Олександр Пікалов: Я не бачу для Зеленського шляху назад у "Квартал"

Понеділок, 25 жовтня 2021, 05:30
фото: Ельдар Сарахман

Олександр Пікалов – один із ключових акторів студії "Квартал 95" та художній керівник "Жіночого кварталу", який знає Володимира Зеленського і його дружину ще зі шкільних років. 

Пікалов не має жодного стосунку до великої політики, але вся еліта знає його в обличчя. Свого часу для концертів "Вечірнього кварталу" Пікалов пародіював Віктора Януковича, Петра Порошенка, Ігоря Коломойського, Андрія Богдана. 

Інтерв’ю з актором студії "Квартал 95" ми планували записати ще влітку у форматі відеоподкасту в студії "Української правди". Але наша розмова переносилася через зайнятість Пікалова. А після виходу розслідування про офшори Зеленського та його оточення автор цих рядків почав втрачати надію, що ця зустріч взагалі відбудеться. 

Однак, Пікалов спокійно відписав у месенджері та навпаки запросив УП до себе на квартиру, щоб "подивитися як живуть мільйонери з "Кварталу 95". 

Щоправда, туди ми так і не доїхали, тому що герою нашого інтерв’ю довелося непланово приїхати на знімальний майданчик для одного з проєктів "Кварталу".

Впродовж годинної розмови у дворі кіностудії Довженка ми говорили про те, як за два роки змінився Зеленський, чим займається перша леді у "Кварталі 95", за що і надалі у проєкті відповідає Шефір, а також обговорили офшорний скандал та самоцензуру. 

"Я кажу Зеленській: "Лєна, це ж гумор". А вона мені: "гумор правдивим має бути"

– Ми вже майже другий рік живемо в епоху пандемії. Як коронакриза відбивається на креативній індустрії, в якій ви працюєте?

– Значить так, Рома, скажу, щоб ти запікав: це повна жопа! Жопа тому, що всі артисти раніше жили, а зараз не живуть. 

Що маю на увазі: ми зараз не живемо з якихось великих заходів, чи корпоративів, які зараз є рідкістю. Більш заможні люди святкують дні народження не так як раніше, тепер вони намагаються кудись полетіти, кудись їхати. 

Колись був час, коли Новий рік празнували всі, навіть якісь господарі з ларьків, якась кав’ярня маленька – всі корпоративні свята робили. Сьогодні це не працює. Люди зрозуміли, що такого можна не робити. 

Натомість з’явилися інтернет-святкування. Минулого року я навіть брав участь на двох чи трьох.

Реклама:

– Це хтось вас запрошував?

– Да, мене запрошували люди, хотіли побачити, я з ними грав онлайн-вікторинку. Це гроші не ті зовсім, але так, щоб пам’ятали, яке в мене обличчя, це треба було робити. Тобто все тепер в інтернет переходить.

 
Олександр Пікалов: "В мене немає ні охорони, ні водія – я завжди серед людей"
фото та відео: Ельдар Сарахман

– Корпоративів взагалі немає?

– На 99% корпоративи закінчилися. В минулому році Новий рік був у нас з дулею в кишені. А раніше 14 корпоративів залізно було – скільки днів Новий рік гуляли, стільки і святкували.

– Якщо ми почали говорити про креативну індустрію, хочу запитати про першу леді. Пані Олена правда продовжує працювати у "Кварталі"? 

– Так. У неї дуже обмаль часу, вона з’являється рідше, чим раніше, але працює. І ми дуже задоволені. В мене думка така, що для неї це маленький кайфець, який залишився. 

Писати щось гумористичне дуже прикольно, я тобі скажу. Сидиш, сидиш, сидиш, раз – іде і починаєш штурмувати. Смішно? Смішно, га-га, ги-ги. Ну і воно прикольно. 

Я завжди казав, що гумористичний номер обов’язково треба комусь показати і зрозуміти, смішний він насправді чи ні. Тому що нам може здаватися, що це дуже смішно. Але коли люди аплодують, регочуть, сміються, кажуть: "да, це круто" – значить справді смішно. 

Я раніше сказав: це, як секс без оргазму, якщо не показати гумору. Тому гумор – це "кардиоупражнение". 

– Олена як автор працює?

– Так, саме як автор.

– В яких проектах, якщо не секрет?

– Тільки "Жіночий квартал". 

– Ви помітили, що перша леді за останні два роки достатньо змінилася?

– Я знайомий з першою леді з її 9-го класу. Ти знаєш, вона мені завжди подобалася, була і залишається моєю дуже хорошою подругою. І вона зараз мудра жінка. Ти розумієш?

– Спокійніша стала?

– Стала розміреніша, спокійніша. Але знаєш, Лєнка, перепрошую Олена Володимирівна – вона така, як є. Нам дуже легко було, тому що ми дурносміхи. 

 
Пікалов не має жодного стосунку до великої політики, але вся еліта знає його в обличчя

– По ній не скажеш. 

– От зараз вона трошки рідше починає це робити. Якщо ти знаєш, гумористи між собою зазвичай жартують досить чорнушно, як лікарі, знаєш? 

– Я з сім’ї лікарів, знаю. 

– Ти розумієш про що я. І коли зараз ми починаємо трохи чорніти в гуморі, Лєнка каже: "тихо-тихо". 

Раніше ми десь щось почули, десь щось вичитали, десь якась новина і починаєш її розкручувати. 

А зараз, наприклад, починаємо реготати з приводу грошей для дітей, які народилися. А Лєна в темі і каже: "не так". Я кажу: "Лєна, це ж гумор". А вона каже: "гумор має бути правдивим". 

– Ого, починається!

– Да, цензура. (сміється) З'явилася в нас така цензура, звідки не чекали (посміхається).

Реклама:

– Як зараз працює "Квартал"? У вас же концертів немає?

– Концертів немає. Але телевізійні проєкти в строю. У нас є "Вечірній квартал", є "Жіночий квартал", є "Чисто News", є "Розсміши коміка", "Ліга сміху" і серіали, які пишуться. 

Але і телебачення теж дуже змінюється. Раніше рейтинг розважального шоу мав бути 22%, 21%, 19%, 18%. А якщо 15% – це в нас уже було питання, в чому проблема. То сьогодні, якщо 12,5-13% – ми стрибаємо від радості.

– З телека переходите потроху на Youtube? 

– Youtube? Я не знаю, не згоден з деякими способами видачі творчості. Є тема, взяв Iphone, зняв і тут же виклав. Цю тему можна розширити, можна краще опрацювати. Але блогери не роблять цього. Вони взяли тему, зняли з язика – і все. 

Ми вже показуємо другорядний продукт, тому що вони були перші. Через це нам треба якісно робити роботу. Ми робимо ставку саме на якість. 

 
Пікалов: "Я про себе стільки наслухався, що це взагалі істерика. Ким я тільки за два роки, не був. В "Укрзалізниці" я товарними вагонами барижив, потім, нова історія, що я мер Кривого Рогу наступний"

"Все досить складно: хтось нас ненавидить, хтось заздрить"

– Те, що Зеленський пішов у політику, вплинуло на рейтинги "Кварталу"? Адже, за великим рахунком, ви залишилися без фронтмена. 

– Ти ж розумієш, що так – повпливало. Складно, тому що деякі люди по різним причинам почали ненавидить нас, хтось нам заздрить. 

Чому заздрять? Не розумію. У нас були стосунки з людьми, вони дуже хотіли бути в Зе!команді. І коли вони туди не потрапили, почали нас ненавидіти.

– Про кого конкретно ви говорите? Люди з креативної індустрії?

– З різної індустрії. Всі зараз кажуть, що весь "Квартал" пішов у владу. Наших хлопців, які працювали в творчій групі "Кварталу", там 2-3 людини.

