Ржавський: "Я кращий кандидат, ніж Ющенко, я такий же духовний. У мене також є дружина і четверо дітей"

Підтримуючи "Громадське радіо" в боротьбі за існування, "Українська правда" розміщує на своєму cайті розшифровки його ефірів. Слухайте також аудіо

Сергій Рахманін: Вас вітає "Громадське радіо", вас вітає програма "Без гасел" та я, її ведучий Сергій Рахманін. Невпинно, невблаганно спливає час, усе менше днів залишається до дня виборів, і усе більше стає кандидатів у президенти. А ЦВК працює майже цілодобово, реєструючи все нових і нових неофітів, і сьогодні ми будемо розмовляти з двома учасниками передвиборчих перегонів – кандидатами у президенти Дмитром Корчинським, керівником громадської організації "Братство" та Олександром Ржавським, кандидатом у президенти України, лідером політичної організації "Єдина родина".

Сергій Рахманін: Перше питання, я думаю, буде абсолютно доречним і абсолютно природнім. Я звертаюся і до Дмитра Олександровича, і до Олександра Миколайовича, навіщо це вам ?

Дмитро Корчинський: Сьогодні неможливо брати участь в політиці, інакше, великій політиці, я маю на увазі, інакше як балотуючись на виборах. Я неодноразово заявляв, моя мета - це зібрати максимальну кількість голосів – це перше.

Сергій Рахманін: Максимальну кількість для чого?

Дмитро Корчинський: Не для чого, а для кого. Для мене. Друге - я хочу втягнути вулицю у велику політику. Ми півтора року займалися розвитком страйкового руху в Україні, створили партію на основі страйкових комітетів Києва, Харкова, Одеси, деяких інших великих обласних міст, і хочемо, щоб вони були представлені в великій політиці. І це основне для мене, тому що зараз ми бачимо, що вся виборча кампанія зводиться до суперечок між бюрократами.

І вся проблема, яка існує під час виборів – який бюрократ гірший, а який бюрократ кращий? А не про це потрібно говорити. Ми повинні говорити про те, що взагалі бюрократія має бути поставлена на місце, вона має бути видресирувана, приборкана. І це потрібно робити з вулиці, за допомогою страйкових комітетів, по справжньому вільних профспілок, релігійних братств, і так далі.

Виборча кампанія продовжується вже довгий час, не звучать справжні теми, які нас турбують, і на які ми маємо дати відповідь. Про те, що ми повинні відновити свій ядерний потенціал, про те, що Україна зрадила українців Придністров’я, справедливість має бути відновлена. Про те, що має бути укладений українсько – білоруський союз, в першу чергу в газотранспортній сфері, про те, що на нас лежить велика місія переорганізації пострадянського простору...

Сергій Рахманін: Пане Дмитре, ви перераховуєте тези своєї передвиборчої програми...

Дмитро Корчинський: Ні, у мене інша передвиборча програма, я перераховую ті важливі питання, на які ніхто не пробував давати відповідь в Україні, які не піднімаються. Говориться про особистості, хто там украв, хто там сидів, хто там кращий, хто гірший.

Сергій Рахманін: Отже, наскільки я вас вірно зрозумів, головна, принаймні друга чи перша причина, це – привернути увагу суспільства, увагу громадськості до найнагальніших питань сьогодення, аби намагатися в якийсь спосіб розв’язати ці проблеми. Я вас вірно зрозумів чи ні ?

Дмитро Корчинський: Розв’язати ці проблеми і "Братство" рветься до влади. Ми туди ідемо в цю владу. І ми хочемо зібрати максимально можливу в цій ситуації кількість голосів.

Сергій Рахманін: В принципі зрозуміло, я думаю, що ми повернемося до цього питання.

Дмитро Корчинський: Півроку тому про нас ніхто не знав. Сьогодні братство - це найактивніша партія в Україні.

Сергій Рахманін: Про це ми поговоримо трохи пізніше. Отже, надамо можливість Олександру Миколайовичу висловити своє розуміння.

