Васильєв пропонує порівняти нинішню цензуру з його досвідом у відділі пропаганди в СРСР
Четвер, 7 листопада 2002, 12:27
Керівник Головного управління інформаційної політики адміністрації президента України Сергій Васильєв вітає проведення 11-го грудня парламентських слухань із проблем свободи слова, вважаючи, що на них необхідно дати професійне тлумачення поняттю "політична цензура" і розібратися, наскільки ця проблема важлива для українського суспільства.
Васильєв зазначив, що варто "зрештою обговорити на професійному рівні цю проблему і винести якийсь погоджений варіант поняття, який усі розумітимуть однаково".
Він нагадав про свій досвід роботи в головній редакції пропаганди українського радіо в 1985 році. "У мене дотепер збереглися деякі мої програми з печаткою цензора "Дозволяю до ефіру" з відповідними виправленнями. Я можу проаналізувати ті виправлення і на основі конкретних фактів, а не домислів, припущень або почуттів, проаналізувати, що таке була політична цензура, державна цензура. Нічого спільного цей процес, що був організований на державному рівні, не має з тим, що сьогодні намагаються деякі журналісти і політики видати за цей термін "політична цензура", - заявив він.
Тільки після цього, вважає Васильєв, цю проблему можна буде виносити на суд громадської думки, інформувати про різні позиції фахівців щодо цієї проблеми.
"Якщо журналістам не вдасться переконати суспільство в тому, що поняття "політична цензура", її наявність або відсутність суспільно значимі, тоді потрібно просто закрити цю проблему як внутрішнє цехове питання і не обговорювати його до тих пір, доки суспільство не переконається у тому, що це так само важливо і вкрай принципово, як гаряча вода в будинку, соціальний захист незаможних, пенсії, зарплати, безпечні умови праці", - сказав керівник ГУІП.
У цьому зв'язку він висловив думку, що постановка питання в проведеному нещодавно опитуванні центру Разумкова, "вкрай некоректна". З погляду Васильєва, "некоректно звертатися до непрофесійної аудиторії - суспільства - із професійним запитанням, оскільки політична цензура - це професійне питання".
"Найбільш некоректне - це спроба штучно нав'язати суспільній думці питання, яке насправді, за рейтингом інтересу в шкалі цінностей, для населення України навіть не знаю, яке місце може посідати. Якщо врахувати, що відсоток людей, які активно цікавляться політикою, мізерно малий, стверджувати, що 2/3 населення України вважає, що існує політична цензура, це вкрай непрофесійна версія дослідження", - заявив він.
Як повідомлялося, опитування, проведене Українським центром економічних та політичних досліджень ім. А.Разумкова 18-28 жовтня 2002 року, засвідчило переконаність 46,4% опитаних в існуванні політичної цензури в Україні. Майже третина (27,6%) вважає, що цензура "скоріше існує". Лише 4,2% респондентів упевнено відповіли, що цензури в Україні немає, 6,1% думають, що політичної цензури "скоріше не існує". Не змогли визначитися з цього питання 16,1%.
Інтерфакс-Україна
Васильєв зазначив, що варто "зрештою обговорити на професійному рівні цю проблему і винести якийсь погоджений варіант поняття, який усі розумітимуть однаково".
Він нагадав про свій досвід роботи в головній редакції пропаганди українського радіо в 1985 році. "У мене дотепер збереглися деякі мої програми з печаткою цензора "Дозволяю до ефіру" з відповідними виправленнями. Я можу проаналізувати ті виправлення і на основі конкретних фактів, а не домислів, припущень або почуттів, проаналізувати, що таке була політична цензура, державна цензура. Нічого спільного цей процес, що був організований на державному рівні, не має з тим, що сьогодні намагаються деякі журналісти і політики видати за цей термін "політична цензура", - заявив він.
Тільки після цього, вважає Васильєв, цю проблему можна буде виносити на суд громадської думки, інформувати про різні позиції фахівців щодо цієї проблеми.
"Якщо журналістам не вдасться переконати суспільство в тому, що поняття "політична цензура", її наявність або відсутність суспільно значимі, тоді потрібно просто закрити цю проблему як внутрішнє цехове питання і не обговорювати його до тих пір, доки суспільство не переконається у тому, що це так само важливо і вкрай принципово, як гаряча вода в будинку, соціальний захист незаможних, пенсії, зарплати, безпечні умови праці", - сказав керівник ГУІП.
У цьому зв'язку він висловив думку, що постановка питання в проведеному нещодавно опитуванні центру Разумкова, "вкрай некоректна". З погляду Васильєва, "некоректно звертатися до непрофесійної аудиторії - суспільства - із професійним запитанням, оскільки політична цензура - це професійне питання".
"Найбільш некоректне - це спроба штучно нав'язати суспільній думці питання, яке насправді, за рейтингом інтересу в шкалі цінностей, для населення України навіть не знаю, яке місце може посідати. Якщо врахувати, що відсоток людей, які активно цікавляться політикою, мізерно малий, стверджувати, що 2/3 населення України вважає, що існує політична цензура, це вкрай непрофесійна версія дослідження", - заявив він.
Як повідомлялося, опитування, проведене Українським центром економічних та політичних досліджень ім. А.Разумкова 18-28 жовтня 2002 року, засвідчило переконаність 46,4% опитаних в існуванні політичної цензури в Україні. Майже третина (27,6%) вважає, що цензура "скоріше існує". Лише 4,2% респондентів упевнено відповіли, що цензури в Україні немає, 6,1% думають, що політичної цензури "скоріше не існує". Не змогли визначитися з цього питання 16,1%.
Інтерфакс-Україна
