Нова влада: екс-заступники Лазаренка і Януковича, брат Медведчука і менеджер Пінчука
Понеділок, 12 січня 2004, 19:46
Повернення з різдвяних канікул стало досить жвавим для української виконавчої влади. В Україні за вихідні з'явилося три нові міністри і новий заступник голови податкової адміністрації.
Виникає враження, що Кучма, який чи то розважався, чи то лікувався більше двох тижнів, нарешті дійшов до робочого столу і попідписував усе, що туди поклали. Перепало різдвяних подарунків усім – і Пінчуку, і Януковичу, і Медведчуку.
У неділю Кучма підписав укази про призначення Миколи Деркача міністром економіки і з питань європейської інтеграції України замість Валерія Хорошковського, Віктора Слаути міністром аграрної політики України замість Сергія Рижука. Ще одним указом Кучма призначив Олександра Неустроєва міністром промислової політики України, звільнивши Анатолія М'ялицю.
А ще Кучма своїм указом призначив Сергія Медведчука першим заступником голови Державної податкової адміністрації України.
Міністерські рокіровки
Як відомо, Валерій Хорошковський в кінці року подав у відставку через заблокованість роботи міністерства і його повну підконтрольність Мінфіну Азарова. Сергій Рижук, який вистояв усю аграрну кризу, також за словами Януковича сам подав у відставку – з моральних міркувань.
Що ж до Анатолія М'ялиці, то він і так довго засидівся у Кабміні Януковича. Жодної активності не проявляв. М'ялиця, як відомо був єдиним міністром від Партії промисловців і підприємців в уряді, який затримався там ще з часів прем'єра Кінаха – шефа ПППУ. Напевно, металургійним босам потрібніші свої кадри – офіційно міністра звільнили за недобір податків і відсутність особливої старанності.
Прихід нових міністрів свідчить про посилення донецької та дніпропетровської груп в Кабміні.
Креатуру Віктора Пінчука Валерія Хорошковського змінив Микола Деркач, який до останнього часу був послом України в Литві.
Квота на це крісло закріплена за фракцією ПППУ-"Трудова Україна". Однак після звільнення Хорошковського ходили чутки, що посаду може обійняти Сергій Осика, близький до СДПУ(О). Він теж проводив різдвяні канікули в Баден-Бадені – але не через присутність Кучми, а за звичкою. І складно сказати, чи потрібна була по-справжньому Осиці ця посада.
Деркач
Новий міністр економіки Микола Іванович Деркач є одним зі старожилів "Дніпропетровської сім'ї". Про нього згадується у однойменній книжці, написаній у 1996 році Піховшеком.
Деркач народився у 1949 році на хуторі Дорошенко в Краснодарському краї. Закінчив Дніпропетровський металургійний інститут за спеціальністю інженер-економіст, подальша кар'єра також була пов'язана з другою батьківщиною Кучми.
З 1976 Деркач працював у фінансових установах місцевої влади. У 1985-92 — начальник фінансового управління Дніпропетровського облвиконкому.
У 1992-95 був заступником голови облдержадміністрації (яку тоді очолював Лазаренко) та облвиконкому, з поєднанням функцій начальника фінансового управління.
Згідно з книгою "Бульдозер", Микола Деркач був другою головною людиною в команді Лазаренко зразка 1992. Усі, з ким довелось зустрічатися авторам, характеризували його як "украй порядну людину" і "талановитого й скрупульозного фінансиста".
Окрім цього, у "Бульдозері" стверджується, що Микола Іванович відав у ті часи "білою касою" Лазаренка. (До речі, він – не єдиний соратник Лазаренка у нинішньому уряді. Міністром екології працює Сергій Поляков – екс-донецький губернатор, відісланий до шахтарського краю Павлом Івановичем.)
У 1995-96, після переїзду Лазаренка у Київ, Деркач був виконувачем обов'язків, а у 1996-97 – головою Дніпропетровської обласної держадміністрації. Потім, до 2001, він був першим заступником губернатора. А з 2001 – послом України в Литовській республіці.
Незважаючи на дипломатичну місію в Прибалтиці, новий глава Дніпропетровський губернатор Володимир Яцуба в серпні 2003 призначив Деркача на посаду одного з перших заступників.
У "Дніпропетровській сім'ї" наводиться цитата Деркача зразка 1996 року – тодішнього губернатора області. Після аналізу діяльності економіки області він заявив: "Факти свідчать, що час шоків, скарг минув. Перефразуючи слова класика, можна сказати, що чутки про нашу кончину занадто перебільшені".
