Газовый консорциум: момент истины

117 просмотров
Понедельник, 15 апреля 2013, 12:50
Андрей МиселюкАндрей Миселюк
политолог, директор Института социально-политического проектирования "Диалог"

Травневий дедлайн, визначений Євросоюзом для України для підписання/непідписання асоціації, судячи з усього, може стати граничним терміном й у визначенні формату консорціуму з експлуатації української ГТС.

На сьогоднішній день шанси на створення тристороннього консорціуму є надзвичайно незначними: офіційний Київ, роздратований бездіяльністю ЄС щодо блокування "Південного потоку", націлився на створення двостороннього консорціуму з Росією.

І, як й у випадку з необхідністю "Плану Б" із досягнення політичної асоціації після непідписання в листопаді угоди з ЄС у Вільнюсі, з газовим консорціумом також необхідно заздалегідь визначити проблемні місця – щоб по можливості мінімізувати ризики для країни.

Позиція Києва 

Офіційно керівництво України запевняє не тільки Москву, але й Брюссель у своїй готовності якнайшвидше домовитися про створення консорціуму. Його головне завдання – отримати гарантії завантаження вітчизняної ГТС. Адже транзит російського газу через Україну скоротився за три останні роки зі 105 до 72,6 мільярдів кубометрів – перш за все, за рахунок "Північного потоку" і білоруської ГТС. 

І, як заявив президент Янукович під час "Діалогу з країною", мета переговорів з потенційними партнерами й на Заході, і на Сході – оптимальне використання української ГТС. "Нам потрібно думати, як експлуатувати свою газотранспортну систему. Крім Росії, нам ніхто не дасть гарантій прокачування певних обсягів газу", – позначив "напрямок зусиль" для цих переговорів президент.

При цьому він бачить вигоду всіх сторін так: Європа отримає гарантії, що ГТС буде працювати, Росія отримає гарантії по надійності поставок газу, а Україна буде заробляти на транзиті, направляючи зароблені кошти на модернізацію "труби".

Прем'єр Азаров у минулому місяці також підкреслював, що стан української "труби" залишає бажати кращого, і питання щодо модернізації ГТС необхідно вирішити в найкоротші терміни.

Продавати ГТС президент не збирається. Він хоче передати її в оренду – "таким чином, щоб орендної плати вистачало на утримання ГТС, щоб розділити відповідальність за наповнення з нашими партнерами, і, безумовно, отримати гарантію прокачування відповідних об'ємів газу"

Позиції партнерів

Нинішні спроби Києва та ЄС створити "консорціум на трьох" із Росією – це фактично входження вдруге в ту саму воду. За президентства Леоніда Кучми в 2002-2004 роках був цілий серіал із намаганнями України та Росії ввести Німеччину в число "концесіонерів".

Ці спроби, підтримані Євросоюзом, успіхом не увінчалися – незважаючи на те, що в жовтні 2002 року були навіть підписані документи про створення на паритетних засадах, із часткою "Нафтогазу" і "Газпрому" по 50%, ТОВ "Міжнародний консорціум з управління й розвитку газотранспортної системи України". А двома роками пізніше "Нафтогаз", "Газпром" і німецька компанія "Ruhrgas AG" нарешті домовилися про умови участі Німеччини в консорціумі...

Через десять років повторити хоча б ці проміжні успіхи в створенні тристороннього консорціуму, як виявляється, ще проблематичніше: позиції Євросоюзу та Росії з основ функціонування енергетичних ринків розходяться кардинально.

І Україна виявилася черговим полем бою по з'ясуванню відносин між цими двома найбільшими гравцями.

"Газпром" бачить головну перешкоду для створення тристороннього консорціуму в підтримці Україною вимог третього енергопакету ЄС. Документ, зокрема, передбачає, що компанії-продавці газу й електрики не повинні володіти транспортними мережами, оскільки це призводить до штучного підвищення цін. Також передбачається рівний доступ до транзитних потужностей країн – підписантів.

Політика "Газпрому" – повністю контролювати ГТС, через яку російська компанія качає газ, включаючи газові сховища. Саме тому росіяни в кілька прийомів таки домоглися повного контролю над білоруською "трубою".

За таким же сценарієм "Газпром" діє зараз і в Україні. Президент Російського газового товариства Валерій Язєв констатує"Газпром" не погодиться на тристоронній консорціум. Не в інтересах Росії така мішанина в управлінні ГТС, і це нічого хорошого не дасть. Нас цікавить пряма участь "Газпрому" в управлінні українською трубою або передача її "Газпрому".