– А не творчу групу не рахуємо? 

– Деякі прізвища, які називають зараз – я їх в очі не бачив. Може, бачив на корпоративі... Не всі на корпоративах дуже гарно бачать (сміється). 

Тому нам складно, в мене особисто через це проблеми. В мене немає ні охорони, ні водія – я завжди серед людей. 

Єдине, не їжджу в метро, тому що в мене клаустрофобія. Мені дуже подобається просто прогулятися по Києву. 

І розумієш, Рома, пару разів, я такий не те, що борзий, мене дьоргає: я чув у спину х*рню, яка до мене відношення не має. Я звертався і починав спілкуватися з цими людьми.

Чому вам варто приєднатися до Клубу УП?
Сплачуючи символічну суму, ви стаєте частиною великої команди "Української правди". Спільно з читачами Клубу УП ми створюватимемо нові тексти, записуватимемо гарячі інтерв'ю, готуватимемо скандальні розслідування та спілкуватимемося напряму, без посередників. Ми покажемо вам, як насправді виглядає політична журналістика.
Роман Кравець, політичний оглядач УП

– Тобто йдете по вулиці і про вас можуть щось некрасиве говорити люди?

– Х*рню. Були в нас репетиції, я перейшов через дорогу, там є ресторанчик один, вирішив з’їсти щось. Там сиділа компанія весела, вони підпивали, а потім фрази-фрази-фрази…

– "Ти такий-сякий, друг Зеленського"?

– Да. Я не все можу терпіти, тому послав куди подалі. 

Або он днями Поярков сказав, що ми "смоктали у Коломойського". Але коли я його побачив у одному місці наживо, чомусь такого він мені не говорив. 

Я приїхав на мотоциклі, а він приїхав на своїй "тарахтелке" червоній, шлем з рогами надягнув – ну, все, як Сірожа любить. 

Я же знав Пояркова до того. Він колись приходив на наші концерти, ходив за мною з каталогом своїх робіт і казав: "Саня, ну купи". Я кажу: "нє, в тебе дуже дорого". 

Так от я приїхав і стою на Софіївській площі біля пам’ятника Богдану. Привітався з хлопцями на мотоциклах. Підходить Поярков і тягне мені руку. Я кажу: "Тобто"? Він знову тягне. Я кажу: "В смислі! Не впізнав? Ти ж кожного дня кажеш на мене х*рню, а тут мене не впізнав. Ну як не впізнав? А на кого ж ти х*рню кажеш"? І таких дуже багато історій.

Я про себе стільки наслухався, що це взагалі істерика. Ким я тільки за два роки, не був. В "Укрзалізниці" я товарними вагонами барижив, потім, нова історія, що я мер Кривого Рогу наступний.

Мені дзвонить мама і каже: "там уже обговорюють на самих високих кабінетах". 

 
Олександр Пікалов: "Він наш товариш, ми не можемо зараз оцінювати все. Але я тобі скажу, що насправді зміни в країні таки відбуваються"

– Не хочете стати мером Кривого Рогу?

– Я – артист! Скажу більше, я – анархіст. Анархія – це ж мать порядку (сміється). Ти що, батько Махно! (сміється). Тому я – ні. Кожен повинен займатися тим, що він може робити.

– Тож, повернуся до свого запитання: як президентство Зеленського відобразилося саме на вашому колективі? Крім того, що ви чуєте хейт у свій бік.

– Все накопичується, ти розумієш. Почалось це до того, як у нас почалася війна. 

– Політична?

– Ні, я маю на увазі війна з Росією, з цими б**дями. Дивися, у мене відібрали 24 виступи на рік. 24 – це Крим, це Схід. Я був в шоці, я не розумів. Потім почалася травля, яка не закінчується дотепер.

