Все більше українців сприймає контроль з боку держави інтернет-джерел обмеженням свободи − КМІС

Вівторок, 5 березня 2024, 12:26
Все більше українців сприймає контроль з боку держави інтернет-джерел обмеженням свободи − КМІС
Фото ілюстративне pixabay.com

Якби держава посилила контроль над інформацією в інтернет-джерелах, то половина українців вважали би такі дії обмеженням їхніх прав і свобод.

Джерело: результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 17-23 лютого

Дослівно КМІС: "У липні 2022 року більшість українців – 60% – погоджувалися, що для зміцнення захистку від ворога держава повинна активніше контролювати інформацію в інтернет-джерелах. Водночас виступали проти і вважали це обмеженням прав і свобод – 30%. До лютого 2024 року ситуація істотно змінилася: наразі більше тих, хто сприймає спроби активніших дій держави щодо інтернет-джерел як обмеження прав і свобод – 49%".

Реклама:

Деталі: Водночас до 44% зменшилася частка тих, хто вважає, що для зміцнення безпеки варто було би більш активно контролювати інформацію в інтернет-джерелах. 

 
Інфографіка КМІС 

Серед тих, хто користується Телеграм-каналами для отримання інформації про бойові дії, 43% погоджуються, що для зміцнення захисту від ворога держава має більш активно контролювала інформацію в інтернет-джерелах.

Водночас серед тих, хто не користується Телеграм-каналами, 46% вважали би такі дії держави як обмеження прав і свобод громадян. 

ВІДЕО ДНЯ

Соціологи пояснюють, що відсутність зв’язку між ставленням до обмежень і використанням ТГ-каналів (і сайтів) пов’язана, скоріш за все, з тим, що вони запитували не про закриття, а про контроль.

 
Інфографіка КМІС 

"Респонденти могли гадати, що їх це не стосуються, бо вони користуються "правильними" каналами або сайтами", − кажуть соціологи. 

 
Інфографіка КМІС 

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький заявив, що зниження з 2022 року частки тих, хто підтримує більш активний контроль державою інформації в інтернет-джерелах, скоріше за все, є наслідком загалом зниження довіри громадян до органів влади. У результаті цього багато громадян можуть сприймати такі ініціативи як спроби цензури та політичні інструменти для приглушення голосів критиків влади.

Він нагадав, що у травні 2022 року 68% вважали, що владу не варто критикувати, а в кінці 2023 року вже 70% вважали, що, навпаки, варто критикувати можливі невдалі рішення чи дії влади.

Дослідження тривало 17-23 лютого. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 1 052 респонденти у віці від 18 років, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).

До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України, а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% − для показників, близьких до 10%, 1,5% − для показників, близьких до 5%.

КМІС підкреслює, що за умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, у травні 2022 року серед всіх опитаних респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), а нині через вимкнення окупантами телефонного зв’язку до вибірки не потрапило жодного респондента, які б наразі проживали в окупованих населених пунктах (разом з цим із загалом 1 052 респондентів 33 респонденти до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований).

Попри це соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування