Томенко впевнений, що журналісти матимуть право на інформацію про особу

Українське законодавство дає можливість застерегти двозначні тлумачення положень закону про захист персональних даних.

Про це заявив віце-спікер Микола Томенко, повідомляє його прес-служба.

Він зауважив, що значне занепокоєння серед вітчизняних журналістів та медіаекспертів через набуття чинності закону про захист персональних даних пов’язане із можливостями використання його норм для обмеження професійної діяльності журналістів щодо пошуку, обробки та публікації інформації.

Віце-спікер звернув увагу на те, що закон містить запобіжники, які повинні не дозволити використовувати його норми для обмежень журналістської діяльності.

Зокрема, статтею 1 чітко визначено, що дія закону не поширюється на діяльність зі створення баз персональних даних та обробки персональних даних у цих базах "журналістом - у зв’язку з виконанням ним службових та професійних обов’язків".

На думку Томенка, ключовим моментом ускладнення доступу ЗМІ до персональних даних є їх законодавче віднесення до інформації з обмеженим доступом, за виключенням "персональних даних фізичної особи, яка претендує зайняти або займає виборну посаду (у представницьких органах) або посаду державного службовця першої категорії".

У зв’язку з цим віце-спікер нагадав, що у 2003 році Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства щодо захисту свободи слова, передбачивши зняття обмежень на розповсюдження суспільно значимої інформації.

Згідно з чинним законом про інформацію визначено, що "інформація з обмеженим доступом може бути поширена без згоди її власника, якщо ця інформація є суспільно значимою, тобто якщо вона є предметом громадського інтересу і якщо право громадськості знати цю інформацію переважає право її власника на її захист".

Крім того, "особа звільняється від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно значимою".

Українська правда