Індульгенція Кучмі. Без права фальсифікації виборів
Вівторок, 29 червня 2004, 22:02
Стамбул – місто прощальної реабілітації Кучми. Водночас – місце останнього прохання до нього від Заходу: гідно піти з президентської посади, гарантувавши чесну передачу влади у жовтні цього року.
У понеділок ввечері на прийнятті від імені турецького прем’єра Ердогана протягом семи-десяти хвилин Кучма спілкувався з американським президентом Бушем. Розмовляли, кажуть, на теми економіки, Іраку та виборів президента.
Наступного ранку після комісії Україна-НАТО приблизно ж стільки Кучма говорив з британським прем’єром Блером. А під час засідання Ради євроатлантичного співробітництва завдяки "англійській розсадці" вони були сусідами за столом. Що ж, зовні для Кучми в Стамбулі все склалося якнайкраще. Щоправда, навряд він був задоволений почутим.
Після принизливого самміту НАТО в Празі у листопаді 2002 єврооптимісти заспокоювали себе: ну нічого, зараз настраждаємося, а на наступному зібранні в Стамбулі Україна перейде до Плану для здобуття членства в НАТО. Але з кожним днем, який наближав до турецької столиці, ця мрія набувала дедалі більше рис нереальності.
Паралельно ставало очевидним, що в Стамбулі Україні дадуть жовту картку за безперервне знищення демократії. Політичні рішення щодо України лідери НАТО відклали до закінчення виборів президента. Однак все ж погодилися на проведення комісії Україна-НАТО на рівні перших осіб. В Києві це сприйняли як пробачення гріхів Кучми. В Брюсселі – як спробу врятувати Україну від сповзання у білоруську прірву.
І от ключова подія другого дня самміту в Стамбулі – засідання комісії Україна-НАТО. Захід, де за спецакредитацією перші кілька хвилин можуть бути присутні лише оператори й фотографи. Жодних журналістів. Однак масові самміти тим відрізняються від простих візитів, що панує атмосфера легкого хаосу. До того ж турецькі охоронці не дуже добре розуміють англійську...
Одним словом, чотири українських журналісти, які прибули до Стамбулу окремо від Кучми, потрапили туди, де їх не повинно було бути – до зали засідань комісії Україна-НАТО.
Прес-секретар Кучми Олена Громницька зайшла пізніше і була дещо шокована. Виявилося, що на кілька десятків представників ЗМІ, які прилетіли разом із гарантом, дали лише дві перепустки для операторів, щоб зробити протокольну зйомку початку комісії Україна-НАТО. А тут стоять четверо – і не операторів, а саме журналістів – взагалі без бейджів! Так ми стали свідками зблизька, як робиться світова політика.
Кучма прийшов пізніше за Буша. Через задні ряди пішов прямо на своє місце на чолі квадратного столу, ні до кого не підходячи і не вітаючись. Відразу сів. Пізніше заходить другий головуючий на комісії Україна-НАТО генсек Альянсу Яап де Хооп Схеффер. Побачивши Кучму, злегка ударив його долонею в плече. Що, очевидно, означало привітання у його невимушеному прояві.
Кучма у відповідь, не встаючи, підніс руку вгору і почав блаженно усміхатися. Тут далося взнаки незнання Кучмою англійської, бо всі ці маніпуляції між ним і генсеком відбуваються мовчки.
Потім Кучма повернув голову наліво і побачив, що через дві людини від нього сидить сам Джордж Буш-молодший. Тут гарант, не підводячися, зробив свій традиційним жест "привітання із глубокою пошаною" – одна рука на грудині, тулуб злегка згинається. Три удари молотком (по столу) Хооп Схеффера – і комісія Україна-НАТО почалася.
І раптом трапилося те, через що засідання замість 75 хвилин тривало трохи більше години. Руками невідомих диверсантів система синхронного перекладу була чи то поламана, чи то відключена. Хооп Схеффер почав виступ, однак його відразу зупинив хтось із президентів. Потім почалися суперечки, чи можна говорити без мікрофону. Канцлер Шредер у розпачі підняв у гору навушники – вони не працюють! Пауза тривала, Хооп Схеффер час від часу натискав кнопку на мікрофоні, але техніка була відімкнена. Кучма весь цей час мовчки сидів у навушниках.