Олександр Ржавський: Я іду на вибори президента для того, щоб стати президентом, це по перше. Я розумію, що можливо не так багато шансів сьогодні, але тільки Бог може визначити хто може стати правителем у державі, і тільки Він може зробити це так чи інакше. Чи то буде Україна з лідером на прізвище Ржавський, чи то не буде, це як то кажуть Божий промисел.

Стосовно себе можу сказати, що це не Сізіфова праця, коли я вже в друге іду кандидатом у президенти, і можливо прийдеться йти і наступного разу, оскільки я бачу свій обов’язок в тому, щоб все таки Україну навернути на вірну життєву позицію. Оскільки я вважаю, що Україна розвивається не таким чином, як повинна була розвиватися б. Я абсолютно впевнений, і можу сказати, що Україна повинна стати центром миру ( не як пуп Землі), центром нових мирових ініціатив, а також екологічних ініціатив, духовних.

Україна має величезний духовний потенціал, і я абсолютно впевнений, що сьогодні світ , який стоїть на порозі великої вселенської катастрофи, він сьогодні вже розуміє, що потрібно шукати інші шляхи міжнародного устрою. Україна повинна стати першою державою, яка буде творити добро на Землі.

І більше того, вона це буде робити, так би мовити професійно, тобто починати потрібно якраз не з відтворення ядерного потенціалу, з якою я програмою виступав минулого разу, а якраз взагалі відмовитись від армії, оскільки це буде той крок, який зможе дійсно поставити Україну – серед тих держав, які покажуть, що є інший спосіб життя і людського співічнування.

Сергій Рахманін: Якщо я не помиляюся, ви виступали за те, щоб Україна знову набула ядерного статусу, отримала ядерну зброю.

Олександр Ржавський: Так...

Сергій Рахманін: Якось не дуже корегується... В пана Дмитра там все зрозуміло – армія має бути потужною, але професійною, і він також, якщо не помиляюся, виступає за набуття ядерного статусу. Тут трохи не зрозуміло – мати ядерну зброю, не мати армії.

Олександр Ржавський: Це програма минулого Ржавського, це програма 1999 року, коли я тільки прийшов до парламенту.

Сергій Рахманін: Тобто у вас певна еволюція відбулася?

Олександр Ржавський: Так, безумовно, я прийшов до парламенту, мені здавалося, що це досить просто, що це тільки от силою, там грошима потрібно це все зробити...

Сергій Рахманін: Добре. Ви сказали, що ви розпочали передвиборчу боротьбу задля перемоги. Отже. В принципі, теоретично, реалістично, прагматично, як хочете називайте, який відсоток голосів для вас буде нормальним показником, з яким буде не соромно потім повергатись до виборців, до політики, до партії "Єдина родина"?

Олександр Ржавський: Я впевнений в тому, що будь-який відсоток голосів, який би я не зібрав, це не буде соромом. Оскільки, це вибори президента України, і це буде лише показником того, скільки людей усвідомлять нашу історичну ідею.

Сергій Рахманін: Чіткого завдання отримати там десять відсотків, п’ятнадцять чи двадцять цього ви перед собою не ставите?

Олександр Ржавський: Безумовно, ні.

Сергій Рахманін: Зрозуміло. Пане Дмитре, ви зауважили, що розраховувати на максимальну кількість голосів – все таки розшифруйте, будь ласка, що це - скільки це?

Дмитро Корчинський: Я воюю за 51 відсоток. Я вірю в те, що життя не передбачуване. Ми не знаємо, що буде далі. Якщо далі буде продовжувати така стабільність, як є зараз - то безумовно, перемагає Янукович, і нема що робити. Але якщо ситуація дестабілізується, а дуже багато сил з за меж України і в середині України хотіли б її дестабілізувати, то починається зовсім інший розклад.

Ви розумієте, вся українська політика здійснюється в межах трьох кварталів – це політика коридорів і кабінетів. Розширте простір української політики і всі попередні розклади полетіли. Ми займаємося тим, щоб розширити площину української політики. Перенести її в цехи, на базари, на вулиці наших міст і сіл.

