Президент України буде лобіювати інтереси українських виробників труб на Близькому Сході
Середа, 10 квітня 2002, 19:46
Європейська Комісія без попередження ввела попереднє антидемпінгове мито в розмірі до 53,1% на імпорт сталевих зварних труб з п'яти країн - Чехії, Польщі, Таїланда, Туреччини і України. Мито для українських трубників встановлене в розмірі 44,1%. Виняток зроблено для продукції Нижньодніпровського заводу, для якого мито складає - 30, 9%. Як вже повідомляв «Контекст», введене на українську продукцію мито вище, ніж на всі інші країни. Виняток - Чехія, яка, проте, з початку поточного року вже обмежила свій імпорт. Нові імпортні тарифи діють з 27 березня поточного року. Як передає «Інформ», мотивом до введення мита стало звертання до ЄК Європейської асоціації виробників стальних труб в травні 2001 р.
Обмеження на експорт трубної продукції для українських промисловців не новина. У травні 2001 року Росія вже ввела на три роки спеціальне мито на імпорт з України труб з чорних металів на рівні 40%, на труби великого діаметра - 20%. Росія другий рік обмежує імпорт українських труб квотою в 620 тис. тонн на рік. При цьому 60% квоти припадає на підприємства, що входять у впливову групу компаній «Інтерпайп», а близько 27% на Харцизський трубний завод, яким володіє не менш впливова корпорація «Індустріальний союз Донбаса».
А з 20 березня в США набрали чинності нові тарифи (від 8% до 30%) на ввезення в країну сталеливарної продукції. Втрати України від введення США ввізного мита на сталь, за попередніми оцінками експертів, складуть від 63 млн. до 220 млн. доларів на рік.
Таким чином, як і передбачали економісти, санкції США спричинили ланцюгову реакцію, і українські виробники труб фактично виявилися в економічній ізоляції: практично закриті ринки збуту в США, ЄС і Росії. Ці заходи вже примусили українських трубовиробників шукати нові ринки на Близькому Сході. Так, корпорація «Індустріальний союз Донбаса» і деяка сирійська фірма підписали контракт на постачання в Ірак більше ніж 60 тис. тонн сталевих труб виробництва Харцизського трубного заводу. Це питання буде остаточно вирішене в квітні, під час візиту в країни Ближнього Сходу Президента України. Сам Леонід Кучма заявляв, що в ході його поїздки в Ліван, Сирію і Йорданію будуть обговорюватися питання, що стосуються трубопрокатної промисловості.
У той же час, на думку експертів, Україні складно буде компенсувати всі втрати, пов'язані з введенням санкцій відносно її трубного експорту з боку основних покупців - Європи і Росії. Так, в інтерв'ю «Контексту» директор економічних програм Центра економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Володимир Сиденко зазначив, що «на близькосхідні ринки спрямуємося не тільки ми - на них вже спрямовані погляди і Росії, і Австралії, яка також має конкурентоздатну продукцію, і була витіснена з американського ринку». При цьому експерт підкреслив, що «метал - в деякій мірі, інвестиційний товар, що залежить від ділової активності.
А ділову активність на Близькому Сході зараз гальмують політичні проблеми і військові дії в регіоні». Разом з тим, експерт підкреслив, що у України немає іншого виходу для часткової компенсації «трубних» втрат, крім налагодження ділових контактів з Близьким Сходом. «Китай і країни Близького Сходу - це ті регіони, які можуть бути потенційними споживачами української трубної промисловості», - підкреслив пан Сиденко.
Спостерігачі виділяють політичні складові всіх введених проти України санкцій. І хоч у всіх випадках вони різні, підсумок один, стверджують експерти: українські інтереси не буде відстоювати ніхто, крім України, незважаючи на декларації співпраці і уявний прогрес в обговоренні перспектив інтеграції України в світову спільноту. «У той час як сусідні словаки, поляки, угорці і навіть румуни звертають палкі погляди на Захід, чекаючи дружби і нового способу життя, Україна буксує в ізоляції. А провалля між передовою і відсталою половиною Європи стає все глибшим», - констатує впливовий британський журнал «The Economist».
Обмеження на експорт трубної продукції для українських промисловців не новина. У травні 2001 року Росія вже ввела на три роки спеціальне мито на імпорт з України труб з чорних металів на рівні 40%, на труби великого діаметра - 20%. Росія другий рік обмежує імпорт українських труб квотою в 620 тис. тонн на рік. При цьому 60% квоти припадає на підприємства, що входять у впливову групу компаній «Інтерпайп», а близько 27% на Харцизський трубний завод, яким володіє не менш впливова корпорація «Індустріальний союз Донбаса».
А з 20 березня в США набрали чинності нові тарифи (від 8% до 30%) на ввезення в країну сталеливарної продукції. Втрати України від введення США ввізного мита на сталь, за попередніми оцінками експертів, складуть від 63 млн. до 220 млн. доларів на рік.
Таким чином, як і передбачали економісти, санкції США спричинили ланцюгову реакцію, і українські виробники труб фактично виявилися в економічній ізоляції: практично закриті ринки збуту в США, ЄС і Росії. Ці заходи вже примусили українських трубовиробників шукати нові ринки на Близькому Сході. Так, корпорація «Індустріальний союз Донбаса» і деяка сирійська фірма підписали контракт на постачання в Ірак більше ніж 60 тис. тонн сталевих труб виробництва Харцизського трубного заводу. Це питання буде остаточно вирішене в квітні, під час візиту в країни Ближнього Сходу Президента України. Сам Леонід Кучма заявляв, що в ході його поїздки в Ліван, Сирію і Йорданію будуть обговорюватися питання, що стосуються трубопрокатної промисловості.
У той же час, на думку експертів, Україні складно буде компенсувати всі втрати, пов'язані з введенням санкцій відносно її трубного експорту з боку основних покупців - Європи і Росії. Так, в інтерв'ю «Контексту» директор економічних програм Центра економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Володимир Сиденко зазначив, що «на близькосхідні ринки спрямуємося не тільки ми - на них вже спрямовані погляди і Росії, і Австралії, яка також має конкурентоздатну продукцію, і була витіснена з американського ринку». При цьому експерт підкреслив, що «метал - в деякій мірі, інвестиційний товар, що залежить від ділової активності.
А ділову активність на Близькому Сході зараз гальмують політичні проблеми і військові дії в регіоні». Разом з тим, експерт підкреслив, що у України немає іншого виходу для часткової компенсації «трубних» втрат, крім налагодження ділових контактів з Близьким Сходом. «Китай і країни Близького Сходу - це ті регіони, які можуть бути потенційними споживачами української трубної промисловості», - підкреслив пан Сиденко.
Спостерігачі виділяють політичні складові всіх введених проти України санкцій. І хоч у всіх випадках вони різні, підсумок один, стверджують експерти: українські інтереси не буде відстоювати ніхто, крім України, незважаючи на декларації співпраці і уявний прогрес в обговоренні перспектив інтеграції України в світову спільноту. «У той час як сусідні словаки, поляки, угорці і навіть румуни звертають палкі погляди на Захід, чекаючи дружби і нового способу життя, Україна буксує в ізоляції. А провалля між передовою і відсталою половиною Європи стає все глибшим», - констатує впливовий британський журнал «The Economist».