Розумієш, є люди, з якими ми дуже гарно спілкувалися. Я зайшов в дім один, чекаю на ліфт, він відкривається, виходить дамочка, дівчина, яка колись навіть працювала в "Кварталі". Але вона одразу з претензіями до мене: "ви, там су**". Я кажу: "Я ж ні". 

Вони не розділяють, що ми не політики. Вони, мабуть, думають, що якщо ти маєш якесь відношення, то в тебе в кайфах все. Мовляв, ми поруч з кормушками.

Ти ж сам побачив, на чому я приїхав. Це мене товариш привіз на старому Mercedes. Ти кажеш – раритет. А в мене іншого нема. У мене є машина, яку я купував, здається, в 2006-му році...

– Тобто у вас життя не покращилося після того, як Зеленський пішов у політику?

– Якби не зйомки, я хотів запросити тебе на це інтерв’ю до своєї квартири, щоб ти побачив все на свої очі. Коли політики починають казати: "хороми, дачі" і т.д. 

В мене ж був дім, який залишив колишній дружині, можна і туди з’їздити. Це дерев’яна садиба. Але я ж сусід Петра Олексійовича через дві вулиці. 

Реклама:

– Ви були в нього в гостях?

– Я в нього в гостях не був, там все видно і так. Там ходять рибалки і кажуть, що коли він став президентом, вони перестали взимку ходити – не можна туди. Я бачив хлопців, які охороняли дім взимку і сиділи в цих скляних стаканах без обігріву. 

Тут такі моменти є, що він зараз не президент, але ж він кожного дня критикує нас: "Квартал, Квартал". "Квартал" – це творчий колектив, концертна група. 

– Дозвольте апелювати. "Квартал 95" як колектив відомий тим, що ви досить жорстко сміялися над всіма політиками. Ви їх висміювали і аудиторія цього від вас очікувала. 

Я спеціально переглядав, як ви жартуєте над Зеленським – це дуже акуратний гумор. Ви його наче по голові гладите. Це самоцензура, чи як це працює?

– Так, це самоцензура. Він наш товариш, ми не можемо зараз оцінювати все. Але я тобі скажу, що насправді зміни в країні таки відбуваються. 

 
Олександр Пікалов: "Періодично я кажу: "Лєнчик, вітав президента зі святом". Вона запитує: "який в тебе номер"? Виявилося, що це вже не його номер"

– До речі, Олена Зеленська залишаючись в "Кварталі", не дає вам жорстко жартувати на президентом?

– Ні. Вона працює над "Жіночим кварталом", питання політики в "Жіночому кварталі" нівелювалося ще з початку цього проекту. Ми знали, що цей проект ніколи не буде мати відношення до якоїсь політичної сатири. 

Це дуже симпатичні, талановиті, зіркові дівчата, які жартують над собою і над буденними ситуаціями. Ніякої політики. 

"Наші автори десь загулюють в своїх думках і Шефір може сказати їм: "ні"

– Перед нашим інтерв’ю я переглянув останні випуски вашого проєкту "Чисто News". В одному з останніх випусків був смішний, але й жорсткий жарт. 

– Ану, розкажи, мені дуже подобаються деякі (посміхається). 

– Ви обговорювали відставку Разумкова і сказали, що не голосувала "Опозиційна платформа ЄС". Досить навіть елегантний жарт. Але ж про Зеленського так не жартуєте?

– Не жартуємо.

– Хіба це чесно?

– А як вони нас називають? Як Петро Олексійович і Ірина Геращенко наша любима каже на "Квартал"? Я ж без образ якось обходжуся, а вони ні. 

– Тобто це така ваша відповідь у їхній бік?

– Це не відповідь. Те, що зараз відбувається в "Чисто News", я на 90% згоден з усіма жартами.

– Хто автори "Чисто News"?

– Наші хлопці, які писали до цього номери у "Квартал".

Наші читачі запитують, чи свої жарти ви погоджуєте з Офісом президента?

