Леонтьєв приїхав позиватися з дружиною Ющенка
Середа, 28 травня 2003, 13:12
Через два роки російський телеведучий Михайло Леонтьєв вирішив все ж таки приїхати з Москви на суд, де слухалася справа за позовом проти нього дружини Віктора Ющенка Катерини Чумаченко.
У квітні 2001 року, незадовго до відставки Ющенка з посади прем'єра, Леонтьєв присвятив свою програму "Однако" у російському ефірі ГРТ лідерові блоку "Наша Україна" і його дружині. Справа давня, але суть можна звести до двох акцентів – дружина Ющенка - американка, працювала в Держдепі і Раді Нацбезпеки США, де фактично "керувала проектом" із повалення Кучми й обрання на президентську посаду Ющенка. При цьому сам Ющенко – "підкаблучник".
Ясна річ, дружина Ющенка в державних органах США не працює. І це - не єдина "неточність". Адвокат Чумаченко Микола Полуденний нарахував у програмі 9 фрагментів із фактичними помилками й одну таку, що ображає честь його підзахисної.
Наприклад, Леонтьєв чомусь вирішив, що Ющенко очолив Нацбанк у 1998 році "після убивства Гетьмана за нез'ясованих обставин". Тоді як головним банкіром Ющенко став у 1993-му. А "Інтер" і "Киевские ведомости" оприлюднили цю інформацію вже після того, як прес-секретар Ющенка Наталя Зарудна спростувала її на прес-конференції, звертає увагу адвокат.
На засіданні суду у вівторок адвокат навів докази, які, на його думку, свідчать про "політичне замовлення" на цю програму, повідомляє прес-служба блоку "Наша Україна". Ось деякі з них - по-перше, обидва видання контролюються одним політико-економічним угрупованням (Соціал-демократичною партією України (об'єднаною) – УП). По-друге, програма не була зазначена у телеанонсах, і замість неї повинна була вийти програма "Інтер-спорт". Адвокат зробив висновок, що програма "Однако" була замовлена і повинна була транслюватися в Україні саме в такому вигляді.
Полуденний вважає, що програма є втручанням у приватне життя його підзахисної. Далі цитуємо повідомлення прес-служби:
"Це, як підтверджують експерти, спричинило суттєве погіршення здоров'я Катерини Чумаченко, знизило можливості її спілкування з людьми, в неї значно підвищився артеріальний тиск, з'явився частий головний біль. Найгірше, що сталося з пані Катериною, це те, що вона внаслідок стресу втратила молоко для годування маленької донечки, яка важко захворіла. Чумаченко була змушена пройти курс лікування, але результати його не дозволяють говорити про повне одужання.
Психологічна експертиза довела, що в результаті фізичних та етичних страждань Чумаченко зазнала невідновних втрат здоров'я. Ці події перевищили поріг стресового опору її організму".
Чумаченко подала позов проти журналіста, телеканалу і газети, розцінивши їхні сюжети і публікації як "пряме втручання в особисте життя".
У 2002 році Шевченківський суд Києва визнав розповсюджену Леонтьєвим інформацію недостовірною і зобов'язав його відшкодувати на користь Чумаченко 2 500 грн., а також спростувати цю інформацію в ефірі ГРТ. Леонтьєва на суді не було. Суд також ухвалив, що Інтер і "Киевские ведомости" не несуть відповідальності за дослівно ретрансльований матеріал.
У січні цього року, у відповідь на скаргу адвоката Чумаченко, Верховний суд України визнав незаконним рішення суду про звільнення українського телеканалу та газети від спростування за цим позовом і направив справу на новий розгляд у той же Шевченківський суд.
Чумаченко підняла ставки і за моральний збиток і зажадала від "Інтера" 100 тисяч гривень, "Киевских ведомостей" – 75 тисяч грн., а самого Леонтьєва – 25 тисяч грн.
І ось Леонтьєв раптом з'явився в Києві і – відразу ж – на багатьох телеканалах України. З аргументів російського журналіста стає зрозуміло, чому він зважився приїхати. Леонтьєв висловлювався у своєму стилі, за будь-якої слушної нагоди згадуючи американське громадянство Катерини Чумаченко.
Леонтьєв відразу ж заявив, що його "не цікавить" постать дружини лідера блоку "Наша Україна" Віктора Ющенка, у нього немає до неї претензій, і він "не має наміру принижувати її людську гідність громадянина США".
"Я не намагався, не мав наміру і не збираюсь принижувати її людську гідність громадянина США в тім, що вона захищає й просуває інтереси США", - заявив Леонтьєв в інтерв'ю телеканалові ТЕТ після засідання суду.
