Скандал у "Нашій Україні": боротьба за 2006 рік

Середа, 21 липня 2004, 18:11
Вам не здавалося, що Ющенку чогось не вистачало у ці часи політичної війни? Тепер зрозуміло – зробити привселюдною боротьбу всередині "Нашої України".

Скандал трапився минулої неділі, коли партія "Реформи й порядок" на тихо анонсованому з'їзді вирішила взяти нову назву. Зі смаком: "Наша Україна".

Тепер виходить, що існує блок партій з таким ім'ям, який утворив фракцію у парламенті на чолі з Ющенком; і існує партія, яка назвалася розкрученим брендом. Зрозуміло, що обуренню інших учасників блоку не було меж.

Особливо відзначився керівник львівського обкому Української народної партії Гудима, чий ганебний за стилістикою коментар відразу потрапив у темники і був широко зацитований на каналах Медведчука: "Після похмілля партія "Реформи і порядок" повинна вибачитися й сказати, що помилилася. У "пеерпістів" щось із біологічним календарем... Вони подумали, що надворі листопад, і Ющенко уже переміг...".

Ну і так далі. Раніше Гудима уже "сприяв" консолідації всередині "Нашої України", коли привселюдно порадив звільнити Безсмертного з посади керівника штабу Ющенка і призначити на це місце Тимошенко. Будемо сподіватися, що такі доречні "коментарі" він дає лише від великого бажання допомогти...

Що ж відбувається зараз? По-перше, до кінця не зрозуміло, яке рішення ухвалив з'їзд "ПРП".

За словами лідера Української народної партії Костенка, у вівторок на передвиборчій нараді в офісі Ющенка обговорювалося це питання. І представник "Реформ і порядку" заявив, що "юридичного рішення про перейменування "ПРП" на з'їзді не було, а була ініціатива про створення єдиної сили до кінця цього року". Загалом у словах Костенка відчувалося бажання не заглиблювати конфлікт.

Однак представник "ПРП" Сергій Соболєв сказав "Українській правді" протилежне – що рішення про перейменування все ж ухвалили. Він напам'ять зацитував постанову партії:

"Перше – звернутися до партнерів по коаліції "Наша Україна щодо створення єдиної партії і звернутися до Віктора Ющенка очолити цей процес. Друге – перейменувати "ПРП" у партію "Наша Україна". Третє – керівництву партії доручити провести зміни до статуту "ПРП" в рамках об'єднавчого процесу".

Можливо, несподіване недільне перейменування дійсно пояснюється тим, що ворог Ющенка Корчинський планував зареєструвати партію "Наша Україна". І тоді рішення "ПРП" є просто кроком на випередження. Принаймні, у вівторок ввечері канали Медведчука підозріло активно спростовували закид на адресу телекілера.

Дехто каже, що рішення про перейменування було ледь не експромтом на з'їзді "Реформ і порядку". Зокрема, один із лідерів партії Володимир Філенко, який також відповідає за єдину партію, взагалі в цей день перебував у Харкові, де він лежить у лікарні. Однак навіть якщо це відбувалося спонтанно, то все одно відповідало баченню "ПРП".

"Правиця" Костенка

Схоже, ситуація всередині "Нашої України" набуває цікавого сюжету. Усім відомо, що на базі блоку Ющенка хочуть створити єдину партію. Просто кожен бачить це по-своєму. І тепер ініціативу в руки взяла "ПРП".

Негативна реакція одного із представників партії Костенка на рішення партії Пинзеника пояснюється просто – ціна бренду. "Наша Україна" – ці два слова на прапорі дають більше, ніж роки, витрачені на розбудову партії. Також не великий секрет, що вартість даному словосполученню дає Ющенко. Тому зараз іде боротьба, хто буде носити це ім'я у майбутньому.

Якщо Ющенко стане президентом, то він не зможе очолити партію – за Конституцією главі держави заборонено "обіймати посаду […] в об'єднаннях громадян". То ж на парламентські вибори-2006 його соратники мусять організувати якусь конструкцію без Ющенка.

Костенко бачить себе у ролі ядра, навколо якого мала б будуватися партія-наступник "Нашої України". Такі амбіції пояснюють розгалуженістю його структури і активністю членів – як відомо, саме УНП привела найбільше людей на мітинг під Кабмін у березні цього року.

Також Костенко любить згадувати, що це він запропонував Кучмі кандидатуру Ющенка на посаду прем'єра у грудні 1999 року (щоправда, те ж саме колись говорив Олександр Волков). Ще один аргумент Костенка на свою користь – він уже наче започаткував процес об'єднання: коли до УНП влилося кілька місцевих осередків Демократичної партії.

