Страсти по Трампу

Колись у Харкові Спілка письменників СРСР проводила всесоюзну конференцію, присвячену літературі про робітничий клас. Ну, була така партійна настанова – писати твори на так звану виробничу тематику.

Для форуму вибрали Харків як пролетарське місто, і з'їжджалися туди майстри пера, котрі писали про заводи і фабрики. Письменники з Липецька, Калуги, Москви, Тбілісі, Баку, Мінська – ну, з усього Союзу. Поїхала і делегація з Києва.

Кажуть, що наш славетний прозаїк Григір Тютюнник, котрий, звісно, не належав до когорти виробничників, пішов на пошту і вдарив телеграму такого змісту:

"Харків. Обком партії. У Києві відвантажили вагон графоманів, які вирушили до вашого міста на конференцію. Прошу прийняти".

Не знаю, що було далі, ну, прийняли, звісно, але я веду не до того.

Днями, коли українські депутати та інші політики хвалилися один поперед одного запрошеннями на інавгурацію американського президента, дуже кортіло піти на пошту і вдарити телеграму:

"Вашингтон. Білий дім. З Києва вирушає до вас десант українських парламентарів та інших пройдисвітів. Будьте уважні".

Маю підозру, що хтось таку телеграму таки вдарив. Бо, хоч як придивлявся, я не помітив жодного нашого запрошеного хвалька бодай на відстані гарматного пострілу від пана Трампа. І навіть ті, хто насправді долетів до Америки й подивився інавгурацію на моніторі, повернулися додому з підібганими хвостами і козинячим виразом на обличчі: гроші на вітер!

Ще б пак, таке почути: "Америка понад усе!", "Америка для американців!"

Вони щось подібне чули тільки від українських "екстремістів" – а тут таку єресь виголошує президент найдемократичнішої країни.

Ну, й не дивно, що по цей бік океану синхронно стали відбуватися теж цікаві історії.

В одному з російських міст, з якого колись до Харкова приїздив письменник-виробничник, почали закривати фабрику, бо це начебто суперечить гаслу "Україна понад усе!"; СБУ зловила російських диверсантів, які готували замах на депутата, що проводить політику русифікації України (таке враження, що москалі з якогось розпачу починають відстріл своїх); у Києві відкрили меморіальну дошку Євгену Коновальцю, засновникові Організації Українських Націоналістів; а дослідники почали відстежувати, звідки одразу у двох жінок родини Трампа – першої дружини і доньки – бандерівське ім'я Іванка...

Браво, Дональде! Ми все про тебе знаємо, але не будемо про це кричати на кожному розі.

Не повторимо помилку, якої ми припустилися в розповідях про походження польського президента Андрія Дуди, чий дідусь воював в УПА.

Подивимося, що буде далі.

Але ти, Дональде, вже зробив дуже багато. Принаймні легітимізував Боже гасло, яке безстрашно виголосить не сорок п'ятий президент України, а, сподіваюся, вже шостий:

"Україна – понад усе!"

Василь Шкляр, член КПК (комісії партійного контролю) Українського об'єднання патріотів – УКРОП, спеціально для УП