Минуло ще хвилин п’ять, поки спритні турки принесли нові навушники. Хооп Схеффер і Кучма відкрили засідання кількома фразами. Український президент виступав рідною мовою. При цьому Буш його, схоже, не слухав – навушників на його голові не було, а знання української за ним поки не помічалося. Також сидів з голими вухами й прем’єр Голландії Балькененде. Чи озброїли їх потім навушниками, журналісти і оператори так і не з’ясували, бо пресу виставили за двері.
Нове життя починається після виборів
Після засідання комісії стало відомо, що Кучма виступав на ній ще раз. І цього разу Буш його точно слухав – бо також взяв слово.
У цій довшій промові Кучма, схоже, вирішив залишити від себе сильне враження. Як відомо, головною темою розмови з українським президентом в Стамбулі західні керівники обрали утиски демократії. Виявилося, що вони всі колективно дуже помилялися. Кучма заявив:
"Україна відзначається також стабільністю політичної ситуації, громадянською злагодою та міжетнічною толерантністю... Важливу роль під час виборчої кампанії відіграватиме діяльність незалежних ЗМІ. За роки незалежності в Україні створено усі правові підстави для належного функціонування вільних ЗМІ".
Кучма також видав свою домашню заготовку: "Значна увага з боку держав-членів та інституцій НАТО приділяється внутрішньополітичному розвитку в Україні, зокрема проведенню виборів президента. Як ви знаєте, ми запрошуємо на вибори міжнародних спостерігачів, у тому числі й від НАТО. Хотів би запевнити, що для їхньої роботи будуть створені всі необхідні умови", - сказав Кучма.
"З їхньої сторони ми очікуємо лише одного – об'єктивної оцінки подій в Україні та адекватного донесення інформації про ці події до світової громадськості", - додав він.
То ж, враховуючи постійний пресинг Заходу через демократичну деградацію, Кучма вирішив відбивати наскоки. Щоправда, є питання, що він мав на увазі під "міжнародними спостерігачами від НАТО" – авіацію і сухопутні війська Альянсу?
Якщо виступ Кучми оприлюднено повністю, до подробиці цитат Буша на комісії Україна-НАТО відомо мінімальні. За даними "УП", Буш сказав приблизно таке: що не важливо, хто переможе на виборах президента України, головне, щоб вони були демократичними – бо це впливатиме на ставлення до цієї людини у колі інших лідерів НАТО.
Польський президент Кваснєвський, кажуть, дуже повеселив інших учасників комісії, коли під час засідання розповів, що новим керівником України буде один із прем’єрів, призначених Кучмою. Тобто таке от наступництво влади.
Загалом на комісії "Україна-НАТО" виступили 12 перших осіб. Весь цей список невідомий, але серед учасників дискусії були латвійська президент Віке-Фрайберге, керівники Норвегії, Болгарії, Туреччини, Словаччини, а також уже згадувані Буш і Кваснєвський.
Словацький прем’єр Міколаш Дзурінда розповів "Українській правді", про що говорилося на засіданні: "Ми закликали Україну продовжити іти дорогою реформ – економічних, політичних, військових. Всі знають, що НАТО – це не тільки військова організація, це також союз, який був і є заснованим на спільних демократичних цінностях. Що ж, ми віримо, що Україна зможе показати здатність дотримуватися цих цінностей в Україні".
Коли Україна може приєднатися до НАТО, Дзурінда не знає: "Це залежить від волі та здатності України. Ми маємо свій досвід. Ніхто не може зробити ті речі, які може зробити Україна. Ми можемо допомогти, ми хочемо допомогти, але рішення у руках України".
Польський президент Александр Квасневський засіданням Україна-НАТО задоволений: "У порівнянні з Прагою вийшло набагато краще".
"Було одне важливе питання – щоб демократичні стандарти було дотримано під час президентський виборів. Президент Кучма обіцяв, що всі ці стандарти будуть дотримані, що будуть спостерігачі з різних країн. Я думаю, що в цьому питанні все буде нормально", - сказав він у коментарі "УП".