– Ні, ніхто нічого не погоджує. У них купа своїх справ. Коли навіть є якісь важливі питання, ми не можемо… 

От у нас є Сергій Шефір він керує здалеку, розумієш?

– О, розкажіть, що робить Сергій Шефір у "Кварталі" зараз? 

– Сергій Шефір був редактором. І зараз у нас є проблема: ми не дуже задоволені якістю деяких своїх продуктів. Раніше багато питань закривав Сергій Шефір...

– А які питання він закривав?

– Жартів.

– Доробляв їх?

– Він брав на себе рішення. Той продукт, який виходить, він не завжди такий, яким його приносять, розумієш? І розігнати матеріал в один чи інший бік це і є праця гарного редактора.

Шефір зараз цим займається?

– Деколи він, зазвичай наші редактори. Як це відбувається: наші автори десь загулюють в своїх думках і він може сказати: "ні". 

І це стосується не обов’язково жартів в сторону президента Зеленського, чи в сторону опозиції – це стосується всіх.

 
Пікалов: "В мене зараз прямого телефону Володимира Олександровича нема"

– Не зовсім розумію. Тобто він каже, мовляв: "давайте так не жартувати"?

– "Да хватит уже д**чить в кармане на Киву. Все". Він каже: "у вас чогось забагато", або "пошлятини багато – нах*р, цього багато – нах*р, це – хто вам сказав"? Так ось же написано. "Ні, це х*рня. Цього немає". І отак. 

Ну і, по-друге, там же є тема зараз: у нас зламалися два монтажні столи. Щоб їх купити, треба взяти погодження. Я маю прийти до Сергія і він повинен дати добро, щоб я з прибутку "Жіночого кварталу" заплатив. 

– Він відповідає за фінансові питання?

– Він підказує, як це робиться. Він зараз головний керівник. Підпис його може бути навіть на закупівлю тих же суконь для дівчат.

– Ми говоримо саме про Сергія Шефіра, не його брата Бориса?

– Ні. Борис Шефір – це керманич творчий, у нас є напрямок серіалів, йому легше з цим працювати.

– А як Шефіру вдається поєднувати: бути помічником президента і на "Кварталі" підказувати все?

– Я ж тобі кажу, що він не такий частий гість у нас. Накопичуються питання – він приїхав, дав добро чи не дав. 

– До речі, як Шефір почувається після стрілянини по його авто? 

– Ми досить коротко бачилися і зустрічалися по творчості. У нас колись був серіал один за участі дітей. І потім він заглох, тому що перша роль була у Володимира Олександровича. 

Мені задали питання, в якому зараз стані знаходиться цей серіал. Я прийшов (до Шефіра – УП), кажу, як діла? Розумієш, ми їх тролимо, бо вони наші друзі. Я першим ділом запитав: "ну що, нормально доїхали, водії цілі"? Я жартував, він дуже сміявся.

І далі два питання по ділу і все. Це було в офісі, Сергій Нахманович приїжджає раз, може, в місяць. 

Реклама:

"Зеленський був емоційний, що труба. Зараз дуже змінився"

– Яке ваше ставлення до президента Зеленського? Навіть не так: на вашу думку – добре, що він пішов у президенти?

– Я зараз уже не бачу іншого. Я бачу, що він дуже змінився, він розуміє, він по-іншому спілкується, він аналізує, він рідше вибухає, бо на творчій стязі він дуже частенько – ух!

– Він дуже емоційний?

– Емоційний труба! Те що зараз відбувається – та не може бути!

– Стриманіший став?

– Стриманий. Він якось удосконалюється, сам із собою якось спілкується, узгоджує. Мабуть, так. 

– Ви з ним як зараз контактуєте? 

– Рідко. Є свята. От останнього разу його бачив на дні народження дружини.

– Вашої дружини?

– Яка була в мене. Він заїхав на день народження. От постійно кажуть: "куми, куми". Я дивлюся телевізор і уже нарахував, що в нього 15 дітей, раз всі куми. 