Його "вразило" те, які питання розглядалися в суді. "Все, що я чув, стосувалося розміру стовпчиків (у газеті) - чому він великий, цей - маленький, звідки взялася карикатура, звідкіля беруться плівки, хто дав, хто носив, як поширювався сигнал".
З усього цього Леонтьєва зробив висновок, що "громадянка США, країни з досить чіткими інституціолізованими демократичними традиціями, намагається ввести в Україні попередню цензуру".
"Мені абсолютно зрозуміло, що мова йде про судження й умовиводи. А, як випливає з українського діючого законодавства, оцінні судження не підлягають розгляду в суді…Вони просто не розуміють, про що мова йде. Їм не подобається це законодавство - нехай вони його змінюють!", - продовжував міркувати російський журналіст.
Леонтьєв переконаний, що не існує жодних перспектив, "крім як відхилення позову, тому що мова йде дійсно про спробу судити погляди, позиції, переконання журналіста, право робити умовиводи, а також право поширювати інформацію".
"Мене більше турбує позиція у відношенні моїх українських колег, які змушені доводити, виправдовуватися й аргументувати речі, що не потребують ані доказів, ані виправдань", переживав за українців Леонтьєв.
Можна було б поспівчувати російському "колезі", якби не його свідомий вибір на користь кіллерської журналістики. Занепокоєння Леонтьєва щодо ЙОГО українських колег зрозуміле - якщо хтось опуститься до суду з авторами однойменного українського аналога "Однако", навряд чи вони дочекаються співчуття. Навіть якщо позивачем буде пан Медведчук.
З вищесказаного можна зробити як мінімум такі припущення:
- хтось привіз Леонтьєва до Києва, щоб провести показове шоу з нагадуванням: "у Ющенка – дружина американка". У той же вечір інтерв'ю з "російською зіркою" показали УТ-1, і ТЕТ. Обидва ці канали знаходяться під контролем СДПУ(О). На 1+1, видно, вирішили цю інформацію "не засвічувати" – цей канал останнім часом і так відрізняється найбільшою запопадливістю у виконанні вказівок із Банкової. Принаймні підсумкова програма "Епіцентр".
Show must go on. Можна і не сумніватися, що тема буде продовжена;
- цей хтось добре знайомий з українським законодавством – закон про цензуру, який визначає, що таке "судження"був підписаний Кучмою не дуже й давно. Широкій громадськості, а тим більше, у далекій Росії, цей закон маловідомий.
Леонтьєв сам може здогадатися, наскільки його інформація, викладена у програмі, підпадає під термін "судження": "До оцінних суджень відносяться висловлювання, які не містять фактичних даних (критика, оцінка дій тощо), а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири тощо). ".
Якщо Леонтьєв зможе довести, що все, що він сказав, є "судженням", то в цьому випадку закон говорить: "Оцінні судження не підлягають спростуванню".
Можливо, це вже віддає манією переслідування, однак не можна забувати, що Леонтьєв працює на ГРТ, де заступник генпродюсера – широковідомий у вузьких колах Марат Гельман. Гельман тісно працював зі СДПУ(О) на парламентських виборах і, за деякими даними, як і раніше, підтримує тісний контакт із Віктором Медведчуком. "Українська правда" звернулася до нього за коментарем щодо судового позову, однак відповідь поки не одержала.
Але найгірше, що в даній ситуації складно співчувати і самій Чумаченко. Не відомо, скільки щорічно декларує родина Ющенків, але очевидно, що вони не відчувають потреби.
В умовах цензури й тиску на ЗМІ з боку влади, як про це любить розповідати сам Ющенко, дивною виглядає сума позову. Звичайно, для таких "монстрів" як "Інтер" і "Киевские ведомости" суми в 100 і 75 тисяч гривень не критичні. Телеканал і газета не закриються, журналістам будуть продовжувати виплачувати зарплати... Для Леонтьєва ці майже 5 тисяч доларів узагалі – плата за одну його прохідну програму.
Але тут уже мова йде про принцип. Так і не ставши "другом преси", Ющенко через цю справу ризикує перетворитися на "ворога преси". Принаймні, на сторінках газет і в програмах телеканалів його політичних опонентів. Попереду вибори і Ющенко сам намалював на собі мішень, по якій буде зручно стріляти.
До того ж лідер "Нашої України" зчепився з каналом, який має міцні зв'язки з головою адміністрації Путіна Олександром Волошиним. З огляду на і без того не найкращі відносини "Нашої України" із Кремлем, тепер у російських недругів Ющенка є привід нашіптувати російській владі: "Подивіться, ось він і з нашим журналістом ще наважився судитися".
Прихильникам Ющенка вже вдалося, здається, назавжди поховати бренд "Без цензури". І навіть якщо Катерина Чумаченко постраждала так, як описує адвокат, "для здоров'я" корисніше було б виставити чисто символічну суму. Забувши всі завдані образи.