Однак Кваснєвський більш оптимістично, ніж Дзурінда, налаштований щодо шансів України вступити до НАТО. "Після виборів буде можливо приєднатися до Плану дій для здобуття членства в НАТО. У змісті він уже готовий. Після зустрічі у Варшаві, яка була між НАТО і Україною, не складно зробити цей план".
Перешкоди, які поки не страшні
Окремо варто відзначити, що ні президент Франції Ширак, ні канцлер Німеччини Шредер на комісії Україна-НАТО не виступали.
Щоправда, це не завадило Шираку потім на прес-конференції заявити про це засідання так: "Ми підкреслили дуже велику важливість України. НАТО має дуже велике бажання, щоб демократія зміцнювалася в Україні, особливо напередодні виборів президента. Ми підкреслили важливість свободи преси у цей час".
Міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер не зізнався, що його шеф мовчав. "На комісії Україна-НАТО була дуже добра дискусія, і кожен за круглим столом мав очікування чесних і прозорих виборів президента України. Я думаю, це був головний месідж пану Кучмі", - сказав Фішер у коментарі "Українській правді".
Загалом скептична позиція Франції та Німеччини – одна із гіпотетичних перешкод в інтеграції України до НАТО. "Деякі країни НАТО дуже сильно підтримують інтеграцію України – Польща, США, Норвегія, Голландія. Але є деякі країни, які мовчать. І складно зрозуміти, що вони думають про інтеграцію України", - сказав Квасневський у вівторок на прес-конференції. На питання, про які держави іде мова, польський президент прозоро натякнув: "Вони – мотор Європи".
Однак цих перешкод можна не боятися – до того, як буде усунено бар’єри внутрішньоукраїнські.
...А "мотор" проблем для України в НАТО Віктор Медведчук під час прес-конференції Кучми і генсека Хооп Схеффера кілька разів пройшов кріз натовп журналістів.
"Вікторе Володимировичу, це все через вас", - сказав йому я, коли НАТОвський керівник вчергове заявив про необхідність чесних виборів президента.
"Та кинь ти таке казати! Це в нас немає свободи слова? Ти подивись: "Сільські вісті", "Україна молода", "Товаріщ", "Вечірні вісті". А які у них наклади!"
"Але ж цензура на телебаченні, Вікторе Володимировичу. Ви залишитися в історії як її батько!", - не витримав я.
"Те, що ти називаєш цензурою – це державна політика", - сказав Медведчук. І ще раз пообіцяв дати інтерв’ю "Українській правді".
Примітка від УП. Поїздка журналіста "Української правди" на самміт НАТО організована за сприяння програм підтримки ЗМІ посольства США в Києві. Даний матеріал жодним чином не відбиває позицію американського диппредставництва.
Читайте також:
Демократичні кебаби для Кучми
У понеділок ввечері на прийнятті від імені турецького прем’єра Ердогана протягом семи-десяти хвилин Кучма спілкувався з американським президентом Бушем. Розмовляли, кажуть, на теми економіки, Іраку та виборів президента.
Наступного ранку після комісії Україна-НАТО приблизно ж стільки Кучма говорив з британським прем’єром Блером. А під час засідання Ради євроатлантичного співробітництва завдяки "англійській розсадці" вони були сусідами за столом. Що ж, зовні для Кучми в Стамбулі все склалося якнайкраще. Щоправда, навряд він був задоволений почутим.
 Розсадка по-англійськи. Кучма і Блер на Раді Євроатлантичного партнерства |
Паралельно ставало очевидним, що в Стамбулі Україні дадуть жовту картку за безперервне знищення демократії. Політичні рішення щодо України лідери НАТО відклали до закінчення виборів президента. Однак все ж погодилися на проведення комісії Україна-НАТО на рівні перших осіб. В Києві це сприйняли як пробачення гріхів Кучми. В Брюсселі – як спробу врятувати Україну від сповзання у білоруську прірву.
І от ключова подія другого дня самміту в Стамбулі – засідання комісії Україна-НАТО. Захід, де за спецакредитацією перші кілька хвилин можуть бути присутні лише оператори й фотографи. Жодних журналістів. Однак масові самміти тим відрізняються від простих візитів, що панує атмосфера легкого хаосу. До того ж турецькі охоронці не дуже добре розуміють англійську...