І скажу тобі, що якраз моя дружина, Ірина Пікалова –  настояща кума, розумієш? 

І вона ж не в політиці, вона зовсім не там. 

 
Олександр Пікалов: "Після того, як Володимир Олександрович став президентом, мабуть, щось змінилося і зараз з нами підтверджують контракт кожного року"

– Ваша дружина – хресна мама доньки Зеленського?

– Так. Коли народжувалася Сашка в Кривому Розі, ми вдвох з Володимиром Олександровичем сіли в машину і зустрічали Олену Володимирівну з пологового будинку. 

Розумієш, у нас стосунки були дуже добрими. Дуже багато років у нас такі стосунки. 

– Зеленський у приватному спілкуванні дуже змінився?

– Дивись, що таке приватне спілкування? Це був день народження. Я як колишній чоловік – мене запустили, але так недалеко (сміється). Тобто там Володимир Олександрович приїхав, вони спілкувалися. Він всіх привітав, приніс подарунок, потиснув руку, 10 хвилин – і поїхав. 

– Тобто особливо не поспілкувалися?

– Не поспілкувалися. Далі, я був у нього на дні народження. Та ж сама історія: там дуже багато друзів, я подарував йому ніж. 

– Ніж?

– Я колекціоную ножі і подарував дуже прикольний ніж. Зброя – це мимо нього, але я йому сказав, що у кожного чоловіка має бути ексклюзивний ніж. 

Я йому подарував зі своєї колекції один з японських ножів, він не дуже коштовний, але дуже рідкісний.

– Розкажіть, що ж там було на дні народженні

–  Я прийшов, привітав, там були інші артисти, ну якщо нас називати артистами. Вадік був за барабанами, Валєрчик (Жидков – один зі сценаристів "Квартал 95") взяв гітару грав, ну прикольно. 

– Який Вадік?

– Наш автор. 

– А хто п’яний був?

– Я був п’яний (сміється). Ми почали вітати президента з днем народження ще в офісі, тому я вже приїхав такий тепленький.

– Чекайте, в якому офісі? В Офісі президента?

– Та якого президента! В нашому офісі, ми без нього, канєшно. Я ж не знав, що там буде.

– Чекайте, але ж на прес-конференції він говорив, що це ви організували це свято?

– Ми організували, так.

– А чому на квартирі Тимура Міндіча це робили?

– Я ж не знав, що це квартира Міндіча. Там недобудована якась пуста х*рня.

– Як ви туди потрапили?

– Є люди, які ближчі до нашого президента, навіть в офісі. Мені подзвонили і сказали: "тобі зателефонують і скажуть, куди приїхати". 

У той день я не знав, що і хто буде. Мені зателефонували, я приїхав, і потім уїхав.

– Тобто ви не знали, що їдете на день народження до Зеленського?

– Ні. Мені за два години про це сказали. Вдень в мене ще був монтаж, я не брав слухавки. І коли мені вже телефонували, сказали, що уже нада бути. 

– Тобто керівництво "Кварталу" це все організувало?

– Не керівництво "Кварталу". Є у нас дівчина, яка займається такими творчо-організаційними ділами. Зателефонували, їй сказали. І вона цим займалася. 

– Орговик?

– Да. Так що в мене зараз прямого телефону Володимира Олександровича нема. 

– Як немає?

– Я тобі серйозно кажу. Прямого зв’язку не маю. В мене є якісь старі телефони. Періодично я кажу: "Лєнчик, вітав президента зі святом". Вона запитує: "який в тебе номер"? Виявилося, що це вже не його номер.

– Міняє постійно?

– Я не знаю, міняє постійно чи в нього є один постійний. Ті старі телефони, які в нього були – їх немає. 

– То ви поспівали, потанцювали, випили і розійшлися – такий був день народження?

– Я дуже швидко поспівав, потанцював та поїхав додому.