У цьому випадку було б видно – слова лідера блоку Віктора Ющенка про необхідність створення умов для ЗМІ не розходяться з ділом.
У квітні 2001 року, незадовго до відставки Ющенка з посади прем'єра, Леонтьєв присвятив свою програму "Однако" у російському ефірі ГРТ лідерові блоку "Наша Україна" і його дружині. Справа давня, але суть можна звести до двох акцентів – дружина Ющенка - американка, працювала в Держдепі і Раді Нацбезпеки США, де фактично "керувала проектом" із повалення Кучми й обрання на президентську посаду Ющенка. При цьому сам Ющенко – "підкаблучник".
Ясна річ, дружина Ющенка в державних органах США не працює. І це - не єдина "неточність". Адвокат Чумаченко Микола Полуденний нарахував у програмі 9 фрагментів із фактичними помилками й одну таку, що ображає честь його підзахисної.
Наприклад, Леонтьєв чомусь вирішив, що Ющенко очолив Нацбанк у 1998 році "після убивства Гетьмана за нез'ясованих обставин". Тоді як головним банкіром Ющенко став у 1993-му. А "Інтер" і "Киевские ведомости" оприлюднили цю інформацію вже після того, як прес-секретар Ющенка Наталя Зарудна спростувала її на прес-конференції, звертає увагу адвокат.
На засіданні суду у вівторок адвокат навів докази, які, на його думку, свідчать про "політичне замовлення" на цю програму, повідомляє прес-служба блоку "Наша Україна". Ось деякі з них - по-перше, обидва видання контролюються одним політико-економічним угрупованням (Соціал-демократичною партією України (об'єднаною) – УП). По-друге, програма не була зазначена у телеанонсах, і замість неї повинна була вийти програма "Інтер-спорт". Адвокат зробив висновок, що програма "Однако" була замовлена і повинна була транслюватися в Україні саме в такому вигляді.
Полуденний вважає, що програма є втручанням у приватне життя його підзахисної. Далі цитуємо повідомлення прес-служби:
"Це, як підтверджують експерти, спричинило суттєве погіршення здоров'я Катерини Чумаченко, знизило можливості її спілкування з людьми, в неї значно підвищився артеріальний тиск, з'явився частий головний біль. Найгірше, що сталося з пані Катериною, це те, що вона внаслідок стресу втратила молоко для годування маленької донечки, яка важко захворіла. Чумаченко була змушена пройти курс лікування, але результати його не дозволяють говорити про повне одужання.
Психологічна експертиза довела, що в результаті фізичних та етичних страждань Чумаченко зазнала невідновних втрат здоров'я. Ці події перевищили поріг стресового опору її організму".
Чумаченко подала позов проти журналіста, телеканалу і газети, розцінивши їхні сюжети і публікації як "пряме втручання в особисте життя".
У 2002 році Шевченківський суд Києва визнав розповсюджену Леонтьєвим інформацію недостовірною і зобов'язав його відшкодувати на користь Чумаченко 2 500 грн., а також спростувати цю інформацію в ефірі ГРТ. Леонтьєва на суді не було. Суд також ухвалив, що Інтер і "Киевские ведомости" не несуть відповідальності за дослівно ретрансльований матеріал.
У січні цього року, у відповідь на скаргу адвоката Чумаченко, Верховний суд України визнав незаконним рішення суду про звільнення українського телеканалу та газети від спростування за цим позовом і направив справу на новий розгляд у той же Шевченківський суд.
Чумаченко підняла ставки і за моральний збиток і зажадала від "Інтера" 100 тисяч гривень, "Киевских ведомостей" – 75 тисяч грн., а самого Леонтьєва – 25 тисяч грн.
І ось Леонтьєв раптом з'явився в Києві і – відразу ж – на багатьох телеканалах України. З аргументів російського журналіста стає зрозуміло, чому він зважився приїхати. Леонтьєв висловлювався у своєму стилі, за будь-якої слушної нагоди згадуючи американське громадянство Катерини Чумаченко.
Леонтьєв відразу ж заявив, що його "не цікавить" постать дружини лідера блоку "Наша Україна" Віктора Ющенка, у нього немає до неї претензій, і він "не має наміру принижувати її людську гідність громадянина США".
"Я не намагався, не мав наміру і не збираюсь принижувати її людську гідність громадянина США в тім, що вона захищає й просуває інтереси США", - заявив Леонтьєв в інтерв'ю телеканалові ТЕТ після засідання суду.
Його "вразило" те, які питання розглядалися в суді. "Все, що я чув, стосувалося розміру стовпчиків (у газеті) - чому він великий, цей - маленький, звідки взялася карикатура, звідкіля беруться плівки, хто дав, хто носив, як поширювався сигнал".
