Волков: свідок каліфорнійського процесу, який хотів убити Лазаренка
Вівторок, 7 жовтня 2003, 13:59
Поки що ніхто не може точно передбачити, чим закінчиться суд над Лазаренком. Але вже зараз можна оцінити моральні наслідки цієї справи для українських політиків. Якщо зараз основні знання американців зводяться до того, що "український президент вбиває журналістів", то після Лазаренка всі українські політики автоматично стануть "корупціонерами".
Як "Українська правда" вже писала, Лазаренко намагається довести американському правосуддю, що його не можна судити за порушення українських законів. В Україні крадуть всі, це загальновідомо і не вважається чимось поганим.
На підтвердження своїх слів Лазаренко хоче намалювати присяжним типову картинку життя й діяльність сучасного українського політика. Головним чином – на прикладі Олександра Волкова, колишнього "овочівника", який безвідплатно, тобто задарма купив Кучмі перший у його житті шкіряний диван.
Волков у кількох документах уже 17-томної справи колишнього прем'єра вказується як людина, яка "намагалася здійснити замах на Лазаренка". Про те, що Волков готував замах на Лазаренка, екс-прем'єр повідомив службі імміграції й натуралізації відразу ж, як тільки ступив на американську землю.
Швидше за все, ідеться про невдалу спробу замаху на Лазаренка в 1996 році.
Тоді Лазаренко-прем'єр збирався до аеропорту, щоб вилетіти до Донецька. В момент проїзду по Рибальському острову в Києві біля його автомобіля стався вибух.
Постраждав охоронець Лазаренка. Спостерігачі тоді пов'язували замах із протиборством прем'єра і донецького клану. Сам Лазаренко утримувався від коментарів, натякаючи на "противників реформ уряду".
В Америці Лазаренко вирішив, що це був Волков.
Можливо, саме з цієї причини обвинувачення й суддя без проблем підтримали запит адвокатів до української влади з приводу Волкова. Лист адвокатів був направлений у числі інших документів до Генпрокуратури. Прізвище Волкова міститься в списку допитуваних у справі екс-прем'єра.
"Українській правді" не вдалося дізнатися, чи погодився Волков з'явитися на допит. Судячи з усього – ні, оскільки в кінці вересня адвокати Лазаренка звернулися до судді з проханням направити до України офіційний міжурядовий документ для забезпечення допиту Волкова (у тому ж списку, до речі, вказуються Марчук і Пустовойтенко).
Про Волкова адвокати Лазаренка пишуть так: "він відкрив рахунки за кордоном, почав там бізнес, використовував офшорні кампанії для ухиляння від податків, продавав вугілля на міжнародному ринку, особисто просив Кучму владнати в НБУ справу його компанії "Seveco Trust", що займалася постачаннями нафтопродуктів в Україну, причетний до постачань устаткування "Джон Дір" в Україну, особисто укладав міжурядові контракти".
"Уся ця діяльність, пишуть адвокати, не була визначена Генпрокуратурою як незаконна". Тому свідчення й документи в справі Волкова важливі для захисту, щоб показати, "що діяльність підзахисного була загальновідома і розумілася як діяльність відповідно до закону і загальноприйнята практика в Україні".
У числі доказів адвокати запитували звіт Генпрокуратури на депутатський запит Григорія Омельченка з приводу законності закордонних рахунків Волкова. Тоді, у листопаді 1999 року прокуратура не знайшла нічого злочинного в діяльності Волкова. Зараз, через 4 роки Генпрокуратурі доведеться попотіти, доводячи, що подібні діяння Лазаренка є порушенням закону.
Складно пояснити, чому саме до Волкова Лазаренко має такі почуття.
Адже в переліку політиків, декларації яких запитані захистом, - Пінчук, Пустовойтенко, члени всіх складів урядів, починаючи з 1991 року! На кожному з цих політиків Лазаренко може продемонструвати гнучкість української феміди.
При всіх недоліках Волкова, його не називають людиною, здатною на вбивство. Правда, може, просто ще не все про нього відомо? Але, скоріше за все, Волков обраний жертвою з однієї простої причини – він знає де, коли і скільки. Він – колишній Кучмин гаманець. От уже як мінімум 3 роки як Волков не при справах, тобто не при тілі. Але про рахунки і грошові справи Кучми, починаючи з 1994 року (а може й раніше), знає не з чуток.
Але це вже зовсім інша історія. Така людина, як Волков, знає, як зберігати документи ціною у власне життя.
