События на Волыни в 1943-м: версии украинских депутатов

9471 просмотр
Понедельник, 18 июля 2016, 10:02
Евгений Билоножко
преподаватель Национального педагогического университета имени Драгоманова

Українська влада не одне десятиліття стверджує, що стосунки із Польщею – стратегічні. Але нині Верховна Рада готує заяву-відповідь на постанову Сенату щодо геноциду у 1943 році проти громадян ІІ Речі Посполитої, який здійснили абстрактні "українські націоналісти".

Дуже дивно, що польські політики не назвали імена злочинців, обмежившись незрозумілим формулюванням.

Відомо, що українські парламентарі піклуються і боронять Україну від усіх і де тільки можуть. Отож, я вирішив задати українським депутатам одне просте питання: "Що вам відомо про події на Волині у 1943 році?"

Далі – відповіді народних обранців.

Сергій Пашинський: "Це дуже складна тема. Я б не хотів коментувати цю тему. Це дуже складна тема між польським та українським народом, і в коридорі вона не коментується".

Сергій Лещенко: "Знаєте, це питання, яке я не можу обговорювати на ходу. Я зараз іду в сесійну залу".

Єгор Соболєв: "Я думаю, що нам треба після неодноразових взаємних вибачень перегорнути страшні сторінки цієї історії. Не забути, а перегорнути. Потрібно будувати нові стосунки з Польщею, які базуються на спільному відчутті демократії. Поляки були помічниками та гостями під час Помаранчевої революції і Євромайдану, у нас з Польщею спільні геополітичні інтереси. Якщо Росія завоює Україну, далі вона піде завойовувати Польщу. Про це нині потрібно думати".

Сергій Тарута: "Це зараз дуже важливо? Давайте окремо про це поговоримо. У парламенті не доцільно про це говорити. Прийдете до мене в офіс і будемо говорити про історію".

Руслан Сольвар: "Знаю, що відбулись значні репресії проти поляків та українців. Це вчинили комуністи".

Мустафа Джемілєв: "Недоразумение там произошло".

Юрій Павленко: "Відомо багато чого. Був конфлікт між поляками та українцям. Я багато чого знаю, але не буду розповідати, бо нам треба вийти на шлях примирення України та Польщі. Не розповідатиму, щоб мої слова не були використані проти України".

Олег Медуниця: "А чого тільки в 1943-му? У 1944 теж було. Були міжетнічні зіткнення українців та поляків. Там не було жодної влади, це сприяло насиллю. Примирення не відбулось, хоча на державному рівні воно ніби є, але політики в Польщі час від часу запускають тему так званої Волинської різні".

Сергій Єленський: "Окупаційна влада – нацисти – робили дуже багато для того, щоб стравлювати поляків та українців. Також відбувалися масові напади польських парамілітарних формувань на українські села. Відбувались бої між воїнами УПА та польськими парамілітарними організаціями, у результаті чого страждало цивільне населення з обох боків".

Вадим Рабінович: "Я был так юн в то время, меня много лет еще как не было. На Волыни было много событий. Какое событие вас интересует? А, это несчастье с поляками? Я слабо разбираюсь в истории. Скажу проще. Я считаю, что любая несправедливость, любая кровь нуждается в извинениях, я не говорю об отмщении, я говорю об извинениях. Я считаю, нельзя строить историю, делая героями тех, кто убивал людей. Неважно, какой национальности. Мне это претит. Я считаю, если убивали людей, и это не война – это трагедия, это преступление".

Нестор Шуфрич: "Про які події ви говорите? Дуже багато, що було в Україні в 1943 році – але мені, як історику, відомо, що там відбулось. Однак моя оцінка може бути сприйнята дуже політизовано".

Роман Шухевич: (двічі відмовився відповідати на питання).

Тетяна Чорновол: "Трішечки не по темі. Я не хочу говорити про це. Я не хочу відповідати. Піднімаються емоційні хвилі. Не треба піднімати. У нас в державі є сучасні виклики. Не треба".

Семен Семенченко: "Мені відомо, що цю сторінку історії разом із Польщею треба забути – і згадувати те, що сприяє дружбі та добросусідству. Потрібно зупинити в Польщі процеси, що хочуть визнати наших героїв злочинцями. Ця проблема обопільно гостра. Зараз говорять про польські претензії – у Україні теж є претензії до Польщі. Українці мало працювали над цим питанням. Потрібно забути, є ті сторінки, що нас єднають. Нам зараз потрібно об’єднуватися проти спільного ворога".

Юрій Мірошниченко: "Сумні події".

Микола Княжицький: "Була жахлива ситуація. Два братні народи опинились під окупацією – спочатку радянською, а потім гітлерівською. Відбулось стравлення народів. Загинули десятки тисяч поляків і українців. Були чисельні провокації, було дуже багато необдуманих кроків. Ми маємо все зробити, щоб таке не повторилось".

Володимир Ар'єв: "Це були контраверсійні події для обох сторін, польської і української. Це була трагедія, яку влаштували обидві сторони. Неприємна сторінка в україно-польських відносинах. Взаємні етнічні чистки минулого не можуть бути перешкодою для нашого майбутнього".

Володимир Парасюк: (спочатку відмовився відповідати на питання, але потім наздогнав і поділився своїми думками) "Ви знаєте, недавно підняли тему Волині, що у нас є непорозуміння з республікою Польщі. У Верховній Раді нам закидають затравки різними питаннями, це люблять робити наші вороги. Я вбачаю [в подіях на Волині в 1943 – ред.] руку КДБ та німецьких спецслужб. Вони хотіли посварити два братні народи, які у принципі між собою не сварилися. Я думав, що ви прийшли із провокативним питанням, тому спочатку не відповідав".

