Напередодні ЄЕП: Кучма проти дипломатів
Середа, 17 вересня 2003, 20:06
Саміт СНД, який відкривається у четвер в Ялті, ознаменується підписанням договору про Єдиний економічний простір. Україна здійснює новий зовнішньополітичний прорив – всупереч категоричній позиції "проти", яку зайняли численні українські дипломати. Час від часу листи такого змісту українські міжнародники відправляють керівництву держави.
Автором чергової "ноти протесту" став Антон Бутейко, посол України у Румунії. На початку вересня він звернувся з листом до Кучми, Литвина та Януковича щодо ЄЕП. У ньому посол закликає "не робити історичної помилки" з ЄЕП.
"Участь України в ЄЕП, навіть з будь-якими застереженнями, в коротко- і середньостроковій перспективі поставить однозначний хрест на її рухові до ЄС", - пише Бутейко. А у довгостроковій – ЄЕП поставить "величезну кляксу на сторінку відносин з ЄС", додає дипломат.
Багатий досвід міжнародного юриста Бутейка (всі свої місця роботи він виклав у листі, що зайняло майже четверту частину тексту) підказує йому:
"Зміст документів по ЄЕП не містить жодних нових суттєвих елементів у порівнянні з тими, що просувалися Москвою з 1992 з метою повернути Київ на свою політичну орбіту".
"Москва висувала такі вимоги на переговорах про Статут СНД, договір про Економічний союз СНД, про Євразійський союз вугілля і сталі, про ЄврАзЕС і под.", - нагадує він. У 2003 році жодних нових "переконливіших" аргументів на користь схвалення "підфарбованих часом російських конструкцій" не з'явилося.
"Положення угоди й концепції ЄЕП суперечать національним інтересам України і не дозволяють вирішити жодної з існуючих суттєвих торговельно-економічних проблем україно-російських відносин. Економічний розбій, що практикувався Росією шляхом збору до своєї казни ПДВ на експорт в Україну при одночасних зборах ПДВ на український імпорт, вилучення чисельної групи товарів з цивілізованого режиму нормальних торговельних відносин не зупиняться з участю України в ЄЕП".
Дипломат вважає, що якби Росія справді хотіла "цивілізованих відносин", то не застосовувала б до України "дискримінаційний торговельний режим".
У листі посла чимало літературних прийомів, типу метафор та історичних ремінісценцій: "Членство в ЄЕП поставило б Україну в положення бранця московських інтересів", та "подібна помилка у свій час була зроблена Богданом Хмельницьким..."
"Закликаю вас не робити історичної помилки і не допустити підписання згаданих угоди та концепції ЄЕП, не накидати нового ярма на шию українського народу", - завершує листа до Кучми Бутейко.
Інший документ, що прийшов на адресу Кабміну, – лист від Романа Шпека.
Представник України в Європейському Союзі називає підписання угоди про ЄЕП "поверненням до Радянського союзу" та "другим розподілом Європи".
У зверненні Шпек, посилаючись на підручники та видання з питань європейської та економічної інтеграції, заявляє: ЄЕП із завізованого Азаровим проекту угоди України, Росії, Білорусії та Казахстану – це ніяка не зона вільної торгівлі, а набагато глибша інтеграція.
Як відомо, у документах ЄЕП першим завданням Єдиного економічного простору називається "формирование зоны свободной торговли без изъятий и ограничений, предполагающей неприменение во взаимной торговле антидемпинговых, компенсационных и специальных защитных мер на базе проведения единой политики в области тарифного и нетарифного регулирования, единых правил конкуренции, применения субсидий и иных форм государственной поддержки".
Шпек пише Януковичу, що ТАКЕ визначення "зони вільної торгівлі", яке міститься в угоді ЄЕП, "суперечить загальноприйнятому у світовій практиці визначенню зони вільної торгівлі та є насправді прямим повторенням загальноприйнятого у світовій практиці визначення митного союзу".
"Як свідчить світова практика, запровадження митного союзу зумовлює незворотні інтеграційні процеси, призупинення яких або неможливе, або супроводжується соціальними, політичними та економічними катаклізмами", - зауважує у листі Шпек.
"Прийняття такого важливого рішення як створення митного союзу є поворотним моментом в історії будь-якої країни", - нагадує він. Шпек додає, що якщо країна ввійде у цей митний союз, то це "виключає теоретично членство України в ЄС і використання Україною статті 49 Договору про ЄС".