Одним словом, чотири українських журналісти, які прибули до Стамбулу окремо від Кучми, потрапили туди, де їх не повинно було бути – до зали засідань комісії Україна-НАТО.
Прес-секретар Кучми Олена Громницька зайшла пізніше і була дещо шокована. Виявилося, що на кілька десятків представників ЗМІ, які прилетіли разом із гарантом, дали лише дві перепустки для операторів, щоб зробити протокольну зйомку початку комісії Україна-НАТО. А тут стоять четверо – і не операторів, а саме журналістів – взагалі без бейджів! Так ми стали свідками зблизька, як робиться світова політика.
Кучма прийшов пізніше за Буша. Через задні ряди пішов прямо на своє місце на чолі квадратного столу, ні до кого не підходячи і не вітаючись. Відразу сів. Пізніше заходить другий головуючий на комісії Україна-НАТО генсек Альянсу Яап де Хооп Схеффер. Побачивши Кучму, злегка ударив його долонею в плече. Що, очевидно, означало привітання у його невимушеному прояві.
Кучма у відповідь, не встаючи, підніс руку вгору і почав блаженно усміхатися. Тут далося взнаки незнання Кучмою англійської, бо всі ці маніпуляції між ним і генсеком відбуваються мовчки.
 |
І раптом трапилося те, через що засідання замість 75 хвилин тривало трохи більше години. Руками невідомих диверсантів система синхронного перекладу була чи то поламана, чи то відключена. Хооп Схеффер почав виступ, однак його відразу зупинив хтось із президентів. Потім почалися суперечки, чи можна говорити без мікрофону. Канцлер Шредер у розпачі підняв у гору навушники – вони не працюють! Пауза тривала, Хооп Схеффер час від часу натискав кнопку на мікрофоні, але техніка була відімкнена. Кучма весь цей час мовчки сидів у навушниках.
Минуло ще хвилин п’ять, поки спритні турки принесли нові навушники. Хооп Схеффер і Кучма відкрили засідання кількома фразами. Український президент виступав рідною мовою. При цьому Буш його, схоже, не слухав – навушників на його голові не було, а знання української за ним поки не помічалося. Також сидів з голими вухами й прем’єр Голландії Балькененде. Чи озброїли їх потім навушниками, журналісти і оператори так і не з’ясували, бо пресу виставили за двері.
Нове життя починається після виборів
Після засідання комісії стало відомо, що Кучма виступав на ній ще раз. І цього разу Буш його точно слухав – бо також взяв слово.
У цій довшій промові Кучма, схоже, вирішив залишити від себе сильне враження. Як відомо, головною темою розмови з українським президентом в Стамбулі західні керівники обрали утиски демократії. Виявилося, що вони всі колективно дуже помилялися. Кучма заявив:
"Україна відзначається також стабільністю політичної ситуації, громадянською злагодою та міжетнічною толерантністю... Важливу роль під час виборчої кампанії відіграватиме діяльність незалежних ЗМІ. За роки незалежності в Україні створено усі правові підстави для належного функціонування вільних ЗМІ".
Кучма також видав свою домашню заготовку: "Значна увага з боку держав-членів та інституцій НАТО приділяється внутрішньополітичному розвитку в Україні, зокрема проведенню виборів президента. Як ви знаєте, ми запрошуємо на вибори міжнародних спостерігачів, у тому числі й від НАТО. Хотів би запевнити, що для їхньої роботи будуть створені всі необхідні умови", - сказав Кучма.
"З їхньої сторони ми очікуємо лише одного – об'єктивної оцінки подій в Україні та адекватного донесення інформації про ці події до світової громадськості", - додав він.
То ж, враховуючи постійний пресинг Заходу через демократичну деградацію, Кучма вирішив відбивати наскоки. Щоправда, є питання, що він мав на увазі під "міжнародними спостерігачами від НАТО" – авіацію і сухопутні війська Альянсу?
Якщо виступ Кучми оприлюднено повністю, до подробиці цитат Буша на комісії Україна-НАТО відомо мінімальні. За даними "УП", Буш сказав приблизно таке: що не важливо, хто переможе на виборах президента України, головне, щоб вони були демократичними – бо це впливатиме на ставлення до цієї людини у колі інших лідерів НАТО.
