Відповідь заступнику глави СДПУ(О) Загородньому

Середа, 3 грудня 2003, 11:35
Даний матеріал є реакцією на публікацію в "Українській правді" статті заступника голови СДПУ(О) і першого заступника голови адміністрації президента Юрія Загороднього "А Винниченка за що?":


Високоповажний пане Юрію!

Вчена рада Інституту політичного моделювання розглянула по суті оприлюднені Вами оцінки діяльності Інституту політичного моделювання, редакції "Української правди" та особисто впп. Малєєва та Яневського. Останнім доручено дати стислу відповідь по суті висловлених Вами зауважень та побажань, обминаючи образливі формулювання, яких Ви припустилися на адресу Ваших опонентів.

Вчена рада Інституту політичного моделювання констатує, що дві статті, оприлюднені Вами у відповідь в двох різних ЗМІ (в "УП" та "Нашій газеті+") відрізняються як формою, так і змістом. І, отже, покликані створити у різних груп читачів (тих, хто читав "УП", і тих, хто з якихось причин не спромігся цього зробити) спотворене уявлення про суть дискусії.

Бажаємо Вам, шановний пане Юрію, здоров'я, подальших творчих успіхів на благо нашої України.

З повагою,
Юрій Бауман,
Вчений секретар Інституту політичного моделювання,
кандидат філософських наук




Про "шуцманів", об'єднання лівих сил та інтелектуалізм Загороднього як уособлення потенціалу СДПУ(О)

Відверто кажучи, поставлене перед нами Вченою радою Інституту політичного моделювання завдання виконати дуже важко. Нас зобов'язано дати стислу відповідь на дві розлогі зауваги п. Загороднього, присвячені одній темі. Адже тексти, оприлюднені ним в "УП" та на шпальтах есдеківського партвидання, значно різняться між собою і часто-густо прямо суперечать один одному.

Ми спробуємо узагальнити головні теоретико-ідеологічні тези, однак тільки ті, які є спільними для обох статей.

В цьому контексті дозволимо собі лише одну попередню заувагу. Ви, зокрема, пишете: "термины в заголовке этой статьи бессовестно позаимствованы мною у господ Яневского и Малеева".

Мова йде про терміни "антиінтелектуалізм" та "вертикальна мобільність суспільства". Повідомляємо, що останній термін належить такому собі Пітіріму Сорокіну, видатному російському та американському соціологу, засновнику сучасної соціології праці, який є класиком сучасного суспільствознавства.

Але про головне. Весь пафос трьох Ваших статей [в "УП" та двох в ЦО СДПУ(О)] зводиться, наскільки нам пощастило зрозуміти, до спроби легітимізувати на рівні масової свідомості три засадничі постулати:

Перший – СДПУ(О) є лівою партією і повинна сприйматися і суспільством, і політикумом як ліва партія.

Другий - ліві сили повинні об'єднатися для боротьби із правими, які уособлює Ющенко.

Третій - справжніми олігархами є ті, хто знаходиться в оточенні Ющенка (серед інших осіб Ви, пане Юрію, чомусь назвали діючого державного міністра Грузії Зураба Жванію).

Для виправдання цих тез Ви сформулювали низку аксіоматичних тверджень, які, як нам видається, є некоректними як з політологічної, так і з історичної точки зору - власне на цю обставину ми і намагалися звернути Вашу увагу в попередній статті.

Спробуємо стисло розібрати всі три тези ще раз.

Перше. Ніхто в світі не вірить сьогодні, що партія, погляди якої Ви маєте честь представляти, є лівою партією.

СДПУ(О) НЕ прийняли до всесвітнього об'єднання лівих сил - Соцінтерну. Нами не виявлено (навіть лабораторними методами) людей, які би при здоровому розумі і тверезій пам'яті стверджували, що для СДПУ(О) та її лідерів більш важливі інтереси найманих робітників, ніж олігархів та чиновників всіх рівнів.

Останні голосування у Верховній Раді щодо бюджету та мінімуму заробітної платні лише підтверджують їх точку зору.

Ще один красномовний факт. Згідно з нашими дослідженнями, теоретично можливий соціал-демократичний електоральний сегмент в Україні сягає 20%. (Всеукраїнське репрезентативне опитування, проведене у жовтні 2003 центром "Імідж-контроль" на замовлення Інституту політичного моделювання, вибірка 5 904 опитаних.)

На останніх парламентських виборах есдеки набрали хіба що 7%. Отже, 2/3 соціал-демократично налаштованих громадян просто не бачать СДПУ(О) як силу, здатну висловлювати та обстоювати їх погляди.

Щодо другої Вашої тези. Ця теза практично покликана переорієнтувати КПУ та СПУ з боротьби із існуючим політичним устроєм та владою на боротьбу проти Ющенка персонально.

Прикладна мета очевидна - пересварити опозицію між собою, "локалізувати" Ющенка в Західній Україні, протягти зручного кандидата до другого туру, виграти президентські перегони, зберегти той стан речей в державі, який наразі існує.

Формулювати такі або будь-які інші тези є Вашим невід'ємним правом. Невід'ємним правом українського народу є формулювати свою позицію щодо них.

В цьому сенсі позицію сформульовано: Ющенко залишається і залишиться лідером громадської довіри; влада, яку значною мірою репрезентує Ваша партія, на жаль, є лідером громадської НЕдовіри (що засвідчили, зокрема, результати останніх парламентських виборів).

Отже, якщо КПУ та СПУ прагнуть коли не втратити остаточно, то, принаймні, суттєво послабити свої електоральні позиції, вони, власне, і повинні скористатися Вашою порадою. Але шанси, що всі вони одночасно зійдуть з розуму, мізерні.

І, нарешті, третя теза. "Олігархами" в сучасних умовах заведено називати осіб, які набули величезних статків, користуючись владними повноваженнями та привілеями, які з них випливають. Самі повноваження вони посилюють, використовуючи набуті наддоходи.

В цьому сенсі перелічені Вами представники опозиційних сил олігархами не є і бути не можуть. Спроби поставити впп. Рибачука, Порошенка та інших на "почесний" п'єдестал, скинувши звідти впп. Медведчука, Януковича тощо, викликають щире здивування виборців, які чітко усвідомлюють, "хто є who" в нашій з Вами Україні.

Підсумовуючи, дозволимо і собі сформулювати аксіому. СДПУ(О), або принаймні ті, хто говорить від її імені, є не тільки антиінтелектуалами, але антиінтелектуалами, які ab ovo вважають нас, українських громадян, людьми, не здатними відрізнити зерно від лушпиння.

Звідси – спроби брутальної маніпуляції суспільною думкою.

Особисто ми, безумовно, віримо в наш народ, оскільки є невід'ємною його частиною. Таким чином, спроба маніпулювати нашою думкою, а тим більше перекручувати її, нічого, крім протесту, не викликає.


Автори: Кость Малєєв, Данило Яневський, Інститут політичного моделювання



Читайте також статтю заступника голови СДПУ(О) і першого заступника голови адміністрації президента Юрія Загороднього "А Винниченка за що?"

Читайте також статтю, яка започаткувала дискусію в "УП":

"Юрій Загородній та войовничий антиінтелектуалізм СДПУ(О)"

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"



powered by lun.ua