"У цьому випадку Україна може вступити в ЄС виключно з іншими учасниками ЄЕП". Шпек нагадує, що Євросоюз не "має жодних стосунків з Білоруссю, не розглядає навіть теоретичну можливість вступу Росії в ЄС".
"Якщо у дуже віддаленій перспективі теоретично окремі політики можуть поставити питання про можливість членства цих двох країн в ЄС, то все одно за умови створення ЄЕП це [вступ України до ЄС] буде неможливо, оскільки іншим членом ЄЕП є Казахстан, який географічно не належить до Європи і не може скористатися статтею 49 Договору про ЄС".
Ще на одному важливому моменті наголошує Шпек. "Функції та роль органів ЄЕП значно перевищують роль органів міжнародних організацій чи навіть організацій регіональної інтеграції на зразок МЕРКОСУР, де всі рішення, без винятку, ухвалюються на міжурядовому рівні без передачі повноважень регулюючому органу".
У висновках представництва України при ЄС чітко зазначено, що "існуючий проект угоди ЄЕП суперечить основам зовнішньої політики України, указу президента "Про стратегію інтеграції України до ЄС", ряду інших нормативних, законодавчих актів України, спрямованих на інтеграцію до ЄС, Угоді про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС, національним інтересам України".
А підписання Україною угоди ЄЕП "зумовить значне погіршення міжнародного положення України, її іміджу, і може мати інші непередбачувані, негативні внутрішні та зовнішні наслідки для України, аж до втрати національного суверенітету".
Проте до слів Шпека наразі, очевидно, ніхто не планує дослухатися. І листа Бутейка теж пропустять повз вуха. Незважаючи на те, що Румунія є нашим стратегічним партнером, а ЄС – взагалі наша мрія.
Якщо ж ставлення послів до ЄЕП є різко негативним, то позиція їх формального патрона – міністра закордонних справ – є скоріше обережною.
Під час першого випробування вогнем, Грищенко, як справжній професіонал, не сказав ні "так", ні "ні" ЄЕП. А просто "заговорив" проблему.
Мовляв, "це питання, у якому переплелися багато факторів, пов'язаних, як із зовнішньою, так із внутрішньою політикою", і "з формально-правової точки зору документ можна удосконалювати". І що "важливо втримати баланс інтересів", а тому "підписання угоди із застереженнями надасть нам необхідний правовий захист і одночасно створить реальні можливості для формування зони вільної торгівлі".
Схоже, що ЄЕП таки є тестом-перевіркою для Грищенка - чи утримається він зі своїм європейським курсом у кріслі міністра, чи йому "доведеться виконувати певні обіцянки, можливо, дані ним для того, щоб призначення на посаду міністра закордонних справ стало реальністю", як це підозрювало "Дзеркало тижня".
Для попередника Грищенка Анатолія Зленка Єдиний економічний простір взагалі став "лебединою піснею". За декілька тижнів до звільнення міністр отримав "по шапці" від анонімного російського дипломата за те, що глава українського МЗС "категорично" відкинув можливість створення у рамках ЄЕП наднаціонального органу.
Тоді російський дипломат навіть порекомендував Кучмі "скористатися українським законодавством у відношенні осіб, що досягли граничного віку перебування на держслужбі й відправити дипломата на пенсію".
Ще у книзі "Дипломатія і політика", яка була презентована за тиждень до відставки, колишній голова МЗС вказав на різночитання домовленостей щодо ЄЕП Україною та Росією.
"Україна пішла на цю домовленість, оскільки сприймає її у ключі загальносвітової тенденції лібералізації ринків, а також як шанс відновити зруйновані економічні зв'язки між пострадянськими країнами.
Минуло менше місяця – і з'ясувалося, що Росія бачить цю домовленість у прив'язці до іншої мети – запровадження російського рубля як спільної валюти чотирьох країни. Впадає в око, що така політика трохи нагадує стару радянську практику продавати товар "у навантаження до іншого", - пише у мемуарах Зленко.
Всі ці аргументи не могли пройти повз Кучму, бо були адресовані також і йому. Але він непохитний в бажанні поставити підпис під угодою ЄЕП. Після 18 вересня буде видно, чи правий інший досвідчений дипломат, перший заступник міністра закордонних справ Олександр Чалий. Який про угоду ЄЕП у контексті проголошеної інтеграції до ЄС сказав: "двох інтеграцій жодна країна світу одномоментно допустити не може – це як квадратура кола, суперечність сама у собі".
