Китайський заручник
Субота, 22 травня 2004, 17:23
Майже три доби китайські кредитори утримували в заручниках генерального представника державної компанії "Авіалінії України" у Пекіні Валерія Бєлобородова. Китайці блокували офіс представництва, вимагаючи погашення заборгованості. Заручникові не дозволяли залишити офіс, навіть вийти в туалет він зміг тільки через 14 годин, та й то в супроводі поліцейського.
Дві ночі Бєлобородов був змушений провести в компанії купки рішуче налаштованих комерсантів, що розмістилися прямо на підлозі перед виходом із приміщення. Дві доби Валерій Анатолійович відмовлявся приймати їжу.
19 травня йому вперше довелося пробиратися через юрбу роздратованих кредиторів, тих, що зібралися в його будинку. Вони не дозволили Бєлобородову сісти в машину, і йому нічого іншого не залишалося, як добиратися в офіс на таксі. Туди ж незабаром прибули і кредитори, що, висловлюючись казенною мовою, "вчинили ряд хуліганських дій, вдаючись до погроз з обіцянками фізичної розправи".
Коротко суть питання полягає в наступному: протягом трьох років із моменту створення в Пекіні мережі продажу "Авіаліній України" (у 1993 році) представництво брало в китайських компаній і фірм бланки перевізних документів під заставу. $300 - за бланк авіаквитка, $1000 – за бланк вантажної накладної. Це усталена у світі практика. Партнерами АУ стали 5 китайських компаній, що займаються пасажирськими перевезеннями, і 6 "вантажних". Розміри депозитів цим компаніям коливаються від однієї до 10 тисяч доларів, але загальна сума боргу досягла $54 425.
Усього ж, з урахуванням боргів із повернутих бланків авіаквитків Київ-Пекін (яких було особливо багато в період торішньої епідемії САРС у Китаї), у представництві нагромадилося документів про борги на суму більш $93 тисяч.
Нагадаємо, що мова йде про борги, накопичені з 1993 по 1996 рік, і про їх не згадували аж до нинішнього лютого, коли кілька компаній у письмовій формі сповістили про необхідність повернути депозити в зв'язку в припиненням рейсів АУ (останній відбувся 26 грудня минулого року).
Тоді вдалося домовитися про відстрочку виплати боргів до початку продажу квитків на рейси компанії "Аеросвіт". Саме ця компанія, починаючи з травня цього року витиснула АУ з пекінського напрямку, надавши, щоправда, більш зручні "Боїнги" замість Ту-154 Українських авіаліній. АУ збиралися хоча б частково погасити борги за рахунок квоти на продаж квитків на аеросвітівський рейс.
І от у травні кредитори зненацька втратили терпіння.
Варто віддати належне українським дипломатам, що відразу після одержання тривожного сигналу прибули на місце подій. Намагаючись захистити українського громадянина і розрядити ситуацію, дипломати спробували переконати китайську сторону, що всі борги будуть повернуті відразу ж після надходження коштів на рахунок представництва, що "винуватець" не збирається ховатися, не заплативши по рахунках.
Однак дипломатів не почули. Викликані представники поліції, а їх побувало в офісі чимало, висловили готовність втрутитися в ситуацію; Але тільки якщо Бєлобородова, скажімо, поб'ють або заподіють ще який-небудь збиток. Було заявлено, що втручатися в "економічний диспут" вони не мають наміру. Справа дійшла до дипломатичної ноти, у відповідь на яку директор консульського департаменту МЗС КНР Ло Тяньгунь заявив, що "вивчає ситуацію і буде сприяти переведенню її в русло переговорів".
Дійсно, МЗСівцям удалося домовитися з представниками декількох фірм (до вечора першого дня конфлікту їх підтяглося до офісу вже близько 20 чоловік, певно, був оголошений "загальний збір"). І все можливо закінчилося б до вечора середи, якби різко не стала проти власниця приватної фірми "Bejing Baochan International Тrаnsроrt Co Ltd" Лін Хуей, що власне заварила всю цю "кашу".
Розкинувши руки, вона перегородила вихід з офісу, і зажадала негайного повернення їй 16 тисяч юанів ($2000). При цьому вона погоджувалася на письмові гарантії повернути борги в 3-денний термін.
Таких гарантій Бєлобородов дати не міг – на рахунку представництва грошей немає і, можливо, ще довго не буде. На що Лін Хуей заявила про готовність ночувати в офісі як завгодно довго.