З усього цього Леонтьєва зробив висновок, що "громадянка США, країни з досить чіткими інституціолізованими демократичними традиціями, намагається ввести в Україні попередню цензуру".
"Мені абсолютно зрозуміло, що мова йде про судження й умовиводи. А, як випливає з українського діючого законодавства, оцінні судження не підлягають розгляду в суді…Вони просто не розуміють, про що мова йде. Їм не подобається це законодавство - нехай вони його змінюють!", - продовжував міркувати російський журналіст.
Леонтьєв переконаний, що не існує жодних перспектив, "крім як відхилення позову, тому що мова йде дійсно про спробу судити погляди, позиції, переконання журналіста, право робити умовиводи, а також право поширювати інформацію".
"Мене більше турбує позиція у відношенні моїх українських колег, які змушені доводити, виправдовуватися й аргументувати речі, що не потребують ані доказів, ані виправдань", переживав за українців Леонтьєв.
Можна було б поспівчувати російському "колезі", якби не його свідомий вибір на користь кіллерської журналістики. Занепокоєння Леонтьєва щодо ЙОГО українських колег зрозуміле - якщо хтось опуститься до суду з авторами однойменного українського аналога "Однако", навряд чи вони дочекаються співчуття. Навіть якщо позивачем буде пан Медведчук.
З вищесказаного можна зробити як мінімум такі припущення:
- хтось привіз Леонтьєва до Києва, щоб провести показове шоу з нагадуванням: "у Ющенка – дружина американка". У той же вечір інтерв'ю з "російською зіркою" показали УТ-1, і ТЕТ. Обидва ці канали знаходяться під контролем СДПУ(О). На 1+1, видно, вирішили цю інформацію "не засвічувати" – цей канал останнім часом і так відрізняється найбільшою запопадливістю у виконанні вказівок із Банкової. Принаймні підсумкова програма "Епіцентр".
Show must go on. Можна і не сумніватися, що тема буде продовжена;
- цей хтось добре знайомий з українським законодавством – закон про цензуру, який визначає, що таке "судження"був підписаний Кучмою не дуже й давно. Широкій громадськості, а тим більше, у далекій Росії, цей закон маловідомий.
Леонтьєв сам може здогадатися, наскільки його інформація, викладена у програмі, підпадає під термін "судження": "До оцінних суджень відносяться висловлювання, які не містять фактичних даних (критика, оцінка дій тощо), а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири тощо). ".
Якщо Леонтьєв зможе довести, що все, що він сказав, є "судженням", то в цьому випадку закон говорить: "Оцінні судження не підлягають спростуванню".
Можливо, це вже віддає манією переслідування, однак не можна забувати, що Леонтьєв працює на ГРТ, де заступник генпродюсера – широковідомий у вузьких колах Марат Гельман. Гельман тісно працював зі СДПУ(О) на парламентських виборах і, за деякими даними, як і раніше, підтримує тісний контакт із Віктором Медведчуком. "Українська правда" звернулася до нього за коментарем щодо судового позову, однак відповідь поки не одержала.
Але найгірше, що в даній ситуації складно співчувати і самій Чумаченко. Не відомо, скільки щорічно декларує родина Ющенків, але очевидно, що вони не відчувають потреби.
В умовах цензури й тиску на ЗМІ з боку влади, як про це любить розповідати сам Ющенко, дивною виглядає сума позову. Звичайно, для таких "монстрів" як "Інтер" і "Киевские ведомости" суми в 100 і 75 тисяч гривень не критичні. Телеканал і газета не закриються, журналістам будуть продовжувати виплачувати зарплати... Для Леонтьєва ці майже 5 тисяч доларів узагалі – плата за одну його прохідну програму.
Але тут уже мова йде про принцип. Так і не ставши "другом преси", Ющенко через цю справу ризикує перетворитися на "ворога преси". Принаймні, на сторінках газет і в програмах телеканалів його політичних опонентів. Попереду вибори і Ющенко сам намалював на собі мішень, по якій буде зручно стріляти.
До того ж лідер "Нашої України" зчепився з каналом, який має міцні зв'язки з головою адміністрації Путіна Олександром Волошиним. З огляду на і без того не найкращі відносини "Нашої України" із Кремлем, тепер у російських недругів Ющенка є привід нашіптувати російській владі: "Подивіться, ось він і з нашим журналістом ще наважився судитися".
Прихильникам Ющенка вже вдалося, здається, назавжди поховати бренд "Без цензури". І навіть якщо Катерина Чумаченко постраждала так, як описує адвокат, "для здоров'я" корисніше було б виставити чисто символічну суму. Забувши всі завдані образи.
У цьому випадку було б видно – слова лідера блоку Віктора Ющенка про необхідність створення умов для ЗМІ не розходяться з ділом.