Автором чергової "ноти протесту" став Антон Бутейко, посол України у Румунії. На початку вересня він звернувся з листом до Кучми, Литвина та Януковича щодо ЄЕП. У ньому посол закликає "не робити історичної помилки" з ЄЕП.
"Участь України в ЄЕП, навіть з будь-якими застереженнями, в коротко- і середньостроковій перспективі поставить однозначний хрест на її рухові до ЄС", - пише Бутейко. А у довгостроковій – ЄЕП поставить "величезну кляксу на сторінку відносин з ЄС", додає дипломат.
Багатий досвід міжнародного юриста Бутейка (всі свої місця роботи він виклав у листі, що зайняло майже четверту частину тексту) підказує йому:
|
"Зміст документів по ЄЕП не містить жодних нових суттєвих елементів у порівнянні з тими, що просувалися Москвою з 1992 з метою повернути Київ на свою політичну орбіту".
"Москва висувала такі вимоги на переговорах про Статут СНД, договір про Економічний союз СНД, про Євразійський союз вугілля і сталі, про ЄврАзЕС і под.", - нагадує він. У 2003 році жодних нових "переконливіших" аргументів на користь схвалення "підфарбованих часом російських конструкцій" не з'явилося.
"Положення угоди й концепції ЄЕП суперечать національним інтересам України і не дозволяють вирішити жодної з існуючих суттєвих торговельно-економічних проблем україно-російських відносин. Економічний розбій, що практикувався Росією шляхом збору до своєї казни ПДВ на експорт в Україну при одночасних зборах ПДВ на український імпорт, вилучення чисельної групи товарів з цивілізованого режиму нормальних торговельних відносин не зупиняться з участю України в ЄЕП".
Дипломат вважає, що якби Росія справді хотіла "цивілізованих відносин", то не застосовувала б до України "дискримінаційний торговельний режим".
У листі посла чимало літературних прийомів, типу метафор та історичних ремінісценцій: "Членство в ЄЕП поставило б Україну в положення бранця московських інтересів", та "подібна помилка у свій час була зроблена Богданом Хмельницьким..."
"Закликаю вас не робити історичної помилки і не допустити підписання згаданих угоди та концепції ЄЕП, не накидати нового ярма на шию українського народу", - завершує листа до Кучми Бутейко.
Інший документ, що прийшов на адресу Кабміну, – лист від Романа Шпека.
Представник України в Європейському Союзі називає підписання угоди про ЄЕП "поверненням до Радянського союзу" та "другим розподілом Європи".
У зверненні Шпек, посилаючись на підручники та видання з питань європейської та економічної інтеграції, заявляє: ЄЕП із завізованого Азаровим проекту угоди України, Росії, Білорусії та Казахстану – це ніяка не зона вільної торгівлі, а набагато глибша інтеграція.
|
Як відомо, у документах ЄЕП першим завданням Єдиного економічного простору називається "формирование зоны свободной торговли без изъятий и ограничений, предполагающей неприменение во взаимной торговле антидемпинговых, компенсационных и специальных защитных мер на базе проведения единой политики в области тарифного и нетарифного регулирования, единых правил конкуренции, применения субсидий и иных форм государственной поддержки".
Шпек пише Януковичу, що ТАКЕ визначення "зони вільної торгівлі", яке міститься в угоді ЄЕП, "суперечить загальноприйнятому у світовій практиці визначенню зони вільної торгівлі та є насправді прямим повторенням загальноприйнятого у світовій практиці визначення митного союзу".
"Як свідчить світова практика, запровадження митного союзу зумовлює незворотні інтеграційні процеси, призупинення яких або неможливе, або супроводжується соціальними, політичними та економічними катаклізмами", - зауважує у листі Шпек.
"Прийняття такого важливого рішення як створення митного союзу є поворотним моментом в історії будь-якої країни", - нагадує він. Шпек додає, що якщо країна ввійде у цей митний союз, то це "виключає теоретично членство України в ЄС і використання Україною статті 49 Договору про ЄС".