В уряді Януковича Деркачу поставлено задачу не повторювати дорогу Хорошковського – і підкоритися Азарову. Перший віце-прем'єр, який також очолює Мінфін, наказав Деркачу поглибити співпрацю свого міністерства з його.
"Податкова реформа – це ж не справа одного Мінфіну. Це наша спільна справа, Мінфіну і Мінекономіки", – сказав Азаров. Серед пріоритетів Мінекономіки він назвав розвиток фондового ринку і ринку цінних паперів. "Це також задача Мінекономіки – управління держвласністю", – сказав він.
"Рік тому ми говорили про розгляд фінансових планів наших державних підприємств-монополістів – Мінекономіки успішно провалило цю роботу. Колосальні фінансові ресурси використовуються без всякого контролю з боку держави – цього не повинно бути", – підкреслив Азаров.
Але головною задачею є продовження роботи по приєднанню України до Всесвітньої торгової організації. В питанні ЄЕП він сказав "не з порогу відкидати, а захищати наші національні інтереси, розширюючи економічну співпрацю в рамках чотирьох країн".
Неустроєв
Квота міністра промислової політики належала також фракції Партії промисловців і підприємців і "Трудової України". "Трудовики" є старшими партнерами у цьому парламентському об'єднанні – партія Кінаха делегувала у фракцію лише 11 депутатів із 42.
Тому партія Пінчука забрала собі цю квоту – її посів директор одного із підприємств зятя президента.
Новий міністр промполітики Олександр Неустроєв до травня 2003 був керівником ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод" – одного з найбільших у світі підприємств з виробництва труб. Дане підприємство входить у холдинг "Інтерпайп", який належить Пінчуку.
"Нікопольський південнотрубний за розмаїттям виробництва і асортиментом продукції, що випускається, не має аналогів", – говориться на сайті підприємства. Завод може виробляти "труби найширшого призначення з вуглецевих, легованих, нержавіючих марок сталі й сплавів на основі титану, міді, цирконію".
Неустроєв закінчив у 1972 Донецький державний технічний університет. І навіть значиться у списку видатних випускників кафедри "Обробки металів тиском".
Цікавою є історія приходу Неустроєва на завод. Сприяла цьому здача Донецького металургійного заводу у 1997 команді Щербаня. Принаймні, так вважає колишній керівник ДМЗ Володимир Следньов.
В інтерв'ю "Україні кримінальній" він відзначив, що "за домовленістю з губернатором Донецької області Щербанем міністр промисловості Голубченко призначив на посаду директора Донецького металургійного заводу "людину Щербаня" — голову райвиконкому Ленінського району Донецька Риженкова".
"Начальник листопрокатного цеху Олександр Неустроєв проводив "конференцію" трудового колективу заводу, на якій вустами підготовлених виступаючих особливо багато було вилито бруду в мою адресу. "Конференція" звернулася з проханням до президента Кучми не допустити виконання рішення Донецького обласного суду "по поверненню Следньова на завод". Неустроєв, напевно, на подяку призначається директором Південнотрубного заводу в Нікополі", – зазначив Следньов.
Следньов скаржився кореспонденту, що Неустроєв пішов на вибори-2002 як № 50 списку "За єду". "Рветься в політичну еліту, але ж, здається, зовсім недавно людина взагалі падала "на дно" суспільства, і я тоді тайкома від "партії й народу" лікував його, потім, повіривши, призначив начальником цеху, брав із собою в закордонні відрядження", – розповів екс-начальник новопризначеного міністра.
Неустроєву його шеф в уряді віце-прем'єр Клюєв поставив завдання фінансово оздоровити промислові підприємства: у 2003 році прибуток прибуткових підприємств знизилася на 18%, а збитки збиткових зросли на 95%.
"Тому в першу чергу – фінансове оздоровлення. Треба дивитися на (резерви) кадрової політики, міжгалузевої і внутрішньогалузевої кооперації", – сказав Клюєв.
Віце-прем'єр також поставив перед Нустроєвим задачу ретельно проаналізувати причини банкрутства промпідприємств. Серед пріоритетів діяльності міністерства Клюєв виділив розвиток легкої промисловості, виробництво засобів хімічного захисту рослин, автомобілебудування і підйом сільгоспмашинобудування.
Слаута
У кадрових перестановках не забув про власне підсилення і Янукович. Новим міністром аграрної політики України став його старий знайомий Віктор Слаута.
