Відставка європейця
Понеділок, 17 травня 2004, 15:21
Напередодні Дня Європи в Україні було оголошено про відставку першого заступника міністра закордонних справ України Олександра Чалого. Президент підписав відповідний указ 14 травня на підставі поданої Чалим заяви про звільнення у зв’язку з бажанням повернутися до "наукової і викладацької роботи".
О 14-й годині того дня Олександр Чалий ще у ранзі першого заступника міністра виступав на міжнародній конференції Інституту Євро-Атлантичного співробітництва "Україна та Європейський Союз: спільні інтереси", а вже о 16-й годині на стрічках інформаційних агентств з’явились повідомлення про відставку.
Учасники конференції, зокрема, численні посли країн-членів Європейського Союзу сприйняли звістку як однозначно "погану новину" з України (посол Нідерландів Монік Франк). Спочатку навіть ширились чутки про зв’язок між відставкою та участю Чалого в означеній конференції (ініціатором якої є один з лідерів опозиції Борис Тарасюк).
Невдовзі чутки розвіялися: перший віце-міністр МЗС подав заяву про звільнення напередодні даної події. Хоча зрозуміло, що саме показова толерантність Чалого до опозиційних діячів, його неодноразові публічні появи в компанії з Віктором Ющенком та Борисом Тарасюком викликали роздратування на Банковій.
Про напружений характер стосунків Чалого з керівником зовнішньополітичного управління адміністрації президента Анатолієм Орлом було відомо давно. Пам’ятають в Україні і про дуже специфічні відносини Чалого з послом Російської Федерації в Україні Віктором Чорномирдіним, який публічно називав високого українського посадовця "дрімучою людиною" через його послідовну незгоду з проектами втягування України в реінтеграційні проекти з Росією.
Фраза Чалого про те, що "Україна не витримає двох інтеграцій" стала неформальним гаслом анти-ЄЕПівського лобі в Україні. Це не могло не дратувати ініціаторів ЄЕПу як в Москві, так і в Києві.
Однак не ці факти стали вирішальними у рішенні Олександра Чалого повернутися у мирне русло наукової та викладацької діяльності. Останні місяці засвідчили проблематичність виконання на даному етапі навіть скромних євро інтеграційних амбіцій України.
Кілька місяців тому Олександр Чалий винайшов для себе концепцію переходу від "євроромантизму" до "європрагматизму", яка б дозволяла оперувати хиткою реальністю "багатовекторності" і пройти між Сциллою й Харибдою відсутності перспектив членства в ЄС та потреби зберегти європейський шанс для України.
МЗС перестав критикувати запропоновану ЄС концепцію "Ширша Європа" і почав активно працювати над її конкретним наповненням через переговори щодо Плану Дій.
Олександр Чалий керував переговорним процесом, який мав вивести стосунки України та ЄС на інтеграційну траєкторію – хоч і без згадок про членство, але з твердим орієнтиром у вигляді "чотирьох свобод", тобто, включення у спільний європейський економічний та соціальний простір.
В той же час уряд і президент вимагали від переговірників тактичного прогресу: зокрема, у наданні Україні статусу країни з ринковою економікою. Можливо, саме заявлена з боку ЄС неготовність надати такий статус під час запланованого на 18 травня візит Віктора Януковича до Брюсселя викликала нову хвилю тиску на Чалого.
Основною ж проблемою знову став ЄЕП. Згідно вже парафованого плану заходів, передбачається створення в рамках ЄЕП митного союзу до 2009 року, при чому деякі суттєві його елементи можуть бути запроваджені уже в 2006-2007 роках.
Очевидно, що за таких умов Україна втрачає можливість вести переговори про економічну інтеграцію з Європейським Союзом. Якщо план заходів буде реалізовано, то будь-які кроки до зближення можуть відбуватися лише між ЄЕП (в цілому) та ЄС, а не між Україною (окремо) та ЄС. Уряд в особі прем’єр-міністра уже заговорив навіть про синхронізацію вступу до СОТ із Росією, що раніше відкидалося.
Але навіть якщо план заходів ЄЕП залишиться на папері (на що поки сподіваються проєвропейські сили в Україні), все одно, цей офіційний документ, що буде отриманий чиновниками ЄС, стане аргументом щодо неможливості повноцінного застосування до України інтеграційного пакету "Ширшої Європи". Отже, відмовившись від "євроромантизму", Україна не залишить собі простору і для "європрагматизму".