Сергій Рахманін: Але задля цього не обов’язково брати участь у президентських перегонах.

Дмитро Корчинський: Обов’язково, потрібно брати участь у президентських перегонах і якщо нам вдасться розширити, або якщо тим силам, які зацікавлені в дестабілізації, вдасться їхня мета, то ми станемо перед іншою країною, будуть інші розклади, і тут, вже я вам скажу, хто його знає...

Сергій Рахманін: Свого часу ви абсолютно справедливо зауважили, що для здійснення політики Київ - це не найкраще місце в світі. Тут гарно молитися, але дуже важко воювати чи робити політику. Козаки переносили свою столицю в Батурин, в Хотин, куди завгодно, тільки не в Київ.

Фідель Кастро не робив, точніше не планував революцію в Гавані, Володимир Ілліч Ленін її теж не планував у Санкт–Петербурзі, чи Москві. Ну поїхали б собі десь у Хотин, у Крим, куди завгодно. Народна революція. До чого тут президентські вибори?

Дмитро Корчинський: Я туди і поїхав. Ми щойно закінчили страйк в Керчі і зараз на підході другий страйк в Керчі. Ми розвиваємо ударними темпами Дніпропетровську організацію "Братства", і скоро Дніпропетровськ прокинеться. Тобто ви абсолютно маєте рацію, посилаючись на мене, який завжди має рацію, що потрібно активізувати периферію. Ми цим займаємося.

Сергій Рахманін: Олександр Миколайович, 1999 року, висуваючи свою кандидатуру в якості кандидата в президенти, ви казали про те, що навіть якщо ви програєте , це не буде великим лихом для вас, наступного разу ви переможете. І ви самі зараз зауважили, що ваша програма суттєво змінилася. Мало хто вже пам’ятає, що кандидат у президенти Ржавський пропонував, скажімо, на 60 відсотків зменшити тарифи на вугілля, чи на транспорт, позбавити необхідності сплачувати податки молоді до 25 років, користуючись, свідомо чи несвідомо, принципами Адольфа Гітлера, пропонував зняти проблему безробіття шляхом будівництва автомагістралей, а зараз ви вже, користуючись принципами Путіна, збираєтесь, знову ж таки вирішувати певні проблеми.

Не має відчуття, що скажімо, там 5 років по тому, ви висунете свою кандидатуру, і його програма буде суттєво – відрізнятися від програми Ржавського сьогоднішнього. Скільки буде тривати ця еволюція? Може варто зупинитися і на чомусь зосередитись?

Олександр Ржавський: Можливо так воно і буде. Змінюється світ і ми зміюємося. І якщо тоді я пропонував, що Україна повинна мати ядерну зброю, я так вважав. Після 1999 року був 2001 рік і були падаючі вежі в Нью –Йорку, і це змінило взагалі весь світ, і взагалі все розуміння світового устрою, це раз. По –друге, я говорив, що зменшити ціни на пальне – так дійсно, це можливо було зробити, і сьогодні це можливо зробити, але потрібно просто розуміти, яким шляхом це все має відбуватися.

На сьогоднішній день джерела енергії, які нам дістаються, вони дуже дорого нам дістаються. Я можу сказати, що є певні механізми, які це можуть здешевити. Але сьогодні це, якби не суттєво, бо в 1999 році люди хотіли будь-яку роботу, дешевшу електричну енергію і таке інше. Це можна було зробити за рахунок олігархів.

Сергій Рахманін: Світ змінився, але не змінився український виборець, в мене таке відчуття.

Олександр Ржавський: Виборець не змінився, нічого, буде мінятися з часом. Це природно. Почекаємо.

Сергій Рахманін:- Почекаємо. Я не думаю, що ми дочекаємося цього світлого часу, але тим не менше.

Олександр Ржавський: Дочекаємось.

