Ірак дуже хотів Кольчугу. Але СБУ заборонила Малєву продавати радари
П'ятниця, 19 квітня 2002, 11:40
Україна ніколи не продавала систему "Кольчуга" Іраку, заявляє виконуючий обов'язки генерального директора державної компанії "Укрспецекспорт" Олександр Коваленко і начальник Департаменту контррозвідки Служби безпеки України Сергій Макаренко.
У інтерв'ю українському тижневику "2000", опублікованому в п'ятницю, Макаренко висловив переконання, що обвинувачення в причетності України до нелегального постачання радарних установок "Кольчуга" в Ірак пов'язані з виборами.
"Істерія, інакше її не назвеш, приурочена, природно, до сьогоднішньої ситуації в країні - періоду, коли формується більшість в парламенті, визначаються керівні органи законодавчої, виконавчої влади. Іншого поштовху особисто я не бачу", - сказав він.
"Підгрунтя просте - політичне замовлення з дискредитації президента і підриву іміджу України загалом. Є і ще аспект - конкуренція на ринку озброєнь. Від країни, про яку постійно кажуть і пишуть, що вона щось робить не так, порушує міжнародні угоди, ігнорує ембарго, рано або пізно відвернуться, вважаючи за краще мати справу з партнером, що має незаплямовану репутацію", - вважає Макаренко.
В.о. керівника компанії "Укрспецекспорт" Коваленко нагадав, що "Кольчуга" - система пасивного стеження за повітряним і морським простором, з 1988 року виготовлялася в Радянському Союзі. "Аж до розпаду Союзу підприємством "Топаз" в Донецьку таких систем було випущено близько півсотні. У 1995-му виробництво "Кольчуг" припинили, відновивши через чотири роки. Відтоді виготовлено кілька комплексів", - сказав він.
За словами Макаренка, після того, як тижневик Frankfurter Allgemeine Zeitung оприлюднив інформацію про факт продажу "Кольчуги", що ніби мав місце, до Іраку, співробітники департаменту виїхали на "Топаз" і з'ясували, "з точністю до одиниці, поштучно - скільки, коли і чого було випущено, і де воно знаходиться".
Продаж "Кольчуги" на експорт був тільки до однієї країни, зазначив він, відмовившись, однак, її назвати, пославшись на відсутність повноважень. При цьому Макаренко і Коваленко підкреслили, що це не Ірак. "Не називаємо країну тому, що, коли укладається операція про продаж зброї, то з урахуванням інтересів оборони спеціально обумовлюється нерозголошування у відритій пресі. Відповідально заявляю: на цю неназвану країну жодних міжнародних санкцій не поширювалося", - заявив Коваленко.
За словами Макаренка, "щоб система нормально функціонувала, необхідно три- чотири станції. "Їх було продано три. Ведуться консультації з посередником про можливість оголошення даної інформації", - сказав він.
Коваленко повідомив, що зараз ще один такий комплекс готується до відправки. "Куди, називати не можемо - з тих же міркувань. Ось і увесь експорт. Знову ж, до країни, проти якої санкцій немає", - заявив він.
Макаренко також нагадав, що "Кольчуги" настроювалися і обслуговувалися тільки фахівцями "Топазу", які проводили необхідні роботи за кордоном. "Вони виїжджали туди і проводили необхідні роботи. Таке обслуговування проводилося тричі - в липні 2000-го, червні 2001-го і лютому нинішнього року. Співробітники СБУ зустрічалися з цими людьми після повернення на батьківщину, опитали їх, і ті підтвердили: всі станції знаходяться там, куди були направлені, і нікуди не вивозилися, - зазначив він. - Так що "іракський" слід української техніки в цьому випадку абсолютно не проглядається. Навіть якби суто гіпотетично уявити, що якась із станцій, незважаючи ні на що, все ж була вивезена в іншу країну, без участі фахівців "Топазу" її неможливо було б переналагодити".
Коваленко назвав "нісенітницею" припущення про можливість "камуфлювання "Кольчуги" в ящики від "КрАЗів". "Вантажівки Кременчуцького автомобільного заводу є товарами подвійного призначення. Реакція на такі машини з боку міжнародних контролюючих організацій, якби хтось надумався відправляти до Іраку "Кольчуги" в ящиках від "КрАЗів", була б не менш, а то й ще більш різкою", - заявив він.
Макаренко, відповідаючи на питання газети, не став заперечувати, що в постачанні "Кольчуг" Іраку були зацікавлені посередники. "Один з них, знов-таки, країну називати не будемо, пропонував постачання "Кольчуг" на Близький Схід. Коли ж ми дізналися, що передбачається їх реекспорт, було накладене вето, і цьому спритному пану відмовили", - сказав він.
Макаренко зазначив, що загиблий глава "Укрспецекспорту" Валерій Малєв знав про цю пропозицію. "Валерій Іванович знав про це. Пропонував повернутися до розгляду даної пропозиції. Остання розмова з ним на цю тему була за тиждень до його загибелі, - сказав він. - Глава "Укрспецекспорту" посилався на те, що дана пасивна радарна система призначена для виконання оборонних, а не наступальних задач, що операція буде надто вигідною для України і її бюджету. Однак Валерію Івановичу було сказано, що робити цього не можна за жодних обставин, постачань в країну, щодо якої діє ембарго, бути не може. Повернутися до цього питання можна тільки після зняття міжнародних санкцій проти Іраку".