Саме тому Москва зажадала від Києва денонсувати підписаний Україною в лютому 2011-го Договір про приєднання до Енергетичного співтовариства. Прем'єр РФ Дмитро Медведєв заявив: "Альянс між Росією та Україною може бути тільки за умови виходу України із цілого ряду інститутів, що включають Договір приєднання до Енергетичного союзу".

На ультиматум Москви Єврокомісія відреагувала моментально"ЄС незмінно вірить, що це в суверенних інтересах України, щоб будь-яка угода відповідала зобов'язанням, узятим Україною в рамках Енергоспівтовариства... Це також дозволяє захистити українську енергобезпеку від наслідків антиконкурентного енергетичного ринку, який залежить від одного головного зовнішнього постачальника, робота з реверсними поставками газу з ЄС в Україну є цьому яскравим прикладом ".

Відповідь офіційного Києва Кремлю озвучив керівник міністерства закордонних справ Леонід Кожара: Україна не збирається виходити з Європейського енергетичного співтовариства. Хоча рівнем співпраці з ЄС із питання української ГТС у Києві й не задоволені.

"Тристоронній консорціум, перш за все, залежить від третьої сторони. Скажімо, ми готові, Росія готова, де ця третя сторона?" – поставив запитання шеф Кожари, прем'єр Азаров. І, звертаючись до ЄС, висунув претензії: "Ось ви кажете: "Акуратніше з Росією". Давайте пропозиції. Якщо ви дасте нам пропозицію, ми будемо готові її обговорювати з російською стороною, але ви ж не даєте її Ви нам просто кажете, що треба би створити. Ми вже підійшли до тієї точки, коли треба рішення приймати".

 А Євросоюз, як виявилось, тим часом теж чекає такої пропозиції від Києва. Посол ЄС в Україні Ян Томбіньскій пояснив позицію Євросоюзу"Газотранспортна система належить Україні. Тому ЄС не прийде з якимись пропозиціями, це – українське питання, Україна повинна запросити ЄС. Але ніяких конкретних пропозицій немає".

І немає їх тому, що ЄС категорично не бажають бачити в консорціумі росіяни. Їхня позиція: "трубу" маємо контролювати ми. І навіть якщо Київ і Брюссель домовляться між собою – це не стане вирішенням проблеми української "труби".

 Адже ресурс газу – у "Газпрому".

 Найімовірніший сценарій

З урахуванням того, що Києву й Брюсселю ніяк не вдається розпочати предметний діалог щодо долі української ГТС – як з'ясовується, сторони досі не дочекалися один від одного навіть попередніх пропозицій, – визначальну роль найближчим часом буде відігравати стан переговорів із Росією.

 А тут Москва постійно збільшує тиск на Київ. То виставляючи рахунок на 7 мільярдів, то заявляючи про запуск нових обхідних газопроводів.

Ще одним інструментом тиску на Україну стала заява керівника "Газпрому" Олексія Міллера про намір побудувати найближчим часом другу нитку газопроводу через Білорусь з об'ємом прокачування до 15 мільярдів. Цих цифр не дорахується саме українська труба.

Тому Янукович поспішає. У повній кореляції з дедлайном по переговорам про асоціацію з ЄС, він прогнозує, що рішення з питань про гарантії наповнення труби та її модернізації повинні бути прийняті в першому півріччі поточного року. Причому загальний сценарій можливого рішення президент уже позначив: українську "трубу" отримує в оренду "Газпром". Тому що тільки росіяни можуть її заповнити.

Але у випадку прийняття Києвом такого рішення, крім наповнення труби та її модернізації, Україні доведеться вирішувати ще цілий комплекс найважливіших завдань.

Перш за все, не піддатися на диктат Москви й зберегти стратегічно важливе для країни членство в ЄЕС. Крім того, продовжити розробку сланцевих родовищ. В інтересах України також продовження курсу на диверсифікацію газових поставок – використовуючи вже запущені реверсні схеми.

Весь цей комплекс найважливіших питань не вирішується передачею ГТС в оренду – точніше в управління – "Газпрому".

Навпаки, із прийняттям такого рішення ці питання тільки вийдуть на перший план і зажадають свого невідкладного вирішення.

 Андрій Миселюк, Інститут соціально-політичного проектування "Діалог", спеціально для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)