У баченні Костенка партія з назвою "Наша Україна" мала би бути правоцентристською і включати крім УНП також Народний Рух Тарасюка, "Собор" Анатолія Матвієнка і, можливо, "ПРП". Інші партії не проходять відбір, бо підпадають під визначення маргінальні або не відповідають ідеології "правиці". Лідером має стати Костенко разом з іще якимсь співголовою.

Реформований порядок Пинзеника

У свою чергу "ПРП" хоче створити центристську силу. Яка б, на відміну від УНП, сповідувала не націонал-демократичну, а ліберальну ідеологію.

Амбіції "ПРП" пояснюються тим, що у них найбільша партійна група всередині "Нашої України" – під тридцять депутатів, тобто майже третина усієї фракції Ющенка. Є і своя ностальгічна історія – саме Пинзеник пропонував Ющенку балотуватися на виборах президента-1999.

Автори цього сценарію також не згодні, що резервуванням бренду "Наша Україна" за "ПРП" вони "кидають" Костенка. Навпаки, кажуть вони, це він забрав назву "Українська народна партія", яку на одній із політрад у 2002 чи 2003 році було запропоновано Ющенку для єдиної структури. Костенко ж начебто не розгубився і швидко перейменував Український народний рух в УНП.

Ядром єдиної партії у варіанті Пинзеника є "ПРП" та група "Разом", до якої входять основні бізнесмени "Нашої України". За сценарієм, "ПРП" зараз резервує бренд, а коли починається партбудівництво, то партія саморозпускається і разом із усіма охочими вливається у нове утворення "Наша Україна".

Таке партійне будівництво також підтримала б Молодіжна партія та структура Олександра Зінченка (це може бути і партія, а може і ряд депутатів групи "Центр" – поки не зрозуміло, чи встигне віце-спікер створити щось своє).

В цю концепцію не вписуються уже УНП та НРУ. І не тільки тому, що вони не захочуть входити до структури, де головні ролі отримають не вони. Але й тому, що їх туди можуть і не запросити – бо велика група депутатів-бізнесменів із "нашоукраїнського" середовища шукає, як позбутися ярлика "націоналістів", який автоматично переходить разом із Українською народною партією і Рухом.

Один із креативних депутатів "Нашої України" у розмові з кореспондентом "Української правди" навіть висловив ідею – нехай Костенко та Тарасюк разом із Тимошенко і партією "Собор" створюють блок та ідуть як правий фронт на вибори-2006.

Не варто забувати ще і про Петра Порошенка. Він вважає свою "Солідарність" лівоцентристською партією. І, зрозуміло, у разі переходу бренда "Наша Україна" до Костенка-Тарасюка у нього немає шансів пристати до цього "Союзу правих сил".

Якщо розбудовуватимуть єдину партію за варіантом "ПРП", то в цій компанії Порошенко виглядатиме природніше. У нього також добрі відносини із Зінченком. Але інше питання, чи захоче Петро Олексійович бути "одним із…" у партії "Наша Україна"? І чи не спробує він свою "Солідарність" як самостійного гравця лівого центру. Щоправда, і вороги там лютіші – комуністи, соціалісти та СДПУ(о).

В будь-якому разі, будувати нову партію треба починати вже зараз – оскільки на вибори-2006 будуть допущені лише зареєстровані не пізніше ніж за рік до дня голосування. Тобто оформити реєстрацію в Мін'юсті треба до 26 березня 2005 року.

Зараз за новим законом, це процес забирає набагато більше часу. Як пояснив Соболєв, "ПРП" пропонує провести першу частину установчого з'їзду нової партії на базі "Нашої України" ще до виборів президента. "Там буде оголошено про намір створити єдину партію, потім мають відбутися збори у двох третинах обласних осередків, зібрано підписи і тільки потім другий етап установчого з'їзду, після якого документи передаються до Мін'юсту".

Якщо буде ризик не отримати свідоцтво про реєстрацію партії "Наша Україна" до 26 березня 2005, то тоді Соболєв пропонує всім вступати до однієї із існуючих партій, яку потім перейменувати. "Щоб не було нікому прикро, це може бути якась невелика партія", - зазначив він.

***

Розглянуті вище варіанти стосуються випадку, якщо Ющенко стане президентом. Якщо ж ні, то навіть після поразки його рейтинг нікуди не дінеться. Тому, як і в 2002, і Костенко, і Тарасюк, і Пинзеник, і Порошенко змушені будуть сколочувати коаліцію навколо Віктора Андрійовича. Якщо, звісно, після фіаско він захоче залишитися у політиці. І якщо за президента Януковича ще матиме сенс бути депутатом парламенту.



powered by lun.ua