Таємниця сейфу професора Литвина. Чи існує подання на Юлю?

Середа, 5 червня 2002, 16:32
Юлія Тимошенко – знову в глобальній опалі. Здавалося, всі, м’яко кажучи, спірні питання залишилися в минулому. На захист громадянських прав знаної опозиціонерки ставали суди. Спочатку Печерський, що звільнив її з під варти, пізніше правомірність цього рішення підтвердив Верховний Суд, потім Києво-Святошинський та Оболонський, що ухвалювали рішення про безпідставність кримінального переслідування.

І ось новина. Кулуарами парламенту хтось запустив чутки, що Генеральна прокуратура внесла у Верховну Раду подання про притягнення її до кримінальної відповідальності. З подібним Юлія Тимошенко вже стикалася. Років зо п’ять тому виконуючий обов’язки Олег Литвак вносив аналогічне подання. Однак цей документ парламент толерантно відфутболив, мовляв, підписувати подання на притягнення того чи іншого народного депутата може тільки генпрокурор, а не особа, що тимчасово виконує його обов’язки. Генпрокуратура тоді трошки посперечалася, але загалом погодилася й заархівувала справу до кращих часів.

В чому полягає різниця між генпрокурором і виконуючим його обов’язки? Про це писалося вже неодноразово. Генеральний прокурор – легітимний посадовець, що затверджується на цій посаді у відповідності з конституційною процедурою: президент вносить кандидатуру на розгляд Верховної Ради, а та в свою чергу мінімум 226 голосами її затверджує (або ні).

Згадана вище новина має, так би мовити, подвійне дно. Запустити цю інформацію "в маси" мають резон дві політичні сили – власне Блок Юлії Тимошенко та його опоненти.

Такі припущення можна робити сміливо, оскільки офіційного підтвердження з боку Генпрокурати про існування подання немає. Принаймні вона відмовчувалася до обіду середи, коли ці рядки писалися. Інформація ця була розповсюджена анонімами з секретаріату парламенту.

"Генеральна прокуратура України звернулася до парламенту країни з проханням дати згоду на притягнення народного депутата Юлії Тимошенко до кримінальної відповідальності. Про це РІА "Новости" повідомили у вівторок в секретаріаті Верховної Ради України. Екс-президент корпорації "Єдині енергетичні системи України" Юлія Тимошенко звинувачується в дачі хабарів колишньому прем’єр-міністрові України Павлові Лазаренку, в несплаті податків у особливо великих розмірах, контрабанді російського газу, приховуванні валютної виручки." В подібних тонах виклав новину й СДПУ(о)-подібний "Обозреватель". Змова?..

Отже чому Б’ЮТ зацікавлений в поширенні такої інформації. На тлі тотального тиску на опозиційних депутатів з боку влади така інформація може продемонструвати прихильникам влади чергову безсоромність "людей президента", які всіма правдами й неправдами прокладають собі дорогу в світле майбутнє. Не слід забувати, що інформація про існування подання з’явилася після "турецьких арештів" керівників корпорації ЄЕСУ. Це, безперечно, удар по Юлії Тимошенко та її однодумцях. Як продемонструвати турецьким властям упередженість українських прокурорів? Поки там вивчають ситуацію й оформляють папери, можна закинути інформацію про переслідування Юлії Тимошенко як одного з лідерів опозиції. Відтак турки, що мають властивість озиратися в контексті ставлення до українських проблем на своїх партнерів з НАТО, двічі подумають, чи варто видавати "четвірку" українській владі.

Беззастережно вірити в те, що Генпрокуратура могла надіслати в парламент таку "бамагу" не можна. Треба дуже себе не поважати, щоб після всіх тих історій та офіційних роз’яснень, що так робити не можна, знову в статусі в.о. намагатися притягнути нардепа до відповідальності. Якщо ж самоповаги дійсно не існує, і подання дійсно гуляє парламентом, то з’явилося воно виключно під тиском так званої більшості, що формується на основі "єди" і СДПУ(о). Сенс таких дій – порушити моральний і душевний клімат опозиціонерки, погратися з її родинними почуттями (зобов’язаннями) й спробувати "уламати" на компроміс.

Є ще один учасник, чи то пак суб’єкт цієї історії: сейф голови Верховної Ради. Всі важливі документи спочатку потрапляють туди. Їх або на невизначений термін ховають, або відразу дають їм хід. Якщо подання "на Юлю" існує, значить воно однозначно було вивчено одним видатним істориком сучасності. Якщо інформація про існування подання – правда, значить її розповсюджено за вказівкою власника сейфу.

Інший варіант. Підписав подання його не в.о. генпрокурора Гарник, а генпрокурор Потебенько кілька місяців тому ще до переходу на почесну пенс… даруйте, роботу в парламент. Може таке бути? Звичайно. Подання з автографом генпрокурора важить значно більше, аніж якби на ньому розписався виконуючий обов’язки. Особливо за нинішньої ситуації. Якщо це припущення відповідає дійсності, Юлії доведеться не солодко. Але навряд чи парламент віддасть її "хлопцям Обихода" (куратор її справи в Генпрокуратурі), підтримавши подання. 226 голосів в даному випадку надто складно назбирати.

Одна вельми значуща деталь. Зазвичай Генпрокурор формулює своє подання так: "прошу надати згоду на притягнення народного депутата Х до кримінальної відповідальності та арешт". Даних про те, що від парламенту вимагається погодитися з арештом Тимошенко немає. Це значно полегшує "прохідність" подання.

А які зрештою є підстави для арешту Юлії Тимошенко? Її суспільна небезпека, ухиляння від слідства? Це ми вже проходили. Генпрокуратура, згадаймо, сіла в калюжу. Навряд чи вона прагне повторити цей подвиг.

Інша справа, що позовами проти Генпрокуратури й ухваленими рішеннями, Тимошенко паралізувала роботу тих же "хлопців Обихода". Пошиті в дурні, вони не в змозі нормально працювати. І перспектив, що у них з’явиться робота у найближчі чотири роки, немає. Вирішити цю проблему, можна лише надіславши у парламент подання "без арешту". Щоб проводити слідчі дії стосовно народного депутата Юлії Тимошенко, потрібна згода Верховної Ради. Але ж в.о. Генпрокурора не має права цього вимагати. Чи сейф думає інакше?



powered by lun.ua