"У цьому випадку Україна може вступити в ЄС виключно з іншими учасниками ЄЕП". Шпек нагадує, що Євросоюз не "має жодних стосунків з Білоруссю, не розглядає навіть теоретичну можливість вступу Росії в ЄС".
"Якщо у дуже віддаленій перспективі теоретично окремі політики можуть поставити питання про можливість членства цих двох країн в ЄС, то все одно за умови створення ЄЕП це [вступ України до ЄС] буде неможливо, оскільки іншим членом ЄЕП є Казахстан, який географічно не належить до Європи і не може скористатися статтею 49 Договору про ЄС".
Ще на одному важливому моменті наголошує Шпек. "Функції та роль органів ЄЕП значно перевищують роль органів міжнародних організацій чи навіть організацій регіональної інтеграції на зразок МЕРКОСУР, де всі рішення, без винятку, ухвалюються на міжурядовому рівні без передачі повноважень регулюючому органу".
У висновках представництва України при ЄС чітко зазначено, що "існуючий проект угоди ЄЕП суперечить основам зовнішньої політики України, указу президента "Про стратегію інтеграції України до ЄС", ряду інших нормативних, законодавчих актів України, спрямованих на інтеграцію до ЄС, Угоді про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС, національним інтересам України".
А підписання Україною угоди ЄЕП "зумовить значне погіршення міжнародного положення України, її іміджу, і може мати інші непередбачувані, негативні внутрішні та зовнішні наслідки для України, аж до втрати національного суверенітету".
Проте до слів Шпека наразі, очевидно, ніхто не планує дослухатися. І листа Бутейка теж пропустять повз вуха. Незважаючи на те, що Румунія є нашим стратегічним партнером, а ЄС – взагалі наша мрія.
Якщо ж ставлення послів до ЄЕП є різко негативним, то позиція їх формального патрона – міністра закордонних справ – є скоріше обережною.
Під час першого випробування вогнем, Грищенко, як справжній професіонал, не сказав ні "так", ні "ні" ЄЕП. А просто "заговорив" проблему.
Мовляв, "це питання, у якому переплелися багато факторів, пов'язаних, як із зовнішньою, так із внутрішньою політикою", і "з формально-правової точки зору документ можна удосконалювати". І що "важливо втримати баланс інтересів", а тому "підписання угоди із застереженнями надасть нам необхідний правовий захист і одночасно створить реальні можливості для формування зони вільної торгівлі".
Схоже, що ЄЕП таки є тестом-перевіркою для Грищенка - чи утримається він зі своїм європейським курсом у кріслі міністра, чи йому "доведеться виконувати певні обіцянки, можливо, дані ним для того, щоб призначення на посаду міністра закордонних справ стало реальністю", як це підозрювало "Дзеркало тижня".
Для попередника Грищенка Анатолія Зленка Єдиний економічний простір взагалі став "лебединою піснею". За декілька тижнів до звільнення міністр отримав "по шапці" від анонімного російського дипломата за те, що глава українського МЗС "категорично" відкинув можливість створення у рамках ЄЕП наднаціонального органу.
Тоді російський дипломат навіть порекомендував Кучмі "скористатися українським законодавством у відношенні осіб, що досягли граничного віку перебування на держслужбі й відправити дипломата на пенсію".
Ще у книзі "Дипломатія і політика", яка була презентована за тиждень до відставки, колишній голова МЗС вказав на різночитання домовленостей щодо ЄЕП Україною та Росією.
"Україна пішла на цю домовленість, оскільки сприймає її у ключі загальносвітової тенденції лібералізації ринків, а також як шанс відновити зруйновані економічні зв'язки між пострадянськими країнами.
Минуло менше місяця – і з'ясувалося, що Росія бачить цю домовленість у прив'язці до іншої мети – запровадження російського рубля як спільної валюти чотирьох країни. Впадає в око, що така політика трохи нагадує стару радянську практику продавати товар "у навантаження до іншого", - пише у мемуарах Зленко.
Всі ці аргументи не могли пройти повз Кучму, бо були адресовані також і йому. Але він непохитний в бажанні поставити підпис під угодою ЄЕП. Після 18 вересня буде видно, чи правий інший досвідчений дипломат, перший заступник міністра закордонних справ Олександр Чалий. Який про угоду ЄЕП у контексті проголошеної інтеграції до ЄС сказав: "двох інтеграцій жодна країна світу одномоментно допустити не може – це як квадратура кола, суперечність сама у собі".