Сергій Рахманін: Пане Дмитре, в мене питання до вас. От ви казали, що "Братство" рветься до влади, добре. А наскільки чисельна організація "Братство", ви можете назвати якусь більш менш точну цифру ваших прихильників?

Дмитро Корчинський: Актив – кількасот чоловік. Тобто нас зараз більше ніж скажімо, людей у Шаміля Басаєва.

Сергій Рахманін: Кількасот – це три сотні, чотири сотні, п’ять сотень – кількасот це все таки така дуже умовна. Я думаю, що ви мусите знати, скільки вас...

Дмитро Корчинський: Я думаю, що трохи більше п’яти сотень на сьогоднішній день по всіх регіонах України. Це реальні цифри активу. Сьогодні немає масових організацій, і не може бути. Повстання мас закінчилось.

Сергій Рахманін: Ні, я не про масову організацію. Мене просто цікавило одне питання – вибачте. Потім ми повернемось до ваших роздумів, безумовно цікавих. Ви казали, що свого часу, коли вас запитали – чи збираєтесь ви кандидувати в президенти, ви сказали, що навряд чи, тому що вам просто елементарно бракує коштів, бо ви не є заможною людиною.

Тим не менше у вас знайшлися гроші не тільки на грошову заставу відповідну, до речі, чималу, а ще і на оренду БТРа, якого ви, здається, орендували в кіностудії Довженка. І коли у вас запитали про це, ви відповіли, що скинулося "Братство" - хто скільки зміг. Давайте порахуємо. 500 людей, так? Це кожен скинувся по 1000 гривень? Чи як?

Дмитро Корчинський: Та безумовно ні.

Сергій Рахманін: А що такі заможні у вас у "Братстві" люди ?

Дмитро Корчинський: Є доволі заможні люди, слава Богу.

Сергій Рахманін: Тобто це виключно за кошт "Братства" ви відшукали 500 000 гривень на заставу?

Дмитро Корчинський: Ця передача транслюється переважно на Київ, тобто нас слухають кияни. Вони знають, що в Києві 500 000 гривень коштує невеличка квартира в центрі. Одна. Тобто це взагалі не гроші для політики. Вони розуміють всі, як і ви розумієте, що виборча кампанія "Братства" буде чи не найдешевшою виборчою кампанією в Україні. Вона робиться за копійки. Для політики це копійки.

Тобто ми витратимо на всю виборчу кампанію вартість менше двох двохкімнатних квартир в місті Києві. Всі наші конкуренти, практично, витратять в десятки, дехто навіть в сотні разів більше. Не треба тут нас представляти олігархами. Тут не потрібні ніякі темні сили, для того, щоб профінансувати настільки дешеву виборчу кампанію. Якби вони запропонували – ми би взяли гроші ще хоч у німецького генштабу, тому що ми маємо рацію. Ця політика потрібна. Говорити про те, що там хтось, якісь там кошти, що якісь олігархи фінансують страйкову діяльність, спрямовану проти олігархів – це все дурниця.

Сергій Рахманін: Якщо ви помітили, я не вживав слово олігархи, я цього закиду не робив. Я просто послався на ваше власне висловлювання, коли ви сказали, що для вас це завелика сума.

Дмитро Корчинський: Дуже велика. 100 000 $ я ніколи не тримав в руках.

Сергій Рахманін: Хвилин за 5 ви заявили, що це взагалі не гроші для політика і політики....

Дмитро Корчинський: Тому що я бідна людина. Але для політики це мізерні кошти. Я думаю, що навіть для вас це невеликі кошти. У вас є квартира в Києві?

Сергій Рахманін: Є.

Дмитро Корчинський: Ви можете її продати і у вас вистачить балотуватися в президенти.

Сергій Рахманін: Мені не вистачить.

Дмитро Корчинський: Вистачить.

Сергій Рахманін: Вона коштує щонайбільше 20 000 доларів. Так що на заставу мені б не вистачило.

Дмитро Корчинський: Так ви ж живете в Броварах?