У конфлікті з опонентами Чалий не отримав серйозної підтримки свого безпосереднього керівника – міністра Грищенка. В плани Костянтина Івановича активна боротьба вочевидь не входить: ані за своїх підлеглих, ані за власні повноваження.
За нового міністра МЗС впевнено перетворюється в технічний орган при Головному управлінні з питань зовнішньої політики адміністрації президента України.
Олександр Чалий воював на два фронти: в Брюсселі – проти надто інертної та забюрократизованої євро-машини, яка напрочуд послідовно уникає будь-яких суттєвих кроків назустріч Україні; і в Києві – проти компрадорської квазі-еліти, яка заради особистих і групових інтересів розвертає державний корабель в напрямку Євразії. Він втомився воювати, і це його право – піти зі сцени.
Відставка Чалого за формою відрізняється від минулорічної відставки Бутейка. За формою, але не за суттю. Суть же полягає у планомірному витісненню із правлячої еліти невеликого прошарку людей, які щиро і послідовно відстоювали справжній європейський вибір України – вибір на користь прямого шляху до Європи, до її інститутів, цінностей та правил гри.
Залишається сподіватись, що їхній професіоналізм та енергія ще будуть затребувані: за цього життя і в цій державі.
Автор: Олександр Сушко, Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Читайте також:
Чалий у відставці. Кінець євроінтеграції?
Чалий пішов у відставку, бо Україна вибрала ЄЕП
КУЧМА ЗВІЛЬНИВ ЧАЛОГО, ЯКИЙ ВІДПОВІДАВ ЗА ЄВРОІНТЕГРАЦІЮ В МЗС
Чалий: в України на довгий період немає шансів євроінтеграції
ЧАЛИЙ: УКРАЇНА ЗАЗНАЛА ФІАСКО, ІНТЕГРУЮЧИСЬ В ЄС ЗА МОДЕЛЛЮ ПОЛЬЩІ
Чалий: послання Кучми "Європейський вибір" і ЄЕП виключають одне одного
АЗАРОВ: УКРАЇНА СКОРИГУВАЛА КУРС ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
Кучма порівняв Україну з бичком і звинуватив Тоні Блера у її ігноруванні
НедоЄвропа
О 14-й годині того дня Олександр Чалий ще у ранзі першого заступника міністра виступав на міжнародній конференції Інституту Євро-Атлантичного співробітництва "Україна та Європейський Союз: спільні інтереси", а вже о 16-й годині на стрічках інформаційних агентств з’явились повідомлення про відставку.
Учасники конференції, зокрема, численні посли країн-членів Європейського Союзу сприйняли звістку як однозначно "погану новину" з України (посол Нідерландів Монік Франк). Спочатку навіть ширились чутки про зв’язок між відставкою та участю Чалого в означеній конференції (ініціатором якої є один з лідерів опозиції Борис Тарасюк).
Невдовзі чутки розвіялися: перший віце-міністр МЗС подав заяву про звільнення напередодні даної події. Хоча зрозуміло, що саме показова толерантність Чалого до опозиційних діячів, його неодноразові публічні появи в компанії з Віктором Ющенком та Борисом Тарасюком викликали роздратування на Банковій.
Про напружений характер стосунків Чалого з керівником зовнішньополітичного управління адміністрації президента Анатолієм Орлом було відомо давно. Пам’ятають в Україні і про дуже специфічні відносини Чалого з послом Російської Федерації в Україні Віктором Чорномирдіним, який публічно називав високого українського посадовця "дрімучою людиною" через його послідовну незгоду з проектами втягування України в реінтеграційні проекти з Росією.
Фраза Чалого про те, що "Україна не витримає двох інтеграцій" стала неформальним гаслом анти-ЄЕПівського лобі в Україні. Це не могло не дратувати ініціаторів ЄЕПу як в Москві, так і в Києві.
Однак не ці факти стали вирішальними у рішенні Олександра Чалого повернутися у мирне русло наукової та викладацької діяльності. Останні місяці засвідчили проблематичність виконання на даному етапі навіть скромних євро інтеграційних амбіцій України.
