Чим Кучма допоможе підприємцям?
Вівторок, 11 червня 2002, 12:55
Президент у липні проведе загальноукраїнську нараду з питань розвитку малого та середнього бізнесу, проте більшість актуальних проблем вирішено не буде
Президент України Леонід Кучма підписав розпорядження про проведення Загальноукраїнської наради з питань розвитку малого та середнього бізнесу, яка запланована на 12 липня 2002 року. Під час цієї наради буде розглянуто теперішній стан малого і середнього бізнесу, а також невідкладні завдання у цій сфері.
Розпорядженням ухвалений персональний склад Організаційного комітету, головою якого призначений Олександр Шлапак - міністр економіки і з питань європейської інтеграції України. У тижневий строк оргкомітет повинен затвердити план підготовки і проведення наради.
Віце-президент Спілки малих, середніх та приватизованих підприємств України, В'ячеслав Биковець, відповідаючи на запитання кореспондента "Контекста", відзначив: "Мова про цю нараду іде вже протягом двох років, оскільки існує ціла низка проблем у сфері малого і середнього бізнесу, які вимагають вирішення. Однією із найгостріших проблем є оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності (як загальний рівень податкового навантаження, також і складні механізми звітності).
Окрім того, створена указом президента № 727/98 від 3 липня 1998 року спрощена система оподаткування малого бізнесу може бути зруйнована, оскільки вона практично відсутня в існуючому проекті Податкового кодексу. Проте діюче законодавство про соціальні платежі вже частково нівелює цю систему, оскільки малий бізнес зобов'язаний сплачувати соціальні платежі двічі - як у складі єдиного податку, так і у вигляді окремого платежу".
Серйозною перешкодою для розвитку малого та середнього бізнесу є, на думку експерта, велика кількість адміністративних бар'єрів - наприклад, що стосується реєстрації, ліцензування, сертифікації підприємств. Окрім того, додаткові бар'єри утворюються "на місцях" - більшість підприємців відчувають постійне втручання органів державної влади в іхню діяльність.
Серед "нововведень" у цій галузі - домовленість між Державною податковою адміністрацією України і Національним банком відносно того, що комерційні банки зобов'язані повідомляти відповідним органам інформацію про рух коштів на рахунках підприємств.
"Ще один фактор, що стримує розвиток вітчизняного бізнесу - це відсутність дійових механізмів кредитування, - вважає Биковець. - Справа у тому, що кредитні ставки у комерційних банків занадто високі, тоді як державні структури, що мають фінансувати підприємців, не функціонують".
Так, Український державний фонд розвитку підприємництва не має коштів, хоча у нього, згідно з законодавством, повинні надходити 5% виручених від приватизації коштів. Теж саме стосується функціювання державних кредитно-гарантійних установ.
У цілому, згадані проблеми, підкреслив Биковець, є наслідком відсутності чітко сформульованої державної політики, направленої на розвиток малого і середнього бізнесу у країні. Оскільки не існує чіткої системи підтримки підприємців, нема відповідної законодавчої бази, нема державної інфраструктури, яка б виконувала цю підтримку, робить висновок експерт.
Що стосується перспектив вирішення вищезгаданих питань після проведення народи, то пан Биковець вважає, що "будь-яка подібна нарада державного маштабу повинна мати ефект", однак, багато аналітиків вважає, що Загальноукраїнська нарада з питань розвитку малого і середнього бізнесу матиме незначний ефект — основні проблеми навряд чи будуть вирішені. Єдиним позитивним моментом можна назвати те, що підприємці зможуть заявити про свої проблеми президенту, уряду і народним депутатам.
P.S. На сайті Президента Кучми поміщено анкету, заповнивши яку підприємці середнього та малого бізнесу зможуть повідомити, що перешкоджає їх діяльності.
Президент України Леонід Кучма підписав розпорядження про проведення Загальноукраїнської наради з питань розвитку малого та середнього бізнесу, яка запланована на 12 липня 2002 року. Під час цієї наради буде розглянуто теперішній стан малого і середнього бізнесу, а також невідкладні завдання у цій сфері.
Розпорядженням ухвалений персональний склад Організаційного комітету, головою якого призначений Олександр Шлапак - міністр економіки і з питань європейської інтеграції України. У тижневий строк оргкомітет повинен затвердити план підготовки і проведення наради.
Віце-президент Спілки малих, середніх та приватизованих підприємств України, В'ячеслав Биковець, відповідаючи на запитання кореспондента "Контекста", відзначив: "Мова про цю нараду іде вже протягом двох років, оскільки існує ціла низка проблем у сфері малого і середнього бізнесу, які вимагають вирішення. Однією із найгостріших проблем є оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності (як загальний рівень податкового навантаження, також і складні механізми звітності).
Окрім того, створена указом президента № 727/98 від 3 липня 1998 року спрощена система оподаткування малого бізнесу може бути зруйнована, оскільки вона практично відсутня в існуючому проекті Податкового кодексу. Проте діюче законодавство про соціальні платежі вже частково нівелює цю систему, оскільки малий бізнес зобов'язаний сплачувати соціальні платежі двічі - як у складі єдиного податку, так і у вигляді окремого платежу".
Серйозною перешкодою для розвитку малого та середнього бізнесу є, на думку експерта, велика кількість адміністративних бар'єрів - наприклад, що стосується реєстрації, ліцензування, сертифікації підприємств. Окрім того, додаткові бар'єри утворюються "на місцях" - більшість підприємців відчувають постійне втручання органів державної влади в іхню діяльність.
Серед "нововведень" у цій галузі - домовленість між Державною податковою адміністрацією України і Національним банком відносно того, що комерційні банки зобов'язані повідомляти відповідним органам інформацію про рух коштів на рахунках підприємств.
"Ще один фактор, що стримує розвиток вітчизняного бізнесу - це відсутність дійових механізмів кредитування, - вважає Биковець. - Справа у тому, що кредитні ставки у комерційних банків занадто високі, тоді як державні структури, що мають фінансувати підприємців, не функціонують".
Так, Український державний фонд розвитку підприємництва не має коштів, хоча у нього, згідно з законодавством, повинні надходити 5% виручених від приватизації коштів. Теж саме стосується функціювання державних кредитно-гарантійних установ.
У цілому, згадані проблеми, підкреслив Биковець, є наслідком відсутності чітко сформульованої державної політики, направленої на розвиток малого і середнього бізнесу у країні. Оскільки не існує чіткої системи підтримки підприємців, нема відповідної законодавчої бази, нема державної інфраструктури, яка б виконувала цю підтримку, робить висновок експерт.
Що стосується перспектив вирішення вищезгаданих питань після проведення народи, то пан Биковець вважає, що "будь-яка подібна нарада державного маштабу повинна мати ефект", однак, багато аналітиків вважає, що Загальноукраїнська нарада з питань розвитку малого і середнього бізнесу матиме незначний ефект — основні проблеми навряд чи будуть вирішені. Єдиним позитивним моментом можна назвати те, що підприємці зможуть заявити про свої проблеми президенту, уряду і народним депутатам.
P.S. На сайті Президента Кучми поміщено анкету, заповнивши яку підприємці середнього та малого бізнесу зможуть повідомити, що перешкоджає їх діяльності.