Сергій Рахманін: Ні, я живу біля метро КПІ, але...

Дмитро Корчинський: Ну так не треба нам розповідати про квартири в 20 000 доларів біля метро КПІ.

Сергій Рахманін: Тим не менше. Вона зараз стільки коштує. Але я скористаюся вашою пропозицією, я спробую закласти свою квартиру, щоправда шкода, я вже не встигну документи віддати. Олександре Миколайовичу, до вас питання, якщо дозволите. Свого часу ви спробували, зробили спробу зареєструвати політичне об’єднання "За Ющенка", і з блоком з такою назвою намагалися піти на вибори, потім намагалися оскаржити рішення Центвиборчкому, який не надав вам такої можливості.

Коментуючи свої дії у суді, у Центвиборчкомі, коли всі ці питання розглядалися, ви заявили про те, що ви не підтримуєте оточення Ющенка, тому, що в нього немає команди, а є націоналістичне оточення, але ви підтримуєте Ющенка і будете підтримувати його надалі. Зараз ваша позиція змінилася, чи ні? Бо я знаю, що ви людина, яка схильна до еволюції.

Олександр Ржавський: Я думаю, що будь-яка людина схильна до еволюції, якщо ми навіть подивимося на найближче оточення хоч Ющенка, хоч привладних сил... Проблема, що вони постійно еволюціонують при чому навіть з набагато більшою амплітудою, ніж я це роблю.

Сергій Рахманін: Я запитую ще раз. Теза про підтримку Ющенка для вас залишається актуальною чи ні?

Олександр Ржавський: Практично сьогодні я можу сказати теж саме. Що мені подобається Ющенко своїми можливо духовними орієнтирами, які він на себе напрацював, які до себе поставив. Я можу сказати, що я можу захоплюватись Ющенком як людиною, яка дуже послідовна, вона веде – намагається вести своє оточення до духовності. От в чому я готовий підтримати. Але я його не можу ні тоді, ні сьогодні його підтримати у тому, що змінювались рішення самого Ющенка завдяки його оточенню. Ось у чому є проблема.

І тому сьогодні я кажу, що я вважаю, що я кращий кандидат, ніж Ющенко. Так, можливо я менш рейтинговий, так, я з цим погоджуюся, але те, що я кращий, те, що я сильніший, те, що я потужніший великою мірою як людина, ніж Ющенко, це мені здається так. У нас дуже багато спільного, у нас дуже багато схожого, я такий же духовний, такий же моральний.

У мене також є дружина і четверо дітей, мало того, ще є двоє внуків. Але я можу сказати, що я сильніший за нього і я знаю, що я ніколи не піду на поводу у будь якого, яке б це оточення не було. Тому сьогодні я виставляю свою кандидатуру як таку, яка абсолютно не є менш гідною, ніж кандидатура Ющенка , якого я збирався тоді підтримувати.

Сергій Рахманін: І зараз збираєтеся?

Олександр Ржавський: ...і можливо і надалі. Так, але я вважаю, що сьогодні чітко вималювана третя сила, яка є дійсно самостійною, яка використовує ресурси народу, а не ресурс олігархів...

Сергій Рахманін: Дмитре Олександровичу, тут наробила галасу інформація про те, що ніби то там збираються розглядати трохи не в Генпрокуратурі, якщо не помиляюся, послання "Братства", яке називалося – "Ласкаво просимо до революції", чи щось таке. Ну я її передивився і в мене це викликало подив, тому що це в принципі, я не назвав би закликом, це радше якесь філософське есе, про все. І там був такий образ – ручні гранати і розкішні авто? Це просто такий поетичний образ? От ви собі уявляєте себе який кидає, скажімо, гранату у розкішне авто пана Ржавського?

Дмитро Корчинський: Я дуже симпатизую пану Ржавському...

Сергій Рахманін: Тому в його авто ви кидати її не будете ?

