Київ не ділиться трубою. Росія наполягає на приватизації українських газопроводів
Понеділок, 24 червня 2002, 16:50
Росія і Україна відклали підписання міжурядового протоколу на 2003 р. про транзит газу по території України. Без нього не має практичного значення контракт "Газпрому" з НАК "Нафтогаз України" про умови перекачування газу до 2013 р. Москва згодна на поступки тільки в тому випадку, якщо Київ погодиться на приватизацію своєї трубопровідної системи. Але український прем'єр Анатолій Кінах відкидає цю ідею з порога.
У минулу п'ятницю заступник голови правління "Газпрому" Олександр Рязанов і його колега з "Нафтогазу" Ігор Воронін підписали в Харкові довгостроковий контракт про щорічний транзит в Європу не менше за 110 млрд куб. м протягом 10 років. Учасники сьомої міжурядової комісії і гості, які почали аплодувати, і не підозрювали, що за декілька хвилин до цього керівник департаменту апарату російського уряду Тетяна Валова виявила, що в тексті документа українці опустили важливий пункт: контракт набирає чинності тільки разом з міжурядовим протоколом про умови транзиту і постачання на 2003 р. Було потрібне оперативне втручання прем'єрів, щоб відновити їх усну домовленість про ув'язку двох угод.
Сам протокол підписати не вдалося. Офіційне пояснення: сторони не зійшлися в ціні за газ, що експортується до України, вартості трафіка і вилученнях з угод, що дозволяють Києву реекспорт газу. Усунути розбіжності прем'єри обіцяли до 1 липня. До тієї ж дати готується угода про надання "Газпрому" резервних потужностей в газосховищах України. На таке Київ пішов уперше. Як сказав "Ведомостям" радник Касьянова Володимир Андреанов, з 30 млрд куб. м підземних ємкостей російська сировина заповнить приблизно 10 млрд куб. м. "Це дозволить регулювати сезонні коливання цін, коли літом споживання палива падає, а також гарантувати обсяги постачання зимою, коли попит зростає", - пояснив Андреанов.
Ще рік тому відкриття Києвом газових комор стало б сенсацією. Але сьогодні Москві цього вже мало. Росія наполягає на створенні консорціуму з управління трубопроводами. 10 червня цю ідею схвалили президенти Володимир Путін і Леонід Кучма, до яких через добу приєднався німецький канцлер Герхард Шредер. За задумом тріумвірату, альянс європейських компаній дозволить реконструювати газотранспортне господарство України, гарантувати транзит і надійність постачання сировини європейським споживачам. Тоді було заявлено, що "Газпром" і "Нафтогаз" будуть взаємодіяти в консорціумі на паритетних умовах.
У Харкові з'ясувалося, що Україна відводить цим компаніям роль операторів трубопровідної системи. Такий консорціум Москві не потрібен. У російському уряді вважають, що Путін і Кучма домовилися про передачу газотранспортного господарства у власність "Газпрому" і "Нафтогазу". "Навіщо нам сідати на зношену трубу, якщо наші повноваження, скільки мільярдів не вкладай, ні на йоту не збільшаться", - дивується джерело в російській делегації.
Кінах мотивує свою незговірливість тим, що приватизація трубопроводу не передбачена українським законодавством. "Можу сказати визначено, що в найближчі роки таке питання навіть не стоїть на порядку денному", - заявив він в інтерв'ю "Ведомостям". У Москві кабінету Кінаха докоряють тим, що він просто не бажає вступати в битву з Верховною Радою, яка повинна ратифікувати створення консорціуму. "Проблеми в Раді будуть, але хіба у нас їх немає в Думі? - ставить питання чиновник з Білого дому. - При наполегливості президент [Кучма] може забезпечити більшість у Раді при проходженні необхідних поправок про приватизацію газового господарства".
Але навіть затятий оптиміст, який не забув, як довго сперечалися про реструктуризацію українського боргу за газ, не повірить, що такого результату можна швидко досягти. А значить, підвисає довгостроковий контракт на 10 років і протокол на 2003 р., який Москва пов'язує з проектом угоди про створення консорціуму.
У минулу п'ятницю заступник голови правління "Газпрому" Олександр Рязанов і його колега з "Нафтогазу" Ігор Воронін підписали в Харкові довгостроковий контракт про щорічний транзит в Європу не менше за 110 млрд куб. м протягом 10 років. Учасники сьомої міжурядової комісії і гості, які почали аплодувати, і не підозрювали, що за декілька хвилин до цього керівник департаменту апарату російського уряду Тетяна Валова виявила, що в тексті документа українці опустили важливий пункт: контракт набирає чинності тільки разом з міжурядовим протоколом про умови транзиту і постачання на 2003 р. Було потрібне оперативне втручання прем'єрів, щоб відновити їх усну домовленість про ув'язку двох угод.
Сам протокол підписати не вдалося. Офіційне пояснення: сторони не зійшлися в ціні за газ, що експортується до України, вартості трафіка і вилученнях з угод, що дозволяють Києву реекспорт газу. Усунути розбіжності прем'єри обіцяли до 1 липня. До тієї ж дати готується угода про надання "Газпрому" резервних потужностей в газосховищах України. На таке Київ пішов уперше. Як сказав "Ведомостям" радник Касьянова Володимир Андреанов, з 30 млрд куб. м підземних ємкостей російська сировина заповнить приблизно 10 млрд куб. м. "Це дозволить регулювати сезонні коливання цін, коли літом споживання палива падає, а також гарантувати обсяги постачання зимою, коли попит зростає", - пояснив Андреанов.
Ще рік тому відкриття Києвом газових комор стало б сенсацією. Але сьогодні Москві цього вже мало. Росія наполягає на створенні консорціуму з управління трубопроводами. 10 червня цю ідею схвалили президенти Володимир Путін і Леонід Кучма, до яких через добу приєднався німецький канцлер Герхард Шредер. За задумом тріумвірату, альянс європейських компаній дозволить реконструювати газотранспортне господарство України, гарантувати транзит і надійність постачання сировини європейським споживачам. Тоді було заявлено, що "Газпром" і "Нафтогаз" будуть взаємодіяти в консорціумі на паритетних умовах.
У Харкові з'ясувалося, що Україна відводить цим компаніям роль операторів трубопровідної системи. Такий консорціум Москві не потрібен. У російському уряді вважають, що Путін і Кучма домовилися про передачу газотранспортного господарства у власність "Газпрому" і "Нафтогазу". "Навіщо нам сідати на зношену трубу, якщо наші повноваження, скільки мільярдів не вкладай, ні на йоту не збільшаться", - дивується джерело в російській делегації.
Кінах мотивує свою незговірливість тим, що приватизація трубопроводу не передбачена українським законодавством. "Можу сказати визначено, що в найближчі роки таке питання навіть не стоїть на порядку денному", - заявив він в інтерв'ю "Ведомостям". У Москві кабінету Кінаха докоряють тим, що він просто не бажає вступати в битву з Верховною Радою, яка повинна ратифікувати створення консорціуму. "Проблеми в Раді будуть, але хіба у нас їх немає в Думі? - ставить питання чиновник з Білого дому. - При наполегливості президент [Кучма] може забезпечити більшість у Раді при проходженні необхідних поправок про приватизацію газового господарства".
Але навіть затятий оптиміст, який не забув, як довго сперечалися про реструктуризацію українського боргу за газ, не повірить, що такого результату можна швидко досягти. А значить, підвисає довгостроковий контракт на 10 років і протокол на 2003 р., який Москва пов'язує з проектом угоди про створення консорціуму.