"Українська правда" звернулася до Олександра Волкова через його помічників з проханням прокоментувати викладену в матеріалі інформацію, проте поки відповіді не отримала. "УП" готова подати позицію Волкова із зазначених у статті питань.
Як "Українська правда" вже писала, Лазаренко намагається довести американському правосуддю, що його не можна судити за порушення українських законів. В Україні крадуть всі, це загальновідомо і не вважається чимось поганим.
На підтвердження своїх слів Лазаренко хоче намалювати присяжним типову картинку життя й діяльність сучасного українського політика. Головним чином – на прикладі Олександра Волкова, колишнього "овочівника", який безвідплатно, тобто задарма купив Кучмі перший у його житті шкіряний диван.
Волков у кількох документах уже 17-томної справи колишнього прем'єра вказується як людина, яка "намагалася здійснити замах на Лазаренка". Про те, що Волков готував замах на Лазаренка, екс-прем'єр повідомив службі імміграції й натуралізації відразу ж, як тільки ступив на американську землю.
Швидше за все, ідеться про невдалу спробу замаху на Лазаренка в 1996 році.
Тоді Лазаренко-прем'єр збирався до аеропорту, щоб вилетіти до Донецька. В момент проїзду по Рибальському острову в Києві біля його автомобіля стався вибух.
Постраждав охоронець Лазаренка. Спостерігачі тоді пов'язували замах із протиборством прем'єра і донецького клану. Сам Лазаренко утримувався від коментарів, натякаючи на "противників реформ уряду".
В Америці Лазаренко вирішив, що це був Волков.
Можливо, саме з цієї причини обвинувачення й суддя без проблем підтримали запит адвокатів до української влади з приводу Волкова. Лист адвокатів був направлений у числі інших документів до Генпрокуратури. Прізвище Волкова міститься в списку допитуваних у справі екс-прем'єра.
"Українській правді" не вдалося дізнатися, чи погодився Волков з'явитися на допит. Судячи з усього – ні, оскільки в кінці вересня адвокати Лазаренка звернулися до судді з проханням направити до України офіційний міжурядовий документ для забезпечення допиту Волкова (у тому ж списку, до речі, вказуються Марчук і Пустовойтенко).
Про Волкова адвокати Лазаренка пишуть так: "він відкрив рахунки за кордоном, почав там бізнес, використовував офшорні кампанії для ухиляння від податків, продавав вугілля на міжнародному ринку, особисто просив Кучму владнати в НБУ справу його компанії "Seveco Trust", що займалася постачаннями нафтопродуктів в Україну, причетний до постачань устаткування "Джон Дір" в Україну, особисто укладав міжурядові контракти".
"Уся ця діяльність, пишуть адвокати, не була визначена Генпрокуратурою як незаконна". Тому свідчення й документи в справі Волкова важливі для захисту, щоб показати, "що діяльність підзахисного була загальновідома і розумілася як діяльність відповідно до закону і загальноприйнята практика в Україні".
У числі доказів адвокати запитували звіт Генпрокуратури на депутатський запит Григорія Омельченка з приводу законності закордонних рахунків Волкова. Тоді, у листопаді 1999 року прокуратура не знайшла нічого злочинного в діяльності Волкова. Зараз, через 4 роки Генпрокуратурі доведеться попотіти, доводячи, що подібні діяння Лазаренка є порушенням закону.
Складно пояснити, чому саме до Волкова Лазаренко має такі почуття.
Адже в переліку політиків, декларації яких запитані захистом, - Пінчук, Пустовойтенко, члени всіх складів урядів, починаючи з 1991 року! На кожному з цих політиків Лазаренко може продемонструвати гнучкість української феміди.
При всіх недоліках Волкова, його не називають людиною, здатною на вбивство. Правда, може, просто ще не все про нього відомо? Але, скоріше за все, Волков обраний жертвою з однієї простої причини – він знає де, коли і скільки. Він – колишній Кучмин гаманець. От уже як мінімум 3 роки як Волков не при справах, тобто не при тілі. Але про рахунки і грошові справи Кучми, починаючи з 1994 року (а може й раніше), знає не з чуток.
Але це вже зовсім інша історія. Така людина, як Волков, знає, як зберігати документи ціною у власне життя.
"Українська правда" звернулася до Олександра Волкова через його помічників з проханням прокоментувати викладену в матеріалі інформацію, проте поки відповіді не отримала. "УП" готова подати позицію Волкова із зазначених у статті питань.
