячи з усьому, для народу нашої країни виборчі фальсифікації - вже перетворилися на таку ж нудотну повсякденність, як хабарництво та корупція. Так, згідно з результатами опитування громадської думки, проведеної Центром політичного аналізу при журналі на початку березня нинішнього року, майже 54% респондентів упевнені, що партії і блоки не мають рівного доступу до засобів масової інформації, а 42,6% (з близько 48%, які взагалі змогли визначитися з відповіддю) чекають фальсифікацій на своїй виборчій дільниці.
Основними "жертвами" майбутніх порушень народ бачить Блок Юлії Тимошенко (25,6%), Соціалістичну партію (24,5%), КПУ (21,5%) і "Нашу Україну" (18,9%). Майже 1% опитаних гадає, що фальсифікація буде спрямована проти блоку "За Єдину Україну"…
Ця ж політична група отримає дивіденди від виборів - так вважає 51% опитаних респондентів. 25,6% думають, що ситуація повернеться у бік "Жінок за майбутнє", а ще 19% - що від фальсифікацій виграють об'єднані соціал-демократи. Загалом, як сказали б Погребинський з Бойком, - народ вже обробили. Або так: знов на громадськість, згідно з планом, вивалюють недостовірні дані.
Що буде далі? Політологи упевнені, що в ситуації масової обізнаності про майбутні фальсифікації, мешканці Банківської будуть ламати голову над тим, як вбити двох зайців - забезпечити "своїм" достатню кількість голосів і не спійматись на гарячому. Тому, тут, так би мовити, дві новини: хороша і погана.
Погана - фальсифікація все ж таки відбудеться, хороша - найвірогідніше, що голоси в день виборів будуть забиратися насамперед не в опозиціонерів, а у власного відпрацьованого матеріалу - Демсоюзу, "Жінок за майбутнє", "Єдності", можливо, в "Команди Озимого Покоління".
Якщо раніше про адмінресурс, наслідки його застосування та зрив виборів вголос розмірковувала опозиція, ЗМІ і деякі сторонні спостерігачі, то тепер виявляється, що найбільшу загрозу "прозорості і чесність" виборчого процесу становлять опозиціонери, Західні країни, що їх годують, та соціологи.
Спершу про це туманно і напівнатяками заявив Михайло Погребинський. Так, минулого тижня він розповів журналістам про складний сценарій, в рамках якого напередодні виборів деякі соціологи подадуть невиправдано завищені рейтинги деяких політичних сил, а потім, 31 березня ці політичні сили здійснять паралельний підрахунок голосів - природно, у відповідність з тими ж самими даними, після чого у них будуть всі підстави вимагати оголосити вибори сфальсифікованими. Але оскільки свої підозри Михайло Борисович оприлюднив напередодні 8 Березня, особливого галасу не вийшло.
Другий удар наніс відомий борець з компроматами і політтехнологами Богдан Бойко з НРУ (є), якому вдалося, на підставі власних "агентурних даних", розкрити страшну змову. Її мета - зрив виборів та дестабілізація країни - і все це за югославським сценарієм. Змовники - це, природньо, тріумвірат "Ющенка, Мороза, Тимошенко", який так сьогодні любить згадувати Наталія Вітренко, що остаточно повернулася на блакитні екрани.
Але якщо Погребинський приводив цих політиків виключно як гіпотетичний приклад, то Бойко назвав їх прямо. Аналогічним чином він прямо повідомив про те, що соціологічна підтримка цього проекту здійснюється центром Разумкова (Погребинский нікого прямо не звинувачував, але виразно висловлював сумніви щодо даних, що публікуються журналом "Політична думка").
Свою "відповідь Чемберлену" в середу озвучили політологи Володимир Полохало та Олександр Дергачев ("Політична думка"). Подібні заяви вони назвали "переведенням стрілок", оскільки про фальсифікації та зриви можуть говорити всі, а ось реальний вплив на підсумки виборів може здійснити лише діюча влада.