Дійшло до того, що представник місцевої поліції встав на чергування на поверсі представництва в офісному будинку. Причому незрозуміло, чи то його завданням було захистити Бєлобородова від можливих агресивних дій скривджених кредиторів (а також найнятих "вибивал"), чи то не випустити його з офісу, що став "в'язницею".
Слід відзначити, що пікетники (не всі, правда) не прийняли запрошення обговорити сформовану ситуацію в посольстві України. Ніякі домовленості і зустрічні умови не допомогли українському дипломатові вивезти Бєлобородова в наше посольство. Не допоміг навіть аргумент про те, що "боржник" уже давно мав можливість залишити Китай, однак не зробив цього.
Зараз про надзвичайну ситуацію в Пекіні знають відповідні відомства в Києві. До речі, про те, що ситуація може стати вибухонебезпечною, керівництво АУ повідомляло давно і неодноразово.
Однак, схоже, тільки НП може змусити авіаційну владу України згадати про безпеку своїх співробітників за кордоном і про імідж країни. В іншому випадку, можливо, свої права спробують реалізувати і наземні служби пекінського аеропорту "Шоуду", кредиторська заборгованість яким з боку АУ за експлуатаційні послуги складає на сьогодні майже $200 000. Поки аеропорт просто нагадує про необхідність повертати борги і накручує пеню. У цій ситуації якось не хочеться згадувати про непоодинокі випадки арештів в чужих країнах наших судів – і повітряних, і морських - за борги, нерідко чужі.
P.S. Пізно ввечері в п'ятницю після багатогодинних переговорів китайському МЗС вдалося домовитися з пікетниками-кредиторами. Домовленість закріпили письмовою гарантією українського посольства, що генпредставник АУ в Пекіні не залишить межі КНР до початку переговорів представників авіаційної влади України і головного управління цивільної авіації КНР, а також новими графіками погашення заборгованості.
Валерій Бєлобородов нарешті зміг виїхати додому. Але о 9 годині ранку в понеділок він знову повернеться на своє робоче місце (у тім, що охочих перевірити виконання обіцянок, знайдеться чимало, сумніватися не доводиться). І якщо питання принципово не буде вирішене у Києві, то повторення ситуації не змусить себе чекати.
Яких форм може набути протистояння в майбутньому – важко собі навіть уявити.
Дві ночі Бєлобородов був змушений провести в компанії купки рішуче налаштованих комерсантів, що розмістилися прямо на підлозі перед виходом із приміщення. Дві доби Валерій Анатолійович відмовлявся приймати їжу.
19 травня йому вперше довелося пробиратися через юрбу роздратованих кредиторів, тих, що зібралися в його будинку. Вони не дозволили Бєлобородову сісти в машину, і йому нічого іншого не залишалося, як добиратися в офіс на таксі. Туди ж незабаром прибули і кредитори, що, висловлюючись казенною мовою, "вчинили ряд хуліганських дій, вдаючись до погроз з обіцянками фізичної розправи".
Коротко суть питання полягає в наступному: протягом трьох років із моменту створення в Пекіні мережі продажу "Авіаліній України" (у 1993 році) представництво брало в китайських компаній і фірм бланки перевізних документів під заставу. $300 - за бланк авіаквитка, $1000 – за бланк вантажної накладної. Це усталена у світі практика. Партнерами АУ стали 5 китайських компаній, що займаються пасажирськими перевезеннями, і 6 "вантажних". Розміри депозитів цим компаніям коливаються від однієї до 10 тисяч доларів, але загальна сума боргу досягла $54 425.
Усього ж, з урахуванням боргів із повернутих бланків авіаквитків Київ-Пекін (яких було особливо багато в період торішньої епідемії САРС у Китаї), у представництві нагромадилося документів про борги на суму більш $93 тисяч.
Нагадаємо, що мова йде про борги, накопичені з 1993 по 1996 рік, і про їх не згадували аж до нинішнього лютого, коли кілька компаній у письмовій формі сповістили про необхідність повернути депозити в зв'язку в припиненням рейсів АУ (останній відбувся 26 грудня минулого року).