Кілька місяців тому Олександр Чалий винайшов для себе концепцію переходу від "євроромантизму" до "європрагматизму", яка б дозволяла оперувати хиткою реальністю "багатовекторності" і пройти між Сциллою й Харибдою відсутності перспектив членства в ЄС та потреби зберегти європейський шанс для України.
МЗС перестав критикувати запропоновану ЄС концепцію "Ширша Європа" і почав активно працювати над її конкретним наповненням через переговори щодо Плану Дій.
Олександр Чалий керував переговорним процесом, який мав вивести стосунки України та ЄС на інтеграційну траєкторію – хоч і без згадок про членство, але з твердим орієнтиром у вигляді "чотирьох свобод", тобто, включення у спільний європейський економічний та соціальний простір.
В той же час уряд і президент вимагали від переговірників тактичного прогресу: зокрема, у наданні Україні статусу країни з ринковою економікою. Можливо, саме заявлена з боку ЄС неготовність надати такий статус під час запланованого на 18 травня візит Віктора Януковича до Брюсселя викликала нову хвилю тиску на Чалого.
Основною ж проблемою знову став ЄЕП. Згідно вже парафованого плану заходів, передбачається створення в рамках ЄЕП митного союзу до 2009 року, при чому деякі суттєві його елементи можуть бути запроваджені уже в 2006-2007 роках.
Очевидно, що за таких умов Україна втрачає можливість вести переговори про економічну інтеграцію з Європейським Союзом. Якщо план заходів буде реалізовано, то будь-які кроки до зближення можуть відбуватися лише між ЄЕП (в цілому) та ЄС, а не між Україною (окремо) та ЄС. Уряд в особі прем’єр-міністра уже заговорив навіть про синхронізацію вступу до СОТ із Росією, що раніше відкидалося.
Але навіть якщо план заходів ЄЕП залишиться на папері (на що поки сподіваються проєвропейські сили в Україні), все одно, цей офіційний документ, що буде отриманий чиновниками ЄС, стане аргументом щодо неможливості повноцінного застосування до України інтеграційного пакету "Ширшої Європи". Отже, відмовившись від "євроромантизму", Україна не залишить собі простору і для "європрагматизму".
У конфлікті з опонентами Чалий не отримав серйозної підтримки свого безпосереднього керівника – міністра Грищенка. В плани Костянтина Івановича активна боротьба вочевидь не входить: ані за своїх підлеглих, ані за власні повноваження.
За нового міністра МЗС впевнено перетворюється в технічний орган при Головному управлінні з питань зовнішньої політики адміністрації президента України.
Олександр Чалий воював на два фронти: в Брюсселі – проти надто інертної та забюрократизованої євро-машини, яка напрочуд послідовно уникає будь-яких суттєвих кроків назустріч Україні; і в Києві – проти компрадорської квазі-еліти, яка заради особистих і групових інтересів розвертає державний корабель в напрямку Євразії. Він втомився воювати, і це його право – піти зі сцени.
Відставка Чалого за формою відрізняється від минулорічної відставки Бутейка. За формою, але не за суттю. Суть же полягає у планомірному витісненню із правлячої еліти невеликого прошарку людей, які щиро і послідовно відстоювали справжній європейський вибір України – вибір на користь прямого шляху до Європи, до її інститутів, цінностей та правил гри.
Залишається сподіватись, що їхній професіоналізм та енергія ще будуть затребувані: за цього життя і в цій державі.
Автор: Олександр Сушко, Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Читайте також:
Чалий у відставці. Кінець євроінтеграції?
Чалий пішов у відставку, бо Україна вибрала ЄЕП
КУЧМА ЗВІЛЬНИВ ЧАЛОГО, ЯКИЙ ВІДПОВІДАВ ЗА ЄВРОІНТЕГРАЦІЮ В МЗС
Чалий: в України на довгий період немає шансів євроінтеграції
ЧАЛИЙ: УКРАЇНА ЗАЗНАЛА ФІАСКО, ІНТЕГРУЮЧИСЬ В ЄС ЗА МОДЕЛЛЮ ПОЛЬЩІ
Чалий: послання Кучми "Європейський вибір" і ЄЕП виключають одне одного
АЗАРОВ: УКРАЇНА СКОРИГУВАЛА КУРС ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
Кучма порівняв Україну з бичком і звинуватив Тоні Блера у її ігноруванні
НедоЄвропа