 
Пікалов: "Я займаюся своєю улюбленою справою, я – артист, художній керівник"

"Нічого не знав про офшори. Концертів у нас було достатньо, гроші були. Що мені треба було знати – знав"

– Ми ще до запису почали говорити про офшорний скандал

– Запитай в мене, звідки я узнав про офшори?

– З розслідування журналістів?

– Так. Дивись, ми – люди творчі. Весь цей час я займався тим, що мені подобалося. Концертів у нас було достатньо, гроші були. Що мені було треба знати – я знав.

– Тобто про офшори вам ніхто нічого не говорив?

– Зовсім. Я не знаю, правда це чи ні, і що це воно таке.

– Там фігурувала сума 40 мільйонів доларів – може ви в курсі, що коштувало таких грошей? За що така сума могла бути? 

– Звідки? Я поняття не маю. Я займаюся своєю улюбленою справою, я – артист, художній керівник. 

– Я коли аналізував цей фільм, звернув увагу, що співвласником студії "Квартал 95" є Тимур Міндіч, близький соратник Ігоря Коломойського. 

– Я не кажу, що Міндича не знаю. Знаєш, коли я з ним познайомився? Дуже багато років назад. Де? Не можу сказати, десь на п’янці, 100%.

Реклама:

– Ті гроші, які прийшли на офшори – це ціна частки Міндіча? Може такі умови контракту з "плюсами" були?

– Я не знаю. Рассуждать і казати: "ось, воно, мабуть, було так", я не буду. Умови контракту в мене дуже прості: я не маю можливості працювати в іншій структурі. Все, там декілька пунктів.

– Якщо не помиляюся, то у "Квартала" із "1+1" контракт до 2022 року. Будете його продовжувати? 

– Після того, як Володимир Олександрович став президентом, мабуть, щось змінилося і зараз з нами підтверджують контракт кожного року.

– На наступний рік вже підтвердили?

– З "Вечірнім кварталом" ще ні, зараз буде спойлер, з "Жіночим кварталом" – так.

– Теоретично "Вечірній квартал" може перейти на інший канал?

– (Пауза) Мені здається, що теоретично може. Я не знаю умов контракту, в якому там все стані. І я не знаю, що з нашим раніше зробленим продуктом. Всі концерти "Кварталу" – вони ж комусь належать? 

Це ж теж майно якесь. Може, ми не є власниками цього, я цього не знаю. Мені якось це було завжди нецікаво. 

 
Олександр Пікалов: "Якщо говорити про якесь повернення: я не бачу його (Зеленського - ред.) шляху назад в "Квартал"

"Зеленський переріс "Квартал" 

– Два останні питання: у вас є претензії до президента Зеленського?

– Я не розумію одного, я не юрист. Але я би жорсткіше відповідав людям, які виходять на трибуну Верховної Ради і чинять там безлад. Хто там морди б’є друг другу, хто матюки вживає – всіх би нах*р.

– Чекайте, а до президента є питання?

– Ну жорсткіше треба, більш відповідати за ті кадри, які там сидять. Я розумію, що в нас же парламентсько-президентська республіка. В нього є монобільшість, і якщо він має вплив, я б фізично їх би якось… 

От дав би віник і заставляв: "от бачиш, скільки листя? Замітай!" Щоб бачили люди!

– Гаразд і останнє питання таке: ви підтримуєте ідею, щоб Зеленський ішов на другий термін? Чи хочете, щоб він повертався в "Квартал"?

– По-перше, я проаналізую діла – це великий строк. По-друге, я розумію, що ризикувати сьогодні не можна. У нас іде війна… 

Якщо говорити про якесь повернення: я не бачу його шляху назад в "Квартал". 

Він переріс "Квартал". Він мудріший, сильніший. Може, зняти якесь кіно, може книга. Але він переріс "Квартал" на 100 голів. Не думаю, що він повернеться. 

Роман Кравець, УП

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Головне на Українській правді