Тоді вдалося домовитися про відстрочку виплати боргів до початку продажу квитків на рейси компанії "Аеросвіт". Саме ця компанія, починаючи з травня цього року витиснула АУ з пекінського напрямку, надавши, щоправда, більш зручні "Боїнги" замість Ту-154 Українських авіаліній. АУ збиралися хоча б частково погасити борги за рахунок квоти на продаж квитків на аеросвітівський рейс.
І от у травні кредитори зненацька втратили терпіння.
Варто віддати належне українським дипломатам, що відразу після одержання тривожного сигналу прибули на місце подій. Намагаючись захистити українського громадянина і розрядити ситуацію, дипломати спробували переконати китайську сторону, що всі борги будуть повернуті відразу ж після надходження коштів на рахунок представництва, що "винуватець" не збирається ховатися, не заплативши по рахунках.
Однак дипломатів не почули. Викликані представники поліції, а їх побувало в офісі чимало, висловили готовність втрутитися в ситуацію; Але тільки якщо Бєлобородова, скажімо, поб'ють або заподіють ще який-небудь збиток. Було заявлено, що втручатися в "економічний диспут" вони не мають наміру. Справа дійшла до дипломатичної ноти, у відповідь на яку директор консульського департаменту МЗС КНР Ло Тяньгунь заявив, що "вивчає ситуацію і буде сприяти переведенню її в русло переговорів".
Дійсно, МЗСівцям удалося домовитися з представниками декількох фірм (до вечора першого дня конфлікту їх підтяглося до офісу вже близько 20 чоловік, певно, був оголошений "загальний збір"). І все можливо закінчилося б до вечора середи, якби різко не стала проти власниця приватної фірми "Bejing Baochan International Тrаnsроrt Co Ltd" Лін Хуей, що власне заварила всю цю "кашу".
Розкинувши руки, вона перегородила вихід з офісу, і зажадала негайного повернення їй 16 тисяч юанів ($2000). При цьому вона погоджувалася на письмові гарантії повернути борги в 3-денний термін.
Таких гарантій Бєлобородов дати не міг – на рахунку представництва грошей немає і, можливо, ще довго не буде. На що Лін Хуей заявила про готовність ночувати в офісі як завгодно довго.
Дійшло до того, що представник місцевої поліції встав на чергування на поверсі представництва в офісному будинку. Причому незрозуміло, чи то його завданням було захистити Бєлобородова від можливих агресивних дій скривджених кредиторів (а також найнятих "вибивал"), чи то не випустити його з офісу, що став "в'язницею".
Слід відзначити, що пікетники (не всі, правда) не прийняли запрошення обговорити сформовану ситуацію в посольстві України. Ніякі домовленості і зустрічні умови не допомогли українському дипломатові вивезти Бєлобородова в наше посольство. Не допоміг навіть аргумент про те, що "боржник" уже давно мав можливість залишити Китай, однак не зробив цього.
Зараз про надзвичайну ситуацію в Пекіні знають відповідні відомства в Києві. До речі, про те, що ситуація може стати вибухонебезпечною, керівництво АУ повідомляло давно і неодноразово.
Однак, схоже, тільки НП може змусити авіаційну владу України згадати про безпеку своїх співробітників за кордоном і про імідж країни. В іншому випадку, можливо, свої права спробують реалізувати і наземні служби пекінського аеропорту "Шоуду", кредиторська заборгованість яким з боку АУ за експлуатаційні послуги складає на сьогодні майже $200 000. Поки аеропорт просто нагадує про необхідність повертати борги і накручує пеню. У цій ситуації якось не хочеться згадувати про непоодинокі випадки арештів в чужих країнах наших судів – і повітряних, і морських - за борги, нерідко чужі.
P.S. Пізно ввечері в п'ятницю після багатогодинних переговорів китайському МЗС вдалося домовитися з пікетниками-кредиторами. Домовленість закріпили письмовою гарантією українського посольства, що генпредставник АУ в Пекіні не залишить межі КНР до початку переговорів представників авіаційної влади України і головного управління цивільної авіації КНР, а також новими графіками погашення заборгованості.
Валерій Бєлобородов нарешті зміг виїхати додому. Але о 9 годині ранку в понеділок він знову повернеться на своє робоче місце (у тім, що охочих перевірити виконання обіцянок, знайдеться чимало, сумніватися не доводиться). І якщо питання принципово не буде вирішене у Києві, то повторення ситуації не змусить себе чекати.
Яких форм може набути протистояння в майбутньому – важко собі навіть уявити.