А тому вони запропонували власне бачення можливих сценаріїв фальсифікацій, які або будуть мати місце 31 березня, або використовуються вже сьогодні. Останнє, вважає Полохало, є особливо важливим, оскільки фальсифікації зазнає не стільки кінцевий результат виборчого процесу, скільки сама кампанія - спотворюються факти і події, з яких, власне, і складається її зміст.
Так, одна з технологій, на думку Олександра Дергачева, - це непропорційна увага (в тому числі і з боку ЗМІ), що приділяється тим або іншим політичним силам, але не відображає їх реальної підтримки в суспільстві. Напевно, тут і приклади наводити не варто, досить ввімкнути телевізор, а потім спитати в оточуючих, кого з нинішніх телеполітзірок вони поважають.
Сюди ж відносяться і політичні утворення-кілери, в задачу яких входить якнайшвидше знищення "неугодних", ніж власне потрапляння до парламенту. Крім того, політологи відзначають й послідовну "психологічну" підготовку народу до "правильних" результатів виборів. Підготовка ця почалася ще декілька років тому - під час доведення до ладу результатів президентських виборів в 1999 році, а потім результатів референдуму 2000 року.
Проте, народ, а правильніше буде сказати, суспільство, на думку Володимира Полохала, частково і саме допомагає владі - принаймні, ніхто особливо не напружується (крім "Дзеркала тижня"), щоб уточнити - скільки ж нас, виборців, насправді. Так, за оцінками політолога та інших експертів, істотну роль при підрахунку голосів зіграють "мертві душі" (яких зараз близько 750 тисяч, тобто близько 2% голосів виборців) і робітники-нелегали, що працюють за межами батьківщини (їх, за різними підрахунками, від 1,5 млн. до 4 млн. осіб). Але ж ще є і закриті території: військові об'єкти, лікарні, в'язниці, в кінці-кінців, великі підприємства, співробітники яких далеко не завжди палко бажають втратити роботу.
Проте, судячи з усьому, для народу нашої країни виборчі фальсифікації - вже перетворилися на таку ж нудотну повсякденність, як хабарництво та корупція. Так, згідно з результатами опитування громадської думки, проведеної Центром політичного аналізу при журналі на початку березня нинішнього року, майже 54% респондентів упевнені, що партії і блоки не мають рівного доступу до засобів масової інформації, а 42,6% (з близько 48%, які взагалі змогли визначитися з відповіддю) чекають фальсифікацій на своїй виборчій дільниці.
Основними "жертвами" майбутніх порушень народ бачить Блок Юлії Тимошенко (25,6%), Соціалістичну партію (24,5%), КПУ (21,5%) і "Нашу Україну" (18,9%). Майже 1% опитаних гадає, що фальсифікація буде спрямована проти блоку "За Єдину Україну"…
Ця ж політична група отримає дивіденди від виборів - так вважає 51% опитаних респондентів. 25,6% думають, що ситуація повернеться у бік "Жінок за майбутнє", а ще 19% - що від фальсифікацій виграють об'єднані соціал-демократи. Загалом, як сказали б Погребинський з Бойком, - народ вже обробили. Або так: знов на громадськість, згідно з планом, вивалюють недостовірні дані.
Що буде далі? Політологи упевнені, що в ситуації масової обізнаності про майбутні фальсифікації, мешканці Банківської будуть ламати голову над тим, як вбити двох зайців - забезпечити "своїм" достатню кількість голосів і не спійматись на гарячому. Тому, тут, так би мовити, дві новини: хороша і погана.
Погана - фальсифікація все ж таки відбудеться, хороша - найвірогідніше, що голоси в день виборів будуть забиратися насамперед не в опозиціонерів, а у власного відпрацьованого матеріалу - Демсоюзу, "Жінок за майбутнє", "Єдності", можливо, в "Команди Озимого Покоління".