Інтерфакс-Україна
У інтерв'ю українському тижневику "2000", опублікованому в п'ятницю, Макаренко висловив переконання, що обвинувачення в причетності України до нелегального постачання радарних установок "Кольчуга" в Ірак пов'язані з виборами.
"Істерія, інакше її не назвеш, приурочена, природно, до сьогоднішньої ситуації в країні - періоду, коли формується більшість в парламенті, визначаються керівні органи законодавчої, виконавчої влади. Іншого поштовху особисто я не бачу", - сказав він.
"Підгрунтя просте - політичне замовлення з дискредитації президента і підриву іміджу України загалом. Є і ще аспект - конкуренція на ринку озброєнь. Від країни, про яку постійно кажуть і пишуть, що вона щось робить не так, порушує міжнародні угоди, ігнорує ембарго, рано або пізно відвернуться, вважаючи за краще мати справу з партнером, що має незаплямовану репутацію", - вважає Макаренко.
В.о. керівника компанії "Укрспецекспорт" Коваленко нагадав, що "Кольчуга" - система пасивного стеження за повітряним і морським простором, з 1988 року виготовлялася в Радянському Союзі. "Аж до розпаду Союзу підприємством "Топаз" в Донецьку таких систем було випущено близько півсотні. У 1995-му виробництво "Кольчуг" припинили, відновивши через чотири роки. Відтоді виготовлено кілька комплексів", - сказав він.
За словами Макаренка, після того, як тижневик Frankfurter Allgemeine Zeitung оприлюднив інформацію про факт продажу "Кольчуги", що ніби мав місце, до Іраку, співробітники департаменту виїхали на "Топаз" і з'ясували, "з точністю до одиниці, поштучно - скільки, коли і чого було випущено, і де воно знаходиться".
Продаж "Кольчуги" на експорт був тільки до однієї країни, зазначив він, відмовившись, однак, її назвати, пославшись на відсутність повноважень. При цьому Макаренко і Коваленко підкреслили, що це не Ірак. "Не називаємо країну тому, що, коли укладається операція про продаж зброї, то з урахуванням інтересів оборони спеціально обумовлюється нерозголошування у відритій пресі. Відповідально заявляю: на цю неназвану країну жодних міжнародних санкцій не поширювалося", - заявив Коваленко.
За словами Макаренка, "щоб система нормально функціонувала, необхідно три- чотири станції. "Їх було продано три. Ведуться консультації з посередником про можливість оголошення даної інформації", - сказав він.
Коваленко повідомив, що зараз ще один такий комплекс готується до відправки. "Куди, називати не можемо - з тих же міркувань. Ось і увесь експорт. Знову ж, до країни, проти якої санкцій немає", - заявив він.
Макаренко також нагадав, що "Кольчуги" настроювалися і обслуговувалися тільки фахівцями "Топазу", які проводили необхідні роботи за кордоном. "Вони виїжджали туди і проводили необхідні роботи. Таке обслуговування проводилося тричі - в липні 2000-го, червні 2001-го і лютому нинішнього року. Співробітники СБУ зустрічалися з цими людьми після повернення на батьківщину, опитали їх, і ті підтвердили: всі станції знаходяться там, куди були направлені, і нікуди не вивозилися, - зазначив він. - Так що "іракський" слід української техніки в цьому випадку абсолютно не проглядається. Навіть якби суто гіпотетично уявити, що якась із станцій, незважаючи ні на що, все ж була вивезена в іншу країну, без участі фахівців "Топазу" її неможливо було б переналагодити".
Коваленко назвав "нісенітницею" припущення про можливість "камуфлювання "Кольчуги" в ящики від "КрАЗів". "Вантажівки Кременчуцького автомобільного заводу є товарами подвійного призначення. Реакція на такі машини з боку міжнародних контролюючих організацій, якби хтось надумався відправляти до Іраку "Кольчуги" в ящиках від "КрАЗів", була б не менш, а то й ще більш різкою", - заявив він.
Макаренко, відповідаючи на питання газети, не став заперечувати, що в постачанні "Кольчуг" Іраку були зацікавлені посередники. "Один з них, знов-таки, країну називати не будемо, пропонував постачання "Кольчуг" на Близький Схід. Коли ж ми дізналися, що передбачається їх реекспорт, було накладене вето, і цьому спритному пану відмовили", - сказав він.
Макаренко зазначив, що загиблий глава "Укрспецекспорту" Валерій Малєв знав про цю пропозицію. "Валерій Іванович знав про це. Пропонував повернутися до розгляду даної пропозиції. Остання розмова з ним на цю тему була за тиждень до його загибелі, - сказав він. - Глава "Укрспецекспорту" посилався на те, що дана пасивна радарна система призначена для виконання оборонних, а не наступальних задач, що операція буде надто вигідною для України і її бюджету. Однак Валерію Івановичу було сказано, що робити цього не можна за жодних обставин, постачань в країну, щодо якої діє ембарго, бути не може. Повернутися до цього питання можна тільки після зняття міжнародних санкцій проти Іраку".
Інтерфакс-Україна
