Отчитывание чиновников как политтехнология Зеленского

3718 просмотров
Пятница, 19 июля 2019, 15:00
Алексей МинаковOlexiy Minakov
политический эксперт

Всі ключові інформаційні приводи, пов'язані з президентом Володимиром Зеленським протягом останніх двох тижнів перед парламентськими виборами, можна звести до двох слів – "відчитати чиновників".

Спочатку Зеленський на Закарпатті розніс очільників регіональних митниць зі словами "набридло ваше мичання" і запропонував їм звільнитись.

Потім він дав прочухана чиновникам у Борисполі і вигнав із засідання секретаря міськради зі словами "розбійник" і "чорт".

Далі він уклав парі з мером Дніпра щодо завершення ремонту мосту за 2 місяці, доручив знайти кошти та прискорити будівництво окружної дороги в Дніпрі.

Згодом Зеленський в Одесі розкритикував роботу в.о. голови Державної фіскальної служби і змусив його написати заяву про звільнення.

Нарешті, під гарячу руку Зеленського потрапив в.о. голови Миколаївської ОДА, чиновники в Запоріжжі та Харкові.

Звичайно, пересічних громадян не дуже хвилює така "дрібниця", як сфера відповідальності та повноважень.

Де президент, а де митники, які координуються Кабміном?

Де президент, а де мер, який був обраний народом і якого неможливо звільнити?

Головне, що президент жорстко відчитує, не добираючи слів. А це захоплює – на це можна дивитися з попкорном.

Навіщо Зеленський грає цю роль "міцного господарника" – відповідь очевидна. Вибори на носі, 21 липня. Це передвиборча технологія.

І останні соціологічні опитування довели ефективність цієї технології – рейтинг партії "Слуга народу" зріс. Тобто відбулась чітка кореляція між активністю Зеленського у такій формі та рейтингом його політичної сили.

Тут, скоріше, питання не до Зеленського, а до суспільства, якому до вподоби така поведінка президента. Ось у чому проблема.

В суспільстві досі є запит на "сильну руку". А якщо є такий запит, то буде і командно-адміністративний стиль управління а-ля "зараз подзвоню Баканову". Просили – будь-ласка Але при такому "ручному" стилі управління, в умовах відсутності стійких інституцій, державна машина ніколи не буде функціонувати ефективно.

А Зеленський лише грає роль, від якої народ у захваті та екстазі.

Подивіться на те, що зараз у тренді в Youtube – це якраз відеоролики, де Зеленський "порвав" чиновників.

І грати цю роль, до речі, не так вже й важко колишньому артисту. Тим самим, кошмаренням чиновників, займався персонаж Голобородько в серіалі "Слуга народу".

Loading...

Заради справедливості, попередник Зеленського – Петро Порошенко – теж зловживав цим.

Особливо запам'ятався випадок, коли під час зустрічі з міністром інфраструктури і гендиректором Укрпошти він гнівно наказав припинити звільнення листонош, а також переглянути розмір заробітної плати гендиректору Укрпошти.

Однак задумайтесь. Чому, наприклад, канцлера Німеччини пані Меркель чи президента Франції пана Макрона важко уявити в подібних ситуаціях? Опустимо вже той факт, що вони банально не можуть собі дозволити вийти за межі своїх повноважень.

Знаєте, чому вони не практикують публічне хамство в бік чиновників? Тому що відчитування чиновників немає жодного відношення до управління державою. Навпаки, відчитування чиновників – це маркер того, що держава не керується так, як треба.

Коли дають на горіхи одному чиновнику із сотень тисяч, від цього система не змінюється. Це ніяка не перемога над корупцією. Коефіцієнт корисної дії "публічної порки" – нуль. Для реальних результатів потрібен не копняк під зад чиновнику, а складні системні комплексні реформи.

Не вірите? Подивіться на Білорусь. Це "фішка" Олександра Лукашенка – ходити по державним установам і емоційно давати перцю "вічно поганим" чиновникам. Але від цього країна не живе краще. Білорусь відстає від усіх європейських країн як за рівнем корупції, так і за рівнем якості життя.

І ще. Можливо, політтехнологи Зеленського не розповіли йому, але бути "міцним господарником" – значить, відповідати за все.

Українці будуть вішати всіх собак на президента. Не світить лампочка в під'їзді – винний президент. Не прибрано біля дому – винний президент. Погані дороги – винний президент.

Він насправді невинний, але люди думають, що винний. Бо президент сам видає із себе "всемогутнього вирішувача". Ніби накричить на чиновників – і дороги побудуються. Ніби всипле по перше число іншим чиновникам – і тарифи на комунальні послуги знизяться. Ніби дасть жару чинушам – і усі злочинці потраплять за грати.

Президент заганяє себе в глухий кут таким позиціонуванням.  

Не треба займатися тим, що не входить у компетенцію президента України. Краще сфокусуватись на сфері безпеки та оборони, на зовнішній політиці.

До речі, чому не було сварки Зеленського з євробюрократами під час повернення російській делегації права голосу в ПАРЄ? Президент був тихіше води, нижче трави – обмежився лише постом у соцмережі Фейсбук.

Як там кажуть, молодець проти овець? З європейцями вже слабо говорити на підвищених тонах тоді, коли це справді потрібно?

Залишається сподіватися, що передвиборчий піар залишиться у минулому, і президент припинить займатися невластивими йому функціями після парламентських виборів.

Президенту потрібно використовувати нові сучасні прогресивні підходи до управління державою і витрачати свою популярність на реалізацію реформ.

Зеленському треба спробувати стати лідером нового покоління, а не гратися в "міцного господарника".

Олексій Мінаков, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Айда в художественный музей на Мирослава Ягоду
Искусство Ягоды выпадает из конвенционных рамок. Его произведения не просто преисполнены эсхатологических образов и христианской символики – они имеют характер визионерских прозрений. (укр.)
Как дела с реформой прокуратуры? (FAQ)
Генеральная прокуратура vs Офис генерального прокурора: аттестация прокуроров, судьба тех, "кто не прошел", и еще некоторые нюансы в контексте реформы прокуратуры. (укр.)
Увольнение, трудовые споры, профсоюзы: что предлагает новый Трудовой кодекс
Как будут увольнять и решать трудовые споры в случае принятия нового Трудового кодекса? (укр.)
Эпидемия и коррупция – взрывоопасная смесь!
Летом 1829 в Севастополе был установлен карантин против чумы, которому были подвергнуты все его жители без разбора. Вследствие карантина наступил голод, пышно расцвели спекуляция, злоупотребления флотских интендантов и коррупция в среде чиновников. (укр.)
Финуслуги в смартфоне. Какие платежные новации подготовил Нацбанк
В конце января Национальный банк обнародовал проект закона о платежных услугах. Какие возможности он предоставит украинцам? (укр.)
Ликвидация Верховного Суда Украины неконституционна: что теперь будет с судебной системой?
Разбираемся с Верховным Судом Украины, новым Верховным Судом и решением Конституционного Суда Украины. (укр.)
Почему последние успехи СБУ – неуместный пиар?
Сочетание СБУ функций контрразведки и следствия создает условия для злоупотреблений и влияет на эффективность. (укр.)
Какой может быть профильная школа: опыт Европы и перспективы Украины
Министерство образования и науки годами разрабатывает современные альтернативы, но неизменно сталкивается с сопротивлением политических популистов и самых педагогов, которые боятся изменений – во многом под влиянием тех же популистов. (укр.)