Разумков пояснює: обмежень для розгляду законопроєкту про деолігархізацію немає

Середа, 15 вересня 2021, 11:56

Дмитро Разумков. фото з сайту парламенту

Перебування законопроєкту про деолігархізацію на експертизі у Венеціанській комісії не є перешкодою для його розгляду в другому читанні в парламенті, заявляє голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

Джерело: Разумков в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна"

Пряма мова: "Якщо законопроєкт буде готовий до розгляду і на цьому наполягатимуть комітет і фракції Верховної Ради - так, він піде до зали, як це наказано регламентом. Якщо ж буде інша думка озвучена колегами... Я прийму і один, і другий варіант. У мене немає обмежень для включення його до порядку денного у зв'язку з тим, що його відправлено до Венеціанської комісії".

Деталі: Спікер парламенту знову підкреслив, що, на його думку, визначати, хто саме належить до олігархів має максимально незалежна структура, а не Рада національної безпеки і оборони (РНБО). Водночас він наголосив, що під час підготовки законопроєкту не можна забувати про конституційні норми.

Разумков нагадав, що подав свої поправки до другого читання законопроекту.

Відповідаючи на запитання, чи відчуває він вплив олігархів на Верховну Раду, Разумков сказав: "У мене як голови Верховної Ради не було спілкування з представниками великого бізнесу, яких можна віднести до так званих олігархів, де на мене чинили б тиск або мене просили про щось, а тим більше за якісь профіти. Цього не було, немає і, сподіваюся, не буде. Чому? Можливо тому, що розуміють, якою буде відповідь".

Пряма мова: "У РНБО немає функцій визнання тієї чи іншої людини будь-ким. Точно так само це межуватиме з повноваженнями й інших членів РНБО. Щоб не вийшло, як із законом про Національне антикорупційне бюро України (НАБУ): через якийсь проміжок часу Конституційний Суд скаже свою позицію, і ми не дуже добре виглядатимемо і всередині держави, і за її межами.

Вважаю, що вирішувати, хто є олігархом, має незалежна комісія, обрана на конкурсній основі, що працює на громадських засадах. Там не буде такого великого навантаження, об'єктивно віднести до категорії олігархів у нас можна не так багато людей у країні. І така комісія може працювати при Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) - не під НАЗК, а при НАЗК".

Що передувало: Законопроєкт про олігархів №5599 направили на експертизу до Венеціанської комісії.

Передісторія:

1 липня Рада у першому читанні схвалила законопроєкт про олігархів №5599. Законопроєкт пропонує визначати олігарха як "особу, що значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархом), яка одночасно відповідає щонайменше трьом ознаками".
Щоб вважатись олігархом необхідно брати участь у політичному житті, мати значний вплив на засоби масової інформації, бути монополістом на загальнодержавному товарному ринку та володіти активами на більше ніж 1 мільйон прожиткових мінімумів. Якщо три з цих ознак будуть наявні в однієї особи, то вона вноситься в Реєстр олігархів. Рішення про включення до Реєстру олігархів ухвалює Рада національної безпеки і оборони на підставі подання Кабміну, члена РНБО, НБУ, СБУ або Антимонопольного комітету.
Якщо особа потрапила в Реєстр олігархів, до неї застосовують низку обмежень. Зокрема, буде заборонено здійснювати внески на підтримку політичних партій та брати участь у великій приватизації. Також особи з цього Реєстру повинні будуть подавати декларацію про доходи.
Окрім того, у законі запроваджується поняття "декларації про контакти". Їх хочуть зобов’язати подавати усіх держслужбовців, якщо вони контактували з олігархом чи його представником.