Віктор Слаута – депутат із фракції Аграрної партії. Він обрався до парламенту за 63 округом Донецької області. До цього був заступником губернатора Донецької області Януковича. Квота на місце міністра АПК належить фракції Аграрної партії.
У парламенті Слаута був першим заступником голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.
Віктор Слаута народився у 1952 в селі Закітне Донецької області. Він має вищу освіту. Закінчив Харківський сільськогосподарський інститут (1968-73).
Судячи з теми захищеної у 1999 році кандидатської дисертації, новопризначений міністр не повинен допустити другої зернової кризи. Її назва "Економічні проблеми розвитку зернового господарства області: ефективність, стійкість, циклічність (на матеріалах Донецької області)".
Саме привид зернової кризи досі лякає аграрний блоку уряду. Віце-прем'єр Іван Кириленко доручив Слауті виконати програму "Зерно-2004". "Необхідно забути гіркоту 2003 року і ніколи не допустити, щоб Україна залишилася без власного хліба. Це задача номер один, номер два, номер три", – сказав він.
Кириленко також хоче законодавчо забезпечити функціонування ринку землі, бо з 1 січня 2005 року закінчується мораторій на її продаж.
Медведчук-молодший
Але головний герой кадрових перестановок не потребує представлення. Сенсацією стало призначення Сергія Медведчука, молодшого брата глави адміністрації президента, на посаду першого заступника Державної податкової адміністрації.
Цінність події у тому, що нове крісло Медведчука-молодшого, за логікою, має означати його звільнення з керівництва Львівською податковою. Саме на цьому місці він став не просто інструментом брата по розправі із його політопонентами на Галичині. Медведчук-молодший чесно виборов титул одного із ворогів преси в Україні, розгорнувши кампанію на знищення "Львівської газети".
Тому новину про його призначення першим заступником Кравченка у Львові зустріли радістю – голова облради Михайло Сендак з "Нашої України" сказав, що Кучма "дослухався до голосу народу і здорового глузду".
Але проблема в тому, що досі не оприлюднене розпорядження по Державній податковій про звільнення Медведчука з львівського офісу. І хоча до цього в історії не було випадків, щоб робота у центральному апараті поєднувалася із керівництвом регіоном, опоненти Медведчука готові повірити і в такий сценарій.
Микола Томенко з "Нашої України" бачить у новому призначенні більше плюсів для Медведчука-молодшого: він іде на підвищення, по суті, стає другою особою у податковій і заміщатиме Кравченка за його відсутності. Виходить так, що перед виборами президента Медведчук-старший отримав контроль над ще одним силовим відомством.
Водночас інший "нашоукраїнець" депутат від Львівщини Олег Тягнибок зітхає з полегшенням: "Гіршого за Медведчука не може бути нікого. І хто б не прийшов на його місце, у порівнянні з попередником він буде вигравати".
Якщо Сергія Медведчука все-таки знімуть з Львівської податкової, то серед наступників називають його соратників: керівника дрогобицькою податковою Строчила, який також є депутатом облради і входить до фракції Медведчука "Соціальна справедливість".
Ще один можливий претендент – Тарас Козак, начальник Західної регіональної митниці, екс-перший заступник Медведчука. Третій кандидат – висуванець із київського центрального апарату податкової Данилишин, який був заступником губернатора з питань економіки і першим заступником податківців регіону ще до приходу Медведчука.
Тягнибок прогнозує, що наступним після переведення Сергія Медведчука у Київ буде розсадка його ставлеників на чолі податкових адміністрацій Західної України.
Крім Львівщини, медведчуківці претендують на керівництво ДПАУ Волинської області (керівник львівської міської податкової Хом'як), Рівненської області (заступник голови ДПАУ Закарпаття Шкіп'як). До того ставленики брата голови АП освоїли Закарпатську область.
Якщо всі ці кадрові призначення відбудуться, то виявиться, що Медведчук дійсно пішов на підвищення – він керуватиме податковою не в одній області, а на всій Західній Україні. Як куратор своїх колишніх підлеглих у Києві.