Ігор Луценко: "Був конфлікт на етнічному ґрунті між поляками та українцями, який завершився насильницькими діями".

Андрій Тетерук: "Там сталась жахлива трагедія. Було знищено 20 тисяч польських солдат та офіцерів. Так?.."

Олег Березюк: "Мені відомо тільки те, що написано в літературі, яку писали люди. Одні пишуть, що це була боротьба за незалежність України. Я вірю у це, тому що це моя країна. Українці жили на своїй землі, а не на чужій. Інші пишуть, що там був геноцид воїнів, які належали іншій армії.

Сьогодні це минуле для нас з вам – для людей, що не пам’ятають цього, бо їх там не було, не мають емоційного зв’язку, бо не втрачали своїх родичів. Моя бабця пам’ятала, вона мені розповідала про це.

Люди добрі, давайте залишимо це все історикам. Давайте не будемо переносити цього в економічну, політичну площину відносин між Польщею, Україною, Європою та світом. У нас є спільний ворог, що породив те, що там відбулось. Відносини з євреями – абсолютне породження пропагандистської машини Російської імперії. Відносини з поляки – абсолютне використання давніх сусідських відносин в геополітичному баченні... Порошенко нікому не обіцяв змінювати закон про УПА".

Сергій Соболєв: "Це стосується подій з вояками УПА? Чи ви про виселення говорите? Якщо це стосується спільної боротьби партизанів по витісненню фашистських загарбників з цієї території – це одна історія. Якщо ми говоримо, що цілі території контролювались УПА, і там була українська влада– це інша історія. Це мої дві версії, щодо подій на Волині".

Андрій Іллєнко: "У 1943 році на Волині відбулись зіткнення, фактично війна, між польськими і українськими озброєними загонами, які діяли в умовах Другої світової війни на території, окупованій німецьким військами.

Я вважаю, що це трагічна сторінка історії України і Польщі. До цих подій потрібно ставитися дуже обережно. Не потрібно робити однобоких заяв. Дуже часто в Польщі можна почути щодо цього питання неадекватний тон. Водночас, там є багато людей, які займають правильну позицію до цих трагічних подій.

Частина польського політикуму хоче звинуватити українців у геноциді. Це є маніпуляцією і відвертою неправдою. Українці також постраждали. Були акції по знищенню українського цивільного населення, була та ж-таки операція "Вісла".

Сьогодні дуже багато хто докладає зусиль, щоб загострити стосунки Польщі та України. Нині це робить Москва.

Не можна лізти в історичне минуле з однобокими заявами, які визначають "винуватих" і "жертв". Як можна звинувачувати бездержавну націю або підпільну організацію – в "організації геноциду"? Геноцид може організувати держава. Ми говоримо про партизанську війну, підчас якої обидві сторони вдавались до жорстких дій.

Якщо ми говоримо про історію Польщі й України – усі розуміють, що це складно, і в минулому були проблеми. Нині потрібно дивитися у майбутнє. У нас є ворог Москва, яка тільки і мріє пересварити Польщу й Україну. Останні події у Перемишлі свідчать, що російська агентура не спить. В Україні немає жодних антипольських заяв та настроїв.

Не потрібно спекулювати, не потрібно мірятися кривдами. Чи, може, нам треба згадувати всю історію, починаючи з Червонів городів і Болеслава Хороброго по Хмельниччині і пацифікації включно? Які будуть результати? Невже ми не можемо подивитися на історію Німеччини та Франці – на певному етапі вони дійшли згоди і перестали жити минулим.

У кожного своя історія, ми не можемо досягнути згоди в усьому, але можемо дивитися у майбутнє. Я розумію, що вояки Армії Крайової (АК) боролися передусім проти Совєтів та німецьких окупантів, хоча я знаю, що АК здійснювало злочини проти українців. УПА була народною армію, яка боролася за незалежність проти всіх.

Сьогодні потрібно дивитися у майбутнє. Відповідальні політики Польщі та України мають дивитися у майбутнє і не займатися мобілізацію свого електорату заради чергових вибрів через примітивні маніпуляції".

Євгеній Білоножко, спеціально для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Как опыт Эстонии поможет Украине избавиться от очередей на границе
Один момент нас сильно раздражал. Это – очередь, которую мы увидели на польско-украинской границе (укр.)
Молодежные и не только обмены. Почему их должно быть как можно больше в нашем образовании
В Украине очень популярны именно молодежные обмены, ведь все-таки подрастающее поколение пока более открытое к обучению и новым опытам. Однако утверждать, что пожилые люди не готовы менять свои профессиональные навыки, будет некорректно. (укр.)
Ключ от всех дверей: что даст увеличение нефтепереработки в Украине
Сколько горючего и других продуктов нефтепереработки способен потребить украинский рынок и есть ли потенциал к увеличению нефтепереработки в Украине.
Донбасс без шахт: что думают жители?
Зависимость города от шахты является недостатком, а искать альтернативы углю надо вместе с местными. (укр.)
День Благодарения с украинским вкусом
Ко Дню благодарения мы сделали небольшой рассказ о традициях праздника в семьях украинской диаспоры третьей волны. (укр.)
"Бога ради, позаботьтесь о наших близких"
Этому дневнику Роберта Скотта суждено стать классическим документом эпохи героических исследований Антарктиды. Ровно 110 лет назад вы можете бок о бок с британцем пройти весь путь к южному полюсу и обратно, читая его записи изо дня в день, в режиме реального времени. (укр.)
Как добрым делом предоставить монополию "Укрпочте"
Как повлияют изменения в Налоговый кодекс об увеличении стоимости товара для международных почтовых отправлений на процесс реформирования в Украине. (укр.)