Дмитро Корчинський: Тому в його авто я кидати на буду, але коли я гуляю по Банківській вулиці, і повз Верховну Раду, Кабмін, взагалі от по Печерську, і коли я бачу машини, які коштують від 100 тисяч доларів, і більше – я розумію, куди ділися пенсії і зарплати нещасних людей. Я обурений, навіть не цими машинами.

От, наприклад, іде демонстрація комуністів по вулиці Грушевського, стоять машини по двісті-триста тисяч доларів, проходить демонстрація в 5000 чоловік – жодна машина не буває пошкоджена, жодну не поцарапають цвяхом. Таке неможливо в Римі, таке неможливо в Парижі, таке неможливо в Лондоні, демонстрація лівих сил, і ті навіть не піклуються про те, щоб прибрати власні машини. От чим я обурений, я не можу зрозуміти цього народу. Не машини мене дратують. Мене дратують люди, позбавлені пенсії, які терплять оці машини.

Сергій Рахманін: Добре. А скільки машин ви подряпали цвяхом під, скажімо, будинком АСК на вулиці Мельникова ? Там стоять машини, до речі, не дешевші від машин, що стоять на Банковій чи на Грушевського... У вас не виникало бажання цвяхом подряпати машину Піховшека, наприклад ? Чи машину Медведчука? Чи Оселедчика?

Дмитро Корчинський: Я займаюсь, слава Богу, більш масштабними діями. За останній рік в Києві ми опустили на багато мільйонів доларів Київ-Донбас, Познякижилбуд, Київміськбуд, Ліка-Холдинг, і ряд інших фірм, які будували буржуйське житло, яке загрожувало навколишнім будинкам, люди піклувались за свої фундаменти і так далі, люди зверталися до нас. Низкою страйкових акцій це будівництво припинялось. Це дивовижні речі, ніхто не міг в це повірити.

Сергій Рахманін: Ну що ж, пан Корчинський вважає, що п’ятисот активістів "Братства" і людей, які приєдналися до них чи зорганізували ці акції спротиву, цілком природні. До речі, щодо нахабства чиновників, абсолютно переконаний, єдине, не дуже переконаний в тому, що ваших зусиль, навіть дуже наполегливих, вистачило для того, щоб перемогти бюрократію, але тим не менше, якщо це правда, я буду щиро здивований, якщо Дмитро Корчинський не набере необхідний 51 відсоток на президентських виборах. До речі, давайте парі влаштуємо, скільки хто набере відсотків? Посперечаємось наприклад на ящик пива, щоб не було образливо.

Дмитро Корчинський: Послухайте, для чого нам гадати, скільки хто набере відсотків. Це витрата часу. Через три місяці ми абсолютно точно побачимо, хто скільки набрав відсотків, для чого гадати ? Потрібно просто боротися. І все. Я знаю свою мету. Я знаю мету "Братства", вона абсолютно шляхетна.

Сергій Рахманін: Тобто ризикнути навіть ящиком пива не хочете ?

Дмитро Корчинський: Вам не вистачає пива ? Я вам поставлю.

Сергій Рахманін: Та ні, дякую. Я просто про азарт...

Дмитро Корчинський: Якщо ви віддасте свій голос за пана Ржавського, я виставляю вам ящик пива.

Сергій Рахманін: Дякую, я не відвідую виборчі дільниці.

Дмитро Корчинський: Тому що мені хотілося б зробити приємне одразу двом людям.

Сергій Рахманін: Пане Ржавський, а от ви готові були б віддати свій голос за Дмитра Корчинського? От уявіть собі, що ви не є кандидатом у президенти, або скажімо, вас знімають після першого туру, чи скажімо, ви не виходите в другий тур, а Корчинський виходить. Ваш голос буде все-таки, от скажімо, на боці Ющенка чи Корчинського? Уявіть собі таку пару – Ющенко/Корчинський.

Олександр Ржавський: Ви знаєте, за Дмитра Корчинського можна віддати свій голос, і я...

Сергій Рахманін: Навіть без ящика пива?

