Back to the USSR
Вівторок, 14 січня 2003, 13:52
Богдан Хмельницький – найвидатніший український історичний діяч усіх часів. Найбільше культурне досягнення українського народу – геній Тараса Шевченка. Саме ці дві постаті, за результатами соціологічного дослідження, проведеного наприкінці минулого року, гідні вважатися справжніми символами нації. Але, втім, інші результати того самого вивчення громадської думки примушують черговий раз замислитися, чи є в України насправді цінності та символи, крім хрестоматійних, які б могли по-справжньому єднати країну? І чи існує нація, яку вони могли б єднати?
Не салом єдиним...
УП влітку багато писала про те, які асоціації викликає Україна в інших країнах світу. Відтепер маємо змогу дізнатися, що саме думають про неї наші співгромадяни. Цікаво, що на відміну від зовнішнього іміджу країни "Чорнобиль-корупція-Андрій Шевченко", власне українці бачать свою країну зовсім інакше.
Отже, як з'ясувалося, найкраще Україну символізують її державні символи (прапор, герб, гімн називав кожний 10 з опитаних). На другому місці - пшениця та хліб узагалі (їх згадали 8,5%), на третьому – злиденність та соціальна незахищеність, які назвали 7,5% опитаних.
"Безвихідь" тотожна Україні приблизно для кожного 18-го українця. І лише для кожного 20-го символом країни є її мова та культура. Довічний штамп "сало" насправді виявився не таким уже й популярним – справжнім символом його вважають тільки близько 3% опитаних. Ще менше згадувалася начебто стовідсотково "українська" калина (1,7%) та Київ (1,6%). Українська жінка як ідея має у цьому переліку взагалі жалюгідні результати - вона символізує Україну лише для 1% (!) опитаних.
Популярні на заході українські спортсмени називалися лише 3,7%, корупція – ще на один відсоток менше. Чорнобильська катастрофа, навіть якщо і згадувалася, то так і не перетнула 1% бар'єр.
На купюрах і в житті. Культурна криза
Найвидатнішим історичним діячем було визнано Богдана Хмельницького, з яким зараз ми стикаємося чи не кожного дня на блакитній купюрі у 5 гривень. Згадали Хмельницького в опитуванні 26,7% респондентів. Другу сходинку популярності посідає Михайло Грушевський (за нього висловилися майже 20%) – вшанований на 50 гривнях. На третій позиції з великим відривом від двох попередніх – Іван Мазепа з 5,4%. Нагадаємо, що портрет реабілітованого в новітній історії України гетьмана прикрашає купюру у 10 гривень.
Серед інший рейтингових діячів зустрічаються й інші мешканці українських грошових знаків – Тарас Шевченко (100 гривень), Володимир Великий (той, що Ясне Сонечко – 1 гривня) та Ярослав Мудрий (2 гривні). Цікаво, що до когорти найвидатніших історичних постатей, респонденти також віднесли й людину, чий підпис іноді можна зустріти на зазначених купюрах, - Віктора Ющенка (його згадали 2% опитаних).
Вже вкарбував своє ім'я в історію перший президент України – Леонід Кравчук, історичність його особи визнали 3,3%, в той час як значущість теперішнього президента вимірюється тією ж цифрою, що й значущість Йосипа Сталіна – а саме в 1%.
Серед інших наших сучасників згадувалися також В'ячеслав Чорновіл, Леонід Брежнєв та Володимир Щербицький.
Серед найвидатніших культурних діячів беззастережним лідером виявився Тарас Шевченко, якого назвали 42,2% опитаних. Крім нього, до першої трійки входять Леся Українка (10,4%) та Іван Франко (6,6%).
Досить діагностичним для українського суспільства, на думку одного з авторів дослідження Миколи Томенка, є те, що до однієї компанії з Богданом Ступкою та Софією Ротару потрапив Григорій Сковорода. Це, за словами політолога-депутата, свідчить "про фантастичну кризу української масової культури", адже в Україні "гуманітарна сфера перестала бути основою думання людей". Підтвердженням цієї тези є й те, що на відкрите питання назвати найвидатніші постаті з української історії та культури, кожного разу близько третини респондентів так і не змогли назвати хоча б одну фігуру.
Ще симптоматичнішою є ситуація з питанням про видатних українських вчених, адже близько 65% опитаних так і не змогли згадати хоч когось. Утім лідерами у цьому переліку є Борис Патон (18,4%) та Микола Амосов (8,1%). Засновник української науки Володимир Вернадський має у пам'яті нащадків лише 2%.
Петро Перший – популярний історичний діяч України
Найпозитивніше ставлення до себе в українському суспільстві викликає знову ж таки фігура Богдана Хмельницького – майже 83% опитаних мають саме такі почуття до гетьмана. Найближчий до нього Петро Перший, якого цінують зі знаком плюс близько двох третин опитаних. Крім того, добре ставляться в Україні до Михайла Грушевського та... Леоніда Брежнєва (позитивний "рейтинг" обох - під 60%).
