Янукович шукає "Хто ми є?" в книгах про мексиканців і англо-саксонів

Вівторок, 12 жовтня 2004, 09:33
Українська сучасність виразно свідчить, що існує зв‘язок між тим, що читають лідери держав та результатом їхнього правління.

Колись ще за свого президентства Леонід Кравчук заявив, що із захопленням читає Михайла Драгоманова. Між тим, саме Драгоманов називав український патріотизм „гідрою”.

Можливо, той факт, що Україна, держава з надзвичайно глибокою і багатою історією, досі не має конкурентноздатної національної ідеї, пояснюється літературними вподобаннями колишнього секретаря ЦК КПУ з ідеології.

Щоправда, президент Леонід Кучма на десятий рік свого президентства таки дійшов висновку, що "Україна – не Росія". Хоча, одного разу Кучма заявив, що не любить читати. Тому немає 100-відсоткової певності, що він прочитав свою книгу.

Ще менше надії, що прочитав її, а головне, засвоїв основне її положення, чинний прем‘єр-міністр.

Не так давно прес-секретар Віктора Януковича Ганна Герман повідомила, що її шеф зачитується книжковою новинкою одного досить відомого автора – Самуеля Хантінгтона.

Як заявила Герман, Віктор Янукович почав читати книгу Хантінгтона „Хто ми є?” ще до того, як вона вийшла широко в продаж на Заході.

У книзі „Хто ми є? Виклики американській національній ідентичності”, яку, за словами Герман, прочитав Янукович, йдеться про етнічні проблеми Америки. Цей твір присвячений питанню необхідності збереження американської англо-протестантської культури в умовах зростання міграції.

Дещо істеричний тон книги дає підстави припускати, що професор приніс у науку особисті антипатії. Чомусь особливо загрозливою для Хантінгтона видається міграція мексиканців. Хоча книга виявилася гостра і провокативна, як і будь-які твори, що стосуються міжетнічних проблем, постає запитання – що вона може дати українському читачеві, і, зокрема, прем‘єр-міністрові і кандидатові в президенти України?

В Україні і світі Хантінгтон став відомим завдяки своїй контроверсійній праці „Зіткнення цивілізацій”. Найцікавішим для нас є те, що християнську Європу Хантінгтон розподілив на дві частини – католицько-протестантську і православну.

Україні концепція Хантінгтона відводить становище на межі західної і слов’янсько-православної цивілізації, таким чином, що Західна частина України, де домінує греко-католицизм, належить до західної цивілізації, а решта – до східної.

Не виключено, що саме в такій "теоретичній підготовці" прем‘єра лежать останні спроби штучного розподілу України на Схід і Захід в результаті мовної та інших ініціатив прем‘єра.

Між тим, реальність спростувала теорію Хантінгтона, принаймні, в частині про „дві Європи”. Така православна країна, як Греція, є давнім членом західних інституцій - НАТО і ЄС, однак цей факт Хантінгтон називав "винятком, який підтверджує правило". Сьогодні такі "винятки" становлять більшість православних країн.

Хоча, безумовно, прем‘єр має право читати будь-які книги, в тому числі й не правдиві.

Однак, хотілося б вірити, що перед тим, як взявся за проблеми ідентичності янкі, чорних та „латиносів”, чинний прем‘єр уже подолав Нестора-літописця, „Слово о полку Ігоревім” та Козацькі літописи разом із Геродотом.

Можливо, прем‘єрові набагато важливіше було б читати не про те, „хто є” білі англо-сакси протестанти, але, натомість книги, які допомогли б сформувати конкурентноздатний погляд на роль і місце у світі України.

Також прес-секретар прем‘єр-міністра повідомила, що прем‘єр читає книгу Павла Зайцева "Життя Тараса Шевченка“. Не виключено, що нинішня влада ще не доросла до того, щоб розуміти "Кобзар" без коментарів.

Вона демонструє, що не розуміє, що таке Україна, і яке її історичне місце у світі. Так, нещодавній приїзд Януковича з Кучмою до Москви по першому викликові Путіна виглядав цілковито малопристойним для керівництва незалежної держави. У відповідь на подяку Путіна за "оперативність" приїзду, з боку українського керівництва прозвучало, що українські прем‘єр з президентом "легкі на підйом".

Але з керівництвом, позбавленим історичного коріння та розуміння призначення України, уже не самі керівники, але вся держава виявляється не "легкою на підйом", а "легкою на приниження".



powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!