Польський президент Кваснєвський, кажуть, дуже повеселив інших учасників комісії, коли під час засідання розповів, що новим керівником України буде один із прем’єрів, призначених Кучмою. Тобто таке от наступництво влади.
Загалом на комісії "Україна-НАТО" виступили 12 перших осіб. Весь цей список невідомий, але серед учасників дискусії були латвійська президент Віке-Фрайберге, керівники Норвегії, Болгарії, Туреччини, Словаччини, а також уже згадувані Буш і Кваснєвський.
Словацький прем’єр Міколаш Дзурінда розповів "Українській правді", про що говорилося на засіданні: "Ми закликали Україну продовжити іти дорогою реформ – економічних, політичних, військових. Всі знають, що НАТО – це не тільки військова організація, це також союз, який був і є заснованим на спільних демократичних цінностях. Що ж, ми віримо, що Україна зможе показати здатність дотримуватися цих цінностей в Україні".
Коли Україна може приєднатися до НАТО, Дзурінда не знає: "Це залежить від волі та здатності України. Ми маємо свій досвід. Ніхто не може зробити ті речі, які може зробити Україна. Ми можемо допомогти, ми хочемо допомогти, але рішення у руках України".
Польський президент Александр Квасневський засіданням Україна-НАТО задоволений: "У порівнянні з Прагою вийшло набагато краще".
"Було одне важливе питання – щоб демократичні стандарти було дотримано під час президентський виборів. Президент Кучма обіцяв, що всі ці стандарти будуть дотримані, що будуть спостерігачі з різних країн. Я думаю, що в цьому питанні все буде нормально", - сказав він у коментарі "УП".
Однак Кваснєвський більш оптимістично, ніж Дзурінда, налаштований щодо шансів України вступити до НАТО. "Після виборів буде можливо приєднатися до Плану дій для здобуття членства в НАТО. У змісті він уже готовий. Після зустрічі у Варшаві, яка була між НАТО і Україною, не складно зробити цей план".
Перешкоди, які поки не страшні
Окремо варто відзначити, що ні президент Франції Ширак, ні канцлер Німеччини Шредер на комісії Україна-НАТО не виступали.
Щоправда, це не завадило Шираку потім на прес-конференції заявити про це засідання так: "Ми підкреслили дуже велику важливість України. НАТО має дуже велике бажання, щоб демократія зміцнювалася в Україні, особливо напередодні виборів президента. Ми підкреслили важливість свободи преси у цей час".
Міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер не зізнався, що його шеф мовчав. "На комісії Україна-НАТО була дуже добра дискусія, і кожен за круглим столом мав очікування чесних і прозорих виборів президента України. Я думаю, це був головний месідж пану Кучмі", - сказав Фішер у коментарі "Українській правді".
Загалом скептична позиція Франції та Німеччини – одна із гіпотетичних перешкод в інтеграції України до НАТО. "Деякі країни НАТО дуже сильно підтримують інтеграцію України – Польща, США, Норвегія, Голландія. Але є деякі країни, які мовчать. І складно зрозуміти, що вони думають про інтеграцію України", - сказав Квасневський у вівторок на прес-конференції. На питання, про які держави іде мова, польський президент прозоро натякнув: "Вони – мотор Європи".
Однак цих перешкод можна не боятися – до того, як буде усунено бар’єри внутрішньоукраїнські.
 |
"Вікторе Володимировичу, це все через вас", - сказав йому я, коли НАТОвський керівник вчергове заявив про необхідність чесних виборів президента.
"Та кинь ти таке казати! Це в нас немає свободи слова? Ти подивись: "Сільські вісті", "Україна молода", "Товаріщ", "Вечірні вісті". А які у них наклади!"
"Але ж цензура на телебаченні, Вікторе Володимировичу. Ви залишитися в історії як її батько!", - не витримав я.
"Те, що ти називаєш цензурою – це державна політика", - сказав Медведчук. І ще раз пообіцяв дати інтерв’ю "Українській правді".
Примітка від УП. Поїздка журналіста "Української правди" на самміт НАТО організована за сприяння програм підтримки ЗМІ посольства США в Києві. Даний матеріал жодним чином не відбиває позицію американського диппредставництва.
Читайте також:
Демократичні кебаби для Кучми