Детальніше про Сергія Медведчука читайте у матеріалах "Львівської газети" і "Української правди":
Звернення "Львівської газети" із приводу затримання Маркіяна Іващишина
Свобода слова від Медведчука для борзописців з "Львівської газети"
Сергій Медведчук: "Я пишаюсь своїм братом, який по життю є прикладом для мене"
"Справа Медведчука-молодшого": шоу мусить тривати
Запасний аеродром Сергія Медведчука
Кишенькова служба безпеки Сергія Медведчука
День української ганьби
Податками по опозиції
Виникає враження, що Кучма, який чи то розважався, чи то лікувався більше двох тижнів, нарешті дійшов до робочого столу і попідписував усе, що туди поклали. Перепало різдвяних подарунків усім – і Пінчуку, і Януковичу, і Медведчуку.
У неділю Кучма підписав укази про призначення Миколи Деркача міністром економіки і з питань європейської інтеграції України замість Валерія Хорошковського, Віктора Слаути міністром аграрної політики України замість Сергія Рижука. Ще одним указом Кучма призначив Олександра Неустроєва міністром промислової політики України, звільнивши Анатолія М'ялицю.
А ще Кучма своїм указом призначив Сергія Медведчука першим заступником голови Державної податкової адміністрації України.
Міністерські рокіровки
Як відомо, Валерій Хорошковський в кінці року подав у відставку через заблокованість роботи міністерства і його повну підконтрольність Мінфіну Азарова. Сергій Рижук, який вистояв усю аграрну кризу, також за словами Януковича сам подав у відставку – з моральних міркувань.
Що ж до Анатолія М'ялиці, то він і так довго засидівся у Кабміні Януковича. Жодної активності не проявляв. М'ялиця, як відомо був єдиним міністром від Партії промисловців і підприємців в уряді, який затримався там ще з часів прем'єра Кінаха – шефа ПППУ. Напевно, металургійним босам потрібніші свої кадри – офіційно міністра звільнили за недобір податків і відсутність особливої старанності.
Прихід нових міністрів свідчить про посилення донецької та дніпропетровської груп в Кабміні.
Креатуру Віктора Пінчука Валерія Хорошковського змінив Микола Деркач, який до останнього часу був послом України в Литві.
Квота на це крісло закріплена за фракцією ПППУ-"Трудова Україна". Однак після звільнення Хорошковського ходили чутки, що посаду може обійняти Сергій Осика, близький до СДПУ(О). Він теж проводив різдвяні канікули в Баден-Бадені – але не через присутність Кучми, а за звичкою. І складно сказати, чи потрібна була по-справжньому Осиці ця посада.
 |
Новий міністр економіки Микола Іванович Деркач є одним зі старожилів "Дніпропетровської сім'ї". Про нього згадується у однойменній книжці, написаній у 1996 році Піховшеком.
Деркач народився у 1949 році на хуторі Дорошенко в Краснодарському краї. Закінчив Дніпропетровський металургійний інститут за спеціальністю інженер-економіст, подальша кар'єра також була пов'язана з другою батьківщиною Кучми.
З 1976 Деркач працював у фінансових установах місцевої влади. У 1985-92 — начальник фінансового управління Дніпропетровського облвиконкому.
У 1992-95 був заступником голови облдержадміністрації (яку тоді очолював Лазаренко) та облвиконкому, з поєднанням функцій начальника фінансового управління.
Згідно з книгою "Бульдозер", Микола Деркач був другою головною людиною в команді Лазаренко зразка 1992. Усі, з ким довелось зустрічатися авторам, характеризували його як "украй порядну людину" і "талановитого й скрупульозного фінансиста".
Окрім цього, у "Бульдозері" стверджується, що Микола Іванович відав у ті часи "білою касою" Лазаренка. (До речі, він – не єдиний соратник Лазаренка у нинішньому уряді. Міністром екології працює Сергій Поляков – екс-донецький губернатор, відісланий до шахтарського краю Павлом Івановичем.)
У 1995-96, після переїзду Лазаренка у Київ, Деркач був виконувачем обов'язків, а у 1996-97 – головою Дніпропетровської обласної держадміністрації. Потім, до 2001, він був першим заступником губернатора. А з 2001 – послом України в Литовській республіці.
Незважаючи на дипломатичну місію в Прибалтиці, новий глава Дніпропетровський губернатор Володимир Яцуба в серпні 2003 призначив Деркача на посаду одного з перших заступників.
У "Дніпропетровській сім'ї" наводиться цитата Деркача зразка 1996 року – тодішнього губернатора області. Після аналізу діяльності економіки області він заявив: "Факти свідчать, що час шоків, скарг минув. Перефразуючи слова класика, можна сказати, що чутки про нашу кончину занадто перебільшені".
