Зе без Бе. Нескінченна битва за "антиколомойський" закон

Роман РоманюкRoman Romaniuk
фото: Українська правда
34112 переглядів
Понеділок, 13 квітня 2020, 06:00

У це непросто повірити, але Володимир Зеленський починає своє президентство із того, чим закінчував Петро Порошенко.

Ще не минуло і двох років, як було опубліковано переписку з так званого "Свинарчукгейту", найбільшого корупційного скандалу часів Порошенка, який коштував йому другого терміну. 

А уже зараз, під першу річницю президентства Зеленського, журналісти заговорили про "братську" корупцію в його оточенні.

Друга річ, яка єднає Зеленського і Порошенка, – жорстке протистояння з олігархом Ігорем Коломойським.

Першої, корупційної схожості новий президент міг уникнути, контролюючи найближчих людей, але війни за "Приват" уникнути було неможливо.

Її можна було відстрочити до певного часу, чим Зеленський і займався. Але коли нагрянув коронавірусний "камінний господар", ситуація стала руба: або дружба з Коломойським, або з МВФ. 

Зеленський обрав того, хто більше вимагає, але й допомогти може не лише розписом кіосків. 

Зробити такий вибір було непросто, реалізувати його буде ще складніше. Якщо взагалі вдасться. 

Уже зараз можна сказати напевне, що це був доленосний вибір для Зеленського, який матиме наслідки не менші, ніж коронавірус. Чим може закінчитись протистояння з Коломойським, нинішньому президенту може розповісти попередник.

Для завершення задуманого президенту і його фракції в парламенті належить зробити останній крок – проголосувати так званий "антиколомойський закон" у другому читанні.

Чому Зеленський відкладав це питання до останнього, як прийняти закон, до якого подали 16 тисяч правок, та коли може для цього зібратись Верховна Рада, розбиралась "Українська правда".

Читайте також: "Любі друзі" Зеленського. Перший корупційний скандал Зе!команди

Відстрочка на війну з Коломойським  

Питання "Привату" і його ренаціоналізації виникло не вчора. В ході президентської кампанії доля цього банку була однією із чутливих тем для обох основних кандидатів. 

Для Порошенка питання націоналізації було проблемним через звинувачення Коломойського. Той переконував, що Петро Олексійович мав особистий мотив відібрати банк, бо хотів захопити вплив на "1+1". 

Зеленського про "Приват" запитували з іншим прицілом. Усі хотіли знати, чи не матиме Коломойський шанс обміняти тотальну підтримку "Плюсів" у передвиборчій кампанії на прихильність Зеленського-президента в питанні повернення банку?

Loading...

Це питання ставила і "Українська правда" в січневому інтерв’ю із Зеленським, на що кандидат тоді відповів так:

"Чого раптом (банк повернеться Коломойському – УП)? Чого раптом я це буду вирішувати? Чи ви що, думаєте, я пішов у президенти, щоб повертати банк? Ні. Я не збираюся нікому нічого повертати", – заявив тоді Зеленський. Здається, він й справді вірив, що можна стати президентом і не вирішувати питання "Привату".

За короткий термін на посаді ця ілюзія у Зеленського почала розвіюватись. Буквально з кожним новим приїздом місії МВФ. Аж поки Фонд не зробив обов'язковою умовою отримання грошей прийняття закону про неповернення збанкрутілих банків колишнім власникам.

Прийняття цього закону відстрочувала ще одна ілюзія Зеленського – що можна домовитись і з МВФ, і з Коломойським одночасно.

"Все було готово ще на початку грудня. Можна було голосувати і за землю, і за "антиколомойський". Голоси були, з МВФ все домовлено було. Але Вові розказали, що не треба сваритись з Ігорем Валерійовичем. Можна домовитись. І почали домовлятись", – розповідає в розмові з УП про події осені-зими один із членів близького оточення Зеленського.

"Богдан мав забезпечити голосування в Раді. А Єрмак тим часом виступив посередником між Банковою і Коломойським. І, звичайно, не домовився ні про що. Але тому, що це теоретично неможливо. Не можна і віддати Коломойському "Приват", і не віддати. Мусиш вибрати. А Вова до останнього вагався і дотягнув аж до вірусу", – додає співрозмовник.

Коли в Україну прийшла пандемія і разом з нею – миттєвий економічний колапс, Зеленський нарешті вирішив діяти.

Але зробити це в нових умовах виявилось набагато складніше, ніж у тому ж грудні минулого року. 

Читайте також: Зеленський vs Коломойський: битва за МВФ, в якій загинула монобільшість

Коломовірус у Раді  

Ухвалювати два надскладних МВФівські закони навесні 2020-го було не найкращою ідеєю. 

Насамперед це складно фізично. Налякані коронавірусом, який буквально в сесійну залу прилетів із французького Куршавеля, депутати розійшлись на "дистанційну" роботу. Навіть ухвалили відповідні зміни в регламент роботи комітетів, щоб їхні засідання можна було проводити онлайн.

Однак сесійні засідання мусять проходити в залі Ради, Конституція не передбачає будь-якої іншої можливості. 

30 березня фракції зуміли забезпечити достатню явку депутатів, якої вистачило, щоб дотягнути земельну реформу і проголосувати банківський закон. Правда, тільки у першому читанні.