Серед інших популярних діячів є й В'ячеслав Чорновіл. Близько половини опитаних так чи інакше ставляться до нього з прихильністю. Як зазначив Томенко, коментуючи такий результат, якби Чорновіл мав такий рейтинг популярності кілька років тому, цілком можливо, що в нас був би інший президент.
Популярністю й досі користуються також Володимир Ленін та Іван Мазепа (40-45%) опитаних. Найнегативніше ставлення викликає в українців Йосип Сталін. Неприязно до нього ставляться понад 60% респондентів.
На думку Томенка велику популярність двох історичних постатей Богдана Хмельницького та Тараса Шевченка можна пояснити тим фактом, що обидва вони, в принципі, є тими фігурами, які викликають позитив у розрізнених регіонах України. Іншими словами, Хмельницький є діячем, який, з одного боку творив власну національну державу, а з іншого віднайшов спільну мову з Росією. Шевченко, відповідно, є ідеолог, який так само зміг поєднати "риси національних та соціальних ідей", що є домінуючими в різних регіонах України.
Тепле радянське минуле
Цікавими є погляди українців на історичну долю своєї країни. Тим більш, що мабуть, далеко не всі й дотепер психологічно живуть в Україні. Дуже показовим є те, що й досі понад 40% населення України ідентифікують себе з Радянським Союзом, в той час, як з Україною – навіть менше половини 47,7%.
Отже, майже дві третини опитаних, як з'ясувалося, позитивно оцінюють результати Переяславської Ради (коли Україна чи то поєдналася з Росією, чи то увійшла під її протекторат). Практично навпіл ділиться населення України у питанні ставлення до Великої жовтневої революції (42,2% - за, 44,5% - проти). Майже третина з позитивом ставиться до періоду перебування України у складі Радянського Союзу, а 58,7% не задоволені розпадом цієї держави. Позитив у цій події побачили лише близько третини опитаних.
"Багатовекторність" зовнішньої політики кучминого урядування відбивається й в уявленнях про стратегію України на міжнародній арені, які мають наші співгромадяни. Так, підтримати політичний союз України й Росії згодні 65% респондентів. Водночас 69% "за" якнайшвидший вступ до Євросоюзу. Трохи більше третини висловлюється за вступ до НАТО.
Дослідження провело "Українське демократичне коло" 29 листопада – 9 грудня на замовлення Інституту політики. Вибіркова сукупність репрезентує доросле населення України й охоплює всі регіони. Методом особистого інтерв'ю опитано 2000 респондентів віком від 18 років і старших. Можлива похибка вибірки не перевищує 3%.
Не салом єдиним...
УП влітку багато писала про те, які асоціації викликає Україна в інших країнах світу. Відтепер маємо змогу дізнатися, що саме думають про неї наші співгромадяни. Цікаво, що на відміну від зовнішнього іміджу країни "Чорнобиль-корупція-Андрій Шевченко", власне українці бачать свою країну зовсім інакше.
Отже, як з'ясувалося, найкраще Україну символізують її державні символи (прапор, герб, гімн називав кожний 10 з опитаних). На другому місці - пшениця та хліб узагалі (їх згадали 8,5%), на третьому – злиденність та соціальна незахищеність, які назвали 7,5% опитаних.
"Безвихідь" тотожна Україні приблизно для кожного 18-го українця. І лише для кожного 20-го символом країни є її мова та культура. Довічний штамп "сало" насправді виявився не таким уже й популярним – справжнім символом його вважають тільки близько 3% опитаних. Ще менше згадувалася начебто стовідсотково "українська" калина (1,7%) та Київ (1,6%). Українська жінка як ідея має у цьому переліку взагалі жалюгідні результати - вона символізує Україну лише для 1% (!) опитаних.
Популярні на заході українські спортсмени називалися лише 3,7%, корупція – ще на один відсоток менше. Чорнобильська катастрофа, навіть якщо і згадувалася, то так і не перетнула 1% бар'єр.
На купюрах і в житті. Культурна криза
Найвидатнішим історичним діячем було визнано Богдана Хмельницького, з яким зараз ми стикаємося чи не кожного дня на блакитній купюрі у 5 гривень. Згадали Хмельницького в опитуванні 26,7% респондентів. Другу сходинку популярності посідає Михайло Грушевський (за нього висловилися майже 20%) – вшанований на 50 гривнях. На третій позиції з великим відривом від двох попередніх – Іван Мазепа з 5,4%. Нагадаємо, що портрет реабілітованого в новітній історії України гетьмана прикрашає купюру у 10 гривень.