В уряді Януковича Деркачу поставлено задачу не повторювати дорогу Хорошковського – і підкоритися Азарову. Перший віце-прем'єр, який також очолює Мінфін, наказав Деркачу поглибити співпрацю свого міністерства з його.
"Податкова реформа – це ж не справа одного Мінфіну. Це наша спільна справа, Мінфіну і Мінекономіки", – сказав Азаров. Серед пріоритетів Мінекономіки він назвав розвиток фондового ринку і ринку цінних паперів. "Це також задача Мінекономіки – управління держвласністю", – сказав він.
"Рік тому ми говорили про розгляд фінансових планів наших державних підприємств-монополістів – Мінекономіки успішно провалило цю роботу. Колосальні фінансові ресурси використовуються без всякого контролю з боку держави – цього не повинно бути", – підкреслив Азаров.
Але головною задачею є продовження роботи по приєднанню України до Всесвітньої торгової організації. В питанні ЄЕП він сказав "не з порогу відкидати, а захищати наші національні інтереси, розширюючи економічну співпрацю в рамках чотирьох країн".
Неустроєв
Квота міністра промислової політики належала також фракції Партії промисловців і підприємців і "Трудової України". "Трудовики" є старшими партнерами у цьому парламентському об'єднанні – партія Кінаха делегувала у фракцію лише 11 депутатів із 42.
Тому партія Пінчука забрала собі цю квоту – її посів директор одного із підприємств зятя президента.
Новий міністр промполітики Олександр Неустроєв до травня 2003 був керівником ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод" – одного з найбільших у світі підприємств з виробництва труб. Дане підприємство входить у холдинг "Інтерпайп", який належить Пінчуку.
"Нікопольський південнотрубний за розмаїттям виробництва і асортиментом продукції, що випускається, не має аналогів", – говориться на сайті підприємства. Завод може виробляти "труби найширшого призначення з вуглецевих, легованих, нержавіючих марок сталі й сплавів на основі титану, міді, цирконію".
Неустроєв закінчив у 1972 Донецький державний технічний університет. І навіть значиться у списку видатних випускників кафедри "Обробки металів тиском".
Цікавою є історія приходу Неустроєва на завод. Сприяла цьому здача Донецького металургійного заводу у 1997 команді Щербаня. Принаймні, так вважає колишній керівник ДМЗ Володимир Следньов.
В інтерв'ю "Україні кримінальній" він відзначив, що "за домовленістю з губернатором Донецької області Щербанем міністр промисловості Голубченко призначив на посаду директора Донецького металургійного заводу "людину Щербаня" — голову райвиконкому Ленінського району Донецька Риженкова".
"Начальник листопрокатного цеху Олександр Неустроєв проводив "конференцію" трудового колективу заводу, на якій вустами підготовлених виступаючих особливо багато було вилито бруду в мою адресу. "Конференція" звернулася з проханням до президента Кучми не допустити виконання рішення Донецького обласного суду "по поверненню Следньова на завод". Неустроєв, напевно, на подяку призначається директором Південнотрубного заводу в Нікополі", – зазначив Следньов.
Следньов скаржився кореспонденту, що Неустроєв пішов на вибори-2002 як № 50 списку "За єду". "Рветься в політичну еліту, але ж, здається, зовсім недавно людина взагалі падала "на дно" суспільства, і я тоді тайкома від "партії й народу" лікував його, потім, повіривши, призначив начальником цеху, брав із собою в закордонні відрядження", – розповів екс-начальник новопризначеного міністра.
Неустроєву його шеф в уряді віце-прем'єр Клюєв поставив завдання фінансово оздоровити промислові підприємства: у 2003 році прибуток прибуткових підприємств знизилася на 18%, а збитки збиткових зросли на 95%.
"Тому в першу чергу – фінансове оздоровлення. Треба дивитися на (резерви) кадрової політики, міжгалузевої і внутрішньогалузевої кооперації", – сказав Клюєв.
Віце-прем'єр також поставив перед Нустроєвим задачу ретельно проаналізувати причини банкрутства промпідприємств. Серед пріоритетів діяльності міністерства Клюєв виділив розвиток легкої промисловості, виробництво засобів хімічного захисту рослин, автомобілебудування і підйом сільгоспмашинобудування.
 |
У кадрових перестановках не забув про власне підсилення і Янукович. Новим міністром аграрної політики України став його старий знайомий Віктор Слаута.
Віктор Слаута – депутат із фракції Аграрної партії. Він обрався до парламенту за 63 округом Донецької області. До цього був заступником губернатора Донецької області Януковича. Квота на місце міністра АПК належить фракції Аграрної партії.