"У два читання вирішили грати керівництво фракції і Разумков. Вони не були впевнені, що вистачить голосів. Хоча і президент, і депутати переконували у протилежному", – ділиться один із депутатів "Слуги народу". 

Питання не тільки у можливій нестачі голосів, а й у тому, що у керівництві "СН" не хотіли давати Коломойському додаткових аргументів для оскарження конституційності банківського закону.

"Щоб ставити в цілому, треба, щоб ніхто не заперечував. Досить навіть одного депутата. А таких було точно більше. Це за регламентом", – пояснює співрозмовник в Раді, близький до спікера Разумкова.

"Для чого було заходити у цю історію з першим і другим читанням? Та постав ти "за основу і в цілому", раз голоснуть і розійшлись. А тепер треба зґвалтувати самих себе, щоб знову зібрати депутатів, і Бєні дали шанс завалити все правками і додатковою "роботою" з депутатами", – обурювався один із чільних членів Зе!команди в розмові з УП одразу після засідання 30 березня.

І мав рацію. Проксі Коломойського з числа депутатів подали до законопроекту 16 тисяч правок.

Найбільше правок, які у всіх навіть оформлені і надруковані однаково, подав депутат Антон Поляков, який після вигнання зі "Слуги народу" пристав до "інформаційної групи" Дубінського-Бужанського. 

Серед лідерів також Віктор Бондар, який уже друге скликання поспіль є обличчям депутатських груп, що орієнтуються на Коломойського, згаданий Олександр Дубінський та інша експрацівниця "1+1" Ольга Василевська-Смаглюк.

Більшість із цих правок мають природу парламентського спаму.

"Ну, ви розумієте, що якщо вносити 16 тисяч правок, то частина із них, чисто випадково, виглядає як конструктивна. Хоча загалом це просто спам", – розповідає один із членів банківського комітету Ради.

В той же час сам Ігор Коломойський запевнив, що він не просив депутатів вносити правки, а "рекордсмена" Полякова навіть особисто не знає. І, мабуть, казав правду – у тому сенсі, в якому Сталін "не знав" убивцю Троцького Рамона Меркадера.

Якщо Рада буде розглядати усі 16 тисяч поправок окремо, як це було із земельною реформою, знадобиться добрий рік часу.

Його у влади немає. Але є одна хитрість, яка дозволить проголосувати "антиколомойський закон" за день, а не за рік.

"Ми підемо по 119 статті регламенту. Це дозволить відсіювати правки цілим пачками. Ми так уже голосували скандальний закон про "майданчики Яценка", механізм такий є", – розповідає один із членів профільного комітету Ради.

Згадана 119 стаття передбачає, що якщо закон у другому читанні розглядають у скорочені терміни, то Рада може розглядати не постатейно і не кожну правку окремо, а цілими розділами. 

Тобто комітет узгодить текст розділів, куди якась частина правок увійде, а якась ні. Після цього Рада своїм голосуванням затвердить текст розділів, відсіявши відхилені комітетом правки, і проголосує закон в цілому.

Якщо, звичайно, матиме на це голоси. Як показало голосування за перше читання, такого поняття як "монобільшість" не існує. Команда Зеленського не зможе опертись і на свого природного попутника, групу "За майбутнє", яка стоїть на боці Коломойського.

Залишається варіант, який спрацював у першому читанні: більшість "СН", трохи позафракційних, "Голос" і "Євросолідарність" Петра Порошенка.  

За інформацією УП, для ухвалення "антиколомойського закону" президент Зеленський ініціює окреме позачергове засідання. Скликати його планують уже цього тижня. 

"Комітет має скласти порівняльну таблицю і пройтись по всіх 16 тисячах правок. Якщо чесно, то можна було б і на понеділок встигнути. Якби хтось ставив таку задачу. Поки ж орієнтуємось на другу половину тижня", – пояснює член банківського комітету.

* * * * *

Успіх у справі неповернення "Привату" тримається на великій кількості "якщо".

"Якщо" комітет, де заступник Дубінський, а секретар Ігор Палиця зможе зібрати кворум і пройти усі 16 тисяч правок.

"Якщо" керівництво фракцій зуміє умовити депутатів не "хворіти", не "втомлюватись", не "зникати" і з'їхатись на кілька сесій за тиждень.

"Якщо" вдасться не застрягнути у розгляді правок, підтверджень і голосувань. 

"Якщо" ніхто не заблокує і не зірве роботу.

"Якщо" Зеленський забезпечить потрібні 226 голосів "за".

Раптом усі ці "якщо" зійдуться, і "антиколомойський закон" буде ухвалено, то це всього лише означатиме перехід проблем на вищий рівень.

З одного боку, слід буде вмовити МВФ і Світовий банк, що ухвалені редакції законів, які з Фондом не погоджувались, достатні для виділення Україні траншу.

А з іншого – доведеться пройти сім кіл пекла проти маестро гри на українській судовій системі Ігоря Коломойського. 

Роман Романюк, УП



powered by lun.ua
Реклама:
Віталій Ващук: Людина, у якої подорожі в крові, знайде для них ресурс у будь-якій ситуації
КІКбастерс: правда і вимисел про скандальний податковий закон "1210"
Підроблені тести, аспірин та занедбані дороги під час карантину: топ фейків тижня про COVID-19
"Туйовий Хрещатик". Чому кияни сумують за каштанами та як вони стали символом столиці
Усі публікації