Серед інший рейтингових діячів зустрічаються й інші мешканці українських грошових знаків – Тарас Шевченко (100 гривень), Володимир Великий (той, що Ясне Сонечко – 1 гривня) та Ярослав Мудрий (2 гривні). Цікаво, що до когорти найвидатніших історичних постатей, респонденти також віднесли й людину, чий підпис іноді можна зустріти на зазначених купюрах, - Віктора Ющенка (його згадали 2% опитаних).
Вже вкарбував своє ім'я в історію перший президент України – Леонід Кравчук, історичність його особи визнали 3,3%, в той час як значущість теперішнього президента вимірюється тією ж цифрою, що й значущість Йосипа Сталіна – а саме в 1%.
Серед інших наших сучасників згадувалися також В'ячеслав Чорновіл, Леонід Брежнєв та Володимир Щербицький.
Серед найвидатніших культурних діячів беззастережним лідером виявився Тарас Шевченко, якого назвали 42,2% опитаних. Крім нього, до першої трійки входять Леся Українка (10,4%) та Іван Франко (6,6%).
Досить діагностичним для українського суспільства, на думку одного з авторів дослідження Миколи Томенка, є те, що до однієї компанії з Богданом Ступкою та Софією Ротару потрапив Григорій Сковорода. Це, за словами політолога-депутата, свідчить "про фантастичну кризу української масової культури", адже в Україні "гуманітарна сфера перестала бути основою думання людей". Підтвердженням цієї тези є й те, що на відкрите питання назвати найвидатніші постаті з української історії та культури, кожного разу близько третини респондентів так і не змогли назвати хоча б одну фігуру.
Ще симптоматичнішою є ситуація з питанням про видатних українських вчених, адже близько 65% опитаних так і не змогли згадати хоч когось. Утім лідерами у цьому переліку є Борис Патон (18,4%) та Микола Амосов (8,1%). Засновник української науки Володимир Вернадський має у пам'яті нащадків лише 2%.
Петро Перший – популярний історичний діяч України
Найпозитивніше ставлення до себе в українському суспільстві викликає знову ж таки фігура Богдана Хмельницького – майже 83% опитаних мають саме такі почуття до гетьмана. Найближчий до нього Петро Перший, якого цінують зі знаком плюс близько двох третин опитаних. Крім того, добре ставляться в Україні до Михайла Грушевського та... Леоніда Брежнєва (позитивний "рейтинг" обох - під 60%).
Серед інших популярних діячів є й В'ячеслав Чорновіл. Близько половини опитаних так чи інакше ставляться до нього з прихильністю. Як зазначив Томенко, коментуючи такий результат, якби Чорновіл мав такий рейтинг популярності кілька років тому, цілком можливо, що в нас був би інший президент.
Популярністю й досі користуються також Володимир Ленін та Іван Мазепа (40-45%) опитаних. Найнегативніше ставлення викликає в українців Йосип Сталін. Неприязно до нього ставляться понад 60% респондентів.
На думку Томенка велику популярність двох історичних постатей Богдана Хмельницького та Тараса Шевченка можна пояснити тим фактом, що обидва вони, в принципі, є тими фігурами, які викликають позитив у розрізнених регіонах України. Іншими словами, Хмельницький є діячем, який, з одного боку творив власну національну державу, а з іншого віднайшов спільну мову з Росією. Шевченко, відповідно, є ідеолог, який так само зміг поєднати "риси національних та соціальних ідей", що є домінуючими в різних регіонах України.
Тепле радянське минуле
Цікавими є погляди українців на історичну долю своєї країни. Тим більш, що мабуть, далеко не всі й дотепер психологічно живуть в Україні. Дуже показовим є те, що й досі понад 40% населення України ідентифікують себе з Радянським Союзом, в той час, як з Україною – навіть менше половини 47,7%.
Отже, майже дві третини опитаних, як з'ясувалося, позитивно оцінюють результати Переяславської Ради (коли Україна чи то поєдналася з Росією, чи то увійшла під її протекторат). Практично навпіл ділиться населення України у питанні ставлення до Великої жовтневої революції (42,2% - за, 44,5% - проти). Майже третина з позитивом ставиться до періоду перебування України у складі Радянського Союзу, а 58,7% не задоволені розпадом цієї держави. Позитив у цій події побачили лише близько третини опитаних.
"Багатовекторність" зовнішньої політики кучминого урядування відбивається й в уявленнях про стратегію України на міжнародній арені, які мають наші співгромадяни. Так, підтримати політичний союз України й Росії згодні 65% респондентів. Водночас 69% "за" якнайшвидший вступ до Євросоюзу. Трохи більше третини висловлюється за вступ до НАТО.
Дослідження провело "Українське демократичне коло" 29 листопада – 9 грудня на замовлення Інституту політики. Вибіркова сукупність репрезентує доросле населення України й охоплює всі регіони. Методом особистого інтерв'ю опитано 2000 респондентів віком від 18 років і старших. Можлива похибка вибірки не перевищує 3%.