Олександр Ржавський: Так, звичайно. Хіба це пивом оприділяється думка людини, і тим більше мотивація голосування? Я хочу сказати, що напевне можна віддати за нього голос, оскільки, у всякому разі, людина не йде заробляти гроші собі й своєму "Братству". І тому уже тільки з цього можна підтримати його...

Сергій Рахманін: А чому ви так переконані, що він не йде заробляти гроші?

Олександр Ржавський: Тому що, коли людина у його віці не була дуже, як то кажуть, алчною до цих грошей, не мала свого бізнесу і мала можливості досить великі для того – але не пішла на це, навіть маючи "Братство" у своєму керівництві...

Дмитро Корчинський: Потрібно три секунди. Пан Олександр просто досвідчений бізнесмен, і досвідчений політик, і він знає, що політика - це витрачання грошей, а не заробляння.

Сергій Рахманін: Олександр Миколайович, ви бачили політика, який би кандидуючи будь куди, не обов’язково в президенти, казав би, що йому шкода грошей, що він не готовий померти за народ, що він не готовий владнати геть усі проблеми. Єдине, що пропонують різні шляхи для цього, але, як правило, вони сьогодні не дуже відрізняються. Якщо ми візьмемо програми і порівняємо їх – у переважної більшості людей – абсолютно не принципово ким він був, ким він є зараз, і ким він збирається стати. В них програми дуже приємні –у них гасла дуже схожі. Ну от пан Корчинський трохи відрізняється від переважної більшості...

Дмитро Корчинський: Скажем так – сильно відрізняюсь

Сергій Рахманін: ...трохи відрізняється... Зараз казати про те, що я чесніший, чи в мене більше чеснот чи саме за моєї перемоги стане це все так як я обіцяю, це дуже легко і важко водночас. Легко тому ,що знаючи що перемоги не буде – це легко обіцяти.

Дмитро Корчинський: Ви розумієте, от скептична позиція не переборна. Я можу стати в позицію і сказати – це все фігня, да, нічого не можна з’ясувати напевне. Чи от ви кажете, що ви існуєте, а ви лише функція мого мозку – це мені просто здається - я сплю, і бачу сон. І я не вірю ні в що, нікому, ні за чого. Ця скептиція непереборна, але вона не ефективна. Тому що світ створюється і відтворюється не скептиками, а романтиками та ідеалістами.

Сергій Рахманін: Питання, мабуть останнє, тому що в нас тут небагато часу вже лишилося, на жаль. Що має статися, що має відбутися в Україні, з вашої точки зору, аби вибори не відбулися. І взагалі - можливий такий варіант?

Олександр Ржавський: Я не вірю в такий варіант розвитку подій, щоб вибори не відбулись. Я думаю, вони будуть і звичайно, сьогодні ми можемо різні речі тут видумувати, але я думаю, що вибори відбудуться обов’язково, президент буде обраний.

Сергій Рахманін: Пане Дмитре, ви вважаєте, що таке може статися?

Дмитро Корчинський: Можливий варіант. Зараз панічні настрої в штабі Ющенка зростають, вони розуміють, що нормальним шляхом вони не виграють, уже ідуть заклики виходити на вулицю в день виборів. Я думаю, що будуть пробувати розкручувати варіанти на зразок грузинських, на день виборів, можливо. От компрадорська, як є компрадорська буржуазія, це та, яка зорієнтована на те, щоб прислужувати якимсь там закордонним корпораціям, і все таке інше, іноземцям, так є і компрадорська політика.

От Ющенко репрезентує компрадорську політику, зорієнтовану на обслуговування інтересів Заходу в Україні. Вони зараз будуть пробувати варіанти в тому числі і зівання виборів, і часто прямо про це говорять. Тобто такі варіанти можливі.

Сергій Рахманін: Добре, дякую вам за розмову. Сподіваюся, що вона була щирою і відвертою і можливо, навіть цікавою. З вами була програма "Без гасел", з вами був Сергій Рахманін, Олександр Ржавський, Дмитро Корчинський. Хай вам щастить. На все добре.