У парламенті Слаута був першим заступником голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.
Віктор Слаута народився у 1952 в селі Закітне Донецької області. Він має вищу освіту. Закінчив Харківський сільськогосподарський інститут (1968-73).
Судячи з теми захищеної у 1999 році кандидатської дисертації, новопризначений міністр не повинен допустити другої зернової кризи. Її назва "Економічні проблеми розвитку зернового господарства області: ефективність, стійкість, циклічність (на матеріалах Донецької області)".
Саме привид зернової кризи досі лякає аграрний блоку уряду. Віце-прем'єр Іван Кириленко доручив Слауті виконати програму "Зерно-2004". "Необхідно забути гіркоту 2003 року і ніколи не допустити, щоб Україна залишилася без власного хліба. Це задача номер один, номер два, номер три", – сказав він.
Кириленко також хоче законодавчо забезпечити функціонування ринку землі, бо з 1 січня 2005 року закінчується мораторій на її продаж.
 |
Але головний герой кадрових перестановок не потребує представлення. Сенсацією стало призначення Сергія Медведчука, молодшого брата глави адміністрації президента, на посаду першого заступника Державної податкової адміністрації.
Цінність події у тому, що нове крісло Медведчука-молодшого, за логікою, має означати його звільнення з керівництва Львівською податковою. Саме на цьому місці він став не просто інструментом брата по розправі із його політопонентами на Галичині. Медведчук-молодший чесно виборов титул одного із ворогів преси в Україні, розгорнувши кампанію на знищення "Львівської газети".
Тому новину про його призначення першим заступником Кравченка у Львові зустріли радістю – голова облради Михайло Сендак з "Нашої України" сказав, що Кучма "дослухався до голосу народу і здорового глузду".
Але проблема в тому, що досі не оприлюднене розпорядження по Державній податковій про звільнення Медведчука з львівського офісу. І хоча до цього в історії не було випадків, щоб робота у центральному апараті поєднувалася із керівництвом регіоном, опоненти Медведчука готові повірити і в такий сценарій.
Микола Томенко з "Нашої України" бачить у новому призначенні більше плюсів для Медведчука-молодшого: він іде на підвищення, по суті, стає другою особою у податковій і заміщатиме Кравченка за його відсутності. Виходить так, що перед виборами президента Медведчук-старший отримав контроль над ще одним силовим відомством.
Водночас інший "нашоукраїнець" депутат від Львівщини Олег Тягнибок зітхає з полегшенням: "Гіршого за Медведчука не може бути нікого. І хто б не прийшов на його місце, у порівнянні з попередником він буде вигравати".
Якщо Сергія Медведчука все-таки знімуть з Львівської податкової, то серед наступників називають його соратників: керівника дрогобицькою податковою Строчила, який також є депутатом облради і входить до фракції Медведчука "Соціальна справедливість".
Ще один можливий претендент – Тарас Козак, начальник Західної регіональної митниці, екс-перший заступник Медведчука. Третій кандидат – висуванець із київського центрального апарату податкової Данилишин, який був заступником губернатора з питань економіки і першим заступником податківців регіону ще до приходу Медведчука.
Тягнибок прогнозує, що наступним після переведення Сергія Медведчука у Київ буде розсадка його ставлеників на чолі податкових адміністрацій Західної України.
Крім Львівщини, медведчуківці претендують на керівництво ДПАУ Волинської області (керівник львівської міської податкової Хом'як), Рівненської області (заступник голови ДПАУ Закарпаття Шкіп'як). До того ставленики брата голови АП освоїли Закарпатську область.
Якщо всі ці кадрові призначення відбудуться, то виявиться, що Медведчук дійсно пішов на підвищення – він керуватиме податковою не в одній області, а на всій Західній Україні. Як куратор своїх колишніх підлеглих у Києві.
Детальніше про Сергія Медведчука читайте у матеріалах "Львівської газети" і "Української правди":
Звернення "Львівської газети" із приводу затримання Маркіяна Іващишина
Свобода слова від Медведчука для борзописців з "Львівської газети"
Сергій Медведчук: "Я пишаюсь своїм братом, який по життю є прикладом для мене"
"Справа Медведчука-молодшого": шоу мусить тривати
Запасний аеродром Сергія Медведчука
Кишенькова служба безпеки Сергія Медведчука
День української ганьби